Ухвала суду № 137167402, 02.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7009/20

н/п 1-кп/953/125/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про закриття кримінального провадження в частині епізодів у кримінальному провадженні №12020220490000564 від 06.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта базова загальна середня, заміжня, не працює, має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судима, зареєстрована: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України,

встановив:

Київським районним судом м. Харкова розглядається кримінальна справа за кримінальним провадженням №12020220490000564 від 06.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

Під час судового розгляду захисником заявлене клопотання про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 у частині епізодів кримінальних правопорушень: одного епізоду від 11.01.2020 за ч.2 ст.191 КК України; двох епізодів від 12.01.2020 за ч.3 ст. 191 КК України та одного епізоду від 13.01.2020 за ч. 3 ст.191 КК України на підставі п.4-1 ст.248 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання захисник посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується, у тому, що будучи матеріально-відповідальною особою, перебуваючи на посаді оператора з обслуговування клієнтів ТОВ «Вутек-Інвест» (далі: Товариство) виконувала обов`язки касира, займала посаду пов`язану з постійним виконанням адміністративно-господарських функцій, будучи службовою особою юридичної особи приватного права переслідуючи ціль наживи та незаконного збагачення, шляхом привласнення чужого майна заволоділа грошима Товариства за наступних обставин:

Так, ОСОБА_5 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, переслідуючи умисел на незаконне привласнення грошових коштів Товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем, 11.01.2020, точний час не встановлений, знаходячись у приміщенні відділення Товариства за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 323-а, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення, маючи доступ до персональних даних клієнтів Товариства, з метою укриття своєї злочинної діяльності виготовила кредитний договір №ХОГТ/С/20.20 про надання кредиту ОСОБА_6 у сумі 8 000 грн., але самому ОСОБА_6 надала грошові кошти в розмірі 6 000 грн.

У подальшому, у цей же день, використовуючи виготовлений договір для прикриття незаконної діяльності, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями, маючи доступ до грошових коштів, що знаходились у касі відділення, реалізуючи свій злочинний намір привласнила грошові кошти в сумі 2000 грн., якими розпорядилась на свій розсуд, тим самим завдала матеріальної шкоди Товариству на суму 2000 грн.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.2 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, ОСОБА_5 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, переслідуючи умисел на незаконне привласнення грошових коштів Товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем, 12.01.2020, точний час не встановлений, знаходячись у приміщенні відділення Товариства за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 323-а, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення, маючи доступ до персональних даних клієнтів Товариства, з метою укриття своєї злочинної діяльності виготовила кредитний договір №ХОГТ/С/20.21 про надання кредиту ОСОБА_7 у сумі 3000 грн., але самій ОСОБА_7 надала грошові кошти в розмірі 2000 грн.

У подальшому, у цей же день, використовуючи виготовлений договір для прикриття незаконної діяльності, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями, маючи доступ до грошових коштів, що знаходились у касі відділення, реалізуючи свій злочинний намір привласнила грошові кошти в сумі 1000 грн., якими розпорядилась на власний розсуд, тим самим завдала матеріальної шкоди Товариству на суму 1000 грн.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.3 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_5 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, переслідуючи умисел на незаконне привласнення грошових коштів Товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем, 12.01.2020, точний час не встановлений, знаходячись в приміщенні відділення Товариства за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 323-а, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення, маючи доступ до персональних даних клієнтів Товариства, з метою укриття своєї злочинної діяльності виготовила кредитний договір № №ХОГТ/С/20.22 про надання кредиту ОСОБА_8 у сумі 4000 грн., але самому ОСОБА_8 надала грошові кошти в розмірі 2000 грн.

У подальшому, у цей же день, використовуючи виготовлений договір для прикриття незаконної діяльності, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями, маючи доступ до грошових коштів, що знаходились у касі відділення, реалізуючи свій злочинний намір привласнила грошові кошти в сумі 2000 грн., якими розпорядилась на власний розсуд, тим самим завдала матеріальної шкоди Товариству на суму 2000 грн.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.3 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Крім того, 13.01.2020, у невстановлений час, ОСОБА_5 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, переслідуючи умисел на незаконне привласнення грошових коштів Товариства шляхом зловживання своїм службовим становищем, знаходячись в приміщенні відділення Товариства за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 323-а, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на незаконне збагачення, маючи доступ до персональних даних клієнтів Товариства, з метою укриття своєї злочинної діяльності виготовила кредитний договір ХОГТ/С/20.23 від 13.01.2020 про надання кредиту ОСОБА_9 в сумі 2000 грн. в якому власноручно виконала підпис від імені клієнта, що посвідчило факт укладення кредитного договору і отримання клієнтом грошових коштів та надала їх до бухгалтерії Товариства, тим самим створила ілюзію законності операції, самому ОСОБА_9 грошові кошти не надала.

У подальшому, у цей же день, використовуючи виготовлений договір для прикриття незаконної діяльності, зловживаючи наданими їй службовими повноваженнями, маючи доступ до грошових коштів, що знаходились у касі відділення, реалізуючи свій злочинний намір привласнила грошові кошти в сумі 2000 грн., якими розпорядилась на свій розсуд, тим самим завдала матеріальної шкоди Товариству на суму 2000 грн.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч.3 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , якій роз`яснені наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України не заперечувала, клопотання захисника підтримала.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечувала.

Представник потерпілого, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не з`явився, причину неявки не сповістив. У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.57).

Вислухавши клопотання, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного:

09.08.2024 набув чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі: ЗУ № 3886-IX), яким внесені зміни до КУпАП ст.51 Дрібне викрадення чужого майна.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП у редакції ЗУ № 3886-IX передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП у редакції ЗУ №3886-IX установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягає адміністративній відповідальності.

Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір привласненого майна перевищує розмір, встановлений ст.51 КУпАП, - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 підроз. 1 розд. ХХ ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 роз. IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення 11.01.2020, 12.01.2020, 12.01.2020 та 13.01.2020 чотирьох епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України за вказаних вище обставин.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 грн., а 50 % від його розміру становило 1 135 грн.

З 01.01.2026 3328 і 50%=1 664 грн.

Таким чином, зважаючи на положення Податкового кодексу України, ЗУ №3886-IX, з урахуванням вимог ст.5 КК України, на теперішній час кримінально караними діяннями є крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата майна, що мали місце у 2020 році, у разі вартості майна - предмету кримінального правопорушення понад 2 270 (1 135 х 2 = 2 270).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_5 заподіяла потерпілому ТОВ «Вутек-Інвест» матеріальну шкоду, заволодівши при наданні грошей за договорами кредитів: 11.01.2020 ОСОБА_6 , - коштами у сумі 2000 грн; 12.01.2020 ОСОБА_7 - коштами у сумі 1000 грн; 12.01.2020 ОСОБА_8 коштами у сумі 2000 грн; 13.01.2020 ОСОБА_9 - коштами у сумі 2000 грн.

Положеннями ч.1, ч.6 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситись виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у т.ч. на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином інкриміновані ОСОБА_5 діяння не можуть вважатись кримінально караними правопорушеннями, оскільки суми грошових коштів, які привласнила службова особа ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем по епізоду від 11.01.2020, двох епізодах від 12.01.2020 та епізоду від 13.01.2020 не перевищують граничної вартості майна, за викрадення якого передбачена адміністративна відповідальність, - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Відповідно до п 4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі втрати чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

За змістом ч.3 ст.479-2 КПК України суд закриває кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 284, 370, 372, 479-2 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання захисника, - задовольнити.

Кримінальне провадження №12020220490000564 від 06.02.2020 за обвинувачення ОСОБА_5 в частині епізодів від 11.01.2020 за ч.2 ст.191 КК України, від 12.01.2020 за ч.3 ст.191 КК України, від 12.01.2020 за ч.3 ст.191 КК України, від 13.01.2020 за ч.3 ст.191 КК України, на підставі п.4-1 ст.284 КПК України, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1