Постанова № 13716408, 07.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 9789/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року м.Одеса

У залі судових засідань № 1

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача - Гаврюшенко О.Ю. (по довіреності)

представника відповідача- Білявської Ю.Ю. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 120331 грн. 05 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7580 грн. 86 коп., всього у розмірі 127911 грн. 91 коп.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, обгрунтовуючи тим, що у 2009 році до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Одеського міського центру зайнятості відповідачем подавались усі встановлені законодавством звіти. Також вказував на те, що відсутні будь-які докази того, що відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні інвалідів, направлених Одеським міським центром зайнятості чи які самостійно звернулись на підприємство для працевлаштування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Середньооблікова чисельність штатних працівників Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»у 2009 році склала 680 осіб, тому 4% від загальної чисельності штатних працівників складає 27.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»не вірно розрахована середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність виходячи з наступного.

Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на Комунальному підприємстві «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»складає 23 особи (аркуш справи 7), але не всі інваліди працювали на Комунальному підприємстві «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»повний 2009 рік.

У відповідності п. 3.3.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/11722 середня кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами за період з початку року і рік визначається шляхом підсумовування середньої кількості цих працівників за усі місяці з початку року і ділення отриманої суми на кількість місяців, тобто на 2, 3, 4, 5 ... 12.

Враховуючи вищевикладене, кількість працюючих інвалідів на Комунальному підприємстві «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»у 2009 році складає 20 осіб, тому на підприємстві відповідач повинен був створити 27 місць для інвалідів, проте фактично створив 20.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Пунктом 14 «Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженного постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995 року передбачено, що підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. При цьому, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Крім того, підприємства розробляють заходи щодо створення робочіх місць для інвалідів, включають їх до колективного договору інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таким чином, за нормативами місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 27 місць, але створив 20 місць.

У відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 4 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 затверджена та погодженна з Держкомстатом України форма звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»(місячна). Зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», в порушення чинного законодавства надало до Одеського міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій лише за січень 2009 року, березень 2009 року, вересень 2009 року, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні (аркуші справи 25-30).

В судовому засіданні встановлено, що будь-яких інших дій для працевлаштування інвалідів, крім подачі звітів, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»не здійснювало.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим віділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Крім того, як вбачається з ч. 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

При цьому, ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.91 № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відноси відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Крім того, відповідно до п. 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року за №223, адміністративно-господарська санкція це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відповідач не вірно розрахував середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не надавав щомісячно звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій до Одеського міського центру зайнятості, суд вважає доведеною вину Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»у непрацевлаштуванні інвалідів.

Відповідно до розрахунку адміністративно господарських санкцій за 2009 рік (аркуш справи 8) сума адміністративно-господарських санкцій що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову чисельність штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 7 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році становить 120331 грн. 05 коп.

Згідно із ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-XI та п. 4, 11 «Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів»адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідач суму адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2010 року позивачу не перерахував, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Згідно ч. 2 ст. 20 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991 року передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, відповідач крім санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів повинен сплатити пеню у розмірі 7580 грн. 86 коп.

Суд вважає, що позивачем доведено виникнення зобовязання відповідача по сплаті заявлених у позові адміністративно - господарських санкцій у сумі 120331 грн. 05 коп. та пені в сумі 7580 грн. 86 коп. У звязку з чим, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 127911 грн. 91 коп.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не було надано доказів до адміністративного позову, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-XII, ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 120331 грн. 05 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7580 грн. 86 коп., всього у розмірі 127911 грн. 91 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки»(код ЄДРПОУ 35303278) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 120331 грн. 05 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7580 грн. 86 коп., всього у розмірі 127911 грн. 91 коп. на р/р 31215230700007, банк - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23213460, код 50070000.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 07.02.2011 року

Суддя:Л.І. Свида

07 лютого 2011 року