Постанова № 13715264, 21.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 р. справа № 2а-28449/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріАбралава Н.Т.

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Савченко С.В.,

при секретарі судового засідання Абралава Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація АБС»

до державної податкової інспекції у м. Вугледарі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

за участю представників:

від позивача: Пирогов А.А. за дов.

від відповідача: Білолуцька Н.М. за дов.

ВСТАНОВИВ

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація АБС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вугледарі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 2 грудня 2010 року № 0000132340/0/5087/10/23-011-1 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 7484,50 гривень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000132340/0/5089/10/23-011-1 у розмірі 311800,60 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що податковим органом не було здійснено донарахування податкового зобовязання основного платежу з податку на прибуток на перший квартал 2008 року, при тому, що підпункт 17.1.3 п. 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає обовязкову умову для застосування штрафних санкцій на підставі цієї норми донарахування податкового зобовязання. Оскільки відповідно до податкового повідомлення рішення основний платіж за цим рішенням дорівнюється нулю, то застосування штрафних санкцій є неправомірним. Окрім цього, позивач зазначає, що заниження податку на прибуток у розмірі 14969,00 грн. у першому кварталі 2008 року було враховано позивачем в декларації за перше півріччя 2008 року. Такими чином, позивачем за наслідками декларування податку на прибуток у наступному кварталі (податковому періоді для податку на прибуток) самостійно було задекларовано податкове зобовязання, що також обумовлено складанням декларації з податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року.

При оскарженні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач посилається на пропущення строку для застосування таких санкцій на підставі статті 250 Господарського кодексу України, якою встановлено строк для застосування адміністративно-господарських санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Враховуючи те, що Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. N 637 не є нормативно-правовим актом з питань оподаткування, на ці правовідносини повністю розповсюджуються вимоги статті 250 ГК України щодо додержання строку для застосування санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, зазначивши при цьому, що податковим органом було здійснено нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток за результатами планової перевірки, з якого основний платіж дорівнюється нулю, штрафна санкція 7484,50 грн. з посиланням на п. 1.5 статті 1, пп. 3.2.1 п. 3.2 статті 3, пп. 5.3.1 п. 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині строків сплати податкового зобовязання та визначення поняття штрафної санкції, а саме штрафна санкція розраховується у відсотковому значенні від суми податкового зобовязання. Не зважаючи на той факт, що основного платежу не було донараховано, відповідач вважає штрафну санкцію сумою, яка входить до податкового зобовязання та підлягає сплаті відповідно до пп. 2.2 розділу 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, який затверджено Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року № 567/5758. З приводу застосування строків, визначених статтею 250 ГК України, відповідач зазначає, що на нього як на орган державної влади покладено обовязок щодо здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також зазначає, що відповідно до статті 4 ГК України, фінансові відносини за участі субєктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів не є предметом регулювання цього Кодексу.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація АБС» (позивач) є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30043986, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Вугледарі.

Державною податковою інспекцією у м. Вугледарі (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 24.11.10 № 352/23-0/3043986, в якому були встановлені порушення, які оскаржуюються у межах цієї адміністративної справи, а саме п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.2.2, п. 2.6 глави 2, п. 3.10 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. N 637.

2 грудня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000132340/0/5087/10/23-011-1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 7484,50 грн., з яких 0 грн. основний платіж та 7484,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000132340/0/5089/10/23-011-1 у розмірі 311800,60 грн.

Спірне податкове повідомлення рішення прийнято на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення штрафних санкцій з податку на прибуток. Спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення штрафних санкцій у звязку з несвоєчасним оприбуткуванням готівкових коштів в касі позивача, приймання та видачі готівки за касовими ордерами не в день їх складання.

Заниження податку на прибуток спірним податковим повідомленням рішенням виявлено на підставі п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 3.1.1 акту перевірки передбачено, що позивачем при визначені приріста або убутку запасів на кінець звітного періоду (І квартал 2008 року) у рядку «А» - балансова вартість запасів усього додатку К1/1 декларації з податку на прибуток на І квартал 2008 року не у повному обсязі враховані залишки по рахункам 281 «Товари на складі», 282 «товари у торгівлі», що призвело до убутку у сумі 156562 грн. на кінець звітного періоду (І квартал 2008 року) та також до заниження рядка 01.2 «приріст балансової вартості запасів» декларації з податку на прибуток позивача за І квартал 2008 року у сумі 59876 грн., чим порушено п. 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не віднесено до складу валового доходу суму запасів, балансова вартість яких на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість запасів на початок того ж звітного періоду.

Пунктом 3.1.4 акту перевірки визначено, що виявлене порушення у першому кварталі 2008 року (заниження податку на прибуток у сумі 14969 грн.) було враховано підприємством при складанні декларації за перше півріччя 2008 року.

Факт включення позивачем у першому півріччі 2008 року до обєкту оподаткування податком на прибуток залишків по рахункам 281 «Товари на складі», 282 «Товари у торгівлі» за перший квартал 2008 року не спірним між сторонами.

Спірною у даних правовідносинах обставиною є правомірність нарахування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при відсутності нарахування основного платежу з податку на прибуток.

Відповідно до п. 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 1.5 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків, у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до положень підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що вихідним критерієм обчислення штрафної санкції згідно з пп.17.1.3 п. 17.1 статті 17 цього Закону є нарахування податкового зобов'язання податковим органом. Отже, сума нарахованого податку податковим органом (податкового зобов'язання) є базою для нарахування штрафних санкцій.

Як вбачається з акту перевірки та спірного податкового повідомлення рішення, податковим органом не було донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток. Оскільки нарахування штрафних санкцій без донарахування основного платежу пп. 17.1.3 п. 17.1 статі 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не передбачено, спірне податкове повідомлення рішення є неправомірним.

Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій у звязку з несвоєчасним оприбуткуванням готівкових коштів в касі позивача, приймання та видачі готівки за касовими ордерами не в день їх складання суд зазначає наступне.

Пунктом 3.5.5 акту перевірки в частині дотримання позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. N 637 встановлено порушення п. 2.6 зазначеного Положення в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі позивача на суму 61435,00 грн. у січні 2008 року, приймання та видачі готівки за касовими ордерами не в день їх складання.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. N 637 (із змінами), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Між сторонами не є спірним факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі позивача на суму 61435,00 грн. у січні 2008 року, приймання та видачі готівки за касовими ордерами не в день їх складання.

Спірною у даних правовідносинах обставиною є правомірність застосування штрафних санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України для застосування таких санкцій.

Судом встановлено, що позивачем було допущено порушення п. 2.2 глави 2 та п.3.10 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні шляхом виписки бланків суворого обліку прибуткових та видаткових касових ордерів, придбаних 25 січня 2008 року для оформлення касових операцій з оприбуткування готівки в касі підприємства і видачі з каси готівкових коштів за 03.01.08 у сумі 5050,00 грн., 04.01.08 у сумі 4200,00 грн., 08.01.08 у сумі 9550,00 грн., 09.01.08 у сумі 6070,00 грн., 15.01.08 у сумі 3150,00 грн., 16.01.08 у сумі 2550,00 грн., 17.01.08 у сумі 3120,00 грн., 18.01.08 у сумі 32000,00 грн., 21.01.08 у сумі 6750,00 грн., 22.01.08 у сумі 4020,00 грн., 23.01.08 у сумі 3135,00 грн., 24.01.08 у сумі 2600,00 грн.

Суд зазначає, що Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не є нормативно - правовим актом з питань оподаткування.

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

З огляду на це такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У той же час застосування санкцій за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, повинно здійснюватися податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою "С" згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253.

При цьому ухвалення вказаного рішення повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Не приймаються судом до уваги посилання відповідача на статтю 4 Господарського кодексу України, оскільки відповідач ототожнив поняття «формування та контроль за виконанням бюджетів усіх рівнів», яке регулюється Бюджетним кодексом України з поняттям «застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яке регулюється Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», строки застосування яких визначені Господарським кодексом України.

Таким чином, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій у звязку з пропуском строку, протягом якого повинні бути застосовані зазначені штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація АБС» до державної податкової інспекції у м. Вугледарі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 2 грудня 2010 року № 0000132340/0/5087/10/23-011-1 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 7484,50 гривень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 2 грудня 2010 року № 0000132340/0/5089/10/23-011-1 у розмірі 311800,60 грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Вугледарі від 2 грудня 2010 року № 0000132340/0/5087/10/23-011-1 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 7484,50 гривень, з яких основний платіж 0 грн., штрафна санкція 7484,50 грн.

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у м. Вугледарі від 2 грудня 2010 року № 0000132340/0/5089/10/23-011-1 у розмірі 311800,60 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація АБС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 26 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.