Рішення № 137161797, 03.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/19601/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спандекс Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю «Спандекс Плюс» (далі ТзОВ «Спандекс Плюс», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці (далі також - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ТзОВ «Спандекс Плюс» імпортувало 2 види текстурованих ниток та пряжі. Для митного оформлення ТзОВ «Спандекс Плюс» подало митну декларацію № 25UA209140021393U0 від 20.08.2025, згідно з якою переміщувало через митний кордон наступні товари: комплексна текстурована синтетична нитка з поліестеру: DTY75D/36F+spandex 20D колір чорний і білий, в місцях спеціального кручення поєднана з еластомірною ниткою з поліуретану, при цьому комплексна нитка не обвиває еластомірну нитку спірально. Комплексна текстурована синтетична нитка з поліестеру 95,2 %, еластомірна нитка з поліуретану 4,85 %, пофарбована, не розфасована для роздрібної торгівлі (товар 1). Визначена митна вартість 683421,02 грн. (16525,44 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 грн.); дві поліестерові текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, білого кольору. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D. Визначена митна вартість 406 256,18 грн (9 823,46 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 гривня); Пряжа з синтетичних штапельних волокон змішана з бавовною, що містить 25% регенерованої бавовни та 75% поліестеру, номер NE=18. Не упакована для роздрібної торгівлі. Намотана на конічну бобіну. Колір чорний. Визначена митна вартість 159 343,41 грн (3 853 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 гривня); пряжа бавовняна, однониткова, кардована, кручена, з вмістом бавовни 100 %, метричний номер NE20. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Намотана на конічну бобіну. Колір чорний та білий. Визначена митна вартість 313837,92 грн. (7588,75 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 грн.). Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025, яким скоригувала митну вартість товару 2 та товару 3: митна вартість товару 2 визначена 19097,38 доларів США (789785,52 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.). Митна вартість товару 3 визначена 5640,00 доларів США (233246,15 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.). У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів відповідач відмовив у митному оформленні товарів шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2025/000756 від 20.08.2025. Карта відмови прийнята за результатами перевірки таких документів: пакувальний лист (Packing list) до інвойсу № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 з перекладом; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 з перекладом; коносамент (Bill of lading) № 143553514564 від 26.06.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0682 від 14.08.2025; супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSPWDSM0 від 15.08.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 25С379120058/00145 від 24.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 79JBKLP6 від 27.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 80JBKLP7 від 30.07.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 2508191 від 20.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) № 1537 від 20.08.2025; страховий поліс №ВС168135012400132274 від 24.06.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1-22 від 04.01.2022; додаткова угода № 1 від 29.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1-22 від 04.01.2022; договір про надання послуг митного брокера №2348-1 від 21.05.2024; договір (контракт) про перевезення № 2904/22-03 від 29.04.2022; заявка № 30 від 15.08.2025 до договору на перевезення № 2904/22-03 від 29.04.2022; лист ТзОВ «Формаг» № 1541 від 20.08.2025; копія митної декларації країни відправлення № 310120250517345917 від 22.06.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA209140021393U0 від 20.08.2025. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025 є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства.

Ухвалою від 01.10.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

09.10.2025 від відповідача за вх. №80800 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги заперечує, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України (митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Так, під час здійснення митного оформлення було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: відповідно до рахунку №2508191 від 20.08.2025 були надані транспортно експедиційні послуги на суму 1723,15 грн. У рахунку зазначено, що вказані послуги надавались виключно на території України, однак, зі всією очевидністю експедиційні послуги надавались за всім маршрутом слідування вантажу. Отже, вартість транспортно-експедиційних послуг за межами митного кордону України не включена до митної вартості товару; у п. 3.2 контракту зазначено, що для кожної партії товару у попередньому рахунку фактурі вказується орієнтовна кількість товарів, остаточна у комерційному інвойсі, водночас, посилання на попередню фактуру міститься у п.5.1 Контракту «умови розрахунків», де зазначено, що попередня оплата складає 30% - 90% вартості партії товарів, яка вказана у попередній фактурі, проте, фактично до митного оформлення для підтвердження оплати за товар декларантом надано 2 платіжні інструкції, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки надано документи, які засвідчують факт переведення коштів на транзитний рахунок. Також необхідно зазначити, що відповідно до інформації, що міститься у bill of Lading товар завантажено на борт судна 26.06.2025, тоді як платіжні інструкції датовані 27.06.2025, 30.07.2025 - експортна декларація країни відправлення не містить унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) для верифікаці змісту МД, також, відсутня дата експорту товарів, отже, вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; згідно з п. п. 2.2 та 3.2 контракту найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначається сторонами на кожну партією та зазначається визначається у інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту та у попередніх інвойсах, які, теж є невід`ємною частиною контракту, враховуючи, що такі рахунки є невід`ємною частиною контракту, то розуміється, що вони погоджуються сторонами шляхом їх безпосереднього підписання. Надані до митного оформлення проформа інвойс та інвойс підписані стороною продавця (шляхом проставляння відбитку кліше) та не містить підпису покупця. За даних обставин така не вважається узгодженою, а відтак такою що узгоджує кількість, вартість та ціну, що в свою чергу такий документ не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару. Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: видаткові накладні; податкові накладні; прайс - лист датований 26.06.2025, проте, дата виписки рахунку-проформи №2025-SF-JAN30 - 20.06.2025. Товар завантажено на борт судна 26.06.2025, тобто цінова пропозиція надана покупцю після узгодження ціни та в день завантаження партії товару на борт судна. У документі не зазначена валюта, у якій складено документ. Разом з тим, решти документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу в та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару №2 слугувала МД №UA209160/25/8562 від 04.08.2025, де вартість такого товару (гумова нитка "DTY 100D/36F/2+SPANDEX 90D" на основі поліізопрену (однониткова стренга), яка має текстильне покриття (обплетення синтетичними комплексними текстурованими нитками поліефіру). Не розфасовані для роздрібної торгівлі) становить 4.75 дол. США за кг (даного виду товару); товару №3 слугувала МД №UA807200/2025/4874 від 05.04.2025 де вартість товару даного виду (пряжа однониткова, фарбована, яка складається з синтетичних штапельних поліефірних волокон; Пряжа не апретована, не розфасована для роздрібного продажу) становить 1,88 дол. США за кг. Коригування на розмір партії, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося, оскільки однакові для оцінюваного товару та обраної як джерело інформації партії товарів. Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості становить 109895,82 грн. Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерело, яке використовувалося митним органом при визначенні митної вартості. Також представник відповідача зазначив, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

14.10.2025 від позивача за вх. №82069 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача пояснив, що транспортування (перевезення) товарів здійснювалося відповідно до договору транспортного експедирування № 2904/22-03 від 29.04.2022, що укладений між ТзОВ «Спандекс Плюс» (клієнт) та ТзОВ «Формаг» (експедитор). Розмір транспортних витрат безпосередньо відображений у рахунку № 2508191 від 20.08.2025 та довідці про транспортні витрати № 1537 від 20.08.2025. Відповідно до вказаних документів загальна вартість транспортних витрат становить 130330,99 грн., що включає: надбавку до фрахту у розмірі 36 040,00 гривень; автоперевезення за межами митної території України: п. Гданськ, Польща - пункт пропуску, Україна у розмірі 78575,83 грн., автоперевезення на митній території України: пункт пропуску, Україна м. Львів, Україна у розмірі 13647,38 грн., транспортно-експедиційне обслуговування на території України у розмірі 1723,15 грн. В довідці № 1537 від 20.08.2025 всі витрати на транспортування розподілені на витрати, що понесені поза межами митної території України, та витрати, понесені в межах митної території України. До складу митної вартості товарів позивач включив виключно ті витрати, що понесені у зв`язку із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, що відповідає приписам п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Вартість транспортних витрат за межами митної території України складає 114615,83 грн., а саме: надбавка до фрахту в розмірі 36040,00 грн. та автоперевезення на маршруті п. Гданськ, Польща - міжнародний пункт пропуску, Україна, в розмірі 78575,83 грн. В свою чергу, надбавка до фрахту включає навантажувально-розвантажувальні роботи, агентські та портові витрати, оформлення Т1 та транспортно-експедиторське обслуговування в п. Гданськ. Тобто вартість транспортно-експедиційний послуг, що надавались за межами митної території України, включена до вартості транспортних послуг. В документах витрати на транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України включені до категорії надбавка до фрахту. Доводи Львівської митниці про те, що транспортно-експедиційні послуги на суму 1723,15 грн. надавались і за межами митної території безпідставні. Відповідні твердження є лише домислом відповідача, не підтверджені жодними доказами (документами). Відповідач взагалі не навів жодних недоліків у поданих позивачем документах та не вказав, які порушення стали підставою для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Між ТзОВ «Спандекс Плюс» (далі - покупець) та SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD (далі - продавець) був укладений контракт № 1-22 (Сontract № 1-22) від 04.01.2022 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1 Контракту продавець продає, а покупець купує наступні товари: пряжа, шкарпетки, зразки. Товар поставляється партіями. Для кожної партії товару продавець оформляє рахунок фактуру, який є невід`ємною частиною контракту. У рахунку - фактурі повинні бути вказані: асортимент товару; кількість та вартість товару для кожного пункту асортименту; загальна вартість товару; умови та терміни платежів (п. 2 Контракту).

Відповідно до комерційного рахунку-фактури (Invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 позивач придбав у SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD наступні товари: 1) комплексна поліестерова текстурована нитка, не розфасована для роздрібного продажу, колір чорний і білий, склад: DTY75D/36F+spandex 20D. Загальна вартість (ціна) 15 001,29 доларів США. 2). Дві поліефірні текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, не розфасована для роздрібного продажу, колір білий. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D. Загальна вартість (ціна) 9247,15 доларів США. 3). Пряжа з синтетичних штапельних волокон змішана з регенерованою бавовною, NE=18, однониткова, не фасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер 75% і регенерована бавовна 25%, колір чорний. Загальна вартість (ціна) 3450 доларів США. 4). Пряжа бавовняна, однониткова NE20, кардонова, не фасована для роздрібної торгівлі. Склад: бавовна 100 %. Колір чорний і білий. Загальна вартість (ціна) 7 320,74 доларів США. Зазначені товари позивач імпортував в Україну.

Для митного оформлення ТзОВ «Спандекс Плюс» подало митну декларацію № 25UA209140021393U0 від 20.08.2025, згідно з якою переміщувало через митний кордон наступні товари: 1) комплексна текстурована синтетична нитка з поліестеру: DTY75D/36F+spandex 20D колір чорний і білий, в місцях спеціального кручення поєднана з еластомірною ниткою з поліуретану, при цьому комплексна нитка не обвиває еластомірну нитку спірально. Комплексна текстурована синтетична нитка з поліестеру 95,2 %, еластомірна нитка з поліуретану 4,85 %, пофарбована, не розфасована для роздрібної торгівлі (далі - товар 1). Визначена митна вартість 683421,02 грн. (16525,44 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 грн.); 2) дві поліестерові текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, білого кольору. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D (далі - товар 2). Визначена митна вартість 406256,18 грн. (9823,46 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 грн.); 3) пряжа з синтетичних штапельних волокон змішана з бавовною, що містить 25% регенерованої бавовни та 75% поліестеру, номер NE=18. Не упакована для роздрібної торгівлі. Намотана на конічну бобіну. Колі чорний (далі - товар 3). Визначена митна вартість 159 343,41 грн (3 853 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 гривня). 4) Пряжа бавовняна, однониткова, кардована, кручена, з вмістом бавовни 100 %, метричний номер NE20. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Намотана на конічну бобіну. Колір чорний та білий (товар 4). Визначена митна вартість 313837,92 грн. (7588,75 доларів США за курсом 1 долар США дорівнює 41,3557 грн.).

20.08.2025 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2, яким скоригувала митну вартість товару 2 та товару 3.

Митна вартість товару 2 визначена в розмірі 19097,38 доларів США (789785,52 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.).

Митна вартість товару 3 визначена в розмірі 5640,00 доларів США (233246,15 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.).

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів відповідач відмовив у митному оформленні товарів шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025.

Карта відмови прийнята за результатами перевірки таких документів: пакувальний лист (Packing list) до інвойсу № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 з перекладом; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 з перекладом; коносамент (Bill of lading) № 143553514564 від 26.06.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0682 від 14.08.2025; супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSPWDSM0 від 15.08.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 25С379120058/00145 від 24.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 79JBKLP6 від 27.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція) № 80JBKLP7 від 30.07.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 2508191 від 20.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) № 1537 від 20.08.2025; страховий поліс №ВС168135012400132274 від 24.06.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1-22 від 04.01.2022; додаткова угода № 1 від 29.11.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1-22 від 04.01.2022; договір про надання послуг митного брокера №2348-1 від 21.05.2024; договір (контракт) про перевезення № 2904/22-03 від 29.04.2022; заявка № 30 від 15.08.2025 до договору на перевезення № 2904/22-03 від 29.04.2022; лист ТзОВ «Формаг» № 1541 від 20.08.2025; копія митної декларації країни відправлення № 310120250517345917 від 22.06.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA209140021393U0 від 20.08.2025.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025 необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства, відтак, звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Суд встановив, що позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу (контракту), а також додаткові документи.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. ч. 2, 3 ст. 57 МК України).

Митна вартість усіх товарів, що ввозились за митною декларацією, включаючи товар 2 та товар 3 щодо яких прийнято рішення, визначена позивачем за основним методом за основним методом, в тому числі: митна вартість товару 2 - 406256,18 грн.; митна вартість товару 3 - 159343,41 грн.

У митній декларації у графі 42 «ціна товару» позивач вказав: щодо товару 2 ціну 9247,15 USD (382422,36 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.); щодо товару 3 ціну 3450 USD (142677,17 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.).

Зазначені позивачем ціни товару 2 та товару 3 повністю відповідає цінам, що вказані у комерційному рахунку-фактурі № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025.

Для підтвердження цін товарів позивач подав відповідачу Контракт № 1-22 (Сontract № 1-22) від 04.01.2022 та комерційний рахунок-фактуру (Invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025.

Підтверджує ціну товару також і митна декларація країни відправлення №310120250517345917 від 22.06.2025, яка подавались Львівській митниці.

Додатково позивач подав відповідачу платіжні інструкції № 79JBKLP6 від 27.06.2025 та № 80JBKLP7 від 30.07.2025 про часткову оплату товарів.

Частина 10 ст. 58 МК України встановлює, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: що була витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 29.11.2023 до Контракту, яка долучена до митної декларації, поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) за INKOTERMS 2010, порт Гданськ, Польща транзитом до України.

У графі 20 митної декларації позивач вказав, що поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF, Гданськ. Поставка на умовах CIF передбачає відповідальність продавця за поставку товару до вказаного місця призначення (у даному випадку Гданськ, Польща), здійснення експортних формальностей та страхування товару. Страхування товару здійснювалося продавцем, що підтверджується Страховим полісом № ВС168135012400132274 від 24.06.2025. Додаткового страхування товару позивач не здійснював, тому витрати на страхування не включалися до митної вартості товару.

ТзОВ «Спандекс Плюс» включило до митної вартості обох товарів витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, витрати, пов`язані із перебуванням товарів на складі (порту) у Гданську (портові витрати, включаючи агентські), транспортно-експедиторське обслуговування в п. Гданськ, транспортування (перевезення) товару із Гданська до митного кордону України (далі транспортні витрати або витрати на транспортування товарів) у розмірі 114615,83 грн.

Для підтвердження розміру вищевказаних витрат позивач подав відповідачу: 1) договір транспортного експедирування № 2904/22-03 від 29.04.2022 2) рахунок № 2508191 від 20.08.2025; 3) довідку про транспортні витрати № 1537 від 20.08.2025; 4) пакувальний лист (Packing list) до інвойсу № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 5) CMR 0682 від 14.08.2025.

Безпосередньо відомості щодо вартості транспортних витрат відображені у рахунку № 2508191 від 20.08.2025 та довідці про транспортні витрати №1537 від 20.08.2025.

Згідно з рахунком № 2508191 від 20.08.2025 вартість витрат на транспортування товарів із Гданська до митного кордону становить 114615,83 грн.

Відповідно до пакувального листа (Packing list) до інвойсу 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 вага брутто контейнера, у якому перевозились усі чотири товари, що були заявлені до митного оформлення 21044 кг, зокрема: вага товару 2 4376 кг; вага товару 3 3060 кг.

Отже, витрати на транспортування товару пропорційно розраховані наступним чином: 1) 114615,83 грн.: 21044 кг = 5,44648498 грн. за кг транспортні витрати за один кілограм брутто усіх товарів; 2) 5,44648498 грн./кг*4376 кг = 23833,82 грн. витрати на транспортування товару 2; 3) 5,44648498 грн./кг * 3060 кг = 16666,24 грн. витрати на транспортування товару 3.

Враховуючи вищенаведене: митна вартість товару 2 складає 406256,18 грн., що включає 382422,36 грн (ціна товару) та 23833,82 грн (витрати на транспортування); митна вартість товару 3 159343,41 грн., що включає 142677,17 грн (ціна товару) та 16666,24 грн. (витрати на транспортування);

Отже, митна вартість товару 2 та товару 3 визначалась позивачем за основним методом.

Документи, які підтверджують числове значення заявленої митної вартості надавались Львівській митниці.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів Львівська митниця звернулася до позивача із запитом (вимогою) про надання додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У запиті (вимозі) відповідач не зазначав, які саме складові митної вартості мають підтвердити вищевказані документи, не аргументував необхідність отримання документів за таким переліком, не вказав чим зумовлена необхідність надання додаткових документів. Такими діями відповідач створив для позивача ситуацію правової невизначеності

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений ч. 3 ст. 53 МК України.

З цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд висновує, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 про коригування митної вартості товарів підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Щодо твердження відповідача, що вартість транспортно-експедиційних послуг за межами митного кордону України не включена до митної вартості товару, суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За правилами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д. Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству. Експедитор може фактично виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. У той же час, хоча договір транспортного експедирування залежно від його умов може містити окремі елементи договорів доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення тощо, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв`язку з цим законодавством передбачено окреме правове регулювання відносин за договором експедирування.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Суд встановив, що між ТзОВ «Спандекс Плюс» та SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD був укладений Контракт № 1-22 (Сontract № 1-22) від 04.01.2022.

Відповідно до п. 1 Контракту продавець продає, а покупець купує наступні товари: пряжа, шкарпетки, зразки. товар поставляється партіями. Для кожної партії товару продавець оформляє рахунок фактуру, який є невід`ємною частиною контракту.

У рахунку - фактурі повинні бути вказані: асортимент товару; кількість та вартість товару для кожного пункту асортименту; загальна вартість товару; умови та терміни платежів (п. 2 Контракту).

Відповідно до комерційного рахунку-фактури (Invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 позивач придбав у SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD наступні товари: 1) Комплексна поліестерова текстурована нитка, не розфасована для роздрібного продажу, колір чорний і білий, склад: DTY75D/36F+spandex 20D. Загальна вартість (ціна) 15001,29 доларів США; 2) Дві поліефірні текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, не розфасована для роздрібного продажу, колір білий. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D. Загальна вартість (ціна) 9 247,15 доларів США; 3) Пряжа з синтетичних штапельних волокон змішана з регенерованою бавовною, NE=18, однониткова, не фасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер 75% і регенерована бавовна 25%, колір чорний. Загальна вартість (ціна) 3450 доларів США; 4) Пряжа бавовняна, однониткова NE20, кардонова, не фасована для роздрібної торгівлі. Склад: бавовна 100 %. Колір чорний і білий. Загальна вартість (ціна) 7 320,74 доларів США. Зазначені товари позивач імпортував в Україну.

В довідці № 1537 від 20.08.2025 всі витрати на транспортування розподілені на витрати, що понесені поза межами митної території України, та витрати, понесені в межах митної території України. До складу митної вартості товарів Позивач включив виключно ті витрати, що понесені у зв`язку із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, що відповідає приписам п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України.

Вартість транспортних витрат за межами митної території України складає 114615,83 грн., а саме: надбавка до фрахту в розмірі 36040,00 грн. та автоперевезення на маршруті п. Гданськ, Польща - міжнародний пункт пропуску, Україна, в розмірі 78575,83 грн.

В свою чергу, надбавка до фрахту включає навантажувально-розвантажувальні роботи, агентські та портові витрати, оформлення Т1 та транспортно-експедиторське обслуговування в п. Гданськ. Тобто вартість транспортно-експедиційний послуг, що надавались за межами митної території України, включена до вартості транспортних послуг. В документах витрати на транспортно-експедиційне обслуговування за межами митної території України включені до категорії надбавка до фрахту.

Відтак, доводи Львівської митниці про те, що транспортно-експедиційні послуги на суму 1723,15 грн. надавались і за межами митної території безпідставні.

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Таким чином, вищевказані документи, що були подані позивачем до митного оформлення разом із МД, спростовують твердження відповідача, що вартість транспортно-експедиційних послуг за межами митного кордону України не включена до митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні відповідач також вказав, що у п. 3.2 Контракту зазначено, що для кожної партії товару у попередньому рахунку-фактурі вказується орієнтовна кількість товарів, остаточна у комерційному інвойсі, водночас, посилання на попередню фактуру міститься у п. 5.1 Контракту «умови розрахунків», де зазначено, що попередня оплата складає 30%-90% вартості партії товарів, яка вказана у попередній фактурі, проте, фактично до митного оформлення для підтвердження оплати за товар декларантом надано 4 платіжні інструкції, які не можуть бути взята до уваги, оскільки це є документ, який засвідчує факт переведення коштів на транзитний рахунок; відповідно до інформації, що міститься у bill of Lading товар завантажено на борт судна 26.06.2025, тоді як платіжні інструкції датовані 27.06.2025, 30.07.2025.

Суд встановив, що розділом 3 Контракту № 1-22 від 04.01.2022 встановлюються базові умови поставки товару.

Пункт 3.2 Контракту передбачає, що для кожної партії товару в попередньому рахунку-фактурі вказується орієнтовна кількість товару для кожного пункту асортименту. Остаточний асортимент товару, кількість та вартість товару для кожного пункту асортименту, загальна вартість товару, умови та терміни платежів вказуються для кожної партії товару у комерційному рахунку-фактурі інвойсі (п. 2.3 Контракту).

Під час здійснення митного оформлення позивач подав відповідачу як попередній рахунок-фактуру - рахунок-проформу (Proforma invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025, так і комерційний рахунок-фактуру - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025, що підтверджується карткою відмови.

Тому доводи відповідача, що стосуються умов оплати, не є підставою для коригування митної вартості товарів. Такі висновки щодо застосування ст. 53 МК України неодноразово викладені Верховним Судом, а саме у постановах від 02.03.2021 у справі № 380/842/20 та від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17.

Відповідач не вказав, яким саме чином погоджені умови оплати, а також фактичний порядок здійснення платежів, впливають на визначену митну вартість товарів. Зауваження з приводу того, що платіжні інструкції не можуть вважатися документами, які підтверджують оплату товарів, беззмістовні. Платіжні документи є належними документами, що підтверджують здійснення платежів згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання - порядковий номер у переліку 441, розділ 12 «платіжні послуги».

Суд звертає увагу на те, що відповідач ні в рішенні, ні у відзиві на позовну заяву не вказав, яким саме законодавчим вимогам не відповідають платіжні інструкції. Окрім цього, відсутність платіжних інструкцій не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім цього, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо того, яким чином дата коносаменту (Bill of lading) та дати платіжних інструкцій впливають на визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що у постанові від 10.04.2024 у справі № 826/7085/16 Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України відсутність платіжних документів про оплату товару, наявність даних про його часткову оплату не можуть вплинути на заявлену митну вартість товару, оскільки вони не стоять у залежності/не спростовують ту вартість товару, що визначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або документі, який його замінює, та додатків до нього: рахунку-фактурі (інвойс) або рахунку-проформі (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Названі документи формують зобов`язання у покупця на оплату товару у розмірі, встановленому у договорі, що свідчить про незмінність його вартості за умови відсутності платіжних документів.

Щодо відсутності в експортній декларації країни відправлення унікального електронного ідентифікатора (штрих-коду) та відсутності дати експорту, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16.

При цьому, позивач не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця.

Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Щодо твердження відповідача про те, що згідно п. 2,2 та 3,2 Контракту, найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначається сторонами на кожну партією та зазначається визначається у інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту та у попередніх інвойсах, які, теж є невід`ємною частиною Контракту, враховуючи, що такі рахунки є невід`ємною частиною контракту, то розуміється, що вони погоджуються сторонами шляхом їх безпосереднього підписання.

Надані до митного оформлення проформа інвойс та інвойс підписані стороною Продавця (шляхом проставляння відбитку кліше) та не містить підпису Покупця. За даних обставин така не вважається узгодженою, а відтак такою що узгоджує кількість, вартість та ціну, що в свою чергу такий документ не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За своєю природою рахунок-фактура це документ, який формується та підписується однією стороною (продавцем товарів/виконавцем робіт/надавачем послуг). Вказане підтверджують також умови, погоджені у Контракті.

Пункт 2.2 Контракту, на який покликається Львівська митниця, передбачає, що для кожної партії товару продавець оформляє рахунок-фактуру, який є невід`ємною частиною Контракту.

Позивач (покупець) та SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD (продавець) підписанням контракту погодили визначення ціни партії товарів у відповідних рахунках-фактурах (інвойсах).

Відповідач не має повноважень втручатися у погоджені сторонами умови визначення ціни товарів.

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 та рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025 складені та підписані продавцем товарів, що відповідає умовам Контракту та правовій природі документа. Всі складові митної вартості товарів підтверджені документально. Митна вартість усіх товарів, що заявлялись до оформлення за митною декларацією № 25UA209140021393U0 від 20.08.2025, визначена позивачем за основним методом, в тому числі: митна вартість товару 2 - 406256,18 грн.; митна вартість товару 3 - 159343,41 грн.

До митної вартості обох товарів позивач, окрім ціни товарів, включив витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, витрати, пов`язані із перебуванням товарів на складі (порту) у Гданську (портові витрати, включаючи агентські), транспортування (перевезення) товару із Гданська до митного кордону України (далі транспортні витрати), що відповідає п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України та погодженим умовам поставки.

Щодо ціни товарів у митній декларації у графі 42 «ціна товару» позивач вказав: щодо товару 2 ціну 9247,15 USD (382422,36 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.); щодо товару 3 ціну 3450 USD (142677,17 грн. за курсом 1 долар США 41,3557 грн.). Зазначені позивачем ціни товарів повністю відповідають цінам, що вказані у комерційному рахунку-фактурі № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025. Для підтвердження цін товарів позивач подав відповідачу Контракт № 1-22 (Сontract № 1-22) від 04.01.2022 та комерційний рахунок-фактуру (Invoice) № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025. Підтверджує ціну товару також митна декларація країни відправлення № 310120250517345917 від 22.06.2025, яка подавалась Львівській митниці.

Крім цього, додатково позивач подав відповідачу платіжні інструкції № 79JBKLP6 від 27.06.2025 та № 80JBKLP7 від 30.07.2025 про часткову оплату товарів.

Отже, основна складова митної вартості товарів (ціна) підтверджена документально.

Частиною 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються певні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: що була витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 5 ч.10 ст. 58 МК України); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України).

У графі 20 митної декларації позивач вказав, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, Гданськ. Такі умови поставки погоджені у Додаткові угоді № 1 від 29.11.2023 до Контракту №1-22 від 04.01.2022. Поставка на умовах CIF передбачає відповідальність продавця за поставку товару до вказаного місця призначення (у даному випадку Гданськ, Польща), здійснення експортних формальностей та страхування товару.

З урахуванням погоджених умов поставки, ТзОВ «Спандекс Плюс» включило до митної вартості усіх товарів витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, витрати, пов`язані із перебуванням товарів на складі (порту) у Гданську (складські витрати або портові витрати), транспортування (перевезення) товару із Гданська до митного кордону України у розмірі 114615,83 грн. Для підтвердження розміру вищевказаних витрат позивач подав відповідачу: 1) договір транспортного експедирування № 2904/22-03 від 29.04.2022; 2) рахунок № 2508191 від 20.08.2025; 3) довідку про транспортні витрати № 1537 від 20.08.2025; 4) пакувальний лист (Packing list) до інвойсу № 2025-SF-MAY22 від 20.06.2025; 5) CMR 0682 від 14.08.2025.

Безпосередньо відомості щодо вартості транспортних витрат відображені у рахунку № 2508191 від 20.08.2025 та довідці про транспортні витрати № 1537 від 20.08.2025. Розмір транспортних витрат розрахований для кожного товару відповідно до його ваги.

Отже, така складова митної вартості товарів, як транспортні витрати, що включає витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, підтверджена документально.

Щодо порушень на стадії контролю правильності визначення митної вартості, не проведення консультацій між відповідачем та позивачем.

Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що процедура консультацій між відповідачем та позивачем проводилась.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідач ототожнює процедуру консультацій між декларантом та митним органом із правом направлення вимоги про надсилання додаткових документів, яке передбачене ч. 3 ст. 53 МК України.

Судом встановлено, що позивач не заперечує наявність відповідного права у відповідача, а також факт направлення відповідачем позивачу вимоги (запиту) про надання додаткових документів.

Однак процедура консультацій не може зводитись виключно до формального надсилання вимоги, як це зроблено відповідачем у даній справі.

Так, обов`язковою передумовою для виникнення у митних органів права на звернення до декларанта із запитом про надання додаткових документів є наявність підстав визначених у ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема, подані декларантом документи повинні: 1) містити розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або 2) мати ознаки підробки або 3) не містити всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Документи, долучені позивачем до Митної декларації, в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів, не містили розбіжностей чи ознак підробки.

Незважаючи на це, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів Львівська митниця звернулася до позивача із запитом (вимогою) про надання додаткових документів. При цьому, відповідач у вимозі: не навів та не обґрунтував підстав, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів;- не вказав вичерпного, конкретного та індивідуалізованого пакету документів, які має подати позивач, а дослівно навів весь перелік документів, визначений у ст. 53 МК України; не зазначав, які саме складові митної вартості мають підтвердити вищевказані документи. Формальне направлення відповідачем вимоги не може вважатись проведенням процедури консультацій.

Крім цього, відсутність у проформа-інвойсі та інвойсі підпису покупця, суд зазначає, що комерційний інвойс у зовнішньоекономічних правовідносинах є документом, який формується продавцем та підтверджує домовленість сторін щодо продажу товару, а також використовується для митних цілей. Законодавством України не встановлено затвердженої обов`язкової форми інвойсу та не передбачено вимоги щодо наявності підпису покупця на такому документі. Зокрема, у Рекомендаціях №6 Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунка для міжнародної торгівлі» зазначається необхідність підпису виконавця (продавця), тоді як вимога щодо підпису покупця відсутня.

Очевидно, що позивач погодився із виставленими продавцем проформа-інвойсом та інвойсом, які ним підписано (що не заперечується відповідачем), оскільки про це свідчать подальші дії позивача щодо ввезення та декларування товару.

Крім цього, позивач не має можливості впливати на зміст документів, що формуються та надаються продавцем - іноземним контрагентом за контрактом. Водночас погодження позивачем умов поставки, визначених у рахунку-фактурі, підтверджується його подальшими діями, зокрема ввезенням товару на митну територію України та поданням відповідних документів для митного оформлення.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про те, що відсутність підпису покупця у проформа-інвойсі та інвойсі свідчать, що такі документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А митним органом не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Оцінюючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г. Застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару, та вартості такого товару.

Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо.

Враховуючи наведені мотиви, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025, суд зазначає, що у постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою.

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/400104/2 від 20.08.2025, прийняте Львівською митницею.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2025/000756 від 20.08.2025, прийняту Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спандекс Плюс» (код ЄДРПОУ 44255885, адреса місця знаходження: 79032, м. Львів, вул. Лисеницька, 9/52) судовий збір у розмірі 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.06.2026.

Суддя Потабенко В.А.