Рішення № 137163433, 05.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11663/25

2/296/2608/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" заборгованість яка виникла за договором №1551191 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.06.2024 у розмірі 74 475,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №1551191, який підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит та зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 18 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» було укладено договір факторингу №1/12/20, відповідно до умов якого ТОВ "Ум Факторинг" набуло право вимоги за кредитним договором №1551191. Оскільки відповідач в повному обсязі не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 74 475,00 грн та складається з наступного: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 59 475,00 грн заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та зобов`язано Акціонерне товариство Універсал Банк надати на адресу суду належним чином засвідчені документи, а саме:

- інформацію про власника банківської картки № НОМЕР_2 (з зазначенням ПІБ, дати народження, та інших даних, в разі наявності, власника картки);

- інформацію щодо руху коштів (виписку про рух коштів) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 05.06.2024 по 08.06.2024.

03 квітня 2026 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі, двічі направлялась на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №1551191 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором "В767".

Згідно п. 1.1. Договору, на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000 грн. Тип кредиту кредит.

Згідно п. 1.3. договору, строк кредиту 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.4 договору).

Відповідно до п.1.5 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору (п.1.5.1).

Відповідно до п.6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 2 250,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1) та у розмірі 165,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2).

Згідно з п.1.9 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних (п.1.9.1).

Відповідно до п.1.10 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 96000 грн (п.1.10.1).

Також, відповідно до умов Кредитного договору (п.2.1 Договору), кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Споживача № НОМЕР_2 .

Згідно із пунктом 5.1. договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3 Договору.

Згідно із пунктом 9.2. договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку, визначеного в п.1.3 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконанні грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до Договору) позичальник в строк до 31.05.2025 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 93 750,00 грн, що складається з суми кредиту 15 000,00 грн та процентів за користування кредитом 78 750,00 грн.

05 червня 2024 року, ОСОБА_1 було підписано паспорт кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит».

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 26.03.2025 підтверджено факт перерахування ТОВ «Селфі Кредит» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 15 000,00 грн 05.06.2024.

Факт належності ОСОБА_1 картки з номером № НОМЕР_3 та використання ним кредитних коштів в розмірі 15 000,00 грн підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-11417 від 02 квітня 2026 року та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці.

18 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" (далі - фактор) було укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до п.1.1 договору, на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, Фактор набуває Права Вимоги (у значенні як наведено нижче) від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог (у значенні як наведено нижче) Фінансування (у значенні як наведено нижче) у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги (у значенні як наведено нижче)) до Боржників (у значенні як наведено нижче) за Кредитними договорами (у значенні як наведено нижче) (Портфель Заборгованості (у значенні як наведено нижче)).

У відповідності до умов цього Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості, а Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п.6.1 договору факторингу).

Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 53 644 114,27 грн. (п`ятдесят три мільйони шістсот сорок чотири тисячі сто чотирнадцять гривень двадцять сім копійок) станом на дату підписання Сторонами цього Договору (п.6.1.1 договору факторингу).

Відповідно до п.6.2.3 договору факторингу, Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору та оплати Фактором суми Фінансування у строки, передбачені пунктом 7.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов?язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 1 790 099,84 грн (один мільйон сімсот дев`яносто тисяч дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят чотири копійки), без ПДВ (п.7.1 договору факторингу).

За відступлення прав вимоги по договору факторингу №18/12/24 від 18.12.2024 ТОВ "Ум Факторинг" на користь ТОВ «Селфі Кредит» сплачено ціну відступлення в сумі 1 790 099,84 грн (платіжна інструкція № 201 від 19.12.2024).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 (справа № 301/2368/14-и) зазначив, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором.

На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 в справі № 2-879/11 (провадження 61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимога до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 143/1269/17 (провадження № 61-5383св22), від 06.09.2023 у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23), від 26.01.2022 у справі № 637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).

Матеріалами справи підтверджено факт укладення між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 договору №1551191 від 05.06.2024.

Разом з тим, позивачем не підтверджено належними доказами отримання права вимоги за вказаним договором внаслідок укладення договору факторингу.

Як зазначено в п.6.2.3 договору факторингу, права вимоги переходять до фактора, зокрема, після підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору.

Однак відповідного доказу матеріали справи не містять.

Витяг із акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024 до договору факторингу №18/12/24 від 18.12.2024 стосовно ОСОБА_1 сформовано представником ТОВ "Ум Факторинг" Сластніковою Л.В. самостійно та він не містить підписів представників сторін: ТОВ "Ум Факторинг" та ТОВ «Селфі Кредит».

Отже наведений витяг не може слугувати доказом відступлення прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1551191 на користь позивача, оскільки витяг з реєстру прав вимог не підписано сторонами.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1551191, оскільки позивачем не надано доказів відступлення права вимоги за спірним кредитним договором на користь позивача.

Отже, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (04060, м.Київ, вул.Ризька, 73-Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ 40274286) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2026.

Суддя М. В. Петровська