Постанова № 13716974, 31.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 січня 2011 р. № 2-а- 10457/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання - Міхно А.О. , представників позивача - Коваля М.В.,

представника відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного акціонерного товариства "KGS & Co"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області

провизнання протиправним та недійсним рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне Акціонерне Товариство "KGS & Co" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та недійсним в повному обсязі рішення відповідача, Чугуївської ОДПІ про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 21.04.2010р. №1/2311/32500503. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

В акті № 267/2311/32500503 від 23.03.2010р. відображені помилкові висновки Чугуївської ОДПІ про заниження валового доходу внаслідок реалізації ПАТ "KGS & Co" товару контрагентам за ціною, що є нижчою від рівня звичайних цін. При цьому, рівень звичайних цін був визначений податковим органом за ціною реалізації цими контрагентами придбаного у ПАТ товару третім особам. Позивач вважав, що всупереч п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податковим органом при винесенні спірного рішення не були взяті до уваги такі умови договорів, як кількість (об'єм) товарів (наприклад, об'єм товарної партії), строки виконання зобов'язань, умов платежів, звичайних для таких операцій, а також інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну. Окрім того, ОДПІ при винесенні спірного рішення не було досліджене економічне обґрунтування вартості реалізованої продукції, надане ПАТ на запити податкового органу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція у Харківської області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

За висновками акту № 267/2311/32500503 від 23.03.2010р. ПАТ "KGS & Co" допустило заниження ПДВ в розмірі 12.516.077,00грн., так як при здійснення операцій з поставки власновиробленої продукції (ковпачки для укопорки пляшок) на користь ТОВ «Екотехпросервіс» (місцезнаходження розташовано в м. Донецьк) базу оподаткування ПДВ визначало за договірною ціною, яка у спірних правовідносинах не відповідає рівню звичайної ціни. При цьому, рівень звичайної ціни ОДПІ було встановлено в результаті відпрацювання подальшого руху виробленого ПАТ "KGS & Co" товару, в ході якого з'ясовано, що цей товар використовувався ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» для виробництва алкогольних напоїв та придбавався даним суб'єктом господарювання у ТОВ «Пром-Еко-Сервіс» за ціною 1,80грн. В свою чергу ТОВ «Пром-Еко-Сервіс» здійснювало придбання цього товару у ТОВ «Техпромконтракт», ТОВ «Гелакспром», ТОВ «Діноплекс», місцезнаходження яких розташовані в м. Донецьк. Оскільки позивач, ПАТ "KGS & Co" і кінцевий споживач виробленого позивачем товару - ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» знаходяться на незначній відстані один від одного, мають складські приміщення, то відсутні об'єктивні економічні чинники для транспортування товару (ковпачки для укопорки пляшок) зі складу позивача до м.Донецьк і зворотньо до складу ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм». Отже, звичйною ціною виробленого позивачем товару (ковпачки для укопорки пляшок) є ціна придбання цього товару ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», тобто 1,80грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив прийняти рішення про відмову в позові.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірне рішення про визначення податкових зобов'язань із застосування звичайних цін №1/2311/32500503 від 21.04.2010р., яким контролюючий орган визначив ПАТ "KGS & Co" податкове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 25.032.154,00грн. (основний платіж -12.516.077,00грн.; штраф - 12.516.077,00грн.), було прийнято Чугуївською ОДПІ з посиланням на акт планової виїзної перевірки від 23.03.2010р. №267/2311/32500503.

Згідно з висновками зазначеного акту ПАТ "KGS & Co" вчинено порушення п.1.18 ст. 1 та п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: при здійсненні господарських операцій по поставці товару (ковпачки для укопорки пляшок) на користь ТОВ «Екотехпросервіс» базу оподаткування ПДВ визначено за договірною вартістю товару, а не за звичайною ціною, яка дорівнює 1,80грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

За правилом п.1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В силу приписів п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Аналогічний обов'язок щодо доведення правомірності та обґрунтованості власних суджень, які слугували підставами для винесення спірного рішення покладений на Чугуївську ОДПІ як суб'єкта владних повноважень ч.2 ст.71 КАС України.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до правил належності та допустимості доказів, які викладені законодавцем у ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

З приписів п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом - Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок) випливає, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів у формі рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих актах.

Дослідивши зміст акту планової виїзної перевірки від 23.03.2010р. №267/2311/32500503, суд доходить висновку, що в зазначеному акті податковим органом не викладено жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність співставних умов поставки продукції (ковпачки для укопорки пляшок) позивачем, ПАТ "KGS & Co" та придбання продукції цього ж найменування ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», як-то: кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів тощо.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів наявності співставних умов за правочином між позивачем, ПАТ "KGS & Co" і ТОВ «Екотехпромсервіс» (договір поставки від 01.06.2007р. №01.06.2007р., за яким з боку позивача відбувся продаж товару - ковпачки для укопорки пляшок) та за правочином між ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» і ТОВ «Пром-Еко-Сервіс» (за яким відбулась господарська операція з придбання товару - ковпачки для укопорки пляшок для їх подальшого використання при виробництві алкогольних напоїв).

Більше того, суд відзначає, що умови перелічених договорів не викладені в акті перевірки, стосовно умов перелічених договорів відсутні документально підтверджені та викладені в акті судження суб'єкта владних повноважень, що згідно з ч.3 ст.2 КАС України унеможливлює здійснення судової перевірки обґрунтованості таких суджень.

Доказів реалізації позивачем, ПАТ "KGS & Co" у спірних правовідносинах товару (ковпачки для укопорки пляшок) за ціною нижчою від собівартості відповідачем до суду не подано. В судовому засіданні обставини відсутності збитків від виготовлення та реалізації цього товару (ковпачки для укопорки пляшок) визнані відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в ході судового розгляду справи відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів обґрунтованості та правомірності висновків, які були покладені в основу спірного рішення.

При вирішенні спору суд враховує, що за загальним правилом правовий акт індивідуальної дії, тобто акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд відмічає, що спірне рішення за притаманними йому ознаками належить до кола правових актів індивідуальної дії, так як по-перше, покладає на особу обов'язок оплатити додатковий платіж на користь Держави по податку на додану вартість, а по-друге, є процедурним результатом реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції в галузі оподаткування.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст.7-11, 71, 94, 160, 161, 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного Акціонерного Товариства "KGS & Co" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визнання протиправним та недійсним рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін від 21 квітня 2010 р. № 1/2311/32500503.

3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 07.02.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.