Ухвала суду № 137152566, 05.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20416/26

Провадження № 1-кс/947/7763/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, не працевлаштованого, з середньою освітою, одруженого, має дитину, є військовослужбовцем вч НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

До Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480001004 від 13.05.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на визнання вини підозрюваним, відсутністю наміру ухилятися від органу досудового розслідування, важкі сімейні обставини. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, пояснив, що визнає свою вину.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

26 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановленому досудовим розслідування, часі та місці, але не пізніше січня 2025 року, працюючи помічником у ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , побачив золоті вироби та предмети, що належать господарці будинку. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, що направлений на таємне викрадення майна, а саме золотих виробів та предметів, що належать ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), 08.01.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: зажим для грошей із золота 585 проби, загальною вагою 12,58 грам, вартістю 48003 гривень 14 копійок, брелок із золота 585 проби, загальною вагою 14,33 грам, вартістю 54680 гривень 84 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 08.01.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 65, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 102 683 гривень 98 копійок.

В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що його протиправні дії залишилися непоміченими, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, що направлений на таємне викрадення чужого майна, 29.01.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: каблучка з камінням, із золота 583 проби, загальною вагою 4,11 грам, вартістю 15629 гривень 43 копійок, каблучка з камінням, із золота 583 проби, загальною вагою 1,74 грам, вартістю 6616 гривень 84 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 29.01.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 65, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 22246 гривень 27 копійок.

В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що його протиправні дії залишилися непоміченими, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, що направлений на таємне викрадення чужого майна, 04.02.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: злиток із золота 958 проби, загальною вагою 10 грам, вартістю 62488 гривень 20 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 04.02.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 9, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 22246 гривень 27 копійок.

В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що його протиправні дії залишилися непоміченими, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, що направлений на таємне викрадення чужого майна, 17.04.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: монета із золота 900 проби, загальною вагою 31,05 грам, вартістю 182279 гривень 03 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 17.04.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 9, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 182279 гривень 03 копійок.

В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що його протиправні дії залишилися непоміченими, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, що направлений на таємне викрадення чужого майна, 21.06.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: пару сережок із камінням, із золота 583 проби, загальною вагою 4,7 грам, вартістю 17873 гривень 07 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 21.06.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 9, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 17873 гривень 07 копійок.

В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись, що його протиправні дії залишилися непоміченими, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, що направлений на таємне викрадення чужого майна, 26.07.2025 року, більш точного часу встановити не вдалось можливим, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , скориставшись сприятливою обстановкою, а саме тим, що власниця будинку ОСОБА_7 відсутня, шляхом вільного доступу таємно викрав золоті вироби, а саме: браслет із металу жовтого кольору із золота 583 проби, загальною вагою 22,06 грам, вартістю 83889 гривень 33 копійок, та з місця вчинення правопорушення зник.

Далі, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 26.07.2025 року заклад до ТОВ «Ломбард «Є гроші», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 9, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 83889 гривень 33 копійок.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 471459 гривень 88 копійок.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:протоколами допитів свідка, потерпілого, протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, протоколами обшуків, та іншими доказами у сукупності.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких корисливих та за яке відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України передбачене покарання до восьми років позбавлення волі.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має легальних джерел доходів.

Крім того, після повідомлення про підозру, на думку сторонни обвинувачення здійснив дії щодо ухилення від суду шляхом мобілізації до військової частини.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваному особисто відома потерпіла у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу немає.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 832 000 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-заборонити спілкуватися з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 липня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 26 липня 2026 року включно обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-заборонити спілкуватися з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1