Рішення № 137151780, 28.05.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2726/25

Номер провадження 2/573/150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

28 травня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

представника відповідача Набоки А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні коштів, належних до виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та остаточно уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з АТ «Українська залізниця» на його користь невиплачені при звільненні одноразову матеріальну допомогу в сумі 83711,10 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 р.р. в сумі 30990 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 85106,77 грн., а також судові витрати на сплату судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 32 роки працював на посаді чергового локомотивного депо (зворотного) виробничого підрозділу Локомотивне депо Конотоп регіональної філії «Південно-Західна залізниця», який є одним з підрозділів Акціонерного товариства «Українська залізниця», звідки звільнився 01.10.2024 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію по одержанню інвалідності, згідно наказу від 25.09.2024р. № 83/ос.

Між адміністрацією Локомотивного депо Конотоп регіональної філії «Південно-Західна залізниця» та профспілковим комітетом укладено Колективний договір, який діє по теперішній час. В колективному договорі закріплено соціальні гарантії та пільги як для працюючих працівників, так і тих, хто звільняється з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.

Однак у порушення вимог статті 116 КЗпП України відповідач не провів з ним остаточний розрахунок в день його звільнення, оскільки не виплатив кошти, гарантовані колективним договором, який закріплює соціальні гарантії та пільги, зокрема і для тих, хто звільняється з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, що передбачено статтею 18 КЗпП України.

Зазначав, що при звільнення мав право на виплати, які визначені трудовим законодавством та колективним договором (пункти 8.7, 3.9), та входять до структури заробітної плати, а саме: одноразової матеріальної допомоги в розмірі п`яти середньомісячних заробітків у сумі 83711,10 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022- 2023 роки в сумі 30990 грн.

З врахуванням наведеного, просить також стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, згідно ст. 117 КЗпП України, який станом на момент звернення до суду, згідно уточненого розрахунку позивача становить 85106,77 грн.

10.01.2026 через систему «Електронний суд» направив відзив. Свою позицію мотивує тим, що наказом № 83/ОС від 25.09.2024 року ОСОБА_1 звільнено з роботи, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію по одержанню інвалідності.

Форма №П-4 бланку наказу про звільнення передбачає зазначення стандартних написів щодо нарахування та виплати коштів працівникам при звільненні.

Зокрема у вищевказаному наказі зазначено: «Виплатити одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачену р. 8 п. 8.7 Колективного договору між адміністрацією локомотивного депо Конотоп Південно-Західної залізниці та профспілковим комітетом на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006- 2025 роки зі змінами та доповненнями (далі Колективний договір); матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року за 2022 рік, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року за 2023 рік, відповідно до п. 3.9 Колективного договору між адміністрацією локомотивного депо Конотоп Південно- Західної залізниці та профспілковим комітетом на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2025 роки після отримання окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця».

Незважаючи на такий напис у наказі фактичне нарахування та виплата цих коштів позивачу у день звільнення не відбулась у зв`язку з введенням Україні воєнного стану.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління.

24 жовтня 2022 року було ухвалено рішення про часткове відновлення виплат працівникам передбачених колективними договорами, а саме: «здійснити нарахування та виплату працівникам «АТ Укрзалізниця», які звільнилися/ будуть звільнені у період з лютого 2022 року одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку із виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті відповідно до пункту 3.2.21 Галузевої угоди, виплати яких були призупинені відповідно до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14 березня 2022року. Нарахування та виплату матеріальної допомоги зазначеної у п. 13.1 цього рішення, проводити в хронологічній послідовності відповідно до її виникнення, починаючи з листопада 2022 року, згідно з графіком погашення.

Виходячи із послідовності зазначених графіків, позивачу буде сплачено одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію згідно умов колективного договору, згідно хронології графіків виплат приблизно в першому півріччі 2026 року.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» 27.06.2024 (витяг з протоколу № Ц-82/39 від 27.06.2024 року) було ухвалено рішення зупинити дію окремих положень колективних договорів АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних (виробничих ) підрозділів, якими передбачено надання матеріальної допомоги на оздоровлення.

Отже, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у нашій країні з 24.02.2022 року запроваджено правовий режим воєнного стану та відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», АТ «Укрзалізниця» тимчасово призупиняла виплати, передбачені галузевою угодою, колективними договорами, так як підприємство не може нормально здійснювати роботу через воєнну агресію росії, тобто з причин, які від нього не залежать.

Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та інших додаткових виплат роботодавцем саме призупинена, а не відмінена,позивачу не було відмовлено у такій виплаті. Після поновлення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та інших додаткових виплат/грошових винагород, такі виплати, передбачені колективними договорами філій Залізниці, будуть виплачені усім працівникам, в тому числі і Позивачу.

Крім цього, просить суд застосувати строки позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду у грудні 2025 року, а звільнений був у вересні 2024.

02.03.2026 представник відповідача направив суду пояснення у справі щодо розрахунку за кількість днів, які мають бути оплачені позивачеві за час затримки розрахунку, зазначає, що число робочих днів у періоді 02.10.2024 по 30.03.2025, який складає 131 день, тому з урахуванням середньоденної заробітної плати загальна сума, заявлена позивачем, не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 50).

18.03.2026 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (а.с. 55).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29 грудня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 20).

Ухвалою суду від 30 січня 2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду (а. с. 42).

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав письмову заяву про підтримання позовних вимог та просив провести розгляд справи за його відсутності ( а.с. 43).

Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» Набока А.І., який, приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази, оцінивши їх за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Наказом від 25 вересня 2024 року № 80/ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 , 01 жовтня 2024 року звільнено за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію по одержанню інвалідності на підставі статті 38 КЗпП (а.с. 10).

Цим наказом постановлено компенсувати невикористані 30 днів відпустки, виплатити одноразову матеріальну допомогу у розмірі п`яти середньомісячних заробітків при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачену пунктом 8.7 розділу 8 Колективного договору між адміністрацією локомотивного депо Конотоп Південно-Західної залізниці та профспілковим комітетом на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2024 роки зі змінами та доповненнями; матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на перше січня звітного року за 2022 та 2023 роки, відповідно до пункту 3.9 Колективного договору між адміністрацією Локомотивного депо Конотоп Південно-Західної залізниці» та профспілковим комітетом на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2024 роки після отримання окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця». Стаж роботи 32 роки 1 місяць 27 днів (а.с.10).

Відповідно до довідки виробничого підрозділу локомотивне депо Конотоп регіональної філії «Піденно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 24 листопада 2025 року №358 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за серпень вересень 2024 року становить 649,67 грн (а.с. 8).

Згідно із розрахунком оплати середньої зарплати, наданого виробничим підрозділом локомотивне депо Конотоп регіональної філії «Піденно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», за №359 від 24 листопада 2025 року, середня зарплата ОСОБА_1 за період серпень 2023 року вересень 2024 року становить 16742,22 грн (а.с. 14).

У 2001 році між адміністрацією локомотивного депо Конотоп Південно-Західної залізниці та профспілковим комітетом укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2025 роки зі змінами і доповненнями (а.с. 12-13).

Пунктом 3.9 розділу 3 Колективного договору передбачено надавати працівникам депо, один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на день подання заяви.

Згідно з пунктом 8.7 розділу 8 Колективного договору, при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі 5 середньомісячних заробітків.

Підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 протокольного рішення № Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14 березня 2022 року «Про деякі питання оплати праці працівників АТ «Українська залізниця» визначено, що додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинено на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 (а.с. 31).

04 січня 2022 року та 29 грудня 2023 року ОСОБА_2 подавав заяви про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з Колективним договором (а.с. 37, 38 зв.).

Згідно з витягом із протоколу №Ц-54/90 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 24 жовтня 2022 року, підпунктами 13.1, 13.2 пункту 13 вирішено здійснити нарахування та виплату працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період із лютого до грудня 2022 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті; нарахування та виплату матеріальної допомоги проводити в хронологічному порядку, починаючи з листопада 2022 року, згідно з графіком погашення (а.с. 31 зв.).

Відповідно до витягу із протоколу Ц-85/44 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 17 липня 2023 року вирішено здійснити нарахування та виплату працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнилися/будуть звільнені у період із січня до грудня 2023 року, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті (а.с. 33).

Відповідно до витягу із протоколу Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 жовтня 2024 року вирішено здійснити виплату одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію (включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті), яку було призупинено згідно з підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 рішення правління від 14 березня 2022 року (а.с. 34 зв.).

Згідно з витягом із протоколу Ц-82/39 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 27 червня 2024 року вирішено зупинити дію окремих положень колективних договорів АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій, філій та їх структурних (виробничих) підрозділів, якими передбачено надання матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 01 липня 2024 року (а.с. 35-37).

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (стаття 97 КЗпП України).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг (частина друга статті 13 КЗпП України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Висновки суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Щодо пропущення позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

В даному випадку має місце трудовий спір щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року надано офіційне тлумачення положення ч. 2ст. 233 КЗпП України та ст.ст.1,12 Закону України «Про оплату праці»; роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Крім цього, Наслідки пропуску строку звернення до суду у вигляді відмови в задоволенні позову застосовуються судом лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але такі строки пропущено та підстав для їх поновлення не встановлено. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

ОСОБА_1 звернувся до суду 25.12.2025.

Початок перебігу тримісячного строку для подання позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених сум, що відбулося шляхом вручення повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні (письмового документа, у якому детально зазначено вказані суми). Отже, саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду, проте у повідомленні про нараховані та виплачені суми працівнику кошти від 01 жовтня 2024 року дата отримання та підпис особи, яка отримувала таку довідку - відсутні, у відповідній графі надруковано лише 2025 рік.

Визначення моменту вручення вказаного повідомлення, як початку перебігу строку у цій справі, відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

З урахуванням вимог ст.233 КЗпП України суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки вказана обставина не доведена в силу ч.1 ст. 81 ЦПК України.

В обґрунтування правомірності своїх заперечень, відповідач посилається на Витяг із протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 р., а саме: згідно з п.1.1 протоколу - на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, призупинено виплату інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги .

Проте, суд не може погодитись з таким твердженням, виходячи з наступного.

Закон України від 15.03.2022 року № 2136-IX Верховною Радою України прийнято 15.03.2022 року, а набрав чинності 24.03.2022 року, у той час як рішення АТ «Українська залізниця», яке стало підставою для невиплати позивачу оспорюваних сум матеріальної допомоги було прийнято 14.03.2022 року. Оскільки, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст.58 Конституції України), тому положення вказаного закону не можуть застосовуватися судом при розгляді цієї справи.

Крім того, постановою Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі № 211/7338/23 залишено в силі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області яким визнано незаконним та скасовано пункт 1.1.4 протокольного рішення № Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ "Українська залізниця" від 14.03.2022 року у частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125099054).

Зважаючи на викладене, підпункт 1.1.4 пункту 1.1 протокольного рішення правління від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 «Про деякі питання оплати праці працівників акціонерного товариства «Укрзалізниця», який скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, не є підставою для відтермінування виплати позивачу спірних матеріальних допомог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не виплатив позивачу при звільненні матеріальну допомогу у розмірі 5 середньомісячних заробітків та матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 06 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2022-2023 роки, що зазначені в наказі відповідача від 25.09.2024 року.

Крім цього, представник відповідача підтвердив обов`язок роботодавця виплатити кошти позивачу у відзиві, де вказано, що АТ "Укрзалізниця" складено графік черговості виплат звільненим працівникам коштів і конкретно позивачу підлягає сплаті заборгованість у першій половині 2026 року.,

Таким чином, слід стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачені при звільненні одноразову матеріальну допомогу в сумі 83711,10 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 р.р. в сумі 30 990 грн.

Як зазначалось вище, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Позивач звільнений із займаної посади 01.10.2024 року та за вимогами позовної заяви просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 жовтня 2024 року до 02 квітня 2025 року включно. За цей період нараховується 131 робочий день. (з урахуванням ч.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового часу», яким зупинена дія ст.73 КЗпП України щодо визначення святкових і неробочих днів. Сума невиплачених коштів за час затримки розрахунку становить 85106,77 грн., також підлягає стягненню з відповідача.

При зверненні до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 2316 грн 50 коп (а.с. 16), що підтверджується Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 6 від 22.12.2025 на рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 37970404.

Оскільки заявлено позовні вимоги на 231641,7 грн, у подальшому, позивачем було зменшено позовні вимоги 199807 грн 87 коп, тому сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1998,08 грн, тобто 318, 42 грн є надмірно сплаченими грошовими коштами і підлягають поверненню на користь позивача. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1998 грн 08 коп.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 141 , 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) про стягнення невиплачених при звільненні коштів, належних до виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачені при звільненні одноразову матеріальну допомогу в сумі 83711,10 (вісімдесят три тисячі сімсот одинадцять) гривень 10 копійок, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 р.р. в сумі 30 990 (тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 85 106 (вісімдесят п`ять тисяч сто шість) грн. 77 коп, а всього 199 807 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сім) гривень 87 копійок.

Повернути ОСОБА_1 318 грн 42 коп надмірно сплаченого судового збору згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 6 від 22.12.2025 на рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 37970404.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1998 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 08 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Сумського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 04 червня 2026 року.

Суддя

Справа № 573/2726/25

Номер провадження 2/573//150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина )

28 травня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

представника відповідача Набоки А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених при звільненні коштів, належних до виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) про стягнення невиплачених при звільненні коштів, належних до виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачені при звільненні одноразову матеріальну допомогу в сумі 83711,10 (вісімдесят три тисячі сімсот одинадцять) гривень 10 копійок, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 р.р. в сумі 30 990 (тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 85 106 (вісімдесят п`ять тисяч сто шість) грн. 77 коп, а всього 199 807 (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сім) гривень 87 копійок.

Повернути ОСОБА_1 318 грн 42 коп надмірно сплаченого судового збору, який був сплачений згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 6 від 22.12.2025 на рахунок НОМЕР_1 , код отримувача 37970404.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1998 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 08 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Сумського апеляційного суду.

Суддя