Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/13690/26
Провадження № 1-кс/947/7614/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000045 від 25.07.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суббовичи Килинцівського району Брянської області рф, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Агро-дар», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000045 від 25.07.2023 року відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023162240000045 від 25.07.2023 року
В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 30.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 992 000 гривень, строк дії якого спливає 30.05.2026 року.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.
У судовому засіданні:
Прокурор обґрунтував подане клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного надав письмові заперечення, посилаючись на які просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, вказуючи на те, що сторона обвинувачення не виклала у своєму клопотанні та не довела обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики у розумінні ст. 184 КПК України не зменшились, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою. Просив відмовити застосувати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів, долучених до клопотання, за обставин викладених у клопотанні 30.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 239 КК України забруднення земель речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що спричинило інші тяжкі наслідки;
- ч. 2 ст. 3641 КК України зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах підтверджується в сукупності з наступними матеріалами кримінального провадження:
- проведеним обшуком від 28.07.2023, за місцем знаходження
ТОВ «Агро-Дар», яким зафіксовано наявність виробничих потужностей, системи відведення зворотних (стічних) вод у вигріб, а також кадрову документацію, що містить повноваження директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- проведеним обшуком від 28.07.2023, за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано наявну систему відведення - каналізаційну трубу, через яку здійснюється скид забруднюючих речовин та відходів, які утворюються в результаті виробничої діяльності «Виноробного заводу» ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100. Крім того, здійснено відбір проб ґрунту, при дослідженні яких в подальшому встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;
- проведеним допитом свідка начальника відділу кадрів ТОВ «Агро-Дар» ОСОБА_7 від 25.08.2023, під час якого остання, серед іншого, повідомила, що в штатному розписі підприємства ТОВ «Агро-Дар» відсутня посада еколога;
- проведеним оглядом від 11.09.2023, за місцем знаходження
ТОВ «Агро-Дар», яким зафіксовано наявність виробничих потужностей, а також системи відведення зворотних (стічних) вод, що утворюються в ході господарської діяльності ТОВ «Агро-Дар»;
- протоколом №12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.08.2023, яким зафіксовані результати дослідження показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних співробітниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 28.07.2023, під час проведення обшуку на візуально забрудненій земельній ділянці з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та встановлено значне перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в ґрунті;
- проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 3 803 206 грн., спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- проведеним обшуком від 31.10.2025, за місцем знаходження
ТОВ «Агро-Дар», в ході якого з метою перевірки та підтвердження факту забруднення ТОВ «Агро-Дар» земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, здійснено вливання харчового барвнику до системи водовідведення ТОВ «Агро-Дар», після чого останній по системі труб потрапив до земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- проведеним обшуком від 31.10.2025, за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано скиду попередньо забарвлених стічних вод з території ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- технічним звітом з топографно-геодезичного вишукування земельної ділянки від 31.10.2025, яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», кадастровий номер 5125010100:01:001:0100, яким встановлено площу забруднення земельної ділянки з кадастровим номером, а також площу забруднення суміжної земельної ділянки без кадастрового номера;
- відповіддю на запит з Державного космічного агенства України, де серед наявних матеріалів супутникового моніторингу встановлене поступове збільшення площі забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та суміжної земельної ділянки;
- проведеним слідчим експериментом від 23.12.2025, за місцем знаходження ТОВ «Агро-Дар», в ході якого з метою перевірки та підтвердження факту забруднення ТОВ «Агро-Дар» земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, здійснено вливання харчового барвнику до системи водовідведення ТОВ «Агро-Дар», після чого останній по системі труб потрапив до земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- проведеним оглядом від 23.12.2025, за місцем знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, в ході якого зафіксовано місце скиду стічних вод з території ТОВ «Агро-Дар» на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та суміжну земельну ділянку. Крім здійснено відбір проб ґрунту, при дослідженні яких в подальшому встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;
- висновком експертів №5662-34-25 від 27.02.2026, яким встановлено, що фактичне розташування каналізаційного збірнику, що використовується ТОВ «Агро-Дар» відносно меж земельної ділянки не відповідає документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, оскільки наявне порушення меж при фактичному землекористуванні земельною ділянкою та площа земельної ділянки, що фактично використовується ТОВ «Агро-Дар» складає 0,5150 га;
- проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м.Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 6 511 816 грн, спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- проведеним розрахунком розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки площею 0,515 га через порушення природоохоронного законодавства ТОВ «Агро-Дар», що розташоване за адресою: Одеська область, Татарбунарський (нині Білгород-Дністровський) район, м. Татарбунари, 138 км Дороги «Одеса Рені», яким встановлений розмір збитків в сумі 9 863 486 грн., спричинених ТОВ «Агро-Дар» внаслідок забруднення земельної ділянки без визначеного кадастрового номеру площею 0,515 га, розташованої поряд з земельною з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Також, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу та при його продовженні, а також було предметом перевірки колегією суддів апеляційного суду.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 905 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 011 840 грн, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
30.04.2026 ухвалою Одеського апеляційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 30.05.2026. Визначено ОСОБА_4 , в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Сторона обвинувачення посилається на те, що завершити досудове розслідування до моменту спливу запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , тобто до 30.05.2026 року, не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:
- надати оцінку діям службових осіб ТОВ «Агро Дар» щодо самовільного захоплення земельної ділянки площею 0,515 га, яка виходить за межі земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100, у тому числі шляхом виділення відповідних матеріалів кримінального провадження для подальшого направлення до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) для прийняття рішення щодо притягнення до адміністратвиної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.
- отримати відомості та документи, за результатами поданих запитів до
ТОВ «Агро Дар» щодо виконання умов договору про вивезення рідких відходів (акти виконаних робіт, оплата послуг тощо), щодо обсягів виготовленої продукції, деталізаціх виробничого процесу тощо;
- повторно оглянути та проаналізувати документацію, що була вилучена в ході проведення обшуків у ТОВ «Агро Дар» на предмет документального підтвердження причетності до неправомірних дій інших осіб;
- допитати представника потерпілого Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
- встановити та допитати осіб, яких було залучено підозрюваним ОСОБА_4 до проведення робіт із влаштування поглиблення у землі та насипання рову на земельній ділянці площею 0,515 га, що не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5125010100:01:001:0100 та розташована поруч з метою подальшого її забруднення речовинами та відходами, що утворюються внаслідок виробничої діяльності ТОВ «Агро Дар»;
- допитати засновника ТОВ «Агро Дар» ОСОБА_8 з питань його можливої обізнаності у вчиненні розслідуваних кримінальних правопорушень;
- виконати ухвали суду про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення цивільного позову Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про стягнення з підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 12 572 096 грн (станом на момент звернення до суду з клопотанням, триває процедура апеляційного оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси про накладення арешту на майно підозрюваного);
- встановити та допитати інших свідків, які обізнані про обставини, які встановлюються під час досудового розслідування;
- за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, за наявності відповідних підстав вирішити питання щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень іншим особам, в тому числі працівникам ТОВ «Агро Дар»;
- зібрати матеріали, що характеризують підозрювану особу у кримінальному провадженні, у тому числі із врахуванням його притягнення до кримінальної відповідальності Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 752/7811/25;
Ухвалою слідчого судді від 27.05.2026 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27.06.2026 року.
З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу тому на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, що саме по собі є суттєвим мотивуючим фактором до ухилення від правосуддя, а також наявність у підозрюваного можливості безперешкодного перетину державного кордону України, у зв`язку із досягненням ним 60-річного віку, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні
Оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що наведений стороною обвинувачення ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином на даний час не знайшов свого належного підтвердження та фактично зник з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Так, доводи прокурора про можливість невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, неявки до слідчого, прокурора чи суду, а також про ймовірність приховування протиправної діяльності, ґрунтуються переважно на припущеннях та характері інкримінованого кримінального правопорушення, без наведення конкретних фактичних даних, які б свідчили про намагання підозрюваного після повідомлення про підозру перешкоджати кримінальному провадженню або ухилятись від виконання процесуальних обов`язків.
При цьому, з моменту застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення не надано відомостей про порушення ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, неприбуття за викликами слідчого чи суду, спроби впливу на хід досудового розслідування або вчинення інших дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.
Посилання прокурора на те, що органом досудового розслідування не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відтак підозрюваний може підтримувати з ними зв`язок та сприяти їх переховуванню, також носить декларативний характер, оскільки не підтверджується жодними конкретними доказами існування таких намірів чи дій з боку підозрюваного.
Крім того, доводи сторони обвинувачення щодо можливого відчуження підозрюваним належного йому майна не можуть бути самостійною підставою для висновку про наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, оскільки такі обставини стосуються забезпечення можливого відшкодування шкоди та врегульовуються іншими заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема арештом майна, а не застосуванням найбільш суворого запобіжного заходу.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не доведений належними та допустимими доказами, а відтак не може бути покладений в основу продовження найбільш суворого запобіжного заходу.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до інформації отриманої з УІАП ГУНП в Одеській області, станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 притягається до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12025100010000551 від 06.02.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (31.03.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Голосіївського районного судом м. Києва).
Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження ризиків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що навіть у разі продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою такий захід не матиме безальтернативного характеру, оскільки положення кримінального процесуального закону передбачають можливість визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
Ухвалою Одеського Апеляційного суду від 30.04.2026 року підозрюваному обраний запобіжний захід тримання під вартою, та визначена застава в розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4 992 000 грн., яку підозрюваний не вніс.
Застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн), в даному випадку, зважаючи на обставини справи, зокрема розмір ймовірних збитків, спричинених державним інтересам та майнового стан підозрюваного, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, тож у цій справі наявний виключний випадок через що альтеративна застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК.
Між тим, підозрюваний перебуває під вартою на протязі двох місяців, не вніс визначену раніше заставу у сумі 4 992 000 грн. враховуючи доводи сторони захисту про непомірність її розміру для підозрюваного та членів сім`ї, беручи до уваги вік підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави підлягає зменшенню до601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 000 128 (два мільйона сто двадцять вісім) гривень, що буде цілком відповідати фінансовим можливостям підозрюваного, не є для нього та його сім`ї завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.
Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням визначеного розміру застави слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 27.06.2026 року, в межах строку досудового розслідування,з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 000 128 (два мільйона сто двадцять вісім) гривень.
Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 27.06.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2. повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3. утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим або прокурором у даному кримінальному провадженні;
4. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, або заставодавцю наслідки ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137152565, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 27.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/13690/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: