Рішення № 137162369, 05.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10581/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2024 №1331205-2414-1624 та № 1331204-2414-1624.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно з листом ГУ ДПСУ у Полтавській області (відповіді на адвокатський запит) № 19272/6/16-31-24-04-05 від 17.06.2025 вбачається, що підставою для формування оскаржуваних ППР слугував лист Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради, яким надіслано перелік орендарів фізичних осіб з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності на території Щербанівської сільської ради станом на 01.01.2024. Крім цього вказана відповідь містить посилання на договір оренди землі від 03.11.2023 року, де ОСОБА_1 орендує земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,01 га за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Розсошенці. Проте Позивач заперечує існування такого договору оренди землі від 03 листопада 2023 року укладеного між ним та Щербанівською сільською радою 03.11.2023 укладено ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому, де сторонами були позивач ОСОБА_1 та Щербанівська сільська рада. Тобто вважає суперечливим, що ГУ ДПСУ у Полтавській області посилається на наявність договору від 03.11.2023 року, адже позивач ОСОБА_1 не укладав подібних договорів, існує лише ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР від 03.11.2023, при цьому державна реєстрація цього договору не була проведена та зрештою і не могла бути здійсненою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року поновлено строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

28 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, наголошуючи, що на виконання п. 288.1 ст. 288 ПК України до ГУ ДПС у Полтавській області листом Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради від 25.01.2024 № 02-29/181 (вх. ГУ ДПС№ 2640/5-16-31/ЕКПП від 25.01.2024) надіслано перелік орендарів фізичних осіб з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності на території Щербанівської сільської ради станом на 01.01.2024 рік (далі Перелік). Відповідно до умов договору оренди землі від 03.11.2023 ОСОБА_1 орендує земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,01 га за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці. Договір оренди землі укладено з Щербанівською сільською радою терміном на 1 рік, зі сплатою орендної плати в розмірі 10 відсотків від нормативно-грошової оцінки. Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Керуючись п. 286.5 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 ПК України ГУ ДПС у Полтавській області платнику ОСОБА_1 сформовані податкові повідомлення рішення по орендній платі за землю з фізичних осіб від 26.07.2024 № 1331205-2414-1624 на суму 1355,92 гривень за 2023 рік, від 26.07.2024 № 1331204-2414-1624 на суму 7439,36 гривень за 2024 рік /а.с. 56-57/.

Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 440/10581/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

03.11.2023 Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області сорок восьмої сесії восьмого скликання прийнято рішення про укладання попереднього договору оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 , для провадження підприємницької діяльності, орієнтовною площею - 0,01 га, яка розташована в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Встановлено термін дії договору до 1 року; орендну плату в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земель.

На підставі вказаного рішення, 03.11.2023 між Щербанівською сільською радою (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар) укладено попередній договір № 57 щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому.

Згідно з умовами попереднього договору №57 щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому від 03.11.2023 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 84113,00 гри. (вісімдесят чотири тисячі сто тринадцять грн. 00 коп.). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту державної реєстрації основного договору оренди земельної ділянки. Орендна плата становить 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і плата вноситься орендарем у безготівковій формі в розмірі 8411,30 гривень (вісім тисяч чотириста одинадцять грн. 30 копійок) в рік. Орендна плата вноситься у такі строки: до 20 числа кожного місяця /а.с. 20-21/.

Керуючись п. 286.5 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 ПК України ГУ ДПС у Полтавській області платнику ОСОБА_1 сформовані податкові повідомлення рішення по орендній платі за землю з фізичних осіб від 26.07.2024 № 1331205-2414-1624 на суму 1355,92 гривень за 2023 рік, від 26.07.2024 № 1331204-2414-1624 на суму 7439,36 гривень за 2024 рік /а.с. 12-13/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За умовами п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

270.1.1. об`єкти оподаткування земельним податком:

270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності;

270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

При цьому, згідно з п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За приписами п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Умовами п. 285.2 ст. 285 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування".

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

При цьому, умовами п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Приписами п. 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України обумовлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 1 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім ч. 1 ст. 13 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 20 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон №1378-ІV) врегульовано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону №1378-IV).

06.07.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру та з 10.11.2021 відбулася зміна значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 з аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону №1378-ІV, Закону України "Про оренду землі" №161-XIV Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між її учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов`язку, а регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави. Хоча розмір, порядок та умови сплати орендної плати за землю узгоджуються в договорі оренди, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Плата за землю державної або комунальної власності (орендна плата) є обов`язковим платежем, який не може залежати від умов договору.

Стосовно посилань позивача на факт відсутності державної реєстрації попереднього договору оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

За правилами п.269.1 ст.269 ПК України, платниками плати за землю є платники земельного податку та платники орендної плати, а згідно з пп.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України платниками орендної плати є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Також у підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування орендною платою є, зокрема, земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

В той же час, згідно із п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У цій справі є спірним і підлягає з`ясуванню момент виникнення права користування земельною ділянкою, з якого мала бути сплачена плата за землю як складова податку на майно.

Суд звертає увагу, що при вирішенні цієї справи, не є можливим застосування норм матеріального права цивільного законодавства, оскільки згідно з ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство не застосовується до податкових відносин.

Так, ОСОБА_1 акцентує увагу, що між ним та Щербанівською сільською радою 03.11.2023 укладено попередній договір №57 щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому /а.с. 20-21/.

Так, відповідно до долученої копії рішення сорок восьмої сесії восьмого скликання Щербаніської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 03.11.2023 вирішено укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 , для провадження підприємницької діяльності, орієнтовною площею - 0,01 га., яка розташована в АДРЕСА_1 на території Щербаніської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Встановлено: термін дії договору - до 1 року; орендну плату в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земель /а.с. 19/.

В свою чергу, згідно з умовами попереднього договору №57 щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому від 03.11.2023 Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: с. Щербані, по вуя. Щербанівський Шлях Полтавський район Полтавська область. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 84113,00 гри. (вісімдесят чотири тисячі сто тринадцять грн. 00 коп.). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту державної реєстрації основного договору оренди земельної ділянки. Орендна плата становить 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і плата вноситься орендарем у безготівковій формі в розмірі 8411,30 гривень (вісім тисяч чотириста одинадцять грн. 30 копійок) в рік. Орендна плата вноситься у такі строки: до 20 числа кожного місяця /а.с. 20-21/.

Стаття 20 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 у редакції до 01.01.2013 містила положення, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аргументи позивача щодо виникнення права оренди зводяться до того, що ним укладено попередній Договір щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому від 03.11.2023 року, однак на його думку орендну плату він має платити лише після укладення основного договору оренди земельної ділянки та після його державної реєстрації.

Проте Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» № 1878-VI від 01.01.2013 із Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Тому після 01.01.2013 державній реєстрації підлягав не договір оренди землі, а право оренди за таким договором.

Отже, договір оренди земельної ділянки укладений після 01.01.2013 не потребує державної реєстрації, а є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами. Якщо договір містить фразу «цей договір набирає чинності/діє з моменту підписання та його державної реєстрації» або «…та реєстрації права оренди» то фраза «…та реєстрації права оренди» або «… його державної реєстрації» не може змінити дату набрання чинності та дію договору оренди землі.

Враховуючи те, що відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди укладається в письмовій формі, з урахуванням абзацу 4 частини першої статті 635 ЦК України, попередній договір укладається у письмовій формі, і законодавство не вимагає державної реєстрації такого договору.

При цьому, з огляду на пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, недотримання норм земельного, цивільного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок, припинення цього права не впливає на права та обов`язки платників у сфері оподаткування.

Суд звертає увагу, що безпосередньо умовами Попереднього договору щодо укладення договору оренди земельної ділянки в майбутньому від 03.11.2023, передбачено як розмір орендної плати так і періодичність її сплати, а саме 8411,30 грн в рік та сплата до 20 числа кожного місяця.

Водночас, вказаний Попередній договір не містить жодних умов щодо того, що позивач має сплачувати таку орендну плату не з моменту отримання такої земельної ділянки за Попереднім договором у якому чітко передбачено обов`язок внесення плати до 20 числа кожного місяця, а лише після укладення основного договору.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що вказаний Попередній договір укладено ним на підставі чинного Рішення Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 03.11.2023. Розмір орендної плати також визначено таким рішенням. Доказів визнання протиправним такого рішення позивачем надано не було.

Виходячи із положень п.288.1 ст.288 ПК України та принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов`язок зі сплати орендної плати за землю виник у ОСОБА_1 з дати укладення попереднього договору оренди та отримання по ньому земельної ділянки.

Як наслідок, на виконання п. 288.1 ст. 288 ПК України до ГУ ДПС у Полтавській області листом Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради від 25.01.2024 № 02-29/181 (вх. ГУ ДПС№ 2640/5-16-31/ЕКПП від 25.01.2024) надіслано перелік орендарів фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності на території Щербанівської сільської ради станом на 01.01.2024 рік, що, серед іншого, містить відомості про позивача та орендовану ним земельну ділянку.

Аналіз пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, ст.269, пп.270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 ПК України дає підстави стверджувати, що орендна плата за землю є формою плати за землю та входить до складу податку на майно. Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно відноситься до місцевих податків. Отже, зобов`язання позивача сплачувати орендну плату за землю є податковим зобов`язанням.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно із законодавством центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є Державна податкова служба України та її територіальні органи (пункти 1 та 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227).

Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, звертаються до суду у випадках, передбачених законом.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань (підпункт 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та підстав для скасування не має.

Позивач у ході розгляду справи не довів належними та допустимими доказами наявність визначених законом підстав для звільнення його від обов`язку зі сплати орендної плати за землю.

Наведене у своїй сукупності зумовило ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський