Ухвала суду № 137163210, 05.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

05 червня 2026 р. справа № 520/18081/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В.,

розглянувши порядку письмового провадження заяву, подану в порядку статті 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. у цій справі визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №963340156000 від 07.06.2024р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяви про перерахунок пенсії №3597 від 30.05.2024 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024р. №3597 та здійснити за період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року з урахуванням виплачених сум перерахунок пенсії ОСОБА_1 раніше призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до положень статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року, застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року, без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, а також здійснити з 01.01.2021 року по 30.11.2022 року з перерахунок пенсії урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і п.п. 45 47 його «Прикінцевих положень» без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованої пенсії за період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та з 01.01.2021 року по 30.11.2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025р. рішення ХОАС від 30.01.2025 залишено без змін.

22.01.2026р. (зареєстровано судом 23.01.2026р.) до суду надійшла заява позивачки в порядку ст.382 КАС України, в якій вона просила суд:

- зобов`язати суб`єктів владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не на користь яких ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що на виконання судового рішення пенсійний орган провів перерахунок пенсії, проте при її обрахунку взяв до уваги невірні показники коефіцієнту заробітної плати та не застосував послідовне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнти збільшення, що призвело до виплати пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та встановлено судовим рішенням.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про не належне та не повне виконання судового рішення, а отже наявні підстави для встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою суду від 30.01.2026р. прийнято до розгляду заяву позивачки, подану в порядку статті 382 КАС України та в порядку витребування доказів зобов`язано відповідачів надати докази виконання рішення суду від 30.01.2025 р. у справі №520/18081/24.

Ухвалою суду від 09.03.2026р. заяву позивачки, подану в порядку статті 382 КАС України залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026р. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026р. про відмову у встановленні судового контролю - скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви в порядку ст. 382 КАСУ.

Дослідивши надану до суду заяву та пояснення, суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 520/18081/24 зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.05.2024 №3597 та здійснити за період часу з 01.01.2019 по 31.12.2020 з урахуванням виплачених сум перерахунок пенсії ОСОБА_1 раніше призначеної державної пенсії по інвалідності та здійснити виплату перерахованої пенсії за період часу з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 30.11.2022.

На виконання судового рішення, пенсійним органом повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , проведено перерахунок пенсії за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 30.11.2022 без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, що підтверджується рішенням від 27.11.2025 № 963340156000.

За результатом проведеного перерахунку нараховано суму коштів за період з 01.01.2019 по 30.11.2022 у розмірі 464 763,61 грн., виплата якої здійснюється з врахуванням встановленого порядку, визначеного постановою КМУ № 821 від 14.07.2025 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Разом з тим, як вказує заявник, пенсійним органом проведено невірний розрахунок її пенсії на виконання судового рішення, оскільки не застосовано послідовне збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнти збільшення, як передбачено чинним законодавством та враховано зменшений коефіцієнт заробітної плати.

Суд, дослідивши правильність розрахунку пенсії та відповідності коефіцієнту заробітної плати, врахованому при обчисленні пенсії, абз. 1 п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, зазначає, що послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнти збільшення не відбулось

Водночас зобов`язальна частина судового рішення, що перебуває на виконанні пенсійного органу, чітко передбачає його обов`язок перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році від 20.02.2019, застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019.

Крім того, суд зауважує, що судовим рішенням, зобов`язано провести позивачу відповідні виплати, проте нарахована заборгованість залишається невиплаченою, а отже судове рішення в цій частині також залишається невиконаним.

Суд враховує, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність доказів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. у справі №520/18081/24, суд доходить висновку про необхідність встановлення судового контролю з метою забезпечення повного та швидкого виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим заяву позивачки про встановлення судового контролю слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 293, 294, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву в порядку статті 382 КАС України задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025р. у справі №520/18081/24.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров