Ухвала суду № 137168084, 04.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10692/22

Провадження № 1-кп/185/340/26

У Х В А Л А

04 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000676 від 26 вересня 2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів. На думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений заперечував проти ризиків зазначених прокурором, захисник підтримала думку свого підзахисного, зазначивши, що ризики є необґрунтованими та надуманими, та просила застосувати заставу в мінімальному розмірі.

Суд, заслухавши думки учасників стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою приходить до такого.

Обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 06 червня 2026 року, по суті кримінальне провадження за обвинуваченням останнього до даної дати розглянуто не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений зможе залишити останнє місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено. Також в Україні діє воєнний стан.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті є не реальним, так як заявлені сторонами свідки вже допитані, залишився лише один свідок ОСОБА_6 , який відповідно до листа з військової частини НОМЕР_1 , перебуває на лінії бойового зіткнення, що унеможливлює тиску на зазначеного свідка.

При наданні оцінки ступеню ризику стосовно вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд враховує те, що думка прокурора є слушною, що підтверджує наявність цього ризику.

Щодо ствердження захисником про відсутність ризиків, визначених в ст. 177 КПК України, суд зазначає таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ризики, що обвинувачений буде переховуватися від суду, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. А тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжити на 60 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого в тому числі статтею 111-1 Кримінального кодексу України.

Однак враховуючи практику ЄСПЛ, вимоги ст. 183 КПК України, які наділяють суд дискреційними повноваженнями щодо питання визначення застави, при цьому зобов`язують суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги стадію розгляду провадження, тривалість строку ув`язнення обвинуваченого, його особу, а також ризики, що суттєво зменшились, суд вважає, що в даному випадку можливо визначити заставу.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого беручи до уваги обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внесення якої зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів до 02серпня 2026 року включно.

Встановити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у сумі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 02серпня 2026 року включно.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків до 02серпня 2026 року включно.

Строк дії ухвали до 02серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1