Ухвала суду № 137159671, 05.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

05 червня 2026 р. Справа № 120/17312/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про компенсацію судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року - без змін.

02.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою у якій просив розглянути питання про розподіл понесених судових витрат (судового збору) в окремій ухвалі, як компенсацію судових витрат, здійснених (сплачених) А.С. Іващенко внаслідок неефективного захисту порушених прав позивача та необґрунтованих процесуальних дій суду, щодо не залучення відповідачем за адміністративною справою №120/17312/24 Сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницький області, але прийнятого рішення по суті заявлених вимог в адміністративному провадженні до не залученого належного відповідача.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що судом порушено норми процесуального права через незалучення Сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області як належного відповідача, що спричинило повторне звернення до суду та додаткові судові витрати.

Суд звертає увагу, що питання компенсації судового збору шляхом постановлення окремої ухвали не передбачено, втім статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено підстави для повернення сплаченої суми судового збору.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із аналізу наведених положень Закону України "Про судовий збір" вбачається, що перелік підстав для повернення сплаченої суми судового збору є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як прослідковується з матеріалів справи №120/17312/24, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 року вказане рішення залишено без змін.

Отже, провадження у справі було завершено ухваленням судового рішення по суті спору, а позовні вимоги залишено без задоволення.

При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають процесуальної можливості повернення судового збору особі у разі відмови у задоволенні адміністративного позову.

Стосовно тверджень ОСОБА_1 , що судом через незалучення до участі у справі Сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області як відповідача допущено порушення норм процесуального права під час розгляду справи, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою у якій просив, зокрема, оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року.

За результатом розгляду заяви позивача про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року, відповідач листом №28030/51-2024 від 30.08.2024 року повідомив, що відповідно до наказу МВС від 22.04.2024 року №259 (зі змінами) регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) уповноважені на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160 8324/ 19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди.

Враховуючи викладене, з питань, зазначених у зверненні позивача, рекомендовано звернутися до сектору з пенсійних питань з обслуговування Вінницької області Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС).

Таким чином, зазначеним листом відповідач не відмовив позивачу у видачі відповідної довідки, а лише проінформував останнього про суб`єкта, наділеного відповідними повноваженнями щодо вирішення порушеного ним питання.

Втім, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року та зобов`язання скласти таку довідку.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) з метою оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року.

Разом з тим, у рішенні від 24.06.2025 року суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо інформування позивача про необхідність звернення до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філії ГСЦ МВС) з метою отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року є обґрунтованими та такими, що здійснені у межах передбачених чинним законодавством повноважень.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач особисто заперечував проти залучення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філії ГСЦ МВС) до участі у справі у якості відповідача або співвідповідача.

Так, в матеріалах справи міститься клопотання позивача скероване до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив відмовити Міністерству внутрішніх справ України в заміні відповідача та залучення ГСЦ МВС України у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях як співвідповідача /а.с. 27-33/.

В обґрунтування такого клопотання позивач зазначив, що залучення відповідачем (співвідповідачем) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Вінницькій (Черкаській, Кіровоградській) областях є передчасним і не буде відповідати засадам та завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.

Аналогічна позиція викладена позивачем і у відповіді на відзив /а.с. 68-70/.

Отже, враховуючи, що позивач не звертався до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) із заявою про видачу відповідної довідки, а також з урахуванням його чітко висловлених заперечень щодо залучення цього суб`єкта до участі у справі, у суду були відсутні правові та фактичні підстави для заміни неналежного відповідача належним чи залучення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) в якості співвідповідача.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про допущення судом порушень норм процесуального права внаслідок незалучення до участі у справі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) є безпідставними, оскільки спростовуються як встановленими судом обставинами справи, так і процесуальною позицією самого позивача, висловленою під час її розгляду.

Таким чином, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович