Постанова № 13716413, 08.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 11277/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представника позивача Кібкало С.С. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 476,15 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 є платником єдиного податку, відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку Миколаївською МДПІ, виданого 15.01.2008 року та продовженого на 2009 рік. Згідно рішенню Миколаївської районної ради Одеської області розмір ставки єдиного податку за здійснення субєктами малого підприємництва такого виду підприємницької діяльності, як виробництво меблів за межами Миколаївського району Одеської області складає 120 грн. Але відповідач не сплачував в повному обсязі єдиний податок, в результаті чого виникла заборгованість по єдиному податку, яка станом на 10.10.2010 року склала 476,15 грн., з них основного платежу 474,28 грн. та 1,87 грн. пеня за несвоєчасну сплату.

В судовому засіданні представник позивача Миколаївської МДПІ Одеської області позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявися, про день, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, в матеріалах справи знаходиться конверт з відміткою органу поштового звязку, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже за таких обставин суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про день час та місце судового розгляду справи, але про причину неявки суд не сповістив.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа підприємець 14.01.2008 року Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.6).

Відповідно довідки Миколаївської МДПІ Одеської області від 14.01.2008 року № 264 відповідач ФОП ОСОБА_2 взятий на податковий облік у Миколаївській МДПІ Одеської області за № 2 (а.с.8).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі Указу) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 02.12.2008 року (а.с.9), останньому 15.01.2008 року видане свідоцтво про сплату єдиного податку, серії НОМЕР_3 (а.с.8, зворот).

Судом встановлено, що дія вказаного свідоцтва була продовжена на 2009 рік.

Абзацом 2 п. 2 Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Миколаївська районна рада Одеської області рішенням ХХ сесії V скликання від 13.01.2009 року № 150 на виконання вищевказаного Указу затвердила розміри ставок єдиного податку повидам підприємницької діяльності, відповідно до якого, розмір ставки єдиного податку за здійснення субєктами малого підприємництва такого виду підприємницької діяльності, як виробництво меблів за межами Миколаївського району Одеської області складає 120 грн. на місяць (а.с.10-11).

Відповідно до абзацу 6 п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно п. 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 р. N 599 (далі Порядку) протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні звіту поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 протягом 2008-2009 року надавав до Миколаївської МДПІ щоквартальні звіти субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку.

Із вказаних звітів вбачається, що протягом 2009 року відповідач ФОП ОСОБА_2 не повністю сплачував єдиний податок, в результаті чого утворилася заборгованість.

Заборгованість ОСОБА_2 за обліковими картками платника єдиного податку та складає 476,15 грн., з них недоїмка по сплаті основного платежу 474,28 грн. та пеня в сумі 1,87 грн. (а.с.12-16).

Заборгованість ОСОБА_2 по сплаті єдиного податку у сумі 476,15 грн. підтверджується також розрахунком суми заборгованості.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181) Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, звіти платника єдиного податку із визначенням податкового зобовязання подавалися до податкового органу вчасно, тому вони вважаються узгодженими та підлягають сплаті.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2.ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як встановлено судом Миколаївською МДПІ ФОП ОСОБА_2 була виставлена перша податкова вимога від 21.08.2009 року № 1/118 (а.с.16 зворот), яка в результаті невручення адресату, була розміщена на дошці оголошень Миколаївської МДПІ, про що свідчить акт № 1 від 21.08.2009 року (а.с.18).

Друга податкова вимога була виставлена ФОП ОСОБА_2 23.09.2009 року (а.с.17 зворот), яка також в результаті невручення адресату, була розміщена на дошці оголошень Миколаївської МДПІ.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла всі міри щодо відшкодування ФОП ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного податку, але відповідачем вказана заборгованість не сплачена.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Миколаївської МДПІ обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому з ФОП ОСОБА_2 слід стягнути суму заборгованості в розмірі 476,15 грн.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 місце проживання : АДРЕСА_1 інн. НОМЕР_1 заборгованість по єдиному податку у сумі 476,15грн. на р/р 34219379700347 в ГУ ДКУ в Одеській обл, одержувач УДК в Миколаївському районі, МФО 828011 код 22508644 код бюджетної класифікації 16050200.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена в повному обсязі 11 лютого 2011 року.

Суддя Е.А.Іванов.

11 лютого 2011 року