Рішення № 137149006, 02.06.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1910/25

Провадження № 2/148/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О

при секретареві Носулько К.П.

представник відповідача Жовтої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 09.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про споживчий кредит № 3616701. Згідно з умовами якого відповідач отримав 10000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до умов договору сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем не пізніше передбачених договором строків. ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач у свою чергу умов вказаного кредитного договору не виконав. У подальшому, 29.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 76 МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» право грошової вимоги за зазначеним кредитним договором. 19.07.2025 на адресу відповідача позивачем було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка у визначені строки добровільно відповідачем виконана не була. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на день звернення до суду, останній має заборгованість у сумі 45500,00 грн, з яких 10000,00 грн сума кредиту; 34500,00 грн сума відсотків за користування кредитом; 1000,00 грн заборгованість за комісією, передбаченою п.1.5.1 Договору про споживчий кредит № 3616701, судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн та відшкодування судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився. 04.03.2026 від останнього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, а також не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.117).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач у судове засідання не прибув будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, заяви та клопотання про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

26.01.2026 до початку розгляду справи по суті від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій остання зазначає, що позовні вимоги не визнаються відповідачем у повному обсязі, оскільки він не укладав з ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору та не мав наміру на його укладення, а зазначений договір був укладений від його імені внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, які використали персональні дані відповідача та заволоділи грошовими коштами. Також позивачем не доведено факт перерахування грошових коштів за зазначеним вище договором саме відповідачу. Заперечує стягнення з відповідача комісії, оскільки вважає що у договорі не зазначено переліку послуг за яким стягується з відповідача комісія та зауважує, що проценти за договором нараховані поза межами передбаченого договором строку кредитування. Судові витрати просить покласти на відповідача. Даний відзив був відправлений на адресу позивача поштовим зв`язком 22.01.2026.

03.02.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзиву якій останній посилається на те, що факт укладення кредитного договору доводиться власноручно заповненою заявою на сайті кредитодавця, та укладення договору не можливе без здійснення входу на сайт кредитодавця та вчинення ним відповідних дій щодо отримання одноразового ідентифікатора задля підписання кредитного договору. Із умов договору вбачається, що підписанням договору відповідач виявив своє бажання на його укладання та прийняв усі умови договору, як прийнятні для нього. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

17.02.2026 від представниці відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких знову посилається на не укладення відповідачем кредитного договору, заперечує щодо нарахування заборгованості, зазначає про недоведеність позовних вимог позивача.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Із матеріалів справи вбачається, що при укладанні Договору сторони керувались статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" де зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11Закону України"Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що 09.06.2021 відповідач заповнив на сайті miloan.ua анкету- заяву на кредит № 3616701, вказавши необхідні для цього дані. В результаті перевірки даних відповідача та отримання від останнього погоджених умов кредитування було прийнято позитивне рішення по його заяві, що підтверджується копією цієї анкети-заяви (а.с.12).

Того ж дня між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 3616701 (а.с.6-9). За умовами даного договору сторони погодили, що:

- сума кредиту - 10000,00 грн;

- кредит надається строком на 30 днів з 09.06.2021;

- термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 09.07.2021;

- проценти за користування кредитом 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;

- стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;

- комісія за надання кредиту 1000,00 грн;

- тип процентної ставки за цим договором фіксована;

- кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок;

- цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби;

- позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1 .3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору;

- нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору;

- проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1 .5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1 .2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1 .6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника;

- пролонгація на стандартних (базових) умовах:

Позивальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення продовження кредитними коштами після завершення строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів;

- якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах;

- позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування;

- у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4 , п.3.2.5 Договору.

- у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1 .6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця;

- розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщується в особистому кабінеті позичальника;

- приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною частиною цього Договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством.

- укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

- цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

- цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору;

- цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.

Згідно копії Додатку №1 до договору про споживчий кредит №3616701 від 09.06.2021 - Графіку платежів (а.с.19) вбачається, що станом на 09.07.2021 позичальник має повернути кредитодавцю 15500,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума кредиту; 4500,00 грн проценти; 1000,00 грн комісія за надання кредиту.

Згідно копії довідки віл 12.06.2025 виданої ТОВ "МІЛОАН" (а.с.11 зворот) вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3616701 від 09.06.2021 ідентифікований ТОВ "МІЛОАН". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор J66699, час відправки ідентифікатора позичальнику 09.06.2021 о 15:16, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380677509014.

Згідно копії платіжного доручення 48354357 від 09.06.2021 (а.с.13) вбачається, що ТОВ "МІЛОАН" перераховано ОСОБА_1 кошти у сумі 10000,00 на кредитний рахунок №414950ХХ-ХХХХ-6786, призначення платежу - кошти згідно договору 3616701.

29.09.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" був укладений договір відступлення права вимоги № 76-МЛ (а.с.15-22), відповідно до умов якого сторони узгодили, що кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).

Згідно копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29.09.2021 до договору відступлення права вимоги № 76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.22 зворот) вбачається, що кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кредитора від 29.09.2021, складений за формою згідно з Додатком №1 до договору, кількістю боржників 4297.

Відповідно до копії витягу Реєстру Боржників до договору відступлення права вимоги № 76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.23 зворот) ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 3616701 від 09.06.2021 в розмірі 45500,00 грн, з яких: 10000,00 грн - тіло кредиту; 34500,00 грн - залишок по відсотках; 1000,00 грн залишок по комісії.

Із копії платіжної інструкції № 41765 від 29.09.2021 вбачається, що ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" на рахунок ТОВ "МІЛОАН" було проведено плату за відступлення права вимоги за договором № 76-МЛ у розмірі передбаченому п. 6.1 Договору факторингу № 76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.23).

19.07.2025 з метою досудового врегулювання спору представником позивача на адресу відповідача була направлена досудова вимога, у якій останнього було повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором №3616701 ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" та вимагалось протягом семи днів погасити заборгованість перед ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" в розмірі 45500,00 грн за вказаними реквізитами, про що свідчить копія даної досудової вимоги Вих. №21373317/1934 від 13.06.2025 (а.с.24), копія опису вкладення до 0505330250598 (а.с.29).

У зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №3616701 від 09.06.2021 представник ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»" звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок по доказуванню позовних вимог і обставин, на які представник позивача посилається в обґрунтування своїх вимог, покладається на нього.

Представник позивача стверджує, що ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. На підтвердження даних фактів останній надав суду копію платіжного доручення 48354357 від 09.06.2021 (а.с.13) та копію відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за кредитним договором 3616701, сформованих ТОВ "МІЛОАН" (а.с.13 зворот -14).

Разом з тим копії вказаних документів не можуть вважатися належними доказами надання відповідачу кредиту з огляду на таке.

Копія платіжного доручення 48354357 від 09.06.2021 не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Згідно п.54 ч.1 ст.1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжне доручення - це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Водночас розпорядження не може підтверджувати сам факт перерахування коштів, воно лише підтверджує дозвіл на перерахування коштів, а не саме виконання платіжної операції.

Належних доказів, які б підтверджували, що рахунок № НОМЕР_1 , на який згідно вказаного платіжного доручення перераховано кошти відповідачу в сумі 10000,00 грн, належить саме відповідачу або при укладенні кредитного договору зазначалися останнім, як належний для отримання кредитних коштів рахунок, матеріали справи не містять.

Згідно повідомлення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 22.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260217/110981 (а.с.113) картка № НОМЕР_2 не рахується за клієнтом ОСОБА_1 , водночас банк не може надати відомості щодо ім`я особи на яку в банку було емітовано вказану картку, оскільки недостатньо інформації для пошуку.

Копія відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за кредитним договором № 3616701 була сформована ТОВ "МІЛОАН", а тому не може вважатися належним доказом виконання ТОВ "МІЛОАН" своїх зобов`язань за договором щодо надання відповідачу кредиту, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним та не є розрахунком заборгованості, а тому не є належним доказом наявності заборгованості та її розміру.

У постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17 та від 24.06.2021 у справі № 686/19271/19 зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Також судом враховано висновок ВС зазначений у постанові від 30.01.2018 по справі № 161/16891/15-ц, щодо доведення саме позичальником (позивачем) факту надання грошових коштів у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу представником позивача не надано суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту переказу коштів первісним кредитором на рахунок відповідача на підставі договору про надання споживчого кредиту № 3616701 від 09.06.2021, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»", а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу.

При цьому судом враховано, що умовами договору про надання споживчого кредиту № 3616701 від 09.06.2021 не визначено номер карткового рахунку позичальника, лише в п.2.1. передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок, без зазначення його номеру. Даний номер відсутній і в анкеті-заяві на кредит №3616701.

Оцінюючи надані представником позивача докази, суд згідно з положеннями статей 77, 79, 80 ЦПК України вважає ці докази недостатніми, оскільки на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи та вони не дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Аналізуючи викладене вище, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 247, 263, 265, 274-279, 354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2026

Суддя Дамчук О.О.