Постанова № 13715427, 14.12.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-7819/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Карасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Підшипникова база Полісся" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592301 від 14 вересня 2010 року. Зазначає, що вказане повідомлення-рішення винесено в порушення норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.

Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Житомирі проведено документальну невиїзну перевірку. За результатами перевірки складено акт № 6709/23-1/35343730 від 01 вересня 2010 року (далі: акт перевірки).

З вказаного акту перевірки вбачається, що Приватним підприємством "Підшипникова база Полісся" порушено вимоги ч.1,2 ст.205, ст.ст. 215-216 Цивільного кодексу України в частині вчинення вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, в результаті чого порушено п.п. 7.4.5 п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 3586,00 грн. за травень 2010 року.

В подальшому відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 14 вересня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5020,00 грн., включаючи 3586,00 грн. основного платежу та 1434,00 грн. фінансових санкцій. Відповідно до вказаного повідомлення-рішення, позивачем порушено п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дана правова норма передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення рішення винесено в порушення норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7т Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.

П.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити певні реквізити.

Як вбачається зі змісту п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу отримувала та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської

операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала

участь у здійсненні господарської операції.

Посилання представника позивача щодо оформлення належним чином податкових накладних відповідачем не спростовані. Позивачем в повному обсязі проведено розрахунки з контрагентами за поставлений товар. Крім того, в акті перевірки відсутні зауваження відповідача щодо не включення контрагентами вказаних суми податку на додану вартість в повному обсязі до складу податкових зобов'язань відповідних податкових періодів та сплати їх до бюджету.

Доводи відповідача щодо відсутності підтвердження збоку позивача наявності поставок товарів від ПП "Промбуд-Техно" спростовуються матеріалами справи.

З пояснень представника позивача вбачається, що між позивачем та Приватним підприємством "Промбуд-Техно" укладено усний договір купівлі-продажу.

В судовому засіданні дослідженні оригінали податкових та видаткових накладних, банківські документи.

Вказаний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, про що свідчить факт отримання позивачем товару від ПП "Промбуд-Техно", а також проведений повний розрахунок за вказаний товар. Дані обставини підтверджуються податковою накладною № 88.4 від 14 травня 2010 року та податковою накладною № 82.1 від 05 травня 2010 року (а.с. 46, 37), видатковими накладними № РН - 0000238 від 14 травня 2010 року та № РН - 0000221 від 05 травня 2010 року (а.с. 47, 38), банківськими виписками щодо списання з рахунків позивача коштів в оплату придбаних товарів(а.с.3, 32).

В ході розгляду справи відповідач доказів на підтвердження правомірності свого рішення до суду не подав, висновки акту перевірки грунтуються на припущеннях. За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятого ним рішення, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ч.3 ст.2, ст.ст. 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002592301/0 від 14 вересня 2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 20 грудня 2010 р.