Постанова № 13717001, 01.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 лютого 2011 р. № 2-а- 13111/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання - Міхно О.А.,

представників

позивача - Майданик О.О., Зубкова А.Є.,

відповідача - Кучеренко О. П.,

прокурора - Криволапова Д. Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0001222305/0 від 31.03.2010р., №0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р., №0004152305/3 від 20.10.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Висновки Акту № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. є помилковими, так як не враховуються того факту, що у спірних правовідносинах ТОВ на користь нерезидента здійснювались господарські операції з поставки авторських прав на створені товариством компютерні програми. За цими господарськими операціями відсутній обєкт оподаткування ПДВ. Посилаючись на викладені обставини. Позивач стверджував про незаконність спірних податкових повідомлень рішень.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

За висновками Акту № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. ТОВ «Екостар Україна»вчинено порушення п.4.1 ст.4 та п.п. «д»п.6.5 ст.6 Закону України «Про ПДВ», так як при здійсненні господарських операцій з поставки компютерних програм в межах митної території України на вартість копмютерних програм на нараховано ПДВ, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3.977.299,00грн. Викладені в акті висновки податкової інспекції є правильними, оскільки відповідають фактичним обставинам спірних правовідносин та узгоджуються з належними нормами матеріального закону. Посилаючись на ці обставини, представник відповідача в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вислухавши представників сторін і прокурора, дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

З 23.02.2010р. по 15.03.2010р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостар Україна» (ідентифікаційний код 35247444) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період діяльності 20.07.2007р.-30.09.2009р.

Результати перевірки оформлені Актом № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р.

31.03.2010р. з посиланням на зазначений Акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення рішення №0001222305/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 5.965.949,00грн. (основний платіж 3.977.299,00грн., штраф 1.988.650,00грн.).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру оскарження рішень контролюючих органів відповідно до ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У звязку з відхиленням органами державної податкової служби України поданих позивачем адміністративних скарг, відповідачем з метою доведення нового граничного строку оплати податкових зобовязань, визначених первісним податкових повідомленням-рішенням № 0001222305/0 від 31.03.2010 р., були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р. Окрім того, оскільки за результатами процедури адміністративного оскарження була збільшена сума штрафу, то відповідач склав і направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0004152305/3 від 20.10.2010р. про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1.862.399,5грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугували викладені в акті № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. судження податкового органу про вчинення ТОВ «Екостар Україна»п.4.1 ст 4, п.п. «д»п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: ненарахування ПДВ по господарським операціям з поставки компютерних програм на користь нерезидента компанії «Елдон Технолоджі Лімітед».

Перевіряючи відповідність викладених в названому акті суджень субєкта владних повноважень, а відтак, і винесених на підставі таких суджень спірних правових актів індивідуальної дії вимогам ч.3 ст.2 КАС України та правомірність висновку відповідача про неправомірне застосування позивачем пільги з податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки якої знаходиться на митній території України.

Підпунктом «д»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги, зокрема, з передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок.

За матеріалами справи основним видом діяльності ТОВ «Екостар Україна»є створення, розроблення нової автоматизованої системи тестування для DVB приймачів супутникового телебачення.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Екостар Україна»уклав угоди з нерезидентом - компанією «Елдон Технолоджі Лімітед»: угода б/н від 06.09.2007 року про придбання технологій (додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 01.11.2007 року, додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 01.12.2007 року, додаткова угода до угоди про придбання технологій б/н від 23.04.2008 року), угода б/н від 17.07.2008 року про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності (зміни до договору про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності б/н від 14.11.2008 року). Контрагент позивача за переліченими угодами зареєстрований в Англії (реєстраційний номер 2211707), офіс контрагента позивача розташований за адресою: Бек сайд Дизайн Сентер, Міленіум Бізнес Парк, Старшин Роуд, Стітон, Кійслі, Зах.Йоркшир ВD20 6QW, Англія, що відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не заперечувалось.

Аналізуючи зміст перелічених договорів, суд відзначає, що при досягненні згоди по всіх істотних моментів сторони цих договорів виходили з наступних правових позицій: 1) "Розробка»-товариство розробить нові комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення та веб-сайти, та передасть належні йому або такі, що будуть належати авторські права (майнові права) та інші ПІВ на ці комп'терні програми компанії «Елдон Технолоджі Лімітед». Всі етапи розробки проводитимуться при тісному співробітництві інженерів компанії «Елдона Технолоджі Лімітед»та ТОВ «Екостар Україна»; 2) «Поставка та створення»- ТОВ «Екостар Україна»регулярно поставлятиме компанії «Елдон Технолоджі Лімітед»комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення, та їх оновлені версії; 3) «Авторські права»- передання авторських прав та інших ПІВ за договором являє собою відчуження авторських прав та інших ПІВ в повному обсязі компанії «Елдон Технолоджі Лімітед», і ТОВ «Екостар Україна»втрачає такі авторські права та інші ПІВ; 4) «Право власності»- всі права, титули та інтерес щодо конфедеційної інформації компанії «Елдон Технолоджі Лімітед»та його партнерів, що буде надаватися ТОВ «Екостар Україна»знаходитиметься повністю та виключно у власності компанії «Елдон Технолоджі Лімітед».

Досліджуючи зібрані по справі докази, суд зауважує, що на підтвердження доводів про виконання названих договорів позивачем надані акти прийому-передачі виключних майнових авторських прав, виконаних робіт, які свідчать про передачу виключних майнових прав авторських прав та інших прав інтелектуальної власності на комп»ютерну програму, веб- сайт, інший об»єкт інтелектуальної власності. Вказані акти складені та підписані на території України директором ТОВ «Екостар Україна»та директором компанії «Елдон Технолоджі Лімітед» (б/н від 27.03.2009р. на суму 8.364.242,72грн., б/н від 09.07.2009р. на суму 7.945.974,57грн.).

Заперечень стосовно достовірності відомостей цих документів відповідач в ході розгляду справи не висловлював, доказів на спростування достовірності цих документів стосовно передачі від позивача до нерезидента саме виключних майнових авторських прав до суду не подав.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 Договору про створення об'єктів інтелектуальної власності і передачі авторських прав та інших прав інтелектуальної власності»від 17.07.2008р. позивач, ТОВ «Екостар Україна»обтяжений обовязком розробити нові комп'ютерні програми, включаючи продукцію в галузі програмного забезпечення для цифрового телебачення та веб-сайти, та передати належні йому або такі, що будуть належати, авторські права (майнові права) та інші права інтелектуальної власності на ці комп'ютерні програми на користь «Елдон Технолоджі Лімітед». У п. 2.1 цього Договору наведено перелік авторських прав (майнових прав), які позивач, ТОВ «Екостар Україна»передає чи зобов'язується передати на користь «Елдон Технолоджі Лімітед».

Таким чином, за своїм характером та предметом, Договір від 17.07.2008р. є договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності та договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності у розумінні ст.ст.1112 та 1113 Цивільного кодексу України.

Жодних доводів та доказів на спростування правильності наведеного висновку відповідач до суду не подав, хоча в силу ч.2 ст.71 КАС України повинен довести обґрунтованість та правомірність мотивів винесення спірних рішень.

Додатково при вирішенні спору суд зважає, що відповідно до ч.1 ст.43 Цивільного кодексу України компютерна програма є обєктом авторського права, а згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Доказів відсутності факту поставки у спірних правовідносинах саме авторських прав відповідач не подав. З матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що в межах перелічених вище договорів позивач здійснював поставку інших обєктів ніж авторські права на компютерні програми.

За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі доказами за правилами ст.86 КАС України, приходить до висновку, що місцезнаходженням контрагента позивача, який є нерезидентом компанії «Елдон Технолоджі Лімітед», є Англія, Західний Йоркшир, а відтак і місцем поставки авторських прав є місце реєстрації набувача таких авторських прав.

Отже, на виконання Договору від 17.07.2008р. позивач здійснював розпорядження своїми авторськими правами (майновими правами інтелектуальної власності) на комп'ютерні програми, тобто за цим Договором відбувалося «передання чи надання авторських прав»у розумінні п.п. «д»п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про ПДВ».

Вирішуючи спір, суд бере до уваги положення ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.

За матеріалами справи викладений в акті № 1740/2305/35247444 від 18.03.2010р. показник заниження позивачем ПДВ, а саме: 3.817.070,00грн. не відповідає показнику самостійно визначеного відповідачем податкового зобовязання з ПДВ по основному платежу, а саме: 3.977.299,00грн., що прямо суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, так як свідчить про необґрунтованість винесення спірних податкових повідомлень рішень № 0001222305/0 від 31.03.2010р., № 0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р.

Крім того, про протиправність податкового повідомлення-рішення №0004152305/3 від 20.10.2010р., яким нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1.862.399,5грн., свідчить також і та обставина, що штраф нараховано відповідачем на нульовий показник основного платежу, незважаючи на приписи п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими передбачено нарахування штрафу лише в разі наявності недоплати (тобто факту заниження податкового зобовязання по основному платежу).

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого заявлені по справі вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст. 94, 158- 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0001222305/0 від 31.03.2010р., №0001222305/1 від 31.05.2010р., №0001222305/2 від 16.09.2010р., №0001222305/3 від 20.10.2010р., №0004152305/3 від 20.10.2010р..

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостар Україна" (місцезнаходження - вул. Новгородська, 11-А, м.Харків, 61166; ідентифікаційний код - 35247444) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 17,00 грн. (сімнадцять гривень 00 коп).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 07.02.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.