Рішення № 137169995, 05.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1310/25

Провадження №2/367/1804/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, в якому просить: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення кожним з дітей повноліття, з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.12.2014 року між ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу взяла подвійне прізвище « ОСОБА_7 ») та ОСОБА_3 , був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 2560. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15.08.2024 року у справі № 367/6227/24 шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що діти разом з нею зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . 11.03.2022 року позивач із дітьми, у зв`язку із повномасштабною військовою агресією РФ проти України, з метою забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я дітей, виїхали за межі території України. З 18.01.2023 по теперішній час діти проживають з матір`ю за адресою: номер квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 з 02.09.2024 року по теперішній час навчається у Школі Толвакер F-6, де вивчає предмети відповідно до навчального плану, а також додатково відвідує заняття з певних предметів, що викладаються українською мовою. ОСОБА_9 з 05.11.2024 року по теперішній час відвідує садок відповідно до її віку у Дошкільному закладі Толвакер.

Позивач зауважує, що батько в добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає, а тому усі фінансові витрати, у тому числі пов`язані з харчуванням, лікуванням, одягом та навчанням дітей, позивач несе самостійно.

В обґрунтування заявленого розміру аліментів позивач звертає увагу, що з 25.06.2008 року відповідач є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Альміус Україна» (код ЄДРПОУ 35976609). Крім того, з 03.05.2022 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність як ФОП. На момент вирішення даного спору, у володінні та користуванні відповідача перебуває зареєстроване за ним нерухоме майно, яке сторони набули спільно, перебуваючи у шлюбі: 1) Садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) Земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:05:001:5444, площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, Михайлівсько- Рубежівська сільська рада, на якій розташований Садовий будинок; 3) Земельна ділянка з кадастровим номером 3220884400:08:002:0377, площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Кучаківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва; 4) Квартира, загальною площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у користуванні та розпорядженні відповідача перебуває автомобіль марки Honda, модель Accord, 2017 року випуску, який був придбаний сторонами під час шлюбу, зареєстрований за відповідачем 13.08.2021 року та відчужений ним, поза волею позивача, 03.07.2024 року, через тиждень після подання позивачем позовної заяви про розірвання шлюбу - 26.06.2024 року, його рідній сестрі - ОСОБА_10 . 07.11.2024 року ОСОБА_10 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Грищенко В.В., зареєстрованої за № 4353 уповноважила відповідача на розпорядження та експлуатацію транспортного засобу.

Позивач вважає, що відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров`я, має самостійний, стабільний дохід у достатньому розмірі, володіє рухомим та нерухомим майном, що дає йому можливість утримувати своїх дітей у розмірі, достатньому для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Окрім того, відповідач не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків. Відтак, істотних обставин, які могли б унеможливити виконання батьком своїх батьківських обов`язків, за переконанням позивача, немає.

06 лютого 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. У визначений судом строк позивач усунула виявлені недоліки

Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року за позовом було відкрито провадження та справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

09.04.2025 року від відповідача ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_11 , до суду надійшла заява про часткове визнання позову, в якій зазначено, що оскільки позивач з дітьми перебуває в Швеції, відповідачу не відомі актуальні рахунки позивача, з пропозиціями про спосіб утримання дітей позивач до відповідача не зверталась. Щодо свого матеріального стану та наявності у власності нерухомого майна зауважує, що наразі Києво-Святошинським районним судом Київської області розглядається цивільна справа № 369/15182/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 про поділ майна подружжя, в межах якої позивач просить стягнути на свою користь компенсацію вартості 1/2 частини майна в загальній сумі 5728977,00 грн. Тобто, вказане майно не перебуває у одноособовій власності відповідача, а станом на сьогодні, це майно є предметом спору. Тому вважає, що майновий стан сторін наразі є рівним. Щодо наявності зареєстрованих господарських товариств, відповідач зазначає про те, що ТОВ «Альміус Україна» не веде жодної діяльності з 2008 року. Станом на сьогодні у відповідача втрачені установчі документи, що унеможливлює припинення даного товариства. ТОВ «Альміус Україна» рішенням від 25.12.2009 року анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість. На підтвердження свого майнового стану, відповідач налає довідки ОК-5, ОК-7, з яких, за його переконанням, вбачається відсутність доходів за 2022-2025 роки. Окрім того, звертає увагу, що відповідач залучений до відбиття збройної агресії рф проти України у складі ДФТГ. Відповідна обставина не лишає йому вільного часу для ведення бізнесу, а також здійснення прибуткової діяльності. Тому останній не може сплачувати аліменти у запитаному позивачем розмірі. Відповідач вважає, що матеріали позову не містять жодного обґрунтування запитуваного розміру аліментів. У зв`язку з наведеним, позовні вимоги просить задовольнити частково, а саме - в межах прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону.

08.05.2025 року від позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про часткове визнання позову, в якій зазначено, що відповідачем не спростовано обставину про те, що він є працездатним, має задовільний стан здоров`я, самостійний, стабільний дохід у достатньому розмірі, володіє рухомим та нерухомим майном, не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, що дає йому можливість утримувати своїх дітей у розмірі 5000,00 грн. на кожну дитину щомісяця, який є достатнім для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Наголошує, що відповідачем не надано суду довідку органу Державної податкової служби України про доходи, яка б достовірно підтверджувала відсутність у нього будь-яких доходів в період з 2022 по 2025 рік. Крім того, з 03.05.2022 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність як ФОП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, відповідно до п. 9-19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування з 01.03.2022 року до 31.12.2024 року мали право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. Таким чином, долучені відповідачем довідки ОК-5 та ОК-7 не є належними, допустимими та достовірними доказами відсутності у нього доходів та можливості утримувати своїх дітей. Також звертає увагу, що 21.05.2024 року сторонами у шлюбі було придбано садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:05:001:5444, площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, Михайлівсько Рубежівська сільська рада, на якій розташований садовий будинок. Вартість вказаного майна становить 3 856 400 гривень 00 коп., що є еквівалентом 93 600 дол. США. На думку позивача, вказане спростовує обставину про те, що в період з 2022 по 2025 рік у відповідача були відсутні доходи. У зв`язку з наведеним, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Від представника позивача адвоката Воропай Т.І. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовну заяву підтримують та просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явився. Від представникавідповідача адвоката Єрмака О.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, з урахуванням заяви про часткове визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15.08.2024 року у справі № 367/6227/24 було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2560, що підтверджується копією судового рішення.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (видане повторно) серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2016 року, а також копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2020 року, відповідно.

Згідно витягів з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі, позивач разом з дітьми виїхали за кордон та проживають у Швеції за адресою: номер квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору на право користування квартирою/житловим приміщенням від 18.01.2023, а також копіями посвідок на проживання у Швеції № РА0649539 від 14.03.2024 року, № РА0649616 від 14.03.2024 року та № РА0648825 від 14.03.2024 року.

ОСОБА_4 з 02.09.2024 року навчається у Школі Толвакер F-6, де вивчає предмети відповідно до навчального плану, а також додатково відвідує заняття з певних предметів, що викладаються українською мовою, що підтверджується копією довідки навчального закладу від 07.01.2025 року.

ОСОБА_9 з 05.11.2024 року відвідує садок відповідно до її віку у Дошкільному закладі Толвакер, що підтверджується копією довідки дошкільного навчального закладу від 13.12.2024 року.

Позивач вказує, що відповідач в добровільному порядку коштів на утримання спільних дітей не надає, а тому всі встановлені законодавством обов`язки по вихованню та утриманню дітей (у тому числі пов`язані з харчуванням, лікуванням, одягом та навчанням) вона виконує самостійно.

Відповідач у своєму відзиві не надав заперечень даній обставині.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України щодо обов`язку обох батьків утримувати дитину.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Суд констатує, що аліменти це платіж, спрямований на утримання дітей, і повинен бути достатнім для цього та співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків, і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дітей в коштах у розмірі, необхідному для їх життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, їх гармонійного розвитку, з врахуванням визначеного законом рекомендованого розміру прожиткового мінімуму для дитини.

Заявляючи вимогу про стягнення зазначеної суми аліментів, позивач вказує на те що відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров`я, має самостійний, стабільний дохід у достатньому розмірі, володіє рухомим та нерухомим майном, що дає йому можливість утримувати своїх дітей у розмірі, достатньому для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Окрім того, відповідач не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків.

З матеріалів справи вбачається, що у власності відповідача ОСОБА_3 перебуває наступне нерухоме майно (яке як зазначає позивач та не заперечує відповідач, сторони набули спільно, перебуваючи у шлюбі), а саме: 1) Садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) Земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:05:001:5444, площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, Михайлівсько- Рубежівська сільська рада, на якій розташований Садовий будинок; 3) Земельна ділянка з кадастровим номером 3220884400:08:002:0377, площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Кучаківська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва; 4) Квартира, загальною площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, позивач зазначає, що з 03.05.2022 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність як ФОП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.2025 року.

З матеріалів справи також вбачається, що в користуванні відповідача наразі перебуває автомобіль марки Honda, модель Accord, 2017 року випуску, д/н НОМЕР_3 , що підтверджується копією довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Грищенко В.В., зареєстрованої за № 4353.

Разом з тим, будь-яких доказів, що свідчили б про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у спростування зазначеного позивачем, відповідачем суду не надано. Суд наголошує, що долучені відповідачем довідки за формами ОК-5 та ОК-7 не є належними, допустимими та достовірними доказами відсутності у нього доходів та можливості утримувати своїх дітей, оскільки відображують відомості про суми доходів, з яких було сплачено єдиний внесок для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків.

Суд також звертає увагу на положення п. 9-19 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» згідно яких фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування з 01.03.2022 року до 31.12.2024 року мали право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

Щодо необґрунтованості твердження відповідача про відсутність у нього доходів в період з 2022 по 2025 роки, суд погоджується з позицією позивача та звертає увагу, що 21.05.2024 року відповідачем (на момент перебування сторін у зареєстрованому шлюбі) було набуто у власність садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 96,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222485200:05:001:5444, площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою Київська обл., Бучанський р-н, Михайлівсько Рубежівська сільська рада, на якій розташований садовий будинок, загальна вартість якого згідно звіту про оцінку ТОВ «Браво-Групп» про вартість нерухомого майна від 06.08.2024 року становить 3856400,00 грн.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Частиною 2 ст. 184 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Таким чином, обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст. 184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення

Суд вважає, що заявлений розмір аліментів відповідає вимогам розумності та є співмірним витратам, які мають нести батьки на утримання дітей.

При цьому, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Частина перша статті 192 СК України, передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави за позовну вимогу щодо стягнення аліментів.

Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 141, 150, 155, 180-183, 191, 192 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 263, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду з позовом, тобто з 31.01.2025 року, і до досягнення кожною з дітей повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за вимогу про стягнення аліментів.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду..

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова