Ухвала суду № 137167956, 03.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6682/26

Провадження № 1-кс/204/1213/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000027 від 07.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000027 від 07.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000027 від 07.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.У ході досудового розслідцування установлено, що 14.06.2000 групою осіб у складі ОСОБА_6 (частка у статутному капіталі 75,25%), ОСОБА_7 (9,62%), ОСОБА_5 (9,5%) та ОСОБА_8 (9,62%) засновано товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова» (код ЄДРПОУ 30996128 далі українське підприємство ТОВ «ЛЛГЗ Луга-Нова») із загальним розміром статутного капіталу 7 157 800 грн, юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, пров. Красногорський, буд. 1.Зазначене підприємство створено як суб`єкт господарювання приватної форми власності та здійснює діяльність у сфері дистиляції, ректифікації та змішування спиртних напоїв, що передбачає наявність відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази, а також налагоджених господарських зв`язків і комерційної інфраструктури, необхідних для безперервного здійснення виробничого циклу.Після тимчасової окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, починаючи з 20.02.2014, громадяни України ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи факт тимчасової окупації території України, протиправність дій держави-агресора, а також усвідомлюючи вимоги ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до яких будь-які органи та їх посадові особи, створені на тимчасово окупованій території у спосіб, не передбачений законодавством України, є незаконними, а їх діяльність не створює жодних правових наслідків, не вжили заходів щодо припинення його функціонування на тимчасово-окупованій території Луганської області, а продовжили його використання в умовах окупації, організувавши подальше здійснення виробництво товаро-матеріальних цінностей та забезпечивши використання матеріальних активів підприємства в умовах фактичного контролю держави-агресора.При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виконували роль організаторів та фактичного вигодонабувачів, забезпечували прийняття ключових управлінських рішень, визначали напрями господарської діяльності, координували дії інших співучасників та контролювали розподіл отриманих прибутків, тоді як ОСОБА_8 виступав безпосереднім виконавцем, який реалізовував прийняті рішення, здійснював представництво інтересів підконтрольних підприємств перед незаконно створеними органами влади та забезпечував практичну реалізацію господарських операцій.З метою легалізації діяльності підприємства за законодавством держави-агресора, 30.12.2022 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на виконання Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Луганской Народной Республики», зокрема статті 15 вказаного закону, за невстановлених обставин здійснили подання необхідних документів до так званого «Управления Федеральной налоговой службы Луганской Народной Республики №1» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-Л).На підставі поданих документів вказаним незаконно створеним органом держави-агресора внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ) за № 1229400023522 про створення юридичної особи «Общество с ограниченной ответственностью «Луганский ликеро-водочный завод Луга-Нова»» (далі російське підприємство ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА»), яка зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації на підставі даних реєстрів, що велися до незаконної інтеграції тимчасово окупованих територій України.Юридичну особу ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» (адреса: м. Луганськ, пров. Красногорський, буд. 1) поставлено на облік у вказаному незаконному податковому органі, при цьому директором підприємства призначено ОСОБА_8 . Крім того, до складу учасників 30.12.2022 включено нового співзасновника ОСОБА_9 (частка 0,1005%).Відповідно до пункту 2 розділу 5 Статуту «Общество с ограниченной ответственностью «Луганский ликеро-водочный завод Луга-Нова»» (далі Статут), визначено склад учасників товариства та розмір їх часток у статутному капіталі, а саме: ОСОБА_7 60,4005%, що становить 8 655 400 рублів; ОСОБА_5 9,4931%, що становить 1 360 100 рублів; ОСОБА_8 30,0042%, що становить 4 299 600 рублів; ОСОБА_9 0,1005%, що становить 14 400 рублів. Загальний розмір статутного капіталу товариства складає 14 330 000 рублів (п. 2 розділу 5 Статуту). Згідно з положеннями Статуту учасники товариства мають право брати участь в управлінні його діяльністю, отримувати інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з бухгалтерською та іншою документацією, а також на вимогу отримувати річні та квартальні баланси і звіти про фінансово-господарську діяльність. Крім того, учасники мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частину (п. 2 розділу 4 Статуту). Також Статутом передбачено, що особи, які взяли участь у створенні товариства, набувають статусу учасників з моменту його державної реєстрації (п. 4 розділу 4 Статуту).У подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, організували та продовжили здійснення виробничого циклу за допомогою відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази і комерційної інфраструктури українського підприємства ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», сплачуючи податки та збори до бюджету держави-агресора, чим фактично забезпечили виконання рішень та нормативно-правових актів держави-агресора на тимчасово окупованій території України, чим сприяли його подальшому функціонуванню в правовому полі Російської Федерації та використанню його матеріально-технічної бази в інтересах держави-агресора.Крім того, 17.05.2023 з метою забезпечення сталого функціонування органів окупаційної влади на тимчасово окупованій території Луганської області, а також сприяння утвердженню окупаційного режиму, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, організували створення підконтрольного підприємства ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» (ОГРН 1229400085365), 100% корпоративних прав якого належать російському підприємству ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА».Вказане підприємство створено та використовується як інструмент реалізації протиправної діяльності, зокрема для передачі матеріальних активів, що перебували у власності та користуванні українського підприємства, у розпорядження установ та організацій, підконтрольних державі-агресору, чим забезпечується матеріально-технічна база функціонування окупаційних органів влади.Діючи у складі такої стійкої групи, вказані особи забезпечили включення підконтрольного підприємства ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» до системи публічних закупівель Російської Федерації, що, у свою чергу, свідчить про їх активну інтеграцію в економічні процеси держави-агресора та спрямованість дій на довгострокове функціонування в умовах окупаційного режиму.Зокрема, за безпосередньою організацією та контролем ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та виконання ОСОБА_8 , підконтрольне підприємство ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», засновником якого є ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», на виконання положень ст. 93 Федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», 10.04.2024 уклало контракт із «Федеральным государственным бюджетным образовательным учреждением высшего образования Луганский государственный университет имени Владимира Даля».Відповідно до умов зазначеного контракту, підконтрольним підприємством надано послуги з передачі в користування (оренду) нерухомого майна, що перебуває у його володінні, а саме футбольного поля площею 7 560 кв.м та роздягалень, на загальну суму 976 000 рублів. Надання вказаних послуг здійснювалось на платній основі, із подальшим отриманням доходу та його розподілом між учасниками протиправної діяльності.У подальшому, усвідомлюючи економічну доцільність та стабільність отримання доходів від такої діяльності, а також прагнучи забезпечити її безперервність, 23.06.2025 укладено аналогічний контракт № 145-140/09 на суму 162 666 рублів, яким продовжено надання послуг з оренди вказаного нерухомого майна, що свідчить про системність, повторюваність та тривалість протиправної діяльності.Вказані матеріальні активи створені та використовувались українським підприємством ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» до моменту тимчасової окупації, однак у подальшому, внаслідок цілеспрямованих дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , фактично виведені з економічного обігу України та використані для забезпечення діяльності установи, яка функціонує у правовому полі держави-агресора.Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечили передачу матеріальних активів представникам держави-агресора й створили стабільний механізм їх подальшого використання, що сприяє матеріально-технічному забезпеченню установ окупаційної влади та зміцненню її інституційної спроможності на тимчасово окупованій території України.У результаті такої діяльності здійснюється регулярна сплата податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету Російської Федерації, що створює фінансову основу для функціонування держави-агресора, у тому числі забезпечує фінансування її органів влади, правоохоронних структур та збройних формувань.При цьому ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер і спрямованість зазначених процесів, отримує систематичний дохід у вигляді дивідендів від діяльності підконтрольного російського підприємства ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», зокрема упродовж 2025 року грошові кошти на загальну суму близько 2 млн грн та 7 тис. доларів США.Таким чином, ОСОБА_5 діючи з попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після тимчасової окупації Російською Федерацією Луганської області, вчинили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом виконання рішення держави-агресора, зокрема: на виконання статті 15 Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Луганской Народной Республики, здійснили перереєстрацію українських підприємств ТОВ «ЛУГАНСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД ЛУГА-НОВА» (код ЄДРПОУ 30996128), ТОВ «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37628656) на ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» (ОГРН 1229400023522) і ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» (ОГРН 1229400085365) відповідно за законодавством РФ, а також передачі інших активів представникам держави-агресора: футбольного поля площею 7560 кв.м та роздягалень на підставі укладених контрактів від 10.04.2024 та від 23.06.2025 між ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», власником якого є ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» та «Федеральным государственным бюджетным образовательным учреждением высшего образования «Луганский государственный университет имени Владимира Даля» на надання послуг з оренди вказаного нерухомого майна, чим спряли утвердженню та функціонуванню окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Луганської області, підрив економічної безпеки України, позбавлення держави фактичного контролю над майновими активами, створення джерел фінансування бюджету держави-агресора та її силових структур, а також на заподіяння довгострокової економічної шкоди державним інтересам України, за що отримав дохід від діяльності підконтрольного російського підприємства ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» на тимчасово-окупованій території у виді дивідендів, зокрема: упродовж 2025 року на загальну суму близько 2 млн. грн. та 7 тис. доларів США.У ході розслідування 22.04.2026 повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про те, що він підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, передачі інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично користується та розпоряджається житловою квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , а також житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_5 та на даний час помер.Разом із тим, згідно з відомостями зазначених державних реєстрів, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у приватній власності ОСОБА_5 .Відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України до спадкоємців першої черги за законом належать діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки. Під час досудового розслідування встановлено, що після смерті ОСОБА_6 , яка настала на тимчасово окупованій території Луганської області, єдиним спадкоємцем першої черги є його син ОСОБА_5 .При цьому встановлено, що останній після смерті спадкодавця фактично вступив у володіння та користування спадковим майном, забезпечує його утримання, здійснює контроль за його збереженням та використовує його у власних інтересах, що свідчить про фактичне прийняття спадщини у розумінні вимог цивільного законодавства України.Разом з тим, станом на теперішній час ОСОБА_5 не здійснив належного оформлення спадкових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна та не отримав свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим право власності на вказану квартиру у встановленому законом порядку не зареєстровано за ним.Водночас зібрані під час досудового розслідування матеріали свідчать про те, що фактичне користування та володіння вказаним нерухомим майном здійснюється саме ОСОБА_5 , який, будучи обізнаним про порядок оформлення спадкових прав та необхідність державної реєстрації права власності на успадковане майно, тривалий час не вживає заходів щодо належного оформлення такого права.Наведені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 фактично набув майнових прав щодо зазначеного об`єкта нерухомості та здійснює його використання як власного майна, незважаючи на відсутність державної реєстрації права власності на нього.Крім того, враховуючи характер кримінального провадження, тривалість перебування ОСОБА_5 у статусі особи, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування, а також відсутність належного оформлення спадкових прав протягом значного проміжку часу, наявні підстави вважати, що неоформлення права власності на вказане майно може бути спрямоване на приховування належних йому активів від можливих заходів кримінально-правового характеру, у тому числі спеціальної конфіскації, конфіскації майна або звернення стягнення на майно у випадках, передбачених законодавством України.Таким чином, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , хоча формально і залишається зареєстрованою за померлим ОСОБА_6 , фактично перебуває у володінні, користуванні та під контролем ОСОБА_5 , який є єдиним спадкоємцем зазначеного майна та фактично реалізує щодо нього правомочності власника.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Як вбачається з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Слід зазначити, що санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає вид додаткового покарання конфіскацію майна.З вищевикладеного вбачається, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження зазначеним транспортним засобом призведе до їх незаконного використання або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації. У зв`язку з чим, слідчий звернувся з даним клопотанням до суду і просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна, його захисника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, та наявні обґрунтовані підстави вважати, що невиконання такої умови призведе до зникнення, втрати, перетворення та/або відчуження майна.

Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна, його захисника, представника.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов`язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.

Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов`язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до:a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи;b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000027 від 07.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. У даному кримінальному провадженні, 22.04.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Санкція ч.1 ст.111-2 КК України передбачає вид додаткового покарання конфіскацію майна. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично користується та розпоряджається житловою квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , а також житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_5 та на даний час помер. Разом із тим, згідно з відомостями зазначених державних реєстрів, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у приватній власності ОСОБА_5 . Незастосування заборони розпорядження вказаним майном призведе до його незаконного відчуження або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 376 КПК України, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000027 від 07.01.2026 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на: житлову квартиру АДРЕСА_3 ; житлову квартиру АДРЕСА_4 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1