Ухвала суду № 137161706, 02.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 червня 2026 рокусправа №380/6142/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Тварковської Я. А.,

з участю представника позивача Зоц А. О., Котика С. Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» (далі позивач, ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюнш») 01.04.2026 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якого просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №651 від 15.01.2024 та № 22354 від 30.05.2024 про відповідність критеріям ризиковості платника податків ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс».

Ухвалою від 06.04.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 16.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом сторін.

Відповідачем 01.05.2026 (вх.№36833) подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано такими обставинами. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС У Львівській області прийнято рішення №651 від 15.01.2024 про відповідність критеріям ризиковості платника податків ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» на підставі пункту8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В подальшому 30.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС У Львівській області за результатами розгляду наданого позивачем повідомлення №1 від 20.05.2024 та копій документів, прийнято рішення №22354 про відповідність критеріям ризиковості платника податків ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» на підставі пункту8 Критеріїв ризиковості платника податків. Тобто, попереднє рішення №651 від 15.01.2024 втратило чинність у день прийняття наступного - 30.05.2024.

Оскільки позивач щодо рішення №22354 від 30.05.2024 скористався своїм правом досудового порядку вирішення спору та подав скаргу на розгляд комісії центрального органу, строк оскарження до адміністративного суду в такому випадку становить три місяці з дня винесення відповідного рішення комісією. За наслідками розгляду скарги комісія ДПС ухвалила рішення №14035 від 13.06.2024. яке платник податку отримав через електронний кабінет в день його винесення - 13.06.2024. Отже, останнім днем оскарження рішення №22354 від 30.05.2024 є 14.06.2024 (включно). До суду через систему "Електронний суд" дана позовна заява надійшла 01.06.2026, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.

Представник позивача 12.05.2026 (вх. №40050) подав заперечення на залишення позовної заяви без розгляду, суть якої полягає у тому, що посилання відповідача на втрату чинності (анулювання) рішення №651 від 15.01.2024 (первинного рішення про ризиковість), у зв?язку з прийняттям нового рішення про ризиковість №22354 від 30.05.2024 не заслуговують на увагу, оскільки втрата чинності рішення суб?єкта владних повноваження не вказує на його законність чи не законність, яка визначається на момент прийняття. Також звертає увагу, що 02.03.2026 позивач звернувся з поясненнями щодо: Рішення про ризиковість №651 від 15.01.2024, що підтверджується Повідомленням №1 від 02.03.2026. Згідно квитанції №2 реєстраційний №9046518491 від 02.03.2026 документ не прийнято, підстава: Відсутнє чинне Рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.01.2024 № 651. Рішення про ризиковість №22354 від 30.05.2024, що підтверджується Повідомленням №1 від 02.03.2026 Згідно квитанції №2 реєстраційний №9046919909 від 02.03.2026 документ не прийнято, підстава: На розгляд Комісії центрального рівня подано скаргу щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.06.2024 № 9152193712. На підставі викладеного просить поновити строк звернення до суду.

Суд, розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, строк звернення до суду із цим позовом визначений в частині четвертій статті 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Як видно з матеріалів справи, 30.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийняте рішення №22354 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» критеріям ризиковості платника податку.

Позивач оскаржив рішення від 30.05.2024 № 22354 до ДПС України.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ДПС України 13.06.2024 прийнято рішення №14045, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 №22354 - без змін.

З наведеного видно, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору шляхом подання скарги до ДПС України на про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 №22354, тому для звернення до адміністративного суду встановлюється передбачений абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Таким чином, 13.06.2024 є датою, з якої необхідно розпочинати відлік строку звернення до суду із цим позовом.

До суду через систему Електронний суд позовна заява у цій справі надійшла 01.06.2026.

Тобто, звернувшись з цим позовом до суду 01.06.2026, позивач пропустив встановлений в абзаці другому частини другої статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду.

Оцінюючи доводи представника позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, а саме про застосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), відповідно до яких строк на оскарження рішень контролюючого органу становить 1095 днів, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга).

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

За змістом пунктів 56.1, 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу).

Таким чином, Податковим кодексом запроваджені способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий (які за механізмом своєї реалізації не є тотожними) повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права, а згідно до положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 Податкового кодексу, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значеними, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Отже, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Проте, оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Такий висновок відображено у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №240/9304/19, від 18.12.2024 у справі №810/107/16, від 09.05.2025 у справі № 520/16215/23.

Таким чином, за своєю правовою природою відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення про відмову у прийнятті податкової звітності.

Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може оцінювати повноту розгляду ДПС України скарг позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішень про результати їх розгляду з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, адміністративно-дискреційних повноважень.

Так, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

При цьому, запроваджені Податковим кодексом способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий (які за механізмом своєї реалізації не є тотожними) повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права.

Разом з тим, саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє для платника будь-яких прав та обов`язків.

Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 24.06.2019 у справі №826/11001/15, від 12.09.2022 у справі №826/20312/16, які суд враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Суд також звертає увагу, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.

Суд зазначає, що положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які були об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Ба більше, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вже було предметом оскарження в адміністративній справі №380/24626/24.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №380/24624/24 позовну заяву ТзОВ «ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України разом з усіма доданими до неї документами позивачу, в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повернуто позивачу у зв`язку з порушенням строків звернення до суду.

Позивачем не надано доказів оскарження в апеляційному порядку ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №380/24624/24 про повернення в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Встановлені фактичні обставини свідчать як про своєчасну обізнаність позивача із оскаржуваним рішенням від 31.12.2024 у справі №380/24624/24, так і про використану ним можливість і адміністративного, і судового оскарження цього рішення.

Будь-яких обставин, які могли б бути оцінені судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем та його представниками ані у заяві про поновлення строку звернення до суду, ані в судовому засіданні не наведено.

Доводи позивача про триваюче порушення прав ТзОВ «Дарекс Трейдінг Солюшнс» не пояснюють причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Вказане в сукупності дає підстави стверджувати, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскарження рішень рішення від 15.01.2024 №651 та від 30.05.2024 № 22354.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду і відсутності поважних причин пропуску такого.

Відповідно до частини третьої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс Трейдінг Солюшнс» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 05 травня 2026 року.

Суддя Хома О.П.