Рішення № 137156227, 04.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 638/24394/25

Провадження № 2/635/4196/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач Акціонерне Товариство «Акцент-Банк»,

представник позивача Шкапенко Олександр Віталійович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач АТ «А-БАНК» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року у розмірі 41851,12 гривень, яка складається з наступного: 21285,13 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 17151,62 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами; 3414,37 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,4 гривень.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 травня 2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір №ABH0CT155101309980 щодо надання останньому кредиту в розмірі 21800,00 гривень строком на 36 місяців (тобто до 27 травня 2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 гривень.

У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору, ліміт цього договору: 21800,00 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 27 травня 2027 року, терміном на 36 місяці. Згідно до п. 6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 75,00 річних. Відповідно до п. 7, позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0.00 гривень.

Станом на 10 листопада 2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 41851,12 гривень, яка складається з: 21285,13 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 17151,62 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами; 3414,37 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 11 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Позивач посилається на те, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24 грудня 2023 року, +30 днів = 23 січня 2024 року) вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Позивач зазначає, що у разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то відповідач (підписавши Анкету-Заяві про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п. 1.1.3.2.9 УіПу:

1.1.3.2.9. банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку , авторизація за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації.

При цьому, в даних Умовах та правилах умови комунікації банку з клієнтом за допомогою SMS-повідомлень, SMS-паролів, SMS-підтверджень означають, в тому числі використання повідомлень у додатку. Механізм отримання згоди від клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля наступний:

Банк генерує OTP-пароль і відправляє його клієнту в тілі SMS-повідомлення/ повідомлення мобільного додатку c зазначенням інформації, яка буде ним підтверджуватися . Для підтвердження згоди клієнт передає отриманий OTP-пароль у відповідному SMS-повідомленні/ повідомленні мобільного додатку або шляхом введення цього пароля у відповідному рядку використовуваного сервісу. У разі збігу пароля з відправленим клієнту, банк перевіряє номер мобільного телефону клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі ABank24 і / або MobileBanking. У разі, якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що клієнт прийняв умови публічного договору, розміщеного у відповідному розділі цих Умов і правил, згідно якого клієнту надаватимуться витребувані ним послуги.

Сторони визнають співпавший ОТР- пароль електронним підписом клієнта. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування банкомат, термінал самообслуговування, на сайті https://a24.a-bank.com.ua, виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2025 року цивільну справу №638/24394/25 за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було передано на розгляд Харківському районному суду Харківської області за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 лютого 2026 року позовну заяву Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху та встановлено позивачу строк 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.

У встановлений строк позивачем було усунуто недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача Шкапенко О.В. у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, в разу неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог частини 6статті 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивачем надано до суду заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року, яка підписана АТ «А-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .

Паспорт споживчого кредиту та заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року підписані сторонами електронними підписами.

Відповідно до пункту 4. Заяви про надання послуги сума кредиту 21800,00 гривень (двадцять одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок).

Пунктом 5. вставлено строк кредиту - 36 місяців (з 28 травня 2024 року по 28 травня 2027 року включно)

Згідно з пунктом 6. процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. 7

Відповідно до пункту 7 розмір щомісячного платежу 1553.9 гривень.

Пунктом 8. встановлено, що денна процентна ставка становить - 0.14% , що розраховуються наступним чином: (34140.11/21800,00)/1095 ? 100%, тобто: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Також сторонами узгоджено, що платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155137516132. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 55940.11 гривень.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем до матеріалів справи долучено копію меморіального ордера № TR.37036421.32486.5962 від 28 травня 2024 року, відповідно до якого здійснено бухгалтерську операцію на суму 21 800,00 грн із призначенням платежу: «Видача кредиту згідно договору № АВНОСТ155101309980 від 28/05/2024».

З наданого розрахунку заборгованості за договором кредиту № ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року слідує, що станом на 10 листопада 2025 року заборгованість відповідача становить 41851,12 гривень, яка складається з: 21285,13 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 17151,62 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами; 3414,37 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як слідує з наданих позивачем заяви про надання кредиту та паспорта споживчого кредиту, зазначені документи містять відомості про їх підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Водночас жоден із вказаних документів не містить номера такого одноразового ідентифікатора, який нібито був використаний відповідачем під час їх підписання.

За відсутності у документах номера одноразового ідентифікатора неможливо встановити факт його формування, надсилання конкретній особі та подальшого використання саме відповідачем. Сам по собі запис про підписання документа електронним підписом одноразовим ідентифікатором не є безумовним доказом того, що такий підпис був накладений саме відповідачем.

Матеріали справи не містять відомостей про верифікацію або ідентифікацію відповідача, що унеможливлює встановлення факту належного проходження відповідачем процедури ідентифікації та підтвердження його особи під час укладення спірного договору.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, який саме із передбачених договором способів ідентифікації було застосовано до відповідача, а також доказів успішного проходження такої процедури саме ОСОБА_1 .

Також матеріали справи не містять належних доказів належності номера телефону, на який нібито направлявся одноразовий ідентифікатор, саме відповідачу станом на дату укладення договорів. За таких обставин суд позбавлений можливості достеменно встановити, що електронні договори були підписані безпосередньо відповідачем, а не іншою особою, яка могла мати доступ до відповідного номера телефону або інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Крім того, позивачем на підтвердження факту перерахування кредитних коштів наданий меморіальний ордер № TR.37036421.32486.5962 від 28 травня 2024 року, згідно з яким отримувачем коштів зазначено рахунок № НОМЕР_1 . Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що рахунок № НОМЕР_1 , зазначений у меморіальному ордері, належить відповідачу, а також доказів того, що вказаний рахунок пов`язаний із платіжною карткою, зазначеною у заяві про надання кредитної послуги. Будь-які документи, які б дозволяли ідентифікувати власника зазначеного у меморіальному ордері рахунку, позивачем суду не надано.

За таких обставин суд не має можливості встановити належність рахунку, зазначеного у меморіальному ордері, відповідачу, а також факт зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача та їх фактичного отримання останнім. Відтак надані позивачем докази у своїй сукупності не дають можливості достовірно підтвердити факт укладення між сторонами кредитного договору № ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року, виникнення у відповідача зобов`язань за цим договором та фактичне отримання ним кредитних коштів. За таких обставин позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд висновує про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101309980 від 28 травня 2024 року в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають, такі витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11, код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко