Рішення № 137150033, 05.06.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 673/1465/25 провадження №2/489/1314/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі ТОВ «Фінпром Маркет») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У грудні 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до Деражнянського районного суду Хмельницької області, ухвалою якого від 07.01.2026 справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду міста Миколаєва, з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитними договорами №71621796 від 02.07.2025 в розмірі 12005,60 грн. та № 8391697 від 23.06.2025 в розмірі 5025,90 грн. та понесені судові витрати на оплату 2422,40 грн. судового збору і 4500,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів») були укладені кредитні договори №71621796 від 02.07.2025 в розмірі 12005,60 грн. та № 8391697 від 23.06.2025 відповідно до умов яких ОСОБА_1 отримав кредити на умовах узгоджених сторонами договорів.

В подальшому, 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінтром Маркет» було укладено договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за кредитними договорами №71621796 від 02.07.2025 та № 8391697 від 23.06.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №71621796 від 02.07.2025 в сумі 12005,60 грн. з яких 4000,00 грн.- сума заборгованостіза основною сумою боргу, 5,60 грн.- сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 8000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 8391697 від 23.06.2025 в сумі 5025,90 грн. з яких 1300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 901,65 грн. - сума заборгованості за відсотками, 224.25 грн. - сума заборгованості за комісією, 2600,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, право вимоги за вказаними кредитними договорами належить позивачу.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та виписку по рахунку за період з 02.07.2025 по 05.07.2025 та 23.06.2025 по 26.06.2025.

Ухвалою суду від 09.04.2026 продовжено розгляд справи в зв`язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористався.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» були укладені:

- кредитний договір №71621796 від 02.07.2025, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 4000,00 грн. строком на 14 днів ( з 02.07.2025 по 15.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.01 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого Кредиту. За порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування;

- кредитний договір № 8391697 від 23.06.2025, відповіднодо умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 1300,00 грн. строком на 357 днів (з 23.06.2025 по 14.06.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 224,25 грн.). За порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 65,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Кредитні договори №71621796 від 02.07.2025 та № 8391697 від 23.06.2025 підписані електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор), що був надісланий на вказану ним електронну адресу у порядку, визначеному статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме договір №71621796 одноразовим ідентифікатором «24603», а договір №8391697 - «418371».

Здійснення переказу грошових коштів згідно кредитного договору №71621796 від 02.07.2025 в сумі 4000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить відповідачу, підтверджено повідомленням ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 06.11.2025 № КД-000004667.

Здійснення переказу грошових коштів згідно кредитного договору №8391697 від 23.06.2025 в сумі 1300,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить відповідачу, підтверджено повідомленням ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 05.11.2025 № КД-000004085.

Фактична виплата кредитних коштів відповідачу підтверджена інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» від 02.04.2026 на виконання ухвали суду від 10.03.2026,згідно якої в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_3 , та випискою по рахунку за періоди 02.07.2025 05.07.2025 та 23.06.2025 26.06.2025.

Виписка про рух коштів по картці відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, є первинним документом, який підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Таким чином, між первісним кредитором та відповідачем виникли відносини, які врегульовано кредитним договором укладеному в електронній формі, за яким первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит в розмірі 4000,00 грн. та 1300,00 грн.

Набуття прави вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором підтверджено договором факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет».

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №71621796 від 02.07.2025 в сумі 12005,60 грн. з яких 4000,00 грн.- сума заборгованостіза основною сумою боргу, 5,60 грн.- сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 8000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 8391697 від 23.06.2025 в сумі 5025,90 грн. з яких 1300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 901,65 грн. - сума заборгованості за відсотками, 224.25 грн. - сума заборгованості за комісією, 2600,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Вказану заборгованість, яка підтверджена відповідними розрахунками первісного кредитора, позивачпросить стягнути в судовому порядку, оскільки відповідачем добровільно не погашена.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором були укладені кредитні договори у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якого між його сторонами виникли кредитні правовідносини.

Дослідженими судом письмовими доказами підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань внаслідок чого утворилася заборгованість, право вимоги якої набув позивач та яку просить стягнути з відповідача.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в кредит підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а заборгованість розрахунками первісного кредитора, які нічим не спростовані.

Враховуючи наведене та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №71621796 від 02.07.2025, яка складається із 4000,00 грн. суми заборгованості за основною тілом кредиту та 5,60 грн. за відсотками, та по кредитному договору № 8391697 від 23.06.2025, яка складається із 1300,00 грн. суми заборгованості за основною тілом кредиту, 901,65 грн. за відсотками та 224,25 грн. за комісією.

Разом з тим, суд не погоджується із стягненням з відповідача заборгованості за неустойкою по кредитним договорам в розмірах 2600,00 та 8000,00 грн., оскільки відповідно до вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору №71621796 від 02.07.2025 в розмірі 4005,60 грн. (4000,00+ 5,60) та кредитному договору № 8391697 від 23.06.2025 в сумі 2425,90 грн. (1300,00 + 901,65 + 224,25), всього на суму 6431,50 грн.

У іншій частині позовні вимоги задоволенню не піддягають з наведених вище мотивів.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропрорційно задоволеному позову підлягає стягненню судовий збір в сумі 914,69 грн. (2422,40 х 37,76%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1699,20 грн.(4500,00 х 37,76%).

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитному договору №71621796 від 02.07.2025 в розмірі 4005,60 грн. та кредитному договору № 8391697 від 23.06.2025 в сумі 2425,90 грн., всього на суму 6431,50 грн. (шість тисяч чотириста тридцять одна гривня 50 коп.), а також судовий збір в сумі 914,69 грн. (дев`ятсот чотирнадцять гривень 19 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1699,20 грн. (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять 20 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 05.06.2026.

Суддя І.В.Коваленко