Ухвала суду № 137149701, 28.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4057/24

Провадження № 2/487/88/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання договору купівлі-продажу предмета іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", ТОВ "ФК "Позика", в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований у реєстрі за № 2637 від 23.12.2020 року.

До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сорочан В. В. подав клопотання, в якому просив витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В. копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 23 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ ««Фінансова компанія «Позика», посвідченого останньою та зареєстрованого у реєстрі за № 2637 від 23 грудня 2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст.81 ЦПК України).

Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Враховуючи предмет позов (визнання недійсним договору купівлі-продажу), суд вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню, та у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В. необхідно витребувати копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 23 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ ««Фінансова компанія «Позика», посвідченого останньою та зареєстрованого у реєстрі за № 2637 від 23 грудня 2020 року.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представник позивача ОСОБА_2 - адвоката Сорочана Василя Васильовича про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 23 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ ««Фінансова компанія «Позика», посвідченого та зареєстрованого у реєстрі за № 2637 від 23 грудня 2020 року.

Строк виконання ухвали до 14.07.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. А. Карташева