Рішення № 137161935, 28.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року справа №380/3187/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тварковської Я.А.,

з участю представників позивача: Овчарука В. І., відповідача Холявки І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» до Головного управління ДПС у Львівській, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (далі позивач, ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати»), в інтересах якого діє адвокат Овчарук Валерій Іванович, звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі відповідач-2, ГУ ДКС у Львівській області), в якому, з урахуванням заяв про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування платнику податків (ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати») суми податку на додану вартість в розмірі 24 505 216, 00 грн (двадцять чотири мільйони п`ятсот п`ять тисяч двісті шістнадцять грн 00 коп.);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2025 року в розмірі 24 505 216 (двадцять чотири мільйони п`ятсот п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 00 коп.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» пеню в розмірі 4 415 772 (чотири мільйони чотириста п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 78 к. за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 24 505 216, 00 грн за період з 25 квітня 2025 року по 15 квітня 2026 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» 3% річних в розмірі 717 029 (сімсот сімнадцять тисяч двадцять дев`ять) грн 33 к. за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 24 505 216, 00 грн за період з 25 квітня 2025 року по 15 квітня 2026 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» інфляційні втрати в розмірі 1 742 320 (один мільйон сімсот сорок дві тисячі триста двадцять) грн 85 к. за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 24 505 216, 00 грн за період з 25 квітня 2025 року по 15 квітня 2026 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами судового оскарження в адміністративній справі №380/10876/25 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02, яким відповідач встановив порушення вимог п.200.1., п.200.4. статті 200 Податкового кодексу України та відповідно до п.200.14 «в» цієї ж статті виявив відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2024 року на суму 24 505 216 грн. Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Зазначає, що всупереч вимог Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Львівській області з 05.02.2026 і по даний час такого висновку до органу Державного казначейства України не надало, внаслідок чого станом на дату звернення до суду позивач не отримав бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 24 505 216 грн. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України у позивача виникло право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відшкодування суми податку на додану вартість протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідачем-1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що аналіз пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що до завершення процедури судового оскарження у контролюючого органу відсутній обов`язок формувати та подавати до органу Казначейства висновок щодо бюджетного відшкодування. Зазначає, що результати перевірки та податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02 були предметом судового оскарження. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 позов платника було задоволено, однак у подальшому справа розглядалася судом апеляційної інстанції. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 рішення суду першої інстанції було змінено частково. Вважає помилковими твердження позивача щодо моменту набрання законної сили зазначеною постановою саме 28.01.2026.

Посилаючись на те, що повний текст постанови апеляційного суду було складено лише 09.02.2026 та отримання такого 13.02.2026, стверджує, що саме з моменту отримання контролюючим органом судового рішення, яким завершено процедуру судового оскарження, може починатися перебіг строку, передбаченого пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, протягом якого контролюючий орган має подати до органу Державної казначейської служби відповідний висновок.

Зазначає, що після отримання рішення апеляційного суду контролюючий орган реалізував своє процесуальне право на касаційне оскарження, подавши 06.03.2026 до Верховного Суду касаційну скаргу, за якою ухвалою Верховного Суду від 09.03.2026 відкрито касаційне провадження у справі. Зазначена обставина додатково підтверджує, що спір щодо правомірності бюджетного відшкодування ПДВ не є остаточно вирішеним, а справа перебуває на стадії касаційного перегляду. З огляду на це, твердження позивача про наявність безспірної бюджетної заборгованості держави є передчасним. Відсутність остаточного судового вирішення спору також ставить під сумнів правомірність нарахування пені, оскільки така пеня може нараховуватися лише за наявності фактичної та безспірної заборгованості бюджету перед платником податку. За таких обставин відсутні правові підстави для висновку про протиправну бездіяльність контролюючого органу, а також для задоволення вимог позивача про стягнення пені у сумі 3 823 619,34 грн, оскільки сам розрахунок пені є юридично та фактично необґрунтованим.

Зазначає, що позивач у своїх розрахунках фактично виходить з припущення, що пеня почала нараховуватися ще з 25.04.2025, тобто з моменту завершення перевірки та спливу п`яти робочих днів після її проведення. Стверджує про помилковість такого підходу, оскільки у період, який позивач включив до розрахунку пені (квітень 2025 року - лютий 2026 року), тривав судовий розгляд справи щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, а отже не існувало встановленого судовим рішенням права платника на бюджетне відшкодування. Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі судового оскарження процедуру бюджетного відшкодування тимчасово зупиняють до набрання законної сили судовим рішенням. Отже, протягом цього періоду бюджетна заборгованість не виникала, а відтак нарахування пені є неможливим.

Також зазначає, що позивач застосував зміну облікової ставки НБУ до періоду, протягом якого бюджетна заборгованість взагалі не існувала. Такий підхід суперечить як змісту пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, так і загальним принципам нарахування пені, які передбачають її обчислення лише у разі наявності простроченого грошового зобов`язання. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюється органами Казначейства з дотриманням процедури та на умовах визначених Податковим Кодексом України, Бюджетним кодексом України, Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 та Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326. Вказує, що органи Казначейства не наділені повноваженнями самостійно приймати рішення щодо повернення з бюджету податку на додану вартість, їх дії у процесі повернення податку на додану вартість чітко регламентовані діючим законодавством і перебувають у прямій залежності від дій Податкового органу. На підставі цього, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив ГУ ДПС у Львівській області, суть якого полягає у такому. Відповідно до п.200.13 ПКУ на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів. Прийняття контролюючим органом скасованого в судовому порядку податкового повідомлення рішення від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02 позбавило позивача права на отримання бюджетного відшкодування з 25.04.2025. Тобто саме з 25.04.2205 відраховується строк, коли право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 24 505 216 грн було порушено. Оскільки рішення податкового органу про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ було визнано судом протиправним, така відмова вважається незаконною з моменту її прийняття. А оскільки бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ виникла з моменту, коли така сума повинна була бути відшкодована відповідно до вимог Податкового кодексу України (з 25.04.2025), розрахунок пені, а також 3% річних та інфляційних втрат, бере свій початок саме від цієї дати.

Позивач також подав відповідь на відзив ГУ ДКС у Львівській області, в якому зазначив, що згідно із численними роз`ясненнями Верховного Суду, у справах про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ належним відповідачем є держава (державний бюджет), а ДПС і Казначейство виступають процесуальними представниками держави - Податковий орган формує висновок про відшкодування, а Казначейство здійснює фактичне перерахування коштів. Оскільки способом захисту у даній справі є стягнення коштів з Державного бюджету України, а податковий орган, на відміну від Казначейства, не є розпорядником бюджетних коштів, відповідно, на відміну від Головного управління ДПС у Львівській області (чиї дії є неправомірними і незаконними), ГУ Державної казначейської служби України у Львівській області залучено у даній справі в якості другого відповідача виключно з тих підстав, що саме цей орган здійснює фактичне перерахування з бюджету коштів, які позивачу не надходять уже 324 дні.

Ухвалою від 26.02.2026 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 17.03.2026.

Відповідач-2 03.03.2026 (вх. № 17275) подав відзив на позовну заяву.

Відповідач-1 подав: 13.03.2026 відзив на позовну заяву(вх. № 20667) та 17.03.2026 клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 21573).

Представник позивача 17.03.2026 подав: заперечення на відзиви (вх. № 21585, вх. № 21594) та заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог (вх. № 21616)

Ухвалою від 18.03.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог та продовжено розгляд справи, з урахуванням такої заяви.

Відповідач-1 30.03.2026 (вх. №25640) подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача 31.03.2026 (вх. №26197) подав заперечення на відзив.

Суд у підготовчому засіданні, що призначене на 31.03.2026, оголосив перерву до 16.04.2026.

Представник позивача 16.04.2026 (вх. №31366) подав заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята до розгляду.

Ухвалою від 16.04.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.

Відповідачем-1 27.04.2026 (вх. №34730) подано додаткові пояснення по справі.

Відповідачем-2 28.04.2026 (вх. №35224) подано додаткові пояснення по справі.

Представником позивача 28.04.2026 (вх. №35327) подано додаткові пояснення по справі.

Суд у судовому засіданні, що призначене на 28.04.2026, оголосив перерву до 07.05.2026 на стадії вступних промов.

Відповідачем-1 05.05.2026 (вх. №37535) подано додаткові пояснення по справі.

Представником позивача 07.05.2026 (вх. №38590) подано додаткові пояснення по справі.

Суд у судовому засіданні, що призначене на 07.05.2026, оголосив перерву до 19.05.2026 на стадії дослідження доказів.

Відповідачем-1 подано: 12.05.2026 клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №40243) та 15.05.2026 додаткові пояснення по справі(вх. №41245).

Представником позивача подано: 15.05.2026 (вх. №41395) додаткові пояснення по справі та 18.05.2026 (вх. №42011) заперечення на пояснення відповідача.

Суд у судовому засіданні 19.05.2026 заслухав вступні промови представників сторін, дослідив докази, провів судові дебати та оголосив перерву для прийняття рішення до 28.05.2026.

Суд, заслухавши сторін та з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням коду ЄДРПОУ 43868103.

ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2021, індивідуальний номер платника ПДВ 438681013043.

ГУ ДПС у Львівській області на підставі направлень від 10.04.2025 №4351, №4352, №4353, наказу від 07.04.2025 №2222-ПП виданих ГУ ДПС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якого складено акт від 25.04.2025 №18317/13-01-07-02/43868103.

Перевіркою дотримання ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року у Деклараціях з податку на додану вартість від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків ??п.200.1, п.200.4 ст.200 та відповідно до п.200.14 «в» ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою Податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2025 року в сумі 29 430 424 гривні.

На підставі акту перевірки від 25.04.2025 №18317/13-01-07-02/43868103 винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02, яким за порушення п.200.1, п.200.4 ст.200 та відповідно до п.200.14 «в» ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банках у розмірі 29 430 424 гривні.

ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02 в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» до Головного управління ДПС у Львівській про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 380/10876/25 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 4 925 208,00 грн, та у цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. У решті рішення суду (на суму 24 505 216 грн) залишено без змін.

Бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 24 505 216 грн після набрання рішенням суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 законної сили, стала підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу нараховується пеня.

Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII (далі - Закон № 909-VIII; набрав чинності з 01 січня 2016 року) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII; набрав чинності з 01 січня 2017 року) внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу, зокрема й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу (тут і далі - в редакції Закону № 1797-VIII) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу).

Кабінет Міністрів України постановою від 25.01.2017 № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» визнав такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із цього питання від 22 лютого 2016 року № 68 та від 17 січня 2011 року № 39 і затвердив новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким визначив механізм ведення та адміністрування Мінфіном Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до цього Порядку заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України. Після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган зобов`язаний вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, визначається також Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326 (далі - Порядок №326), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2017 за №376/30244.

Порядок №326 передбачає, що ДПС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.

З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування, відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу.

ДПС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДПС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДПС.

Мінфін до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДПС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

Мінфін до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДПС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

Казначейство після 13-ї години операційного дня отримує з Реєстру інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначенням платіжних реквізитів, необхідних Казначейству для виконання пункту 12 Порядку №26. Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №326 органи Казначейства на підставі інформації з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначеними платіжними реквізитами перераховують узгоджені суми бюджетного відшкодування на рахунки платників податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у визначені законодавством строки.

Таке перерахування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, та з урахуванням ресурсної забезпеченості захищених, соціально спрямованих та пріоритетних видатків та пункту 200.121 статті 200 розділу V Кодексу.

Казначейство не пізніше 13-ї години робочого дня, що настає за днем перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування платникам податку, вносить до Реєстру інформацію про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, з накладанням електронного цифрового підпису відповідно до пункту 6 розділу І цього Порядку (пункт 4 Порядку №326).

Отже, бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюється органами Казначейства з дотриманням процедури та на умовах, визначених Податковим кодексом України, Бюджетним кодексом України, Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 та Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 за позовом ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» до ГУ ДПС у Львівській визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 380/10876/25 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 4 925 208,00 грн, та у цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. У решті рішення суду (на суму 24 505 216 грн) залишено без змін.

Таким чином, 28.01.2026 набрали законної сили: постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 380/10876/25 (в силу частини першої статті 325 КАС України) та рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10876/25 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216, 00 грн (в силу частини другої статті 255 КАС України).

Вказане спростовує твердження відповідача про триваючий процес судового оскарження, неузгодженість сум бюджетного відшкодування та відсутність у податкового органу обов`язку вчиняти визначені законодавством дії, спрямовані на відшкодування ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» узгодженої суми бюджетного відшкодування у 24 505 216, 00 грн.

Набрання судовим рішенням у справі № 380/10876/25 законної сили зумовлює обов`язок контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, якою є сума 24 505 216 грн.

Судом встановлено, що до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування станом як на момент звернення позивача до суду, так і на дату прийняття рішення у цій справі, такі відомості не внесені.

Невнесення Головним управлінням ДПС у Львівській області на наступний робочий день після отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» є порушенням вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу та свідчить про бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області щодо невжиття визначених законодавством заходів для опрацювання та повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вказане зумовлює висновок суду про обґрунтованість позовної вимоги про оскарження бездіяльності ГУ ДПС у Львівській області щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати», заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку за лютий 2025 року в розмірі 24 505 216 грн, тому такі підлягають задоволенню.

Наслідком визнання такої бездіяльності податкового органу протиправною є обґрунтованість позовних вимог про стягнення узгодженої суми ПДВ 24 505 216 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені, яка підлягає нарахуванню на суму заборгованості бюджету, суд керується таким.

Згідно до приписів п.200.23. ст. 200 Податкового кодексу на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання контролюючим органом у встановлений статтею 200 Податкового кодексу строк до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення, у зв`язку з цим, заборгованості бюджету з податку на додану вартість, обумовлює набуття платником податку права на пред`явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу, за якою суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/290/17, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 25.02.2026 у справі № 815/4964/17 та в силу частини п`ятої статті 242 КАС України врахована судом при вирішенні цієї справи.

У постанові від 14.03.2019 у справі №822/553/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2026 у справі №815/4964/17 сформував таку позицію щодо періоду, за який слід стягнути пеню за прострочення відшкодування суми ПДВ з бюджету.

«… З урахуванням оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001211500, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що періодом за який позивач має право на нарахування пені у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, що не відшкодована протягом визначеного статтею 200 ПК України строку, яка вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ (серпень 2014 року у розмірі 2416713) є період з 19.04.2016 (дати набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 у справі № 815/2244/15 ) по 31.03.2017 (дата відшкодування ПДВ за декларацією за серпень 2014 року у розмірі 2416713,00 грн. згідно платіжного доручення №2 від 31.03.2017), тобто 347 дні…».

Таким чином, враховуючи відсутність на момент вирішення спірних правовідносин факту відшкодування ПДВ, з урахуванням судового рішення щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що періодом, за який має нараховуватися пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, є період з 28.01.2026 (дата набрання законної сили судового рішення у справі № 380/10876/25 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216, 00 грн ) по дату прийняття судового рішення у цій справі 28.05.2026, що становить 121 день.

Облікова ставка Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені (станом на 28.01.2026 зважаючи на п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу) становить 15.5%.

Отже, суд дійшов висновку, що на користь ТзОВ «Футбольний клуб «Карпати» підлягає стягненню з Державного бюджету України пеня за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на поточний банківський рахунок позивача за лютий 2025 року 24 505 216, 00 грн *15,5% (облікова ставка Національного банку України)*120%:365*(на кількість днів затримки з моменту набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 по день прийняття рішення суду 28.05.2026 - 121 день) = 1 510 998 грн 33 к.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення сплати бюджетної заборгованості, суд керується таким.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до частини другої цієї статті до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 02.05.2023 у справі №420/11860/20 дійшов правового висновку щодо співвідношення положень статті 625 ЦК України та спеціальних норм Податкового кодексу, які регулюють порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

Зокрема, суд зазначив, що хоча стаття 625 ЦК України встановлює загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширюється на всі види грошових зобов`язань, її застосування можливе лише за відсутності спеціального правового регулювання. Водночас у сфері бюджетного відшкодування ПДВ таке спеціальне регулювання існує і закріплене у статті 200 Податкового кодексу.

Верховний Суд наголосив, що саме пунктом 200.23 Податкового кодексу встановлено спеціальний компенсаційний механізм відповідальності держави у разі несвоєчасного відшкодування ПДВ - у вигляді пені на рівні 120% облікової ставки НБУ. Такий механізм є комплексним, самодостатнім і спрямованим на забезпечення балансу інтересів держави та платника податків.

Суд звертає увагу що ключовим висновком у постанові від 02.05.2023 у справі №420/11860/20 є те, що:

- пеня, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу, за своєю правовою природою є компенсаційною виплатою, аналогічною за функцією інфляційним втратам і процентам річних;

- ??вона вже охоплює відшкодування майнових втрат платника податків;

??- застосування додатково статті 625 Цивільного кодексу призводить до дублювання відповідальності держави.

Верховний Суд прямо зазначив, що положення статті 625 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, пов`язаних із бюджетним відшкодуванням ПДВ, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальними нормами податкового законодавства.

Крім того, суд звернув увагу, що пеня за п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу не є джерелом збагачення платника податків, а виконує виключно функцію компенсації та відповідальності держави за несвоєчасне виконання зобов`язань. Це означає, що будь-яке додаткове стягнення (зокрема інфляційних втрат і 3% річних) має оцінюватися з урахуванням недопустимості надмірної відповідальності держави.

Також Верховний Суд окремо підкреслив, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду, на які часто посилаються позивачі (зокрема, у цивільних або господарських справах), не є релевантними для спорів щодо бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки такі справи мають іншу правову природу та регулюються спеціальними нормами податкового права.

Таким чином, наведена позиція Верховного Суду підтверджує, що відносини бюджетного відшкодування ПДВ є спеціально врегульованими нормами Податкового кодексу, а передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу пеня є єдиним передбаченим законом способом компенсації за прострочення такого відшкодування, тому застосування статті 625 ЦК україни, на яку посилається позивач, у таких правовідносинах є неправомірним та призводить до подвійної відповідальності держави.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №160/10140/21 та від 28.05.2024 у справі №320/12137/20 і в силу частини п`ятої статті 242 КС України враховані судом при розгляді цієї справи.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства та усталеній судовій практиці Верховного Суду та не підлягають задоволенню.

Окрім того, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 є безпідставним та не можуть бути враховані судом при вирішенні даного спору з огляду на принципову відмінність правової природи спірних правовідносин.

Наведена постанова ухвалена у спорі, який виник із договірних (приватноправових) відносин, а саме з договору підряду, де одна сторона неналежно виконала обов`язок щодо оплати виконаних робіт. Відповідно, правовідносини сторін у цій справі регулювалися нормами цивільного та господарського законодавства, зокрема статтями 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Натомість у даній справі спір виник із публічно-правових відносин, пов`язаних з бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, які врегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, зокрема статтею 200 цього Кодексу.

Ба більше, Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові взагалі не досліджувала питання співвідношення статті 625 Цивільного кодексу зі спеціальними нормами податкового законодавства, оскільки такі правовідносини не були предметом розгляду.

Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 ухвалена у неподібних правовідносинах,не враховує спеціального регулювання бюджетного відшкодування ПДВ, не містить висновків щодо застосування статті 200 Податкового кодексу, тому є не релевантною для застосування у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем вказаний обов`язок виконано частково.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 43868103) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (вул. Левицького, буд. 18, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 38008294) про визнання протиправною бездіяльності, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 43868103) суми податку на додану вартість в розмірі 24 505 216, 00 грн (двадцять чотири мільйони п`ятсот п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 43868103) 24 505 216 (двадцять чотири мільйони п`ятсот п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 00 коп. бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2025 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 43868103) за прострочення сплати бюджетної заборгованості пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 28.01.2026 по 28.05.2026 в розмірі 1 510 998 (один мільйон п`ятсот десять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 33 к.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 43868103) 15 014 (п`ятнадцять тисяч чотирнадцять) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя Хома О.П.