Рішення № 137148570, 05.06.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/623/26

2/133/1085/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05.06.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032), представник позивача Степанчук Ольга Анатолівна (адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеною заявою. Провадження у справі відкрито 11.03.2026 р.

Короткий зміст вимог заяви

05.10.2021 р.. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем укладено Кредитний договір № 02898-10/2021. Договір укладено в електронному вигляді. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п.п. 1.7. п. 1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з п.п. 2.3. п.2 Кредитного договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

21.09.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 21092022, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 23800 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16800 грн. - сума заборгованості за відсотками. Просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Зміст відзиву відповідача

У встановлений строк та порядок, визначений положеннями ст. 178 ЦПК України, відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого з позовом не згоден, вважає, що позивачем не доведено факту підписання ним кредитного договору, перерахування коштів. Так, на думку відповідача, без належних доказів відправлення Відповідачу одноразового ідентифікатору «W780» за допомогою СМС-повідомлення, твердження Позивача, що про підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором «W780» не несуть в собі безсумнівну правдивість таких даних та не слугують тією інформацією, яка може встановлювати об єктивну істинність обставин вчинення товариством та/або його системою дій з надіслання Відповідачу ідентифікатора для реєстрації/входу в систему та для акцептування пропозиції укласти договір.

На підтвердження обставин укладення з Відповідачем кредитного договору Позивач додав до позову кредитний договір №02898-10/2021, як зображення змісту договору у форматі pdf, а також Паспорт споживчого кредиту.

Однак, за відсутності демонстрації Позивачем місця збереження Первісним кредитором електронних даних та інформації про вчиненні в системі дії неможливо встановити будь-який зв`язок між вказаними Позивачем обставинами та діями, у тому числі створеній Первісним кредитором односторонньо візуальній формі послідовності дій.

Зокрема Позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення між Первісним кредитором та Відповідачем вищезазначених документів, вони були захищені від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін.

Посилання ж позивача на приписи ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» мають бути відхилені як неспроможні, оскільки вказана норма місить припис про те, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи, а також про віднесення поданих стороною в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень доказів до письмовими.

Попри наведене Позивач жодним чином не мотивував неможливість демонстрації суду наявності у системі відповідних записів та/або запису чи інформації про їх існування та зберігання в системі.

Отже, твердження Позивача про те, що ним в повному обсязі були виконані зобов`язання з підписання та укладення кредитного договору №02898-10/2021 є необґрунтованими та недоведеними належними на те доказами.

В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору №02898-10/2021.

Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим.

Долучений лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, в розумінні чинного законодавства, які бипідтверджували факт переказу коштів на рахунок Відповідача.

Розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Вказаний розрахунок заборгованості містить лише суму заборгованості (незмінну) та не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, сум погашення заборгованості, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Таким чином, будь-які твердження Позивача стосовно розміру заборгованості, погашення її (в разі наявності) мають бути підтверджені належними доказами.

Наданий Позивачем документ розрахунку кредитної заборгованості не підтверджений належними, в розумінні чинного законодавства, доказами, оскільки наявність або відсутність указаної Позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації.

Так само, жодних доказів на підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів за кредитним договором №02898-10/2021, Позивач, всупереч вимог ст. 81, 83, 177 ЦПК України, не надав.

Відповідно до практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 20.11.2019 року у справі №761/22099/16-ц; від 19.03.2020 року у справі №359/4206/16-ц; від 17.06.2020 року у справі №136/1187/16-ц; від 15.07.2020 року у справі №514/259/16-ц, відсутність розрахунку заборгованості є підставою для відмови в задоволенні позову.

За умови відсутності відповідних доказів неможливо зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом Позивача та не був погоджений з Відповідачем.

У додаткових поясненнях від 22.05.2026 р. відповідач зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач був ознайомлений з Правилами і що саме ці правила розумів відповідач і погодився з ними, відсотки за користування кредитом мають нараховуватись виключно в межах строку кредитуванняЮ або ж позивачем мають бути надані докази пролонгації такого строку. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зміст відповіді на відзив

На даний відзив позивачем у встановлений строк подано відповідь на відзив. Вважає позов обґрунтованим, з доводами відповідача не погоджується. Укладення Кредитного договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Первісного кредитора, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Первісним кредитором правильності введення коду, направленого Первісним кредитором на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Первісного кредитора.

Тобто, верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Первісного кредитора (ІТС Первісного кредитора) та доступний, зокрема, через сайт Первісного кредитора та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення Кредитного договору було здійснено в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Первісного кредитора.

Позичальник здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Первісного кредитора, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Позичальник обирає персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет. При підписанні документів на телефонний номер Позичальника, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Позичальник зобов`язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Позичальника.

Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються Позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У заявці Позичальник зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Первісним кредитором рішення про надання кредиту.

Заповнюючи Заявку, Позичальник дає свою згоду на передачу Первісному кредитору своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

Первісний кредитор має право зателефонувати Позичальнику за телефонним номером, вказаним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей, які необхідні для прийняття рішення про надання кредиту.

Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в Особистому кабінеті в ІТС Первісного кредитора визнаються вчиненими Позичальником.

При заповненні форм заявки Позичальнику необхідно внести всі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін.

Момент введення коду на Сайті Первісного кредитора Позичальник направляє Первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду Кредитний договір вважається підписаним.

Тобто, для укладання Кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Відповідно саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Для укладення Кредитного договору в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті Первісного кредитора Позичальником ВЛАСНОРУЧ!

Таким чином, Кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов Кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження Відповідача із всіма умовами Кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків.

Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю, передбачену законодавством інформацію, перед укладанням Кредитного договору.

В Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 911/94/23 зазначено: «…договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. Кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.

Водночас зобов`язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Верховний Суд наголошує, що таке невиконане зобов`язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд…»

Також, слід зазначити, що у Постанові від 26.06.2018 по справі № 910/9072/17 Верховний Суд виклав правову позицію відповідно до якої за приписами статей 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно із ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Тобто, Кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту - є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії Кредитного договору.

Договір факторингу між Первісним кредитором та Позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси Відповідача.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним з Первісним кредитором договору позики, щодо яких виник спір, з тих причин, що Позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

У відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору.

Звертають увагу суду на те, що ідентифікація Позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку.

Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та Відповідач.

Ні Первісний кредитор, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація - є банківською таємницею.

Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Процедура судового розгляду

Ухвалою суду від 27.02.2026 р. постановлено здійснювати провадження у спрощеному порядку, без виклику сторін. Ухвала сторонами отримана, заяв про розгляд справи за участю сторін не надходило. Представником відповідача 02.06.2026 р. подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача. Отже, клопотання про проведення відеоконференції, подане представником відповідача Шелудько О.О.11.05.2026 р., судом не приймається, враховуючи, що справу постановлено розглядати без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

05.10.2021 р.. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем укладено Кредитний договір № 02898-10/2021. Договір укладено в електронному вигляді. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03.11.2021 р. (п. 1.2 п.1 договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 182,5% процентів річних від суми кредиту в розрахунку 0,50% на добу. Договір підписаний сторонами, зокрема, відповідачем, за допомогою електронного підпису W780. Особу відповідача кредитором встановлено, визначено його контактні дані, додано, крім того, фото з паспортом відповідача.

Позивач виконав свій обов`язок за кредитним договором, перерахувавши на рахунок позивача кредитні кошти, що відповідачем заперечується, але і в даному процесі не спростовується, при цьому, відповідач має належний правовий інструментарій для доведення його позиції стосовно відсутності перерахування коштів за кредитним договором, як відповідно до положень ст. 84 ЦПК України, так і звернувшись до банківської установи про отримання виписки за рахунком, але таким правом не скористався.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконував, утворилась, згідно наданого суду розрахунку, заборгованість в сумі 23800 грн., з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16800 грн. - сума заборгованості за відсотками. З даного розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані станом по 03.11.2021 р. в сумі 1050 грн., а надалі, з 04.11.2021 р.02.09.2022 р. включно, як прострочені відсотки, розмір яких складає 16800 грн.

Суд частково погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, в частині вимог щодо стягнення тіла кредиту. Щодо процентів, суд звертає увагу, що нарахування процентів відбулося за межами строку договору, який, відповідно до п.п.1.2 п. 1 Договору становить 30 днів, тобто до 03.11.2021 р. та відповідно, останнім днем строку договору є саме 03.11.2021 р., в той час, як правомірним та таким, що відповідає положенням ст. 1048 ЦК України, нарахування процентів в межах строку дії договору, тобто з 05.10.2021 р. по 03.11.2021 р., що складає 1050 грн.

Суд звертає увагу, що жодних даних про інші умови договору, ніж досліджені та встановлені судом, матеріали провадження не містять.

21.09.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 21092022, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022 (витяг), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також суд приймає до уваги, що у статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти по кредитному договору, не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

При цьому слід врахувати, що за змістом частини 6 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» акцептом пропозиції укласти договір в електронній формі є відповідь особи, якій адресована пропозиція його укласти, про її прийняття надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийнятім такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 1 статті 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі позичальника, отримавши відповідний цифровий пароль на номер свого мобільного телефону, що свідчить, про те що він ознайомилася з Правилами (примірним Договором) та іншою наданою інформацією.

Для оформлення кредиту та коштів відповідач обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомивя з текстом договорів, що пропонувалися для укладання. Правилами, інформацією, зазначеною в статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовий послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправления (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію», про що відповідач поставила відповідну відмітку в електронній системі Товариства, після чого створила заявку на отримання коштів згідно обраних нею умов.

Щодо нарахування процентів, суд зазначає наступне.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

По даному договору, як встановлено судом, проценти нараховані поза межами строку кредитування, судом здійснено перерахунок даних процентів з урахуванням строку дії договору та саме казана сума процентів підлягає стягненню з відповідача. Щодо процентів, нарахованих позивачем поза строком дії договору, то суд зазначає, що інтереси позивача в даному випадку забезпеченні положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України. При цьому, у постанові ВС від 31.01.2024 в справі № 183/7850/22, від 31.07.2024 у справі № 161/11703/22 зазначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам на підставі частини другої статті 625 ЦК України під час дії воєнного стану після закінчення строку кредитування (з 04.11.2021 р.).

Таким чином, суд, дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, умови якого та вимоги законодавства, що регулюють виниклі між сторонами правовідносини, порушені відповідачем.

Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач наділений за договором факторингу правом вимоги до відповідача по вказаному кредитному договору.

Відповідачем не спростовано факту укладання кредитного договора, факту отримання коштів за кредитом, не надано контрозрахунку, тобто не спростовано розрахунку заборгованості, а також не доведено відсутності такої заборгованості перед первісним кредитором та позивачем. Обставини, викладені у відзиві, фактично висловлюють незгоду з позовом, при цьому не обгрунтовуються належними, достатніми та допустимими доказами. При цьому відповідач мав реальну можливість на спростування доводів позивача шляхом надання відповідної інформації по належних йому рахунках, або заявити клопотання відповідно до положень ст. 84 ЦПК України про витребування необхідних доказів, за наявності відповіднипх правових підстав. Водночас, позивачем надано відповідний кредитний договір з доказами його підписання відповідачем, розрахунок заборгованості за договором, що суд вважає належним, достатнім та допустимими доказами на підтвердження позовних вимог.

З огляду на наведене, суд відкидає доводи відповідача, викладені у відзиві та додаткових поясненнях по даному провадженню щодо неукладання кредитного договору, неперахування кредитних коштів, відсутності переходу до позивача вимог по кредитному договору, та відноситься до них критично. Натомість, суд частково погоджується з доводами відповідача про відсутність правових підстав нарахування процентів за кредитним договором поза межами строку кредитування, з мотивів, викладених вище. Позивачем не доведено пролонгації договору на строк, поза межами 03.11.2021 р. Наявність інших умов договору, ніж умов договору фінансового кредиту № 02898-10/2021 від 05.10.2021 р. та погодження їх відповідачем, позивачем не доведено.

Отже, дійсно у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків по договору порушені права позивача за даним кредитним договором, які підлягають поновленню, шляхом стягнення з відповідача тіла кредиту та процентів за користування кредитом (в межах строку кредитування).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Оцінюючи та проаналізувавши надані суду докази, суд знаходить їх достатніми, належними та допустимими. Оскільки отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, наявність заборгованості підтверджується розрахунком в матеріалах справи, з яким суд частково погоджується, позивачем надані докази на підтвердження права переходу грошової вимоги, які суд приймає до уваги, відповідач не надав суду докази виконання зобов`язання з повернення позичених коштів. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково, в частині стягнення заборгованості в загальній сумі 8050 грн., з якої: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050 грн. - сума заборгованості за процентами (з 05.10.2021 р. по 03.11.2021 р.). В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію (платіжну інструкцію), яка підтверджує факт сплати ним судового збору в розмірі 3328 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1126 грн. (8050 грн./23800*3328 грн.)

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032), представник позивача Степанчук Ольга Анатолівна (адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договором позики № 02898-10/2021 від 05.10.2021 р. станом на 20.09.2022 р. в загальній сумі 8050 (вісім тисяч п`ятдесят) грн., з якої: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050 грн. - сума заборгованості за процентами (з 05.10.2021 р. по 03.11.2021 р.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1126 (одна тисяча двадцять шість) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.А. Дурач