Єдиний державний реєстр судових рішень
02.06.2026
Справа № 331/7435/25
Провадження № 2/331/1320/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» червня 2026 р. м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
Головуючого судді Антоненко М.В.
при секретарі Волотко М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі позовну заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, Запорізький науково дослідний експертно криміналістичний центр, про внесення змін до актового запису про смерть невідомого чоловіка,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом в якому просить суд зобов`язати Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис про смерть невідомого чоловіка за № 9579 складеного 03.11.2003 року, змінивши та доповнивши наступними відомостями: змінивши та доповнивши наступними відомостями: в графі 1 - прізвище померлого з "Невідомий чоловік" на " ОСОБА_3 "; в графі 2 - власне ім`я померлого зазначити " ОСОБА_4 "; в графі 3 - по-батькові померлого зазначити " ОСОБА_5 ", в графі 5 - громадянство померлого зазначити "громадянин України"; в графі 6 - помер у віці - "43 "; в графі 9 - місце народження померлого "Україна, "; в графі 10 - місце проживання померлого " АДРЕСА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що під час виконання бойового завдання під час мобілізації в Збройні Сили України загинув батько її сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час звернення до РТЦК та СП, який здійснював мобілізацію її чоловіка щодо призначення та оформлення виплат ОГД на дитину, які пов`язані з загибеллю батька дитини, було встановлено, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько чоловіка, вважається живим, оскільки запис про його смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записи про смерть відсутні. Тому, на нього також має нараховуватися частка відповідних виплат відповідно до кола осіб, які мають на це право. Позивачка до теперішнього часу на дитину не отримує допомоги від держави внаслідок загибелі батька дитини.
Проте, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у 2003 році.
Під час розгляду заяви ОСОБА_7 (колишньої дружини померлого) до органів поліції, було повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_2 виявлено труп невідомого чоловіка віком 40-45 років, якого було доставлено для проведення медико-судової медичної експертизи в КУ «Запорізьке обласне бюро судово медичної експертизи» ЗОР, за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, де було проведено дослідження (розтин) за № 2237 від 26.11.2003 року (актовий запис № 9579 від 03.11.2003 року), про що свідчить лист Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.10.2025 року № 14745/42/-04-2025.
З записів КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР, встановлено що 26.11.2003 року вказаний труп рахується впізнаним як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за дактилоскопічним обліком (НДЕКЦ МВС України).
Згідно відповіді Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (Лист від 27.06.2025 року № 9574/42/01-25), за результатами проведеної експертизи складено лікарське свідоцтво про смерть та відповідний висновок № 2237 від 26.11.2003 року, про те що за пошуковими даними в Державному реєстрі акті цивільного стану громадян записи про смерть відсутні. Також, повідомлено, що під час оформлення лікарського свідоцтва про смерть допущено технічну помилку, зокрема замість « ОСОБА_9 » зазначено « ОСОБА_10 ».
Позивачка звернулася до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та просила внести зміни в актовий запис, пояснивши, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер та був доставлений з адреси: АДРЕСА_2 (Висновок експерта № 2237). Померла особа спочатку не була встановлена, смерть зареєстрована «Запорізьким обласним бюро судово медичних експертиз» Запорізької обласної ради в міському відділі ДРАЦС м. Запоріжжя (актовий запис № 9579 від 03.11.2003 року). Труп похований СКП «Запорізька ритуальна служба» -08.11.2003 року. Спочатку труп було впізнано як « ОСОБА_10 », а в подальшому померлий був впізнаний як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, повідомила, що Запорізьким обласним бюро судово медичних експертиз Запорізької обласної ради були проведені відповідні зміни в «Журналі реєстрації трупів» щодо зміни прізвища з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_9 ».
Вказане свідоцтво про смерть необхідне позивачці, оскільки остання має намір вирішити питання в РТЦК та СП та в Міністерстві оборони України щодо отримання виплат на дитину у зв`язку загибеллю її чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства України, на відповідну допомогу мають право, дружина, діти загиблого, батьки. Проте, надати свідоцтво про смерть батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 не вбачається можливим, за умов того, по перше, запис про померлого в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесено, як особи, яка не впізнана.
Позивачка, зазначила та надала до суду документи, які свідчать про те, що померла особа була впізнана, зміни в журнал щодо прізвища померлого були внесені КУ «Запорізьке обласне бюро судово - медичної експертизи» ЗОР, проте з невідомих причини актовий запис щодо смерті особи було внесено, як особи, яка не впізнана.
Для отримання оригіналу свідоцтва про смерть діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був похований, як невідома особа, а потім був впізнаний, як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , необхідно отримати та пред`явити до органу ЗАГС протокол впізнання особи, який був складений працівниками поліції, під час впізнання трупа, а саме, що померла особа є - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки така вимога міститься у нормативно правових актах, які регулюють порядок внесення змін в актову запис про смерть.
Адвокат, що діє в інтересах позивачки та її неповнолітньої дитини звернулася до Національної поліції Головного управління, Запорізького районного управління поліції відділу поліції № 2 з запитом в якому просила надати протокол впізнання особи, який був складений працівниками поліції, під час впізнання трупа, а саме, що померла особа є - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Листом від 01.10.2025 року на адресу адвоката надійшла відповідь за № 14745/42-04-2025, в якій заступник начальника слідчого відділення капітан поліції Є.Радченко повідомив, що за записами КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР, встановлено, що 26.11.2003 року вказаний труп рахується впізнаним як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за дактилоскопічним обліком (НДЕКЦ МВС України). Будь якими іншими відомостями, в тому числі про проведення впізнання особи трупу ОСОБА_3 , а не за дактилоскопічними обліками НДЕКЦ МВС України відділ поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області не володіє, у зв`язку з чим, надати копію протоколу впізнання не виявляться можливим.
На звернення представника позивача, адвоката Левицької Ю.В. листом від 18.10.2025 № 1371/32.11-01-27 Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відмовив позивачці у внесені змін та доповнень в актову запис про смерть, невідомого чоловіка за № 9579 складеного 03.11.2003 року, зазначивши, що згідно з частиною першої статті 8 Закону України «Про державну реєстрації актів цивільного стану від 01.07.2010 року № 2398-VI», діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту, захисту прав і законних, інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документально оформлення проведеної державної реєстрації.
Повідомлено, що актовий запис про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по архіву відділу та за даними державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено. Перевірки наявності актового запису про смерть проведено по первинним та поновленим актовим записам відділу.
Таким чином, такі зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть можуть бути внесені тільки за рішенням суду.
Ухвалою судді від 20.01.2026 року відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Левицька Ю.В. позовні вимоги у судовому засіданні підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити.
Від відповідача Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, просить розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства України.
Від третіх осіб, які повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, клопотань не надходило, уповноважені представники до суду не з`явилися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши поясненняп представника позивачки, адвоката Левицької Ю.В. дослідивши докази по справі, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матерю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції від 08.01.2015 року батьком дитини вписаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.19)
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Жовтневого райсполкому м. Запоріжжя, батьком записаний ОСОБА_3 . (а.с.26)
Таким чином, надані суду документи свідчать про те, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6 та онуком померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно листа від 01.10.2025 року № 14745/42-04-2025, заступник начальника слідчого відділення капітан поліції Є.Радченко повідомив, що за записами КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР, встановлено, що 26.11.2023 року вказаний труп рахується впізнаним як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за дактилоскопічним обліком (НДЕКЦ МВС України). Будь якими іншими відомостями, в тому числі про проведення впізнання особи трупу ОСОБА_3 , а не за дактилоскопічними обліками НДЕКЦ МВС України відділ поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області не володіє, у зв`язку з чим, надати копію протоколу впізнання не виявляться можливим. (а.с.25)
Представник позивачки, адвокат Левицька Ю.В. звернулася до Національної поліції з запитом на який отримала відповідь листом від 17.10.2025 року, в якому було зазначено, що 30.10.2025 до відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов адвокатський запит про надання копії протоколу впізнання особи, який був складений працівниками поліції, під час проведення слідчої дії огляду та впізнання трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слідчий повідомив, що відділом поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області розглядалось письмове звернення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (колишньої дружини ОСОБА_3 ) з проханням надати інформацію про зафіксований факт смерті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з необхідністю оформлення матеріальної допомоги через загибель під час виконання службових обов`язків із захисту Батьківщини спільного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду звернення ОСОБА_7 , за наявними обліками встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено труп невідомого чоловіка віком 40-45 років, якого доставлено для проведення судово-медичної експертизи в КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30, де проведено дослідження (розтин) за №2237 від 26.11.2003 (актовий запис №9579 від 03.11.2003). Крім того, з записів КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР, встановлено, що 26.11.2003 року вказаний труп рахується впізнаним як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за дактилоскопічним обліком (НДЕКЦ МВС України). Відомості про дактилоскопію ОСОБА_11 , а також трупу невідомого чоловіка віком 40-45 років за №2237 від 26.11.2003 можуть міститись в обліках Запорізького НДЕКЦ МВС України та в УІАП ГУНП в Запорізькій області. У розпорядженні відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП відомості про реєстрацію кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_6 або невідомого чоловіка віком 40-45 років (№2237 від 26.11.2003), відсутні. Протоколу впізнання або огляду трупа, у зв`язку з встановленням ненасильницької причини смерті, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року, не було підставою для порушення кримінальної справи. Будь-якими іншими відомостями, в тому числі про проведення впізнання особи трупу ОСОБА_3 , окрім як за дактилоскопічними обліками НДЕКЦ МВС України відділ поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області не володіє, у зв`язку з чим, надати копію протоколу впізнання та/або огляду трупу не виявляється можливим. (а.с.16)
Після отримання відповіді адвокат звернулася до НДЕКЦ МВС України, на який листом отримала відповідь, що за результатами розгляду адвокатського запиту № 03/11 від 03.11.2025 р. щодо надання будь яких документів, які збереглися у Запорізькому НДЕКЦ МВС, журналів, журналів з внесеними змінами, тощо, або будь якої інформації, яка підтверджує той факт, що померла особа, яка спочатку невпізнана, а потім впізнана, була впізнана як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріали щодо фіксації виїздів експертів-криміналістів знищені по закінченню строків зберігання, відповідно надати вичерпну та достовірну інформацію з приводу порушеного питання не вбачається можливим. (а.с.17)
Згідно відповіді Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (Лист від 27.06.2025 року № 9574/42/01-25), за результатами проведеної експертизи складено лікарське свідоцтво про смерть та відповідний висновок № 2237 від 26.11.2003 року, про те що за пошуковими даними в Державному реєстрі акті цивільного стану громадян записи про смерть відсутні. Також, повідомлено, що під час оформлення лікарського свідоцтва про смерть допущено технічну помилку, зокрема замість « ОСОБА_9 » зазначено « ОСОБА_10 ». (f/c/23)
Таким чином, суд приходить до висновку, що право gозивачки та її дитини підлягає захисту. Тому суд, вважає, що є всі законі підстави щодо задоволення позову та зобов`язання Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис про смерть невідомого чоловіка за № 9579 складеного 03.11.2003 року, змінивши та доповнивши наступними відомостями: змінивши та доповнивши наступними відомостями: в графі 1 - прізвище померлого з "Невідомий чоловік" на " ОСОБА_3 "; в графі 2 - власне ім`я померлого зазначити " ОСОБА_4 "; в графі 3 - по-батькові померлого зазначити " ОСОБА_5 ", в графі 5
- громадянство померлого зазначити "громадянин України"; в графі 6 - помер у віці - "43 "; в графі 9 - місце народження померлого "Україна, "; в графі 10 - місце проживання померлого " АДРЕСА_1 ".
Для внесення змін до актового запису цивільного стану про смерть особи, згідно чинного законодавства України, заявниками є родичі померлого або спадкоємці за законом або за заповітом. Родині стосунки мають бути підтверджені документально. Суд вважає, що gозивачкою доведено ступень споріднення її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онуком померлого діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Пленум Верховного Суду України у пункту 11 Постанови від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» роз`яснив судам, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акту громадянського стану.
Відповідно до п.12 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000року№ 52/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України 24 грудня 2010 року № 3307/5) (Правила) при державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.
При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.
Згідно п.п. 13,14 Правил запис у графі актового запису про смерть "Причина смерті" повинен відповідати підпункту I-г пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, підпункту I-в, якщо заповнені три підпункти, або підпункту I-б, якщо заповнені два підпункти, та підпункту I-а, якщо заповнений один підпункт.
Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за № 2398-VI (далі - Закон №2398-VІ).
Статтею 6 Закон № 2398-VІ зазначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ст. 8 цього Закону діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.
Статтею 22 Закону №2398-VІ закріплено можливість звернення до суду щодо оскарження відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану.
Зміни і доповнення до актового запису цивільного стану здійснюються відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 96/5 від 12.01.2011 року (далі - Правила), внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану, які складено в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, у випадках, передбачених чинним законодавством, за наявності достатніх підстав і за відсутності спору між заінтересованими особами провадиться державними відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Відповідно до п. 2.13.2. вказаних Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду.
Відповідно до п. 2.13.12. Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Згідно п. 2.16.7. цих Правил зазначено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Виходячи з вищевикладеного, факт смерті невідомого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 як невпізнаної особи чоловічої статті зареєстрований Олександрівсьим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (Актовий запис № 9579 складеного 03.11.2003 року). З часом померлий був впізнаний, проте зміни про померлого було внесено тільки в «Журнал реєстрації трупів». В актовий запис такі зміни не вносилися, тому у позивачки є труднощі в отримані свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у органа державної влади, таких як РТЦК та СП та Міністерства оборони є труднощі в реалізації перевірки правдивих даних в Єдиних державних реєстрах про народження, смерть осіб, що є підставою для відмови в розподілу державної допомоги між родичами загиблого під час здійснення захисту Батьківщини батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Встановлені судом обставини під час розгляду судової справи знайшли своє підтвердження та свідчать про те, що досліджені судом вищезазначені докази є достатніми підставами для прийняття рішення про зобов`язання відповідача щодо внесення відповідних змін до актового запису про смерть невідомого чоловіка за № 9579 складеного 03.11.2003 року шляхом внесення змін та доповнень в актовий запис про смерть.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, Запорізький науково дослідний експертно криміналістичний центр, про внесення змін до актового запису про смерть невідомого чоловіка, задовольнити.
Зобов`язати Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис про смерть невідомого чоловіка за № 9579 складеного 03.11.2003 року, змінивши та доповнивши наступними відомостями: в графі 1 - прізвище померлого з "Невідомий чоловік" на " ОСОБА_3 "; в графі 2 - власне ім`я померлого зазначити " ОСОБА_4 "; в графі 3 - по-батькові померлого зазначити " ОСОБА_5 ", в графі 5 - громадянство померлого зазначити "громадянин України"; в графі 6 - помер у віці - "43 "; в графі 9 - місце народження померлого "Україна, "; в графі 10 - місце проживання померлого " АДРЕСА_1 ".
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Суддя: М.В. Антоненко
Судове рішення № 137150787, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 02.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/7435/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: