Ухвала суду № 137151419, 02.06.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3059/26

Провадження № 2/456/1957/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., отримавши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Стрийської міської ради (ЄДРПОУ 26256903, адреса: Львівська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Шевченка, 71) про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Фазан Ольга Василівна звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 233,40 кв.м, житловою площею 97,00 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 справу передано для розгляду в провадження судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарева О. Ю..

Вивчивши позовну заяву та документи додані до неї, приходжу до переконання, що така подана без додержання вимог, викладених у статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеному, позивачем не долучено до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Таким чином, з урахуванням ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 13 312,00 грн. та долучити квитанцію про сплату до матеріалів справи.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами рахунків Стрийського міськрайонного суду Львівської області:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Стрийська тг/22030101,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294,

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.),

Рахунок отримувача UA038999980313111206000013941,

Код класифікації доходів бюджету 22030101,

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Стрийський міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Вирішуючи клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, суддя враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 136 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина 3 ст. 136 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України Про судовий збір при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

У той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення його від сплати або зменшення розміру може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру судового збору представник позивача посилається на довідки ПФУ, згідно яких річний дохід позивачки за 2025 рік становить 96000, пенсію, соціальні допомоги та інші виплати ОСОБА_1 не отримує.

В той же час, з долучених до матеріалів позовної заяви документів вбачається, що у власності позивача перебуває значна кількість нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 181,4 кв.м., земельні ділянки площею 0,1994 га, 0,08 га та 0,10 га. З урахуванням наявного у позивача нерухомого майна, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що станом на час подання позовної заяви його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Таким чином, перевіривши клопотання позивача, суд не вбачає правових підстав, передбачених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» для зменшення розміру судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, подальший рух позовної заяви неможливий і позивачу слід надати термін для усунення вказаних недоліків.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення шляхом надання відповідних документів, а саме: надати документи про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. Ю. Писарев