Рішення № 137149459, 05.06.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/706/26

2/468/791/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.06.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участі секретаря судового засідання Зарванської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/706/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 18.05.2025 року був укладений кредитний договір №7014064, за яким позивач надав відповідачу кредит.

25.11.2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» уклали договір, відповідно до якого останнє отримало право вимоги за кредитним договором №7014064 від 18.05.2025 року.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та передбачених договором нарахувань, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка становить 36 285,74 грн., з яких: 7944 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8960 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту, 7000 грн. штрафні санкції.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. та 381,74 грн витрат на направлення документів боржнику.

В тексті позову позивач заявив про підтримання позову та розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору про споживчий кредит №7014064 від 18.05.2025 року з додатками; копію паспорта споживчого кредиту від 18.05.2025 року з додатком; копію анкети-заяви від 18.05.2025 року; копію картки обліку виконання договору; копію відомостей про щоденні нарахування та погашення; копію правил надання коштів та банківських металів у кредит; копію платіжного доручення від 18.05.2025 року; копію договору факторингу від 25.11.2025 року з додатками; копію акту приймання-передачі додаткової інформації від 25.11.2025 року; копію платіжної інструкції від 25.11.2025 року; копію реєстру боржників; копію витягу з реєстру боржників; копію договору про надання правничої допомоги від 02.02.2026 року з додатками; копію заявки про надання правової допомоги від 10.02.2026 року; копію витягу з акту про надання юридичної допомоги від 10.02.2026 року; копію платіжної інструкції від 26.02.2026 року; копію договору про надання послуг від 30.10.2025 року з додатками; копію акту надання послуг від 28.02.2026 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 18.05.2025 року був укладений кредитний договір №7014064, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 8000 грн. строком на 360 днів до 13.05.2026 року, з умовою сплати процентів в розмірі 0,001% річних, 24 грн. комісії за видачу кредиту та регулярної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14% від суми кредиту, в загальному розмірі 24 640 грн.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту.

25.11.2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» уклали договір факторингу, відповідно до якого останнє отримало право вимоги за кредитним договором №7014064 від 18.05.2025 року в сумі 23 904 грн, з яких: 7944 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8960 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту, 7000 грн. штрафні санкції.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість відповідача згідно з розрахунком заборгованості становить 36 285,74 грн., з яких: 7944 грн. заборгованість за тілом кредиту; 8960 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту, 7000 грн. штрафні санкції.

При цьому, позивач допустив при розрахунку загального розміру заборгованості допустив арифметичну помилку, оскільки сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7944 грн., за комісією в розмірі 8960 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 7000 грн. становить 23 904 грн, а не 36 285,74 грн.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, тому його заборгованість за тілом кредиту в сумі 7944 грн має бути стягнута на користь кредитора.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за вказаним вище договором в сумі 8960 грн. то суд доходить таких висновків.

По-перше, вказана комісія є не комісією за надання кредиту, яка становила лише 24 грн та відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення (а.с. 41) слідує, що вказана комісія була повністю погашена 17.06.2025 року, натомість така комісія є саме комісією за обслуговування кредиту.

По-друге, згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При цьому кредитний договір передбачає, що вказана комісія, серед іншого, передбачає плату за надання інформації про розмір заборгованості, проте не уточнює систематичність запитів позичальника про надання відповідної інформації як підставу для нарахування вказаної комісії та передбачає нарахування такої комісії за кожен період користування кредитом між кожними визначеними графіком датами в незалежності від таких запитів.

Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року №496/3134/19 банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. За змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За такого, за будь-яких обставин нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту відповідної інформації споживачем є нікчемним як таке, що суперечить ч.1-2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому відсутні підстави також і для стягнення 8960 грн в якості комісії за даним договором.

Також що стосується вимоги позивача про стягнення неустойки та пені за вказаним договором в сумі 7000 грн, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки вказаний вище кредитний договір в даній справі були укладені в травні 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то вся нарахована за таким договором неустойка та передбачені ст. 625 ЦК України нарахування не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У зв`язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №7014064 від 18.05.2025 року в сумі 7944 грн., що становить заборгованість за тілом кредиту.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 22% (з врахуванням заявленої позивачем ціни позову 36 285,74 грн). Тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 585,73 грн. (2662,40 грн. х 22 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2640 грн. (12 000 грн. х 22 %).

Позивач долучив докази укладення договору про надання послуг з відправки кореспонденції та розміру таких витрат, проте до позовної заяви не долучені докази сплати позивачем таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 133, 141, 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7014064 від 18.05.2025 року 7944 (сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні.

В задоволенні позовних вимог про стягнення комісії та штрафу відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» 585 (п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 73 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» 2640 (дві тисячі шістсот сорок) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» (проспект Соборності, 30-А приміщення (офіс) 321 м. Київ, ідентифікаційний код 43950742);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 05.06.2026 року.

суддя: