Рішення № 137145180, 04.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/550/26

Провадження № 2/211/2623/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 червня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря Гоєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 30.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30.01.2020. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 40000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 74,4% річних на суму простроченої заборгованості за кредитом. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 21.10.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 82897,85 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Тому, позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість у розмірі 82897,85 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 та судові витрати.

Ухвалою суду від 22.01.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Збицькою Е.П. скеровано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заперечує проти позовних вимог, оскільки Анкета-заява не містить відомості стосовно відсоткової ставки, комісії чи порядку нарахування пені та штрафів, позивачем не надано до суду підписаних відповідачем Умов і правил обслуговування фізичних осіб, тарифів, паспорту споживчого кредиту. Також зазначає, що матеріали справи не містять підтвердження, що відповідачем погоджено всі істотні умови договору. Розрахунок заборгованості є неналежним доказом, оскільки позивач неправомірно включив до складу основного боргу нараховані відсотки, комісію та пеню. Вважає, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів видачі кредиту у заявленій сумі, також зазначає, що з наданих до суду документів неможливо встановити утворення суми заборгованості.

Представником позивача скеровано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що кредитний договір між сторонами укладено відповідно до вимог чинного законодавства, підписавши анкету-заяву, шляхом накладення електронного цифрового підпису, відповідач попередньо ознайомився та погодив всі умови кредитування, в тому числі й розмір процентної ставки, оскільки без попереднього ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Факт списання, зарахування коштів та нарахування і списання відсотків, а також з чого утворилась заборгованість, підтверджується випискою з клієнтського рахунку. Зважаючи за заначене, наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки надання кредиту та утворення заборгованості підтверджується належними та допустими доказами відповідно до вимог чинного законодавства.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Збицькою Е.П. до суду скеровано додаткові пояснення, в яких вона наполягає на твердженнях, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що на підтвердження своїх позовних вимог позивачем не подано до суду обгрунтованого розрахунку заборгованості.

Представником позивача скеровано додаткові пояснення, в яких він звертає увагу на те, що банком надана деталізована виписка з карткового рахунку позичальника про рух коштів, розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає виписці по рахунку. Зважаючи на зазначене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30.01.2020 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено та підписано Анкету-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрило відповідачу ОСОБА_1 поточний рахунок у гривнях та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до Анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що дана Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач надав копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, підписану власноруч ОСОБА_1 , витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, однак у встановленому договором порядку та строки заборгованість не погасив, у результаті чого заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 станом на 21.10.2025 становить 82897,85 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) 82897,85 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн.

З довідки про наявність рахунку від 21.10.2025, вбачається, що ОСОБА_1 було видано карту № НОМЕР_1 зі строком дії до лютого 2028 року.

Відповідно до виписки з руху коштів по картці від 21.10.2025 за період з 03.02.2020 по 21.10.2025 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, із зазначеної виписки вбачається здійснення операцій за карткою, а саме: зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку, часткове погашення заборгованості тощо.

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, 17.11.2023 встановлено кредитний ліміт в розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Анкети-заяви підписавши зазначену Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір.

Анкета-заява підписана власноручно відповідачем ОСОБА_1 30.01.2020 року, доказів на спростування зазначеної обставини відповідач не надав.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Судом встановлено, що 30.01.2020 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено та підписано Анкету-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрило відповідачу ОСОБА_1 поточний рахунок у гривнях та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 40000,00 грн.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті-заяві зазначено наступне: «6. Прошу вважати мій власноручний підпис або його аналоги (у тому числі мій електронний підпис) обов`язковим під час здійсненні операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті мені в Банку… 11. Усе листування щодо цього рахунку та Договору прошу здійснювати через Мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов Договору».

Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

До позовної заяви банк додав витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, затверджених рішенням Правління банку, протокол №46 від 24.11.2021; редакція набрала чинності з 27.11.2021 та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, які не містять підпису відповідача.

У відповіді на відзив представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» посилається на те, що, користуючись кредитними коштами, наданими на підставі Договору від 30.01.2020, ОСОБА_1 погодився з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що відповідач підписав Анкету-заяву, чим висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank».

З огляду на дані посилання слід зазначити, що наявні в матеріалах справи Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відповідачем не підписані, до того ж надані в редакції, яка не діяла на момент укладення кредитного договору, а тому, відповідно до роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank та Тарифів, їх підписання відповідачем власноручно або відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

З Анкети-заяви від 30.01.2020 вбачається, що ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно з додатком до Анкети-заяви, строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, дана заява містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не є складовою кредитного договору від 30.01.2020, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви, в якій у відповідача відсутній обов`язок зі сплати відсотків за прострочене виконання зобов`язання.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору від 30.01.2020 та згідно зі ст.ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є стягнення заборгованості за тілом кредиту згідно з Анкетою-заявою від 30.01.2020, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Так, 30.01.2020 на підставі Анкети-заяви відповідач отримав кредитні кошти та згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту у розмірі 40000,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 станом на 21.10.2025 становить 82897,85 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) 82897,85 грн.

З долученої виписки з руху коштів по картці від 21.10.2025 за період з 03.02.2020 по 21.10.2025 вбачається, що станом на 21.10.2025 заборгованість по картці № НОМЕР_1 становить 82897,85 грн., з яких заборгованість за кредитним лімітом становить 82897,85 грн.

Суд звертає увагу, що позивачем не було подано заяв про збільшення позовних вимог, а отже при прийнятті рішення суд виходить із заявленої суми боргу, який утворився станом на 21.10.2025 у розмірі 82897,85 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 21.10.2025.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Тому суд не враховує заперечення відповідача в частині того, що належними доказами не підтверджено існування заборгованості.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем виписки по картковому рахунку, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо нарахування та розміру процентів за користування кредитом, що було вище обґрунтовано судом, позивачем здійснювалось нарахування та списання відсотків, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 37,2% (поточна ставка) за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.

Крім того, з розрахунку вбачається, що відповідачу була встановлена процентна ставка у розмірі 37,2% на поточну заборгованість, та 37,2% на прострочену заборгованість.

Так, за період з 03.02.2020 по 21.10.2025 банком були нараховані та списані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 14512,47 грн., зокрема: 01.02.2024 2122,20 грн., 01.03.2024 1286,78 грн., 01.04.2024 1549,47 грн., 01.05.2024 1567,64 грн., 01.06.2024 1732,88 грн., 01.07.2024 1851,94 грн., 01.08.2024 2103,13 грн., 01.09.2024 2298,43 грн.

Вказані відсотки були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідача на їх списання, а тому на думку суду були нараховані та списані безпідставно.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, при розрахунку суми заборгованості за Договором від 30.01.2020 суд враховує, що Анкета-заява від 30.01.2020 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, а розмір списаних відсотків за весь час користування кредитними коштами відповідачем склав 14512,47 грн., відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, а тому суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту становить 68385,38 грн. з розрахунку: 82897,85 грн. (тіло кредиту) 14512,47 грн. (списані відсотки) = 68385,38 грн.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі та добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 68385,38 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в сумі 3028,00 грн., сплаченого при подачі позовної заяви, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 2497,90 грн. (68385,38 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 3028,00 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 82897,85 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525-526,549,1048,1050 ЦК України, ст.ст.77-81, 141, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.01.2020 у розмірі 68385 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят п`ять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати в розмірі 2497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 90 грн.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.06.2026.

Суддя Костенко Є. К