Ухвала суду № 137162371, 04.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/13830/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву адвоката Першина Сергія Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-79 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-80 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 23.12.2025, виконавчий лист не видавався.

24.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що того ж дня передана головуючому судді для розгляду.

Мотивуючи подану заяву представник позивача зазначив, що рішення суду від 20.11.2025 у цій справі відповідачем фактично не виконано, перерахунок пенсії позивача не проведено, що свідчить про ігнорування відповідачем судового рішення у справі №440/13830/25.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідач надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що на виконання рішення суду у справі №440/13830/25 проведено перерахунок пенсії позивача, доплата за період з 01.02.2022 по 31.03.2026 - відсутня.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 витребувано від ГУПФ України в Полтавській області належним чином засвідчені копії протоколів про обчислення пенсії позивача за період з 01.02.2022 по 31.12.2025 до проведення перерахунку на виконання рішення суду у справі №440/13830/25 та після проведення такого перерахунку.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надав копії протоколів про перерахунок пенсії позивача.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За обставин цієї справи суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №440/13830/25 зобов`язано ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-79 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-80 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум.

На виконання рішення суду ГУПФ України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-79 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 у розмірі 16848,00 грн /а.с. 56/ та з 01.02.2023 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-80 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у розмірі 21024,00 грн /а.с. 56 - зі звороту/.

При цьому суд зауважує, що у зазначений у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-79 розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 - 16848,00 грн не змінився порівняно з розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на березень 2019 року, що зазначене у довідці ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" /а.с. 57/.

З урахуванням наведеного, внаслідок проведеного перерахунку фактичний розмір пенсії позивача з 01.02.2022 залишився незмінним - 13793,60 грн /а.с. 46/, а з 01.03.2022 зменшився до 13444,70 грн /а.с. 51/.

Як наслідок, доплата до пенсії позивача після проведеного перерахунку - відсутня.

Своєю чергою, з 01.02.2023 пенсія позивача перерахована з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.07.2025 №31/32/17-80 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у розмірі 21024,00 грн, внаслідок чого основний розмір пенсії зменшився з 15444,70 грн до 727,90 грн; до пенсії встановлена доплата до попереднього розміру пенсії - 727,90 грн та з 01.02.2023 позивачу нарахована пенсія у розмірі 15444,70 грн /а.с. 54/.

За наведених обставин, розмір пенсії позивача до та після перерахунку залишився незмінним.

Суд зауважує, що питання правильності визначення Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у довідках від 28.07.2025 №31/32/17-79 та від 28.07.2025 №31/32/17-80 не входило до предмета доказування у справі №13830/25.

Так само, до предмета спору не відносилось встановлення позивачу надбавок, доплат та підвищень, а також індексації пенсії після її перерахунку з урахуванням грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

Суд розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 в межах доводів сторін та наданих на їх підтвердження доказів.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №440/13830/25 виконане відповідачем у спосіб, визначений в його резолютивній частині.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №440/13830/25, оскільки судове рішення фактично виконане відповідачем.

У разі незгоди позивача з діями пенсійного органу щодо обчислення його пенсії та/або діями Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо обчислення розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо захисту своїх прав.

Тож у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Першина Сергія Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Першина Сергія Миколайовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №440/13830/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА