Рішення № 137162171, 05.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивачка просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року за № ф - 1002-23 стосовно ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці до 20.03.2025 року не було відомо про існування вимоги про сплату боргу від 20 вересня 2024 року № Ф-1002-23. Позивачка вказує, що 20.03.2025 року вона отримала лист (наручно) про відкриття виконавчого провадження ВП № 77087516 від 05.02.2025 року про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року за № Ф-1002-23. Звернувшись 20.03.2025 року до податкової вияснила, що 20 вересня 2024 року була складено вимога про сплату боргу, проте на звернення про надання копії акту про проведення документальної перевірки на суму боргу 494710,25 грн. відповідач відповіді не надав, а в усній формі повідомив, що нарахування проводилось за іншими документами.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року № Ф-1002-23, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані тим, що платниками єдиного внеску пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 визначені фізичні особи-підприємці, однак позивачка стверджує, що припинила свою підприємницьку діяльність ще 28.12.2019 року, тому нарахування вважає незаконним. Крім того, податковий орган не проводив перевірку, не витребовував документи щодо діяльності ФОП, тому формування та надіслання вимоги є протиправним, оскільки відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку інших документів як такі, що не підтверджують суми виплат (доходу).

Ухвалою суду від 02.10.2025 року позовну заяву залишено без руху.

08.10.2025 року позивачем до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, до якої додано копію супровідного листа Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Вимоги про сплату судового боргу (недоїмки) № ф - 1002-23-у від 20.09.2024 року, на якому міститься підпис позивача про отримання та дата 20.03.2025 року.

Враховуючи, що, відповідно до наявних в матеріалах позовної заяви документів, позивачка отримала оскаржувану вимогу лише 20.03.2025 року, суд дійшов висновку про дотримання строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області належним чином засвідчені письмові докази, на підставі яких було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року за № ф - 1002-23, докази її вручення/надіслання позивачу, а також інші наявні докази, що стосуються предмета спору.

Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд 19.11.2025 року о 20:44 год.

Згідно правил ч. 2 ст. 127 КАС України, копія ухвали вважається врученою 20.11.2025 року.

Однак, відзив на адміністративний позов до суду не надходив. Також відповідачем не виконано ухвалу суду від 11.11.2025 року в частині витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року витребувано від Головного управління ДПС в Одеській області інформацію у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року № Ф-1002-23, а також інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з поясненнями щодо періоду виникнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, згідно прийнятої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року № Ф-1002-23 на суму 494 710,24 грн.

04.05.2026 року відповідачем подано витяг з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за платежем «єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» станом на 31.12.2025.

20.05.2026 року відповідачем подано інтегровану картку платника ОСОБА_1 за платежем «єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за 2015-2020 рр., а також копії матеріалів перевірок платника податків, зокрема: Акт від 24.07.2017 №583/15-32-13-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 . реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік», у висновку якого зазначено про порушення п.2 ст.7. п. 8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за перевіряємий період у сумі 160 635,62грн.; податкові повідомлення-рішення від 03.08.2017 №0028371305, №0028361305, №0028301305, №0028341305, №0028391305, №0028281305, №0028321305; Рішення № 0028331305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким у зв`язку з донарахуванням єдиного внеску у сумі 160 635,62 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 32 738, 91 грн.; Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2017 №0028311305 на суму ЄСВ 160 635,62 грн. з корінцем з підписом про отримання представником ФОП ОСОБА_1 03.08.2017; накази та направлення на документальну планову виїзну перевірку; Акт від 28.03.2017 №89/15-32-13-07/ НОМЕР_1 «Про необхідність перенесення термінів проведення планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016».

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 07.08.1996 року, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений 09.06.2005 № 25520170000001247. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

28.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням, номер запису 25520060013001247.

20.09.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23, згідно якої позивачці повідомляється, що станом на 31.08.2024 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 494 710,24 грн., з яких 336 419,24 грн. недоїмка, 83 001,04 грн. штраф, 75 289,97 грн. пеня.

Вимогу сформовано відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи податкових органів.

Про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року позивачка дізналась 20.03.2025 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №77087516 від 05.02.2025 року, що підтверджується копією супровідного листа Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Вимоги про сплату судового боргу (недоїмки) № Ф-1002-23-у від 20.09.2024 року, на якому міститься підпис позивача про отримання та дата 20.03.2025 року.

Відповідач не надав доказів надіслання позивачці вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року, позивачка звернулась до суду за даним позовом, вказуючи, що припинила свою підприємницьку діяльність 28.12.2019 року, тому нарахування ЄСВ є незаконним.

Вирішуючи спірні відносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону надає визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Стаття 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає права податкових органів, зокрема, згідно пунктів 6-7 ч. 1 цієї статті, податкові органи мають право:

застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає заходи впливу та стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої вимоги), податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Сформована в ІКС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІКС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Платникам єдиного внеску, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, вимоги про сплату боргу (недоїмки) можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв`язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вимога про сплату боргу (недоїмки), що надсилається в електронній формі у день її формування в ІКС, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, після чого надсилається в електронний кабінет засобами ІКС з одночасним надісланням платнику єдиного внеску на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.

Інформація про дату і час надсилання та доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана у електронному вигляді, в тому числі у вигляді квитанції про доставку у текстовому форматі.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі вважається належним чином надісланою, якщо її надіслано в електронний кабінет засобами ІКС з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», за умови, якщо отримано квитанцію про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет.

У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається платнику єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом одинадцятим цього пункту для надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі.

При цьому строк доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет не зараховується до строку надіслання такої вимоги.

На вимогу платника, який отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі, податковий орган надає таку вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) від платника єдиного внеску.

Дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис. Проставляється на обох примірниках вимоги;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить стягнення недоїмки, після отримання від працівника структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або посадової (службової) особи, якій надані повноваження на виконання такої функції, повідомлення про вручення поштового відправлення (повернення поштового відправлення із зазначенням причин невручення) - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до другого примірника вимоги про сплату боргу (недоїмки);

ІКС - у разі надсилання вимоги в електронній формі до електронного кабінету. Проставляється в електронному документі.

Датою вручення платнику єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки вимоги платнику єдиного внеску. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику другий примірник такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та:

якщо вимога податкового органу скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з другим примірником вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд;

у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 або іншими положеннями Закону, підшивається і копія рішення про списання.

Згідно пункту 5 розділу VI Інструкції №449, протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 5 розділу VII Інструкції №449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням);

вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;

рішення суду.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону, зобов`язані самостійно обчислити ці внески, і сплатити їх з нарахуванням пені.

Самостійно обчислені внески та сума самостійно розрахованої пені відображаються у звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно пункту 10 розділу VII Інструкції №449, рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність формування відповідачем Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року на суму 494 710,24 грн., з яких 336 419,24 грн. недоїмка, 83 001,04 грн. штраф, 75 289,97 грн. пеня.

Позивачка заперечує наявність у неї заборгованості з єдиного соціального внеску, посилаючись на те, що припинила свою підприємницьку діяльність 28.12.2019 року.

Як встановлено судом, у період з 07.08.1996 по 28.12.2019 рр. позивачка була зареєстрована, як фізична особа-підприємець.

Отже, на неї розповсюджуються права та обов`язки платника єдиного внеску, зокрема - своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

01 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пунктів 2-3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VІ) визначається база нарахування єдиного внеску.

Так, відповідно до пунктів 2-3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками, у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Вирішуючи спір судом встановлено, що спірну вимогу сформовано відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів.

Згідно інтегрованих карток платника податків ФОП ОСОБА_1 за 2015-2020 рр., за платником обліковується заборгованість по єдиному соціальному внеску для фізичних осіб-підприємців, у т. ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, яка виникла за рахунок боргу минулих рокiв, зокрема:

31.12.2015 Сальдо на початок року 273 213, 58 грн.;

31.12.2016 Сальдо на початок року 275 525, 41 грн.;

31.12.2017 Сальдо на початок року 398659, 95 грн.;

31.12.2018 Сальдо на початок року 494119,82 грн.;

31.12.2019 Сальдо на початок року 491956,07 грн.;

29.02.2020 заборгованість усього 494 710,25 грн.

Позивачем не надано жодних доказів щодо виконання ним обов`язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що обліковується в інтегрованій картці.

З метою стягнення недоїмки з єдиного внеску Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 31.08.2024 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 494 710,24 грн., з яких 336 419,24 грн. недоїмка, 83 001,04 грн. штраф, 75 289,97 грн. пеня.

Зазначене відповідає вимогам частини третьої статті 25 Закону №2464-VI, якою встановлено, що сума недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несвоєчасну сплату ЄСВ передбачено накладення штрафу в розмірі 20% не сплачених вчасно сум. Розмір пені дорівнює 0,1% суми несплати за кожний день прострочення платежу.

Доказів невірного розрахунку заборгованості по ЄСВ позивачем суду не надано.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.

При цьому підставу позову повинен довести саме позивач, який повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви.

За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи спір у цій справі, судом встановлено, що спірну Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року відповідачем сформовано відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи податкових органів у зв`язку із наявністю заборгованості (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить.

Позивач не підтвердив, однак і не спростовував наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Так само позивач не підтвердив й факт виконання свого обов`язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за минулі періоди.

У свою чергу, алгоритм дій у разі отримання платником Вимоги про сплату недоїмки передбачений ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої вимоги).

Так, Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Отже, норма ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» чітко передбачає, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, визначальним при оскарження вимоги є спростування правомірності розрахунку суми недоїмки.

Однак, позивач у позові взагалі не доводить факту наявності/відсутності недоїмки зі сплати єдиного внеску; не підтверджує факту виконання свого обов`язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тощо.

На виконання вимог ухвали суду від 26.03.2026 року щодо витребування інформації у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо підстав прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2024 року № Ф-1002-23, а також інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідачем подано інтегровану картку платника ОСОБА_1 за платежем «єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за 2015-2020 рр., а також копії матеріалів перевірок платника податків, зокрема: Акт від 24.07.2017 №583/15-32-13-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 . реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 рік», у висновку якого зазначено про порушення п.2 ст.7. п. 8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за перевіряємий період у сумі 160 635,62грн.; податкові повідомлення-рішення від 03.08.2017 №0028371305, №0028361305, №0028301305, №0028341305, №0028391305, №0028281305, №0028321305; Рішення № 0028331305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким у зв`язку з донарахуванням єдиного внеску у сумі 160 635,62 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 32 738, 91 грн.; Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2017 №0028311305 на суму ЄСВ 160 635,62 грн. з корінцем з підписом про отримання представником ФОП ОСОБА_1 03.08.2017; накази та направлення на документальну планову виїзну перевірку; Акт від 28.03.2017 №89/15-32-13-07/ НОМЕР_1 «Про необхідність перенесення термінів проведення планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016».

Позивач жодним чином не пояснював та не спростовував вказані розрахунки ЄСВ (недоїмка, штраф, пеня) згідно інтегрованої картки за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Також є безпідставними посилання позивача, що податковий орган не проводив перевірку, не витребовував документи щодо діяльності ФОП, а відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку інших документів як такі, що не підтверджують суми виплат (доходу).

Як неодноразово зазначено судом вище, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, у т.ч. на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

Крім того, законність раніше прийнятих рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску не входить до предмету даного спору.

Таким чином, позивачем не обґрунтовані підстави оскарження спірної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1002-23 від 20.09.2024 року прийнята Головним управлінням ДПС а Одеській області у відповідності зі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів, та за результатами розгляду цієї справи підстав для її скасування у судовому порядку не встановлено.

З огляду на вищенаведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166), про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.