Рішення № 137156128, 05.06.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05 червня 2026 року

Справа № 642/2990/26

Провадження № 2/642/1519/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Гримайло А.М.,

за участю секретаря Антонян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16.06.2025 року у розмірі 72 841,48 грн., а також судових витрат в розмірі 2662,40 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.04.2021 здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу Кредит готівкою, ознайомився із актуальними умовами кредитування та 16.06.2025 року підписав Паспорт кредиту з використанням цифрового власноручного підпису. Після чого із Відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису було підписано Кредитний договір б/н від 16.06.2025 р. (надалі - Договір) про надання строкового кредиту у розмірі 62100.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 60 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31%. Додатково із Відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису підписаний Графік кредиту.

Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу кредитні кошти. Відповідач не надавав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором відповідно до Графіку кредиту не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що починаючи з 17.08.2025 триває порушення Відповідачем зобов`язання з повернення Кредиту (його частини згідно з графіком погашення), тобто більше 180-ти днів, з 13.02.2026 у Позичальника виникло зобов`язання повернути Банку всю суму фактично отриманого Кредиту,сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами. Таким чином, оскільки підставою для звернення в суд є невиконання Відповідачем зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту після спливу 180 днів прострочення, а не дострокове стягнення внаслідок порушення Відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, то відсутня необхідність щодо попереднього направлення Відповідачу вимоги щодо дострокового стягнення кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 25.03.2026 має заборгованість 72 841,48 грн., яка складається з наступного: 61 640,80 грн. заборгованість за тілом кредита, 11200,68 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

У зв`язку з викладеним, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даною позовною заявою та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача Ляр Д.Ю. не надавав клопотань про розгляд справи в загальному порядку. При цьому, у матеріалах міститься клопотання представника про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач Самхарадзе Нукрі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі неодноразово направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Крім того, про розгляд справи було розміщено оголошення на веб-сайті судової влади.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2021 здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

Відповідно до вказаної заяви відповідач погодився, що він приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу Кредит готівкою, ознайомився із актуальними умовами кредитування та 16.06.2025 року підписав Паспорт кредиту з використанням цифрового власноручного підпису.

Після чого із Відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису було підписано Кредитний договір б/н від 16.06.2025 про надання строкового кредиту у розмірі 62100,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 60 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31%; загальні витрати за Кредитом 61922,26 грн.; орієнтовна загальна вартість Кредиту для Позичальника за весь строк користування Кредитом - 124022,26 грн.; орієнтована реальна річна процентна ставка, відсотків річних 36,38%.

Згідно умов договору щодо порядку повернення кредиту, платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно графіку платежів (Додаток 1 до цього Договору)). Платіж розраховується за ануїтетним графіком.

В разі:- неповернення Позичальником Кредиту в строк, зазначений в Графіку, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або- в разі настання обставин, передбачених пунктом 3.3.2. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку дії Договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по Кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк Кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін в розмірі 60 % річних від простроченої заборгованості.

Згідно п.2.1 Договору, банк зобов`язується надати Позичальнику строковий кредит (далі Кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в обумовлені цим Договором терміни.

Кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника) - НОМЕР_1 (п.2.2).

Відповідно до п. 2.3, Банк надає Позичальнику Паспорт споживчого Кредиту «Кредит готівкою», Договір, Графік та інші додатки, шляхом розміщення у системі дистанційного обслуговування «Приват24» та відправки на електронну пошту Позичальника, що визначена при ідентифікації Позичальника. Позичальник підписує Договір, Графік та Паспорт споживчого Кредиту «Кредит готівкою» простим електронним підписом або цифровим власноручним підписом.

Як вбачається з договору, позичальник зобов`язався використовувати Кредит виключно на споживчі цілі; сплачувати Банку проценти за надання Кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором; повністю повернути Кредит у строк кінцевої дати повернення Кредиту відповідно до Графіку тощо (п.3.2 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, позичальник зобов`язується кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього Договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування Кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, визначені Графіком, шляхом зарахування коштів на реквізити, зазначені в Додатку №2 Реквізити для погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною цього Договору та направлений Позичальнику у системі дистанційного обслуговування "Приват24". Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється Банком щодня, не пізніше дня сплати платежу, зазначеного в Графіку. Проценти розраховуються на залишок заборгованості за Кредитом та зазначені в розділі 1 "Істотні умови кредитування" цього Договору.

Сторони дійшли згоди, що в разі:- неповернення Позичальником Кредиту в кінцеву дату повернення Кредиту, визначену у Графіку, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку кінцевої дати повернення Кредиту;- в разі, якщо Позичальник не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому пунктом 3.3.2. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку; Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по Кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк Кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі згідно розділу 1 цього Договору.

За несвоєчасне виконання Позичальником будь-якого грошового зобов`язання за цим Договором Банк здійснює нарахування пені у розмірі 15% від суми простроченої заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Строк позовної давності за вимогами про стягнення Кредиту та інших платежів, передбачених цим Договором, встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Відповідно п. 8.17, підписанням цього Договору Позичальник підтвердив що:- до укладення Договору йому була надана уся необхідна, актуальна та достовірна інформація, що передбачена частиною 1, 2 ,5 статті 7 Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії та статтею 30 Закону України "Про платіжні послуги" та він був належним чином повідомлений про усі обставини які стосуються надання фінансової послуги; - Банк забезпечив правильне розуміння суті фінансової послуги та не нав`язував її придбання.

Додатково із Відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису підписаний Додаток №1 Графік платежів, встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом і комісії та Додаток №2 Реквізити для погашення заборгованості.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , встановлено, що 16.06.2025 ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 , встановлено кредитний ліміт в розмірі 62100,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 62100 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою за кредитним договором.

З наданої позивачем виписки за договором № б/н за період 16.06.2025 - 26.03.2026 вбачається, що 16.06.2025 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 62100,00 грн., а також те, що відповідач регулярно користувався кредитним лімітом, проводив операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, тощо.

Відповідно до п.4.9. договору Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим Договором є порушення Позичальником зобов`язань з повернення Кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання Позичальника не пізніше 180-го календарного дня повернути Банку всю суму фактично отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відтак, враховуючи, що починаючи з 17.08.2025 триває порушення Відповідачем зобов`язання з повернення Кредиту (його частини згідно з графіком погашення), тобто більше 180-ти днів, з 13.02.2026 у Позичальника виникло зобов`язання повернути Банку всю суму фактично отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Таким чином, оскільки підставою для звернення в суд є невиконання Відповідачем зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту після спливу 180 днів прострочення, а не дострокове стягнення внаслідок порушення Відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, то відсутня необхідність щодо попереднього направлення Відповідачу вимоги щодо дострокового стягнення кредиту.

Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасне виконання Позичальником будь-якого грошового зобов`язання за цим Договором Банк має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 25.03.2026 року має заборгованість 72841,48 грн., яка складається з наступного: 61 640,80 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 200,68 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частини 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 554/4300/16-ц.

Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір. При цьому, як вбачається з виписки по рахунку, відповідач користувався кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Водночас, підписавши особисто заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема щодо процентної ставки, розміру та порядку нарахування процентів та неустойки (пені та штрафів)

Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачем, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом, сторони погодили умови договору кредиту в частині розміру процентів за користування кредитом.

Тобто матеріалами справи підтверджується, що відповідачу дійсно було надано кредитну картку. Отримання та користування карткою підтверджується розрахунком заборгованості за договором, випискою по рахунку, в якій відображено рух коштів, зокрема, як зняття кредитних коштів так і погашення кредиту.

Відтак з наданих суду розрахунку заборгованості за договором та виписок по картковому рахунку відповідача вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював перекази, розрахунки через термінали в касах магазинів тощо.

Дослідивши виписку по картковому рахунку, оцінивши її у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, розрахунком заборгованості, судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами (знімав готівку в банкоматі та відділенні банку, купував товари, здійснював перекази між картками, перерахував кошти на інші рахунки)

Таким чином, надана позивачем виписка по картковому рахунку у взаємозв`язку з розрахунком заборгованості та зазначеною заявою-приєднання, яка підписана відповідачем, підтверджується як розмір фактично отриманих і використаних позичальником коштів, що не були повернуті кредитору в добровільному порядку, так і основні умови кредитування, в тому числі розмір процентної ставки.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за нарахованими відсотками.

Оскільки до позовної заяви позивачем додано копію заяви про приєднання до умов та правил надання послуг, яка підписана відповідачем 02.04.2021, Паспорт кредиту та Кредитний договір б/н від 16.06.2025 з яких чітко вбачається розмір відсоткової ставки за умови неналежного виконання умов договору, заборгованість в розмірі 11 200,68 грн за нарахованими відсотками підлягає стягненню з відповідача.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитними договорами у добровільному порядку.

Також ОСОБА_1 не надав заперечень проти наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1-3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.06.2025 у розмірі 72 841,48 грн., яка складається з наступного: 61 640,80 грн. - заборгованість за тілом кредита; 11 200,68 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.207,525,526,610,625,1049,1054 ЦК України, ст. ст.4,12,76 - 81,89,95,141,263-265,268,273,274,280 - 282,352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 16.06.2025 у розмірі 72 841 (сімдесят дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 48 коп., яка складається з наступного: 61 640,80 грн. - заборгованість за тілом кредита; 11 200,68 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Харківському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складений 05.06.2026.

Суддя Гримайло А.М.