Ухвала суду № 137153877, 05.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-п/742/26/26

Єдиний унікальний № 753/6711/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району про визнання права спільної часткової власності на частину житлового будинку за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Джура С.П. (далі Позивач), звернувся до суду з позовом до Сухополов`янської ОТГ в особі Сухополов`янської сільської (далі Відповідач) ради про визнання права спільної часткової власності на частину житлового будинку за набувальною давністю, у якому просить визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на 5/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої доводи мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/6 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2025 року, виданого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області після смерті її чоловіка ОСОБА_2 . Предметом даного спору є решта 5/6 частин указаного житлового будинку, які юридично зареєстровані за особами, що наразі померли, але фактично перебувають у володінні та користуванні позивача. Згідно з первинним правовстановлюючим документом свідоцтвом про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , виданим Колісниківською сільською радою народних депутатів від 18.06.1994 року, зазначене нерухоме майно первісно належало на праві спільної сумісної власності у рівних частках (по 1/3 кожному) ОСОБА_3 (батькові чоловіка позивача), його дружині ОСОБА_4 та її матері ОСОБА_5 . Співвласник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після його смерті у встановлений законом строк прийняли дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.09.1994 року, виданим Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою, реєстровий № 4-293. Указані спадкоємці отримали по 1/6 частині будинку кожен. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла співвласник ОСОБА_5 (власник 1/3 частини). Спадкова справа після її смерті не відкривалася. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла співвласник ОСОБА_6 (власник 1/2 частини). Після її смерті спадкова справа також не заводилась. Інших спадкоємців, які б заявили права на спадщину після померлих осіб, немає.

Разом з тим, згідно з довідкою Колісниківської сільської ради від 14.06.2012 року № 125, син її померлого чоловіка ОСОБА_2 (пасинок померлої ОСОБА_7 ) постійно проживав разом із нею без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював за нею догляд у зв`язку із хворобою, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжив одноособово, відкрито та безперервно володіти всім домоволодінням. Позивач, будучи дружиною ОСОБА_2 , після його смерті у встановлений законом строк прийняла спадщину і, реалізуючи свої права, у грудні 2013 року вселилася у зазначений житловий будинок, де безперервно, відкрито та самостійно проживає, утримує майно, сплачує комунальні платежі та здійснює господарську діяльність до теперішнього часу.

На підставі норм цивільного законодавства позивач приєднує до часу свого володіння строк володіння майном її померлим чоловіком, спадкоємцем якого вона є. Таким чином, загальний строк безперервного, відкритого та добросовісного володіння спірними 5/6 частинами будинку сім`єю ОСОБА_8 (спочатку ОСОБА_2 , а після його смерті позивачем ОСОБА_1 ) триває безперервно з червня 2004 року по теперішній час, що становить понад 21 рік і значно перевищує передбачений законом десятирічний строк.

Повний контроль позивача над нерухомістю підтверджується також тим, що вона повністю приватизувала земельні ділянки під спірним домоволодінням: площею 0,25 га для обслуговування будинку (свідоцтво № НОМЕР_1 ) та 0,11 га для ведення особистого селянського господарства (свідоцтво № НОМЕР_2 ). Протягом усього цього часу жодні треті особи чи органи місцевого самоврядування претензій на будинок не ініціювали.

Беручи до уваги, що позивач понад встановлений законом строк відкрито, безперервно, добросовісно володіє спірними 5/6 частинами житлового будинку, повністю утримує вказане майно, а також є законним власником землі під цим будинком, наявні всі передбачені підстави для визнання за нею права власності на вказані частки нерухомого майна за набувальною давністю. За вказаних обставин позивач звернулася до суду з даним позовом.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 03 червня 2026 року.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, 03.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Адвокат Джура С.П. надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок, виданого Колісниківською сільською радою народних депутатів від 18.06.1994 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 (а.с.18).

Відповідно до довідки КП Прилуцьке МБТІ від 17.10.2025 року № 1663, зміна назви вулиці Партизанська на вулицю Миколаївську відбулося на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Колісниківської сільської ради від 01.06.2001 року(а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 24.05.1991 року за № НОМЕР_4 , 24.05.1991 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (а.с.22).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 02.06.1993 року за № НОМЕР_5 (а.с.23).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1994 року, виданого Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 4- 293, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дружина ОСОБА_6 і син ОСОБА_2 , по 1/6 частині житлового будинку з належною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до довідки КП Прилуцьке МБТІ від 17.10.2025 року № 1663, станом на 31.12.2012 року власниками житлового будинку з належною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 вказані:

1. ОСОБА_9 , із часткою частини будинку, належні на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок, видане Колісниківською сільською радою народних депутатів від 18.06.1994 року, і свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1994 року, виданого Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 4-293;

2. ОСОБА_5 , із часткою 1/3 частини будинку, належні на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок, видане Колісниківською сільською радою народних депутатів від 18.06.1994 року;

3. ОСОБА_2 , із часткою 1/6 частини будинку, належні на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1994 року, виданого Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 4-293(а.с.16).

Мати ОСОБА_11 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого 04.02.2000 року за № НОМЕР_6 (а.с.24).

Згідно витягу із Спадкового реєстру від 04.11.2025 року № 83123684, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , не відкривалася(а.с.25).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого 03.06.2004 року за № НОМЕР_7 (а.с.26).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не відкривалася, що підтверджується Витягом із Спадкового реєстру від 04.11.2025 року № 83123734(а.с.27).

Згідно довідки Колісниківької сільської ради від 14.06.2012 року № 125 ОСОБА_2 постійно проживав (без реєстрації) разом із своєю мачухою ОСОБА_12 , по АДРЕСА_1 з звязку з тим що вона хворіла і потребувала постійного догляду(а.с.28).

Відповідно до довідки Колісниківського старостинського округу № 7 Сухополовянської сільської ради № 108/02.4-13 від 03.11.2025 року ОСОБА_2 проживав (без реєстрації) з червня місяця 2004 року до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в будинку по АДРЕСА_1 (а.с.29).

Згідно свідоцтва про смерть виданим 07.12.2013 року за № НОМЕР_8 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.30).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 31.10.2025 року № 83091457, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.31).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.10.2025 року, виданого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області, зареєстровано в реєстрі за № 4404, та Витягу з Державного реєстру речових прав від 31.10.2025 року № 450118916, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і є власником 1/6 частини житлового будинку з належною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.05.2015 року № 37770464 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2015 року № 37770601, ОСОБА_1 приватизувала земельну ділянку площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.32-33).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.05.2015 року № НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2015 року № 37772085, ОСОБА_1 приватизувала земельну ділянку площею 0,11 га. для особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 (а.с.34-35).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та оцінка суду.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 даної статті, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Згідно п. 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п"яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач добросовісно заволоділа спірним нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно та одноособово володіти ним понад установлений законом десятирічний строк. При обчисленні строку давнісного володіння суд, керуючись положеннями чинного цивільного законодавства, враховує час володіння зазначеним майном померлим чоловіком позивача ОСОБА_2 , спадкоємцем якого вона є.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 фактично вступив у володіння усім домоволодінням у червні 2004 року після смерті своєї мачухи ОСОБА_4 , яка володіла 1/2 частиною будинку, а також була фактичним спадкоємцем 1/3 частини після своєї матері ОСОБА_5 , померлої у 2000 році. Зважаючи на те, що після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_9 спадкові справи не відкривалися, а інші спадкоємці права на майно не заявили, родина ОСОБА_8 (спочатку ОСОБА_2 до дня своєї смерті у 2013 році, а згодом його дружина позивач по справі ОСОБА_1 ) безперервно та відкрито володіє спірними 5/6 частинами будинку з червня 2004 року по теперішній час, що становить понад 21 рік.

Факт повного матеріально-технічного утримання будинку та ставлення до майна як до власного підтверджується також тим, що у 2015 році позивач у встановленому законом порядку повністю приватизувала земельні ділянки, на яких розташоване спірне домоволодіння: площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства. Протягом усього періоду володіння жодна третя особа чи органи місцевого самоврядування майнових претензій до позивача не висували та прав на об`єкт не заявляли.

Відтак, відповідно до положень статті 344 Цивільного кодексу України, наявні всі передбачені законом підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району про визнання права спільної часткової власності на частину житлового будинку за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , право власності за набувальною давністю на 5/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Сухополов`янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04415867, місце розташування: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, 32.

Повний текст судового рішення складено 03.06.2026 року.

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК