Рішення № 137151878, 05.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2120/26

Провадження № 2/591/785/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проспект Перемоги, буд. 6 м. Суми, код ЄРДПОУ 40211137, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 3: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 про зняття арешту з нерухомого майна,

установив:

02.03.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що позивачці та третім особам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданим 24 липня 1996 року відділом комунального майна виконавчого комітету Сумської міської ради та довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 05.12.2025. Один із співвласників, а саме ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою реєстрації права власності на згадану вище квартиру та подальшого оформлення спадкових прав на частку померлої ОСОБА_6 позивачка звернулася із заявою до адміністратора виконавчого комітету Сумської міської ради і отримала інформаційну довідку № 455682228 про арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 . Також представник позивачки вказує, що звернувшись із заявою до відповідача про зняття арешту з майна позивачка отримала лист № 21538 від 02.02.2026, яким Зарічний ВДВС у м. Суми повідомив, що матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт на нерухоме майно знищені, при цьому жодних виконавчих проваджень щодо співвласника (третьої особи) ОСОБА_4 станом на 01.02.2026 не відкрито та не зареєстровано. Враховуючи те, що відкриті та зареєстровані відповідачем виконавчі провадження щодо ОСОБА_4 відсутні, а наявність обтяження унеможливлює реєстрацію права власності на квартиру за позивачкою та подальше оформлення спадкових прав на неї, тобто порушує її права, наявні підстави для зняття арешту з нерухомого майна, тому позивачка позбавлена можливості зняти арешт у позасудовому порядку, тому змушена звернутися до суду.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 05.06.2026.

Позивачка та її представник у судове засідання не прибули, до суду представник позивачки подав заяву від 04.06.2026 про розгляд справи за їх відсутності та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання його представник не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу «ухвала про відкриття провадження» в його електронний кабінет.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, згідно поданих заяв від 03.06.2026 позовну заяву кожен окремо підтримали в повному обсязі, просили розгляд справи проводити без їх участі.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 223 ЦПК України суд не вбачає.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачці та третім особам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданим 24 липня 1996 року відділом комунального майна виконавчого комітету Сумської міської ради та довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 05.12.2025.

Один із співвласників, а саме ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 20 вересня 2001 року Слобідським сільвиконкомом Буринського району Сумської області.

З метою реєстрації права власності на квартиру та подальшого оформлення спадкових прав на частку померлої ОСОБА_6 позивачка звернулася із заявою до адміністратора виконавчого комітету Сумської міської ради і отримала інформаційну довідку № 455682228 про арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 .

Звернувшись із заявою до відповідача про зняття арешту з майна позивачка отримала лист № 21538 від 02.02.2026, яким Зарічний ВДВС у м. Суми повідомив, що матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт на нерухоме майно знищені, при цьому жодних виконавчих проваджень щодо співвласника (третьої особи) ОСОБА_4 станом на 01.02.2026 не відкрито та не зареєстровано.

Вказане підтверджується листом Сумської міської нотаріальної контори № 556 від 14.02.2026 про неможливість зняття арешту в позасудовому порядку та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 липня 2005 року, зі змісту якого видно, що боржником є ОСОБА_4 в солідарному порядку на суму 1040 грн, а арешт непропорційно накладений на спільне сумісне майно, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивачки.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

У порядку цивільного судочинства власник майна може вимагати звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності, такі вимоги виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин, тому відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання держави у право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

При розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Підстави та порядок зняття арешту при виконанні рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Згідно частин першої, другої статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася з відповідною заявою про зняття арешту з майна до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального правління Міністерства юстиції України, однак останній повідомив, що матеріали виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт на нерухоме майно знищені, при цьому жодних виконавчих проваджень щодо співвласника (третьої особи) ОСОБА_4 станом на 01.02.2026 не відкрито та не зареєстровано.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність підстав для зняття накладеного арешту у судовому порядку, оскільки судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали зняття арешту із спірного нерухомого майна, а відтак позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , реєстраційний номер обтяження: 2282922, зареєстрований 12.08.2005 реєстратором Перша Сумська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: копія постанови 1116, 11.08.2005, Перша Сумська державна нотаріальна контора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проспект Перемоги, буд. 6 м. Суми, код ЄРДПОУ 40211137.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 3: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ю. О. Зеря