Постанова № 13716191, 09.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р. № 2а-9680/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Янчака П.О.,

з участю представників: позивача Турчина Н.І., Олейко В.Р., відповідача Демідюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Ужгородський турбогаз», про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий вік»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Ужгородський турбогаз», в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 14.10.2010 року № 0002522321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2670,00 грн., у тому числі основний платіж 1780,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 890,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу про завищення товариством у травні 2009 року податкового кредиту на суму 10680,00 грн., у тому числі ПДВ 1780,00 грн. у звязку з відсутністю поставки товару від ТзОВ «Торговий центр «Октавія», викладених в акті перевірки від 30.09.2010 року № №2518/23-209/20840104. Придбання у ТзОВ «Торговий центр «Октавія»дроту та його подальший продаж ВАТ «Ужгородський турбогаз»підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, рахунком фактурою №23046641 від 23.04.2009 року, видатковою накладною № 250566430 від 25.05.2009 року, податковою накладною від 25.05.2009 року № 250566430, квитанцією № 308889 від 29.05.2009 року про перевезення вантажу, накладною №28/05 від 28.05.2009 року, податковою накладною від 28.05.2009 року № 28/05, а також довіреністю (серія ТУР № 004182) від 27.05.2009 року на отримання товару. Зазначив, що несплата податку продавцем товару - ТзОВ «ТЦ«Октавія», при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та на суму бюджетного відшкодування. Оскільки Товариство не порушувало вимог Закону України «Про податок на додану вартість», спірне податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача Турчин Н.І. Олейко В.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Демідюк В.В. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Сихівському районі м. Львова перевіркою повноти визначення ТзОВ «Золотий вік» податкового кредиту за травень 2009 року встановлення його завищення у сумі 1780,00 грн. у звязку з нікчемністю правочину між позивачем та ТзОВ «ТЦ «Октавія»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього. Перевірка базувалася на матеріалах акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 року № 81/23-1/36193327 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТЦ «Октавія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року», відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність у ТзОВ «ТЦ «Октавія» обєктів оподаткування при придбанні та продажу товару (послуг) у січні грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товару (послуг) у січні грудні 2009 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі встановленого зроблено висновок про те, що всі операції купівлі - продажу з ТзОВ «ТЦ «Октавія» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий вік», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 08.12.1994 року (код ЄДРПОУ 20840104) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Сихівського району м. Львова.

ТзОВ «Золотий вік»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Сихівському районі м.Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17822177 від 12.12.1997 року.

За результатами невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік»ДПІ у Сихівському районі м. Львова складено акт №2518/23-209/20840104 від 30.09.2010 р. з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за травень 2009 року при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Торгівельний центр «Октавія», яким встановлено порушення:

- пп.3.1.1. п.3.1. ст..3, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариство занизило податок на додану вартість травень 2009 р. на суму 1780,00 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем пп.3.1.1. п.3.1. ст..3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»про нікчемність правочину між позивачем та ТзОВ «ТЦ «Октавія»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього зроблено на підставі даних акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 року № 81/23-1/36193327 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТЦ «Октавія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року».

На підставі вказаного акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення від 14.10.2010 року № 0002522321/0 про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму загальну суму 2670,00 грн., у тому числі за основним платежем 1780,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 890,00 грн.

Позивач податкове повідомлення рішення від 14.10.2010 року № 0002522321/0 в адміністративному порядку не оскаржував.

З акту №2518/23-209/20840104 від 30.09.2010 р. вбачається, що всі відображені в ньому відомості стосуються виключно ТзОВ «ТЦ «Октавія»і є дублюванням відомостей акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.05.2010 року № 81/23-1/36193327 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «ТЦ «Октавія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року», на підставі яких і без вивчення будь-яких первинних документів ТзОВ «Золотий вік» відповідачем ДПІ у Сихівському районі м. Львова зроблений висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТзОВ «ТЦ «Октавія»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього.

Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим та мотивує це наступним.

Як вбачається з акту перевірки №2518/23-209/20840104 від 30.09.2010 р., до складу задекларованого ТзОВ «Золотий вік»у травні 2009 року податкового кредиту по податку на додану вартість позивач включив і взаєморозрахунки ТзОВ «ТЦ «Октавія»у сумі 1780,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «ТЦ «Октавія»позивач представив суду наступні документи:

- рахунок фактуру №23046641 від 23.04.2009 року, видаткову накладну №250566430 від 25.05.2009 року, податкову накладну від 25.05.2009 року № 250566430, виписані ТзОВ «Торгівельний центр «Октавія»для ТзОВ «Золотий вік» на дріт 06х19н9т д.1,2 мм та дріт 07х25н13 д.1,2 мм на суму 10680,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 1780,00 грн.;

- платіжне доручення №70 від 22.05.2009 року з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Золотий вік»за дріт 06х19н9т д.1,2 мм та дріт 07х25н13 д.1,2 мм згідно рахунку фактури №23046641 від 23.04.2009 року ТзОВ «Торгівельний центр «Октавія»10680,00 грн.;

- рахунок № 17/04 від 22.04.2009 року, накладну №28/05 від 28.05.2009 року, податкову накладну від 28.05.2009 року № 28/05, виписані ТзОВ «Золотий вік»для ВАТ «Ужгородський турбогаз»на дріт 06х19н9т д.1,2 мм та дріт 07х25н13 д.1,2 мм на суму 13452,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 2242,00 грн.;

- виписку за особовим рахунком по банку за 22.05.2009 року з відміткою банку про одержання ТзОВ «Золотий вік»від ВАТ «Ужгородський турбогаз»13452,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 2242,00 грн. за матеріали згідно рахунку № 17/04 від 22.04.2009 року;

- квитанцію № 308889 від 29.05.2009 року про перевезення вантажу, видану ФОП ОСОБА_4;

- довіреність (серія ТУР № 004182) від 27.05.2009 року, видану представнику ВАТ «Ужгородський турбогаз» на отримання від ТзОВ «Золотий вік»дроту;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.05.2009 року по 31.08.2009 року.

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТзОВ «Торгівельний центр «Октавія»по придбанню товару (дроту).

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Статтями 3 та 4 Закону № 168/97-ВР визначались обєкт оподаткування, операції,що не є обєктом оподаткування та база оподаткування.

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «ТЦ «Октавія»мав право на виписку податкової накладної від 25.05.2009 року, оскільки на момент видачі такої був зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ від 05.12.2008 року № 100153791 анульовано 02.03.2010 року).

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на правомірність нарахування ТзОВ «Золотий вік»податку на додану вартість з тих підстав, що один з його контрагентів ТзОВ «ТЦ «Октавія»здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Висновок відповідача про нікчемність нікчемністю правочину між позивачем та ТзОВ «ТЦ «Октавія»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього, не відповідає фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000541502/0 від 08 листопада 2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення від 14.10.2010 року № 0002522321/0, суд прийшов до переконання, що воно прийняте відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181ІІІ від 21 грудня 2000 року і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним, тому суд вважає, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 14.10.2010 року № 0002522321/0 підлягає визнанню протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 133 від 26 жовтня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 14.10.2010 року № 0002522321/0.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 11 лютого 2011 року.

Суддя Хома О.П.