Ухвала суду № 137147324, 05.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/6905/24

Провадження по справі №2/635/3197/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Федотова Д.Є.

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом адвоката Чутченка С.О.,

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом адвоката Перепелиця І.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості вислухати думку дитини малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо предмету спору у судовому засіданні.

При обговоренні в судовому засіданні постановленого питання позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечувала проти вислуховування думки дитини у судовому засіданні.

Представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом адвокат Чутченка С.О. вважав за можливе вислухати думку дитини.

Відповідач за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат Перепелиця І.І. вважали за можливе з`ясувати думку дитини у судовому засіданні.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

В усіх спорах, які стосуються захисту прав та інтересів дітей суд та усі залучені державні органи, а також приватні особи мають керуватися якнайкращими інтересами дитини. Найпоширенішими категоріями спорів, що стосуються прав та інтересів дітей, є визначення місця проживання дитини з одним із батьків; усунення перешкод у вихованні дитини та встановлення способів участі у її вихованні (графіку зустрічей); позбавлення батьківських прав; відібрання дитини, тощо.

При цьому Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 12 Конвенцією про права дитини гарантує право дитини, здатної сформулювати власні погляди, вільно їх висловлювати з усіх питань, що її стосуються, із наданням цим поглядам належної уваги відповідно віку та зрілості дитини. Дитині забезпечується можливість бути вислуханою у будь-якому судовому провадженні.

Загальний коментар № 12 Комітету ООН з прав дитини (2009) офіційно розкриває зміст статті 12 Конвенції про права дитини право дитини бути заслуханою. Цей міжнародний стандарт зобов`язує держави гарантувати кожній дитині, здатній висловлювати власні погляди, право вільно висловлюватися та брати участь у прийнятті рішень.

Ключові принципи та вимоги відсутність вікових обмежень та повага до поглядів , тобто право бути почутим не має жодних вікових меж. Навіть найменші діти висловлюють свою думку через міміку, гру або поведінку. Комітет наголошує, що здатність дитини до формування поглядів слід оцінювати індивідуально, а не встановлювати жорсткі вікові цензи. Дитина має право на те, щоб її думка не просто була вислухана, а й отримала належну увагу з урахуванням її віку та зрілості.

Європейський суд з прав людини визнає право дитини бути почутою в суді ключовим елементом поваги до її сімейного життя (ст. 8 Конвенції). Суд не встановлює жорсткої вимоги щодо прямого вислуховування в залі засідань, дозволяючи альтернативні методи (висновки психологів, опитування поза судом), якщо вони захищають психіку дитини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Сахін проти Німеччини» та «Зоммерфельд проти Німеччини» наголошує на таких важливих аспектах, як думка дитини обов`язково повинна враховуватися, якщо вона досягла віку та рівня зрілості, що дозволяють їй чітко висловити свої погляди. Формальний вік (наприклад, 10 років в українському законодавстві) не є перешкодою, якщо дитина може висловлюватися раніше.

У національній практиці (зокрема, у рішеннях Верховного Суду) ці принципи ЄСПЛ застосовуються таким чином: таке заслуховування не вважається допитом свідка, не передбачає складання присяги і має проводитися максимально безпечно та комфортно для дитини (часто за участі психолога).

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

При цьому Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Відповідно до ст. 45 ЦПК України під час розгляду справи, малолітня або неповнолітня особа має також право безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

На думку суду, опитування дитини необхідно провести в обстановці, що виключає вплив на неї зацікавлених осіб, а саме батьків, із видаленням із зали судового засідання в разі їх присутності під час бесіди з дитиною в суді, оскільки останні зацікавлені в результатах розгляду справи, однак в присутності представника органу опіки та піклування, а також психолога.

Правовою позицією Верховного Суду щодо заслуховування думки дитини судом у присутності психолога є Постанова Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 752/22028/16-ц щодо визначення місця проживання малолітніх дітей. Так, ВС вказав, що з метою виконання норм матеріального права, думку малолітнього 2008 року народження, та малолітнього 2010 року народження щодо того, з ким із батьків вони бажають проживати, в судовому засіданні було вислухано, в тому числі, в присутності психолога. Постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц вказує, що опитування дитини в присутності психолога в суді належним чином забезпечує встановлення прихильності дитини до проживання з одним із батьків у сукупності з іншими встановленими даними причин такої прихильності для забезпечення принципу «найкращих інтересів дитини» при вирішенні справи.

Також, підрозділ 6 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи, щодо правосуддя дружнього до дітей «Свідчення та заяви дітей» окремо містить положення, що вказують, що опитування дітей з метою отримання інформації та доказів по справі має бути проведено спеціально навченим фахівцем. Так, пункт 64. Опитування та збір заяв дітей повинні, наскільки це можливо, проводитись кваліфікованими фахівцями. Всі зусилля мають бути направлені на те, щоб діти надавали свідчення у найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння, а також будь-яких труднощів, які вони можуть мати. Україна як держава приєдналася до держав-членів Ради Європи на підставі Закону України "Про приєднання України до Статуту Ради Європи" від 31 жовтня 1995 року № 398/95-ВР.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, а також те, що при спілкуванні з психологом малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 висловлювала свою думку, відомості щодо дитина не має можливості висловлювати свою думку відсутні, з метою з`ясування її позиції з приводу заявлених вимог про визначення місця проживання дитини, суд дійшов висновку про доцільність проведення бесіди в судовому засіданні з дитиною з метою з`ясування її думки щодо предмету спору.

Оскільки присутність представника Служби у справах дітей при допиті малолітніх є необхідною відповідно до вимог статті 232 ЦПК України, явку представників Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, суд визнає обов`язковою.

З огляду на те, що представники служби у справах дітей не є психологами, суд зобов`язує Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради забезпечити участь психолога, який зможе бути присутнім при опитуванні дитини та прокоментувати його результати.

Керуючись статтями 232, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

залучити до участі у справі психолога Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та зобов`язати надати до Харківського районного суду Харківської області оригінал (для огляду) і направити копію відповідних документів, які підтверджують повноваження психолога та відповідну посаду.

Думку малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вислухати в присутності представників Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, а також психолога Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради у закритому судовому засіданні 22 червня 2026 року о 10 годині 45 хвилин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Назаренко