Рішення № 137148850, 07.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14352/16-ц

пр. № 2/759/10/26

07 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Косінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжеліки Василівни, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації право власності на об`єкти нерухомого майна», Святошинська районна в м. Києві Державна адміністрація, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у жовтні 2016 р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява, після уточнення позовних вимог позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23 вересня 2016 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжелікою Василівною недійсним; скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 31541802 від 23 вересня 2016 р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386, який зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжелікою Василівною; визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 - продавець та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 - покупець який був посвідчений Приватним нотаріусом Андрієвською Світланою В`ячеславівною, Київський міський нотаріальний округ м. Києва та зареєстровано в реєстрі за № 276 недійсним; скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386 індексний номер 32115748 від 29 жовтня 2016 р. на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , який зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Андрієвською Світланою В`ячеславівною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.02.1972 на підставі рішення та ордера позивач отримала спірну квартиру і з того часу там постійно проживала разом із сином. У жовтні 2016 р. ій стало відомо, що у її квартиру оселилися сторонні особи які мали договір купівлі-продажу на спірну квартиру. Із-зі заміні дверних замків не має доступу до свого житла. На підставі ст. 215 ЦК України просить визнати договори купівлі-продажу квартири недійсними (а.с. 16-20, т. 2).

Відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень з боку відповідачів не надходило.

Від третіх осіб ГТУЮ ум. Києві (а.с. 7-9, 40 т. 2) та Приватний нотаріус Грек А.В. (а.с. 127, т. 1) надходили пояснення, відповідно до яких зазначено, що ними не порушувалось права позивача.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2016 визначено головуючого суддю Заєць Т.О. (а.с. 30, т. 1).

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2017 визначено головуючого суддю Войтенко Ю.В. (а.с. 133, т. 1).

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2017 визначено головуючого суддю Войтенко Ю.В. (а.с. 133, т. 1).

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017 визначено головуючого суддю Шум Л.М. (а.с. 236, т. 1).

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 визначено головуючого суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 195, т. 3).

Ухвалою судді від 16.03.2026 відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 197, т. 3).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 212, т. 3).

Позивач у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду подано заяву про задоволення позовної заяви без її участі. Відповідно до заяви проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відзиви на позовну заяву до суду не направили, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідачів до суду не надходили (88, 91, 100, 101, 138, 144, т. 1; а.с. 27, 52, 55, 68, 75, 88, 108, 111, 112, 126, 127, 128, т. 2; а.с. 207, 209, 221, 224, т. 3).

Представники третіх осіб у судові засідання не з`явилися, повідомлені належним чином 29, 82-86, 89, 95-97, 103, 142, 143, 146, 162, 165, 168, 239, 240, 242, т. 1; 2, 25, 26, 47, 48, 50, 56, 57, 67, 70-73, 106, 107, 109, 117, 120-124, т. 2; 139, т. 3). Приватний нотаріус Грек А.В. просила слухати справу без її участі (а.с. 127, т. 1). Представником ГТУЮ ум. Києві надіслано лист про слухання справи за відсутності представника (а.с. 7-9, 40 т. 2).

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ІІІ. Фактичні обставини справи

cудом встановлено, що 02.02.1972 на підставі рішення та ордера виконкому Радянського району м. Києва позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) отримала квартиру АДРЕСА_1 і з того часу почала проживати (а.с. 7, т. 1).

23.09.2016 був укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 - продавець та ОСОБА_3 - покупець, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжелікою Василівною, індексний номер 31541802, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386 (а.с. 170-171, т. 1).

Відповідно до відповіді БТІ м. Києва довідка НЖ №2486 не видавалася (а.с. 129, т. 1).

Святошинською РДА в м. Києві приватизація спірної квартири на ім`я ОСОБА_2 (продавець) не оформлялася (а.с. 65, 104, т. 1)

29.10.2016 був укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 -продавець та ОСОБА_4 -покупець, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Андрієвською Світланою В`ячеславівною, зареєстровано в реєстрі за № 276, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386 (а.с. 182-182-183, т. 1).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

за змістом ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин другої та третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як встановлено судом, позивач не здійснювала договір купівлі-продажу квартири, а отже не мала наміру продавати квартиру, квартира вибула з її, як власника, володіння не з її волі, а іншим шляхом, а саме шляхом, який має ознаки злочину.

Отже, договір купівлі-продажу порушує права позивача у зв`язку з відсутністю волевиявлення власника житлового будинку на його відчуження.

Таким чином, договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним, оскільки майно, яке було предметом відчуження, вибуло із володіння власника ОСОБА_1 поза її волею.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконного, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У розумінні положень статті 387 ЦК України вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є віндикаційним позовом неволодіючого власника до володіючого невласника про витребування і повернення майна. Позивач повинен доказати факт існування права власності. Незаконним є володіння без відповідної правової підстави. Як незаконне володіння розцінюється і таке володіння, коли особа, набуваючи річ, не знала і не могла знати, що набуває її не від власника (добросовісний набувач).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).

Як роз`яснено пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на квартиру за відплатним договором у продавця, який не мав права на відчуження квартири, так як діяв на підставі підроблених документів, які відповідно до відповідей не видавалися, а тому неволодіючий власник квартири ОСОБА_1 вправі в порядку пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України витребувати квартиру у останнього набувача.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна квартира, яка на даний час перебуває у володінні ОСОБА_4 , яка набула право власності на неї на підставі договору купівлі-продажу, який визнаний судом недійсним, підлягає витребуванню із незаконного володіння та поверненню ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як власник квартири, не мала наміру її продавати, а відповідачі, як покупці, жодного разу до укладення договору купівлі-продажу квартири, з позивачем не спілкувались та не були знайомі, відчуження квартири відбулось поза її волею, а тому є всі підстави визнати договіри купівлі-продажу квартири недійсними та витребувати вказане нерухоме майно з чужого незаконного володіння.

V. Розподіл судових витрат

враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, з відповідачів слід стягнути судові витрати у дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 41 Конституції України; ст.ст. 16, 202, 203, 215, 216, 317, 321, 387, 388, 626-629, 655 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 273, 280-284,352-355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжеліки Василівни, комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації право власності на об`єкти нерухомого майна», Святошинська районна в м. Києві Державна адміністрація, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23 вересня 2016 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжелікою Василівною недійсним.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 31541802 від 23 вересня 2016 р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386, який зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Грек Анжелікою Василівною.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 - продавець та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 - покупець, який був посвідчений Приватним нотаріусом Андрієвською Світланою В`ячеславівною, Київський міський нотаріальний округ м. Києва та зареєстровано в реєстрі за № 276 недійсним.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035608380386 індексний номер 32115748 від 29 жовтня 2016 р. на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , який зареєстрований Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Андрієвською Світланою В`ячеславівною.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір по справі у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст рішення суду складено 15.06.2026.