Вирок № 137158338, 05.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

05.06.2026

єдиний унікальний номер справи 531/146/26

номер провадження 1-кп/531/84/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка Полтавської області, українця, громадянина України, вдівця, дітей не маючого, освіта середня-спеціальна, сержанта поліції, поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 2861 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в наступному.

13 листопада 2024 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області за №565о/с ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Згідно ст. ст. 24, 68 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон), Національна поліція України (далі - поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів віднесені: органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції і беруть безпосередню участь зокрема у нагляді і контролі за виконанням законів.

Таким чином, ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу.

30 листопада 2025 року, близько 19 години 20 хвилин, поліцейський ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, сержант поліції ОСОБА_4 , керуючи власним автомобілем марки «Hyundai», моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Радевича поряд з будинком №5/1 у місті Карлівка Полтавського району Полтавської області зі швидкістю не менше 100 км/год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив злочинну недбалість, грубо порушив вимоги п. п. 12.1, 12.2, 12.4, 12.9. б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - Правила), а саме: в темну пору доби не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, втратив контроль над керуванням транспортним засобом, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху в населених пунктах, змінив напрямок свого руху ліворуч та виїхав на зустрічну смугу для руху, а у подальшому ліве узбіччя, де скоїв наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,7 проміле, у сечі в концентрації 2,7 проміле, що вказує на порушення п. 2.9 Правил, а саме: перебування останнього під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння.

Внаслідок проявленої злочинної недбалості та порушення водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, неповнолітні пішоходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, від яких загинули на місці, а саме:

-ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-мозкової травми смугастого садна на обличчі (лоб, ніс), інтенсивного крововиливу в тім`яно-потиличній ділянці голови, лінійного перелому потиличної кістки з переходом в тім`яну, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, речовину та шлуночки головного мозку; перелому шийного відділу хребта на рівні 6-7 хребців з крововиливом, крововиливів в прикореневий відділ легенів та в основі серця, синця з осадненням на правій молочній залозі, обширного смугастого садна на спині, синця на рівні стегна і таза ліворуч з осадненням, синця на тилі правої кисті, які стосовно живої людини мають ознаки тяжких, а в даному конкретному випадку привели до смерті. Причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась лінійним переломом кісток черепа (потиличної та тім`яної), крововиливами під м`яку мозкову оболонку, речовину та шлуночки головного мозку;

-ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-мозкової травми смугасті садна в лобній ділянці голови, інтенсивного крововиливу в м`які тканини тім`яно-потиличної ділянки голови, лінійного перелому потиличної кістки з розповсюдженням на склеп і основу черепа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку і в речовину головного мозку, перелому шийного відділу хребта на рівні тіла 7 хребця з крововиливом, поверхневого розриву селезінки з крововиливом в порожнину очеревини в кількості 80 мл крові, крововиливи у основу серця, прикореневий відділ легень та жирову клітковину лівої нирки, смугастих саден на заднє-боковій поверхні грудної клітки ліворуч, в нижній частині спини праворуч, на рівні клубово-стегнової ділянки ліворуч, синця на передній поверхні правого колінного суглобу, які стосовно живої людини мають ознаки тяжких, а в даному конкретному випадку призвели до смерті. Причиною сперті ОСОБА_8 стала тупа черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась інтенсивним крововиливом в м`які тканини тім`яно-потиличної ділянки голови, лінійним переломом потиличної кістки з розповсюдженням на склеп і основу черепа, крововиливами під м`яку мозкову оболонку і речовину головного мозку.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є невідповідність дій водія автомобіля марки «Hyundai», моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам, передбаченим п. п. 12.1, 12.2, 12.4, 12.9.б) Правил, згідно з якими:

-п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

-п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;

-п. 12.9.б) «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену у п. 12.4 Правил дорожнього руху».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 2861 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся. Заявлений представником потерпілої цивільний позов також визнав у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 29 квітня 2026 року затверджено наступний порядок та обсяг дослідження доказів: допит потерпілої, дослідження письмових доказів, допит свідків, допит обвинуваченого.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю загиблих дівчат. Вони проживали разом. Дітей виховувала сама. З їх батьком вони були розлучені, коли дівчатам було по 4,5 років. Батько з дітьми не спілкувався та не опікувався ними. В день подій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхали з Полтави потягом о 18 годині 50 хвилин. З вокзалу йти приблизно 10-15 хвилин. Оскільки у потерпілої захворів молодший син, вона попросила ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сходити до неї на роботу у магазин по вул. Радевича. Звідти вони мали йти також по АДРЕСА_2 . Події відбувалися після 19 години. Приблизно о 19 годині 20 хвилин спілкувалася з дівчатами по телефону. Про ДТП дізналася від дочки господарки магазину. Подзвонила на ШМД, де їй повідомили, що дівчат не привозили, бо вони загинули. Перші дні після ДТП майже не пам`ятає. У лікарні потерпілій виписували заспокійливе. З втратою доньок не може змиритися. Замість того, щоб обирати сукні на випускний, доведеться обирати пам`ятники. Обвинувачений чи його рідні або друзі не зверталися з пропозицією допомогти. Обвинувачений нічого не відшкодував, але вибачався. Просила призначити суворе покарання.

Потерпілий ОСОБА_12 та його представник ОСОБА_13 до суду не з`явились.

На аркуші справи 245 том 2 міститься клопотання представника потерпілого про розгляд справи без його участі та без участі потерпілого.

На аркуші справи 246 том 2 міститься заява потерпілого про розгляд справи без його участі та без участі його захисника, у якій, також, просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявляє.

Вину ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 2861 КК України, державне обвинувачення підтверджує наданими та дослідженими в судовому засіданні:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170010002811 від 30 листопада 2025 року, відповідно до якого: 30 листопада 2025 року до ТУ ДБР у м. Полтаві надійшло повідомлення про те, що близько 19 години 30 листопада 2025 року по вул. Радевича у м. Карлівка Полтавської області працівником поліції (особа встановлюється) здійснено наїзд на двох неповнолітніх пішоходів, які у результаті дорожньо-транспортної пригоди загинули (а.с. 197 т. 1);

-рапортом старшого інспектора-чергового ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 від 30 листопада 2025 року (а.с. 205 т. 1);

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30 листопада 2025 року з план-схемою та фототаблицею до нього, яким встановлено місце наїзду, розташування автомобіля під час огляду, уламки транспортного засобу в результаті наїзду, місце розташування трупів неповнолітніх потерпілих (а.с. 206-220 т. 1);

-протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 30 листопада 2025 року з фотознімками до нього на диску (на відтворенні учасники провадження не наполягали), яким встановлено місце його розташування відносно автомобільної дороги, його положення, у що потерпіла була одягнена та видимі тілесні ушкодження (а.с. 221-226 т. 1);

-протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 30 листопада 2025 року з фотознімками до нього на диску (на відтворенні учасники провадження не наполягали), яким встановлено місце його розташування відносно автомобільної дороги, його положення, у що потерпіла була одягнена та видимі тілесні ушкодження (а.с. 226-232 т. 1);

-протоколом обшуку автомобіля «Hyundai», моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , від 01 грудня 2025 року з відеозаписом до нього на диску (на відтворенні учасники провадження не наполягали) та описом речей і документів, які були вилучені під час обшуку (а.с. 233-239 т. 1);

-копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_9 №98 від 01 грудня 2025 року (а.с. 244 т. 1);

-копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_8 №97 від 01 грудня 2025 року (а.с. 246 т. 1);

-постановами від 01 грудня 2025 року про визнання речовими доказами: автомобіля «Hyundai», моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 ;уламків скла та пластику; сумки через плече з речами потерпілих; змивів з автомобіля; мікрочастин; полімерної та скляної пляшок; чохла з руля; кепки; документів обвинуваченого; відеореєстратора; флешносія; мобільного телефону потерпілої та фіскального чеку; службового посвідчення, посвідчення водія та мобільного телефону із сім-картами обвинуваченого ( а.с. 7-15 т. 2);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 грудня 2025 року з флеш-носієм до нього, відповідно якого ОСОБА_4 було фактично затримано о 21 годині 39 хвилин 30 листопада 2025 року, під час затримання проведено обшук останнього, під час якого вилучено: службове посвідчення (бланк ПТП №018865), посвідчення водія на бланку НОМЕР_2 , мобільний телефон Samsung Galaxy A12 s/n НОМЕР_3 з інстальованими сім-картками з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (на відтворенні відеозапису учасники провадження не наполягали) (а.с. 23-27 т. 2);

-копією роздруківки з алкотестера «Drager» ОСОБА_4 із результатом 1,15 проміле (а.с. 33 т. 2);

-висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 грудня 2025 року, складеним на підставі Акту №472 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 34 т. 2);

-висновком експерта №2824 від 05 грудня 2025 року, відповідно до якого у крові та сечі ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,7 проміле в крові, 2,7 проміле в сечі (а.с. 36-38 т. 2);

-висновком експерта №90 від 25 грудня 2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-мозкової травми смугастого садна на обличчі (лоб, ніс), інтенсивного крововиливу в тім`яно-потиличній ділянці голови, лінійного перелому потиличної кістки з переходом в тім`яну, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, речовину та шлуночки головного мозку; перелому шийного відділу хребта на рівні 6-7 хребців з крововиливом, крововиливів в прикореневий відділ легенів та в основі серця, синця з осадненням на правій молочній залозі, обширного смугастого садна на спині, синця на рівні стегна і таза ліворуч з осадненням, синця на тилі правої кисті, які стосовно живої людини мають ознаки тяжких, а в даному конкретному випадку привели до смерті. Причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась лінійним переломом кісток черепа (потиличної та тім`яної), крововиливами під м`яку мозкову оболонку, речовину та шлуночки головного мозку (а.с. 39-44 т. 2);

-висновком експерта №91 від 25 грудня 2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої черепно-мозкової травми смугасті садна в лобній ділянці голови, інтенсивного крововиливу в м`які тканини тім`яно-потиличної ділянки голови, лінійного перелому потиличної кістки з розповсюдженням на склеп і основу черепа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку і в речовину головного мозку, перелому шийного відділу хребта на рівні тіла 7 хребця з крововиливом, поверхневого розриву селезінки з крововиливом в порожнину очеревини в кількості 80 мл крові, крововиливи у основу серця, прикореневий відділ легень та жирову клітковину лівої нирки, смугастих саден на заднє-боковій поверхні грудної клітки ліворуч, в нижній частині спини праворуч, на рівні клубово-стегнової ділянки ліворуч, синця на передній поверхні правого колінного суглобу, які стосовно живої людини мають ознаки тяжких, а в даному конкретному випадку призвели до смерті. Причиною сперті ОСОБА_8 стала тупа черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась інтенсивним крововиливом в м`які тканини тім`яно-потиличної ділянки голови, лінійним переломом потиличної кістки з розповсюдженням на склеп і основу черепа, крововиливами під м`яку мозкову оболонку і речовину головного мозку (а.с. 45-49 т. 2);

-висновком експерта №СЕ-19/117-25/26021-ІТ від 29 грудня 2025 року, відповідно до якого місце наїзду автомобіля Hyundai Tucson (номерний знак НОМЕР_1 ) на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходиться по вул. Радевича в м. Карлівка Полтавської області, поблизу буд. №5, перед (в напрямку від пров. Винниченка до вул. Полтавський шлях) уламками пластику корпусу лівої фари авто та ближніх країв слідів бокового юзу лівих коліс автомобіля (а.с. 52-65 т. 2);

-висновком експерта №СЕ-19/117-25/26022-ТР від 09 грудня 2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого: 1) надані на дослідження 8 частин з 48 частин скла та пластику деталей автомобіля, виявлені та вилучені під час огляду місця події 30 листопада 2025 року на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди та край пошкодженого скла та пластику корпусу і оптики передньої лівої фари легкового автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , складали єдине ціле частини прозорого скла (полімерного матеріалу) та пластику корпусу і оптики пошкодженої передньої лівої фари легкового автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 ; 2) надані на дослідження 40 частин скла та пластику деталей автомобіля складають єдине ціле частини прозорого скла (полімерного матеріалу) та пластику корпусу і оптики пошкодженої передньої лівої фари легкового автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , мають одну групову належність, про що свідчать їх спільні загальні ознаки: матеріал, колір, розміри та характер розділення, але не мають спільних ліній розділення, але у зв`язку з відсутністю спільних ліній розділення, а також з не встановленням відображення ознак спільного експлуатаційного (спільного зберігання, використання) та виробничого характеру вирішити питання: «Чи становили знайдені частини під час ОМП 30.11.2025 єдине ціле з автомобілем марки «Hyundai» моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 ?» відносно 40 частин скла та пластику деталей автомобіля не представляється можливим; 3) надані на дослідження 48 частин скла та пластику деталей автомобіля, виявлені та вилучені під час огляду місця події 30 листопада 2025 року на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, відокремлені від предмета (ів) в результаті відлому при прикладенні зовнішньої динамічної дії стороннім (ми) предметом (ми) на його (їх) поверхню (і) (пошкодженої передньої лівої фари (частини прозорого скла (полімерного матеріалу) та пластику корпусу і оптики) легкового автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 59-85 т. 2);

-висновком експерта №СЕ-19/117-25/26018-ІТ від 12 січня 2026 року, відповідно до якого: 1) станом на момент огляду рульове керування та робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані; 2) станом на момент огляду ходова частина досліджуваного автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , виявлено несправності (невідповідності) вимогам п. 31.4.5.г) Правил дорожнього руху, які полягали у встановленні шин різних розмірів та різних моделей з різним малюнком протектора на одну (передню) вісь автомобіля. Виявлені несправності (невідповідності) ходової частини, з технічної точки зору, на виникнення та розвиток дорожньо-транспортної пригоди не впливали; 3) станом на момент огляду освітлювальна система досліджуваного автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходилась у непрацездатному стані, у зв`язку з пошкодженням передньої лівої-блок фари. Несправність системи освітлення виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 88-97 т. 2);

-висновком експерта №СЕ-19/117-26/144-ІТ від 07 січня 2026 року, відповідно до якого: 1) у цій дорожньо-транспортній ситуації водій Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху; 2) в умовах заданої пригоди водій Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; 3) у цій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 12.1, 12.4, 12.9б) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Якщо у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 рухався зі швидкістю 100 км/годину, в його діях, окрім вищевказаних невідповідностей, вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 100-107 т. 2);

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 марки Samsung Galaxy A12 s/nR58NC0Y0S0W з інстальованими SIM-картками з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 від 19 січня 2026 року, яким було встановлено вхідні та вихідні дзвінки 30 листопада 2025 року у період часу з 19 години 00 хвилин по 20 годину 00 хвилин (а.с. 108-109 т. 2);

-протоколом огляду карти пам`яті Micro SD об`ємом на 16 ГБ марки AGI від 20 січня 2026 року з диском до нього, згідно якого на відеозаписах встановлено, як 30 листопада 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи, як у форменному одязі, так і у звичайному одязі: очікує своєї черги в магазині; розмовляє по телефону, стоячи у черзі; купує декілька пластикових пляшок, візуально схожих на пляшки з пивом об`ємом близько 2 літрів кожна; купує дві пластикові пляшки, візуально схожі на пляшки з пивом об`ємом близько 3 літрів кожна; підходить та сідає у автомобіль Hyundai Tucson, а потім починає їхати у невідомому напрямку. Також встановлено, як 30 листопада 2025 року ОСОБА_15 : заходить до магазину, купує дві пластикові пляшки, візуально схожих на пляшки з пивом об`ємом 1,5 літри кожна, після чого до магазину під`їжджає автомобіль Hyundai Tucson, з якого виходить чоловік, схожий на ОСОБА_4 , та заходить у магазин і потім вони удвох виходять з магазину з пакетом у руках та прямують у протилежному від автомобіля напрямку (на відтворенні відеозаписів учасники провадження не наполягали) (а.с. 113-117 т. 2);

-протоколом огляду DVD+R диску Alerus DVD+R від 19 січня 2026 року з диском до нього, яким встановлено наявність на диску чотирьох відеозаписів: 1) на першому відеозаписі жінка близько 45 років говорить, що її донька дорогою додому побачила сріблястий автомобіль Hyundai Tucson, який рухався по всій проїзній частині на швидкості близько 200 км/год, потім вона почула звук удару автомобіля, після чого даний автомобіль швидко здійснив розворот та поїхав з місця ДТП; чоловік приблизно 50-річного віку розповів, що під час вечірньої прогулянки побачив, як автомобіль Hyundai Tucson сріблястого кольору дуже швидко проїхав повз нього, а через деякий час побачив тіла на узбіччі дороги; 2) зміст другого відеозапису подібний першому; 3) на третьому відеозаписі міститься інформація про перебування працівників поліції на місці скоєння ДТП; 4) на четвертому відеозаписі міститься відеозйомка автомобіля Hyundai Tucson сріблястого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , а саме передньої частини, де розбита передня ліва фара, передня ліва частина капоту, переднє ліве крило та бампер, за кермом якого сидить чоловік, який, судячи з розмов поліцейських, вчинив ДТП (на відтворенні відеозаписів учасники провадження не наполягали) (а.с. 120-122 т. 2);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 від 11 грудня 2025 року зі схемою до нього, під час якого остання на місці події розповіла про обставини ДТП, що сталося 30 листопада 2025 року (а.с. 123-127 т. 2);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 зі схемою до нього від 24 грудня 2025 року, під час якого останній на місці події розповів про обставини ДТП, що сталося 30 листопада 2025 року (а.с. 132-139 т. 2).

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що 30 листопада 2025 року, близько 19 години, він, разом із дружиною, гуляли з собакою. Йшли з центру міста в напрямку дому. Побачив автомобіль Hyundai Tucson сріблястого кольору, який на великій швидкості рухався по вул. Радевича в напрямку с. Федорівка. Інших автомобілів не було. Саму ДТП не бачив і не чув. Пройшовши трохи далі, побачив темні плями на узбіччі. Коли підсвітив телефоном, то зрозумів, що це люди, які не подавали ознак життя. Вони були одягнені, тому тілесних ушкоджень не бачив. Коли побачили тіла, поряд більше нікого не було. Поряд пакет і ще якісь речі. Викликав швидку допомогу, працівники якої по приїзду констатували смерть, а потім приїхала слідчо-оперативна група. Записали дані свідка. Потім під`їхав автомобіль Hyundai Tucson, на якому були ушкодження лівої сторони.

Неповнолітня свідок ОСОБА_16 , яка була допитана в режимі відеоконференції з приміщення «Простору захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус)», пояснила, що 30 листопада 2025 року, близько 19 години 20 хвилин, вона йшла з центру додому. Було темно. Освітлення було на початку мосту, а далі не було. Вона перебувала в районі спуску з мосту, коли побачила на початку мосту автомобіль Hyundai Tucson сірого кольору. Запам`ятала марку та модель, бо у сусіда такий же автомобіль. Водія авто не бачила. Автомобіль їхав у бік вул. Кузнечної дуже швидко по зустрічній смузі. Інших автомобілів не бачила. Через невеликий проміжок часу почула звук удару, після чого вдруге побачила вище вказаний автомобіль, який теж на великій швидкості повертався назад. Автомобіль ні до звуку удару, ні після не зупинявся. До звуку удару свідок дівчат не бачила. Після удару закликів про допомогу не чула. Після події свідок злякалась та пішла додому, де все розповіла матері. На місце події не поверталась, туди пішла її мати.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 30 листопада 2025 року, близько 19 години, вона, разом з чоловіком, поверталась з прогулянки з собакою. Було темно. Йшли вздовж парку. Коли спускалися з путепроводу, то побачили якісь предмети на узбіччі. Коли чоловік підсвітив ліхтариком на телефоні, зрозуміли, що це тіла дівчат без ознак життя. Автомобілів, коли виявили тіла, не було. До цього, з боку світлофору у бік спиртзаводу на великій швидкості проїхав автомобіль. Чи були у цей час інші автомобілі, не пам`ятає. Чи були у дівчат тілесні ушкодження, не може сказати, бо не роздивлялась. Моменту наїзду не бачила і не чула. Чоловік викликав швидку допомогу, після приїзду якої приїхала, також, поліція. Автомобіль приїхав у супроводі поліції. На ньому були ушкодження, які саме, свідок не пам`ятає. Водія не бачила. Після цього, свідок пішла додому, а чоловік залишився. Події відбувалися біля РЕМ.

Свідок ОСОБА_19 , який є поліцейським СРПП, в судовому засіданні пояснив, що 30 листопада 2025 року, близько 10 години, на планшет надійшов виклик про те, що на дорозі лежить людина. Свідок в цей час перебував на вул. Полтавський шлях, а виклик був на вул. Радевича. На вулиці було темно. Прибувши на виклик, виявили тіла двох дівчат. На місці вже була карета швидкої допомоги, інших автомобілів не було. Також було виявлено уламки фари та бамперу, був якийсь пакет. Якщо їхати з центру, то тіла лежали на узбіччі по правий бік дороги. Лікар швидкої допомоги повідомив про відсутність ознак життя у дівчат. Хтось з присутніх повідомив, що винуватцем ДТП могло бути авто сірого кольору Hyundai Tucson. Свідок з напарником поїхали на патрулювання. Повернувшись приблизно через 5-10 хвилин, виявили неподалік місця події автомобіль Hyundai Tucson з ушкодженнями. За кермом був ОСОБА_4 , який повідомив, що він скоїв ДТП. Від нього був запах алкоголю.

Свідок ОСОБА_20 , який є інспектором СРПП, в судовому засіданні пояснив, що 30 листопада 2025 року він був у добовому чергуванні. Близько 19-19.30 надійшов виклик на вул. Радевича. Було темно, освітлення не було. На місці вже була присутня карета швидкої допомоги. На узбіччі лежали два тіла. Були два свідка. Також, на вулиці були уламки та якийсь пакет. Якщо їхати з центру, то тіла лежали по правий бік дороги біля РЕМ. Щодо тілесних ушкоджень не роздивлявся. Як саме розташовувались тіла, свідок не пам`ятає. Чоловік, який був свідком, сказав, що до події можливо причетний позашляховик ОСОБА_21 , який рухався там на великій швидкості. Було викликано слідчо-оперативну групу, після приїзду якої свідок із напарником поїхали шукати вище вказаний автомобіль. Коли повернулися, приблизно за 10 хвилин, то неподалік вже стояв автомобіль Hyundai Tucson. За кермом був ОСОБА_4 . На автомобілі були ушкодження передньої лівої частини. З ОСОБА_4 не спілкувався. Чи говорив хтось про ще якійсь автомобілі, свідок згадати не може.

Після допиту потерпілої, свідків та дослідження письмових доказів, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 30 листопада 2025 року, близько 19 години, він рухався на своєму автомобілі Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Радевича у напрямку центру. Швидкість руху була близько 90 км/год. Було темно, освітлення не було. Перед ним рухався автомобіль темного кольору на іноземних номерах, марки не пам`ятає. Наздогнавши вказаний автомобіль, почав маневр обгону, під час якого цей автомобіль почав зміщуватися у бік автомобіля обвинуваченого. Для уникнення зіткнення останній змушений був зміщуватися вліво, при цьому дивився у правий бік щоб не було зіткнення. В цей час відчув удар. Це було вже на узбіччі. Трохи від`їхавши, зрозумів, що не працює фара. Зупинився, оглянув авто та виявив, що ліва фара розбита. Подумав, що вскочив у яму. Потім поїхав далі. Повернувся на місце приблизно хвилин за 7 після того, як йому подзвонив черговий з відділу поліції та запитав чи він скоїв ДТП. Після вказаного запитання зрозумів, що то була не яма, та повідомив, що це він скоїв ДТП та повертається на місце. Коли повернувся, то на місці вже були авто швидкої допомоги та поліції. Поліцейським повідомив, що це він скоїв ДТП. До тіл дівчат поліцейські його не пустила та одразу надягнули кайданки. В цей день вживав пиво, мінімум 2 літри. Почувався нормально та розумів всі свої дії. Нагальної необхідності сідати за кермо у нетверезому стані не було. Кілька разів просив вибачення у матері загиблих дівчат та повідомив, що намагатиметься відшкодувати завдані моральні збитки.

Покази ОСОБА_4 в частині розвитку подій на стадії наближення його автомобіля до місця ДТП, а саме в частині траєкторії руху в повздовжному та поперечному напрямку з моменту виконання маневру обгону до моменту відвороту ліворуч та виїзду на узбіччя, визнані технічно неспроможними в дослідницькій частині висновку експерта №СЕ-19/117-26/144-ІТ від 07 січня 2026 року (стор. 10 а.с. 100-107 т. 2).

Вислухавши потерпілу, свідків, обвинуваченого, дослідивши письмові докази, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 2861 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель двох осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання або обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров`я, відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий, позитивну характеристику за останнім місцем роботи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду: проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, останній лише під час свого допиту, під час судових дебатів та свого останнього слова попросив пробачення у потерпілої; наслідки суспільно-небезпечного діяння, в результаті якого загинуло двоє неповнолітніх осіб; думку потерпілої ОСОБА_6 , яка просила призначити суворе покарання; зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 2861 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Санкція ч. 4 ст. 2861 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

Судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, вчинене у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, тобто джерела підвищеної небезпеки, а також тяжкість наслідків, які настали в результаті скоєного правопорушення та які є незворотними, оскільки призвели до загибелі двох неповнолітніх осіб.

Крім того, дане кримінальне правопорушення відноситься до злочинів проти безпеки руху, яке ОСОБА_4 вчинив внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тобто проявив злочинну самовпевненість, що призвело до незворотних наслідків.

Разом з тим, судом при розгляді справи не встановлено обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Також, за ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому ступінь тяжкості такого злочину, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, не може бути суттєво знижений, навіть за таких даних про обвинуваченого, як позитивна характеристика, відсутність судимостей, часткове визнання вини, відсутність даних про перебування на обліку нарколога та психіатра, пенсійний вік.

Отже, враховуючи обставини справи та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що лише покарання у виді реального позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 2861 КК України у виді позбавленням волі на строк дванадцять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років, яке здатне досягти мети покарання визначеної у ст. 50 КК України.

Крім того, згідно зі ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

З огляду на це, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 2861 КК, тобто особливо тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель кількох осіб, йому слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання сержант поліції, присвоєного наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 31 січня 2025 року №61.

У зв`язку з призначенням реального покарання суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпілою ОСОБА_6 , через свого представника адвоката ОСОБА_7 , по справі заявлено цивільний позов на загальну суму 5 497 402,48 грн., з яких: 97 402,48 грн. матеріальна шкода, яка складається з витрат на поховання, яку просить стягнути з ПАТ «Страхова Група «ТАС»; 400 000,00 грн. моральна шкода, яку також просить стягнути з ПАТ «Страхова Група «ТАС»; 5 000 000,00 грн. моральна шкода, яку просить стягнути з ОСОБА_4 , з якого також просив стягнути понесені потерпілою судові витрати, на підтвердження яких надав акт виконаних робіт від 03 червня 2026 року на суму 25 000,00 грн.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_6 зазначає про те, що її доньки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 були її кровиночками, сенсом життя та материнського щастя. Всі свої сили і час вона приділяла вихованню та освіті доньок, раділа їх успіхам, співпереживала труднощам і прикростям, в усьому підтримувала їх на життєвому шляху, разом вони мріяли і будували плани на майбутнє, однак трагічні події ДТП 30 листопада 2025 року безповоротно змінили її життя. Пережите нервове потрясіння й усвідомлення того, що дві найближчі та найрідніші людини від дій працівника поліції, який перебував в стані алкогольного сп`яніння, отримали численні ушкодження і загинули, залишило відбиток на психічному стані і стані здоров`я та призвело до порушень сну, втрати апетиту, тривалої депресії і безперервного до теперішнього часу стану неспокою і тривоги та, як наслідок, порушення стосунків з рідними, знайомими. Крім того, вона відчуває глибокі моральні страждання у вигляді відчуття горя та неповоротної втрати і постійно перебуває у напруженому психологічному стані, адже думки про смерть доньок не залишають її і до теперішнього часу. Також потрапивши в таку ситуацію, потерпіла особливо обурена тим, що для відновлення справедливості змушена звертатися за захистом до суду, а відповідно і нести, як додаткові затрати, так і моральні переживання. Більше того, великого душевного болю та страждань викликає і поведінка обвинуваченого відразу після вчинення ним ДТП, який, будучи працівником правоохоронного органу, залишив місце ДТП та не надав медичної допомоги потерпілим. Події ДТП 30 листопада 2025 року набули широкого розголосу на території м. Карлівка та і взагалі Полтавської області, а тому потерпіла, відчувала та відчуває підвищену увагу та цікавість з боку людей, отримує запитання, які кожного разу змушують повертатися до обставин смерті дітей, переживати їх емоційно та завдавати душевних страждань. Зважаючи на викладене, остання змушена уникати громадських місць, обмежувати себе у спілкуванні з людьми, що істотно позначилося на її життєвих стосунках та призвело до вимушених змін. Витрати, пов`язані з організацією поховання доньок, склали 97 402,48 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_6 та її представник адвокат ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Потерпіла також додала, що у планах було обирати випускні сукні дочкам, проте доведеться обирати пам`ятники.

Обвинувачений визнав цивільний позов у повному обсязі.

Від ПАТ «Страхова Група «ТАС» надійшов відзив, у якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «Страхова Група «ТАС» матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю та необґрунтованістю з підстав, викладених у відзиві.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями ч. 5 ст. 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу, а згідно з ч. 1 ст. 129 КПК суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як встановлено у справі, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 , застрахована у страховій компанії ПАТ «Страхова Група «ТАС» згідно полісу №227198812 з терміном дії з 17.02.2025 року по 16.02.2026 року.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ в редакції, яка діяла як на момент укладення цивільних відносин між власником транспортного засобу ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова Група «ТАС», так і в редакції на момент ДТП, страхова (регламентна) виплата у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик (МТСБУ) здійснює страхову (регламентну) виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання йому документів на підтвердження таких фактів та витрат. Загальний розмір такої виплати стосовно одного померлого не може перевищувати 12 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від сум, отриманих особою за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ в редакції, яка діяла як на момент укладення цивільних відносин між власником транспортного засобу ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова Група «ТАС», страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.

Згідно п. 7 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ в редакції, яка діяла як на момент укладення цивільних відносин між власником транспортного засобу ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова Група «ТАС», так і в редакції на момент ДТП, розмір регламентної виплати визначається відповідно до положень законодавства, чинних на день настання дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для здійснення МТСБУ такої виплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ в редакції, яка діяла як на момент ДТП 30 листопада 2025 року, страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 8 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 цього Кодексу встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням вищенаведених законодавчих актів, суд вирішуючи заявлений цивільний позов, в межах його вимог приходить до таких висновків.

Відповідач, страхова компанія ПАТ «Страхова Група «ТАС», зобов`язана відшкодувати ОСОБА_6 понесені нею витрати на поховання дітей у розмірі 91 788,48 грн., що підтверджується доданими до позову копіями квитанцій та розрахункових документів, оскільки рахунки офіціантів не є розрахунковими документами, а також частину страхової виплати моральної шкоди, завданою смертю двох неповнолітніх осіб, у розмірі 200 000,00 грн., що є половиною загального розміру страхової виплати моральної шкоди, що підлягає виплаті обом батькам у рівних частинах.

На підставі вищевказаних статей Цивільного кодексу України ОСОБА_4 , зобов`язаний відшкодувати потерпілій моральну шкоду, заподіяну внаслідок смерті її дітей, так як з вини обвинуваченого сталася ДТП при якій загинули ОСОБА_8 та ОСОБА_8 .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань яких зазнала потерпіла, їх тривалості, та безповоротності, форму вини обвинуваченого, та враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує, що потерпіла пережила та переживає психологічні страждання, негативні емоції, душевний біль, а також змушена докладати значних життєвих зусиль для організації свого життя.

Водночас, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, враховуючи визнання позову обвинуваченим, суд вважає, що заявлена потерпілою моральна шкода в сумі 5 000 000,00 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, на користь потерпілої з обвинуваченого підлягають стягненню всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а саме: в розмірі 25 000,00 грн. витрати на правничу допомогу, на підтвердження яких надав акт виконаних робіт від 03 червня 2026 року.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати по проведенню експертних досліджень, які необхідно, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 2861 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавленням волі на строк дванадцять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років.

Згідно ст. 54 КК України, призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання сержант поліції, присвоєного наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 31 січня 2025 року №61.

В зв`язку з призначенням реального покарання суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 01 грудня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати, понесені на проведення експертних досліджень на користь держави в загальному розмірі 21 484 (двадцять одна тисячя чотириста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в рахунок витрат на поховання 91 788,48 (дев`яносто одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 48 копійок, в рахунок частини страхової виплати моральної шкоди, завданою смертю двох неповнолітніх осіб, 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 291 788 (двісті дев`яносто одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , в рахунок відшкодування: моральної шкоди у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок; процесуальних витрат у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 5 025 000 (п`ять мільйонів двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини цивільного позову відмовити.

Речові докази: 1) автомобіль марки «Hyundai», моделі «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового вилучення майна ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Кременчуцька, 2В, с. Росошенці, Полтавського району, Полтавської області; 2) мобільний телефон Samsung Galaxy A12 s/n НОМЕР_3 з інстальованими сім-картками з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава; 3) чохол з рульового керма; свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_4 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_8 на автомобіль HYUNDAI YUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 ; поліс №227198812; довідку про закінчення первинної професійної підготовки; диплом кваліфікованого робітника К24 №082496 та додаток до диплому; відеореєстратор ТМ «Recam» F110, SN:DC0816KB02868; флешносій ТМ «Kingston»? 8 gb, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава, повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази: 1) сумку через плече чорного кольору з речами потерпілих, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава; 2) мобільний телефон ТМ «Redmi» чорного кольору; фіскальний чек від 30 листопада 2025 року, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава, повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Речові докази: 1) уламки скла та пластику з автомобіля, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава; 2) змив із внутрішньої ручки з передніх лівих дверей з внутрішньої сторони та контрольний тампон; змив з ричага КПП та контрольний тампон; змив із внутрішньої ручки з передніх правих дверей з внутрішньої сторони та контрольний тампон; мікрочастини із переднього лівого сидіння водія; полімерну пляшку із рідиною коричневого кольору, об`ємом 3 літри; скляну пляшку з-під напою із написом на етикетці «Повні Діжка м`яке, 4,2%, об`ємом 0,45 л», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: вул. Гоголя, 25, м. Полтава, знищити.

Речові докази: службове посвідчення ОСОБА_4 (бланк ПТП №018865); кепку розміром 54-55 типу «КЕПІ, власність національної поліції» синього кольору з написом та логотипом «Поліція», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві, направити до ГУНП в Полтавській області.

Речовий доказ: посвідчення водія ОСОБА_4 на бланку НОМЕР_9 , яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Полтаві, направити до ТСЦ МВС №5341.

Ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтава від 08 грудня 2025 року у справах: №554/17079/25 провадження №1-кс/554/14324/2025; №554/17079/25 провадження №1-кс/554/14325/2025; №554/17079/25 провадження №1-кс/554/14326/2025; №554/17079/25 провадження №1-кс/554/14327/2025, скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з моменту його проголошення або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя