Ухвала суду № 137154782, 02.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4675/24

Провадження № 6/0203/310/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю представника заявника - Слєпцової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, про розстрочення виконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування Центральний районний суд міста Дніпра) від 17.04.2025 року у цивільній справі №203/4675/24, провадження №2/0203/187/2025, було відмовлено в задоволенні позову КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2026 року, рішення суду першої інстанції від 17.04.2025 року було скасовано, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2017 року по серпень 2024 року в сумі 82189 грн. 50 коп., а також судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2546 грн. 58 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3819 грн. 87 коп., а всього судовий збір в сумі 6366 грн. 45 коп.

В наданій заяві представник відповідача Турова М.О. просив розстрочити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2026 року терміном на один рік з дня постановлення ухвали, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 7379 грн. 66 коп. В обгрунтування заяви посилався на те, що відповідач давно та тяжко хворіє на цілий ряд захворювань. Крім того, внаслідок повномасштабного вторгнення рф та, як наслідок, триваючий понад чотири роки воєнний стан, відповідач постійно перебуває в стані нервового збудження, тривожного хвилювання, в зв`язку з чим і так високий артеріальний тиск в нього підвищується до критичної межі. Відповідач витрачає на лікування в середньому близько 6000 грн. щомісяця та позбавлений можливості сплатити стягнутий з нього розмір заборгованості в повному розмірі одноразовим платежем.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 14.05.2026 року заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій також заперечував проти задоволення заяви відповідача, посилаючись на те, що з дати винесення апеляційним судом постанови від 11.02.2026 року до дня подачі заяви відповідачем 12.05.2026 року останнім не здійснено жодної оплати на погашення заборгованості, він продовжує не сплачувати поточні нарахування за надані послуги. Відповідач неодноразово намагався оскаржити постанову від 11.02.2026 року в касаційному порядку, хоча остання не підлягає касаційному оскарженню у даній справі, що відноситься до категорії малозначних, що в свою чергу перешкоджає отриманню виконавчих листів по справі. Тому вважає, що подана заява є черговою спробою заявника перешкодити виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи, викладені у розглядаємій заяві та заяві представника позивача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ч.ч.1-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

В обгрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду відповідач посилався на те, що через наявність ряду захворювань, оголошений в країні воєнний стан, внаслідок чого він постійно перебуває в стані нервового збудження, тривожного хвилювання, має високий артеріальний тиск, а також з огляду на щомісячні витрати на лікування в розмірі близько 6000 грн., він позбавлений можливості сплатити стягнутий з нього розмір заборгованості в повному розмірі одноразовим платежем.

Поряд з цим, суд враховує, що наявність захворювань та незадовільний стан здоров`я самі по собі не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами, такими як матеріальний стан боржника, наявності в нього доходів, їх розміру, наявності майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувача;, поведінку самого боржника.

Суд приймає до уваги, що згідно доводів заяви відповідач спроможній здійснювати щомісячні платежі на погашення заборгованості в розмірі 7379 грн. 66 коп. Проте, з момент винесення постанови та набрання нею законної сили 11.02.2026 року по теперішній час жодних платежів на погашення стягнутої з нього заборгованості не здійснював.

До поданої заяви не надав жодних доказів які б свідчили про його матеріальний стан, наявність або відсутність доходів, їх розміру, наявності чи відсутності на праві власності рухомого та/або нерухомого майна.

Не надано відповідачем доказів щодо вжиття ним дій, спрямованих на урегулювання цього питання у добровільному порядку з позивачем; що не маючи можливості погасити заборгованість єдиним платежем з урахуванням свого доходу він намагалась узгодити порядок погашення заборгованості у добровільному порядку.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем не доведено належними та достатніми доказами обставин щодо його фактичного матеріального стану та наявності виняткових обставин, що виключають можливість виконання судового рішення, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.

Керуючись ст.ст.1,33 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2,10-13,76-81,211,223,247,258-260,435 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №203/4675/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак