Ухвала суду № 137151284, 04.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 447/2716/21

пр.№ 1-кп/464/140/26

У Х В А Л А

03 червня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

29.05.2026 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на строк до двох місяців, оскільки такий закінчується та на даний час не відпали жодні з підстав, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що потреби судового розгляду виправдовують застосування до ОСОБА_3 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Менш суворий запобіжний захід буде недоцільним.

В судовому засідання прокурор подане клопотання підтримав та просив задоволити.

Обвинувачений та захисник заперечили щодо клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м`який. Окрім того, захисник зазначила, що прокурором не наведено жодних нових ризиків, які б давали підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ризики на які покликається прокурор втратили свою актуальність.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17 квітня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, що не перевищує шістдесят днів, тобто до 15 червня 2026 року включно.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо обґрунтованості підозри суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена останньому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.

Крім того, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких і особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я та матеріальний стан, те, що останній одружений, не працює, раніше не судимий; в межах даного кримінального провадження перебував в розшуку та був затриманий при спробі перетину державного кордону України; те, що на даний час судом не досліджено усіх доказів, не допитано свідків.

Розглядаючи питання актуальності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми судовими рішеннями, якими продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено існування ризику переховування обвинуваченого від суду, а також ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Актуальність ризику того, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений перебував у розшуку в межах даного кримінального провадження, а також тим, що у разі визнання винуватим, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися від суду з метою уникнення покарання.

Окрім того, інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, що фактично позбавить суд можливості, у випадку визнання останнього винуватим, звільнити його від кримінальної відповідальності чи звільнити від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_3 , до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то вказаний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у систематичному вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про високий ризик продовження злочинної діяльності у випадку перебування його на свободі.

Також судом враховано, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території держави введено воєнний стан у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, а тому тимчасово не контролюється уся лінія державного кордону.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що серйозність пред`явленого обвинувачення, відповідно до п.81 рішення ЄСПЛ у справі від 26 липня 2001 року «Ілійков проти Болгарії» (справа №33977/97) є тим фактором, який надає можливість продовжити строк тримання під вартою, оскільки це є одним із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.

Підсумовуючи вищевикладене, у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правової підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Тому для запобігання вказаних ризиків, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує шістдесят днів, тобто до 01 серпня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.

Щодо клопотань обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.

Однак, як вже встановлено вище судом, що ризики на які посилається прокурор не зменшились та продовжують існувати.

Доводи сторони захисту оцінені судом у сукупності із іншими обставинами, однак такі не є достатньо переконливим на даному етапі судового розгляду, адже наразі не досліджено всі докази сторони обвинувачення та не допитано усіх свідків у судовому засіданні. Аргументи захисника не спростовують наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які обґрунтовували необхідність застосування запобіжного заходу.

Доказів обставин на які сторона захисту покликається суду не надано, а тому клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу задоволенню не підлягають.

Матеріали справи не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 01 серпня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1