Постанова № 13714452, 25.01.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.

Справа № 29/169-10-4184

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Савицького Я.Ф., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Панасюк О.Ю., довіреність від 19.01.2011р. №03/01-27

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз”

на рішення господарського суду Одеської області від 08 грудня 2010 року

у справі №29/169-10-4184

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго”

про стягнення 1785900,81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” 1785900,81 грн.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач у заяві про уточнення позовних вимог, поданій 14.10.2010р. за вх.№27525 (а.с. 35-37), змінив предмет позову та просив суд стягнути з ТОВ „Теплодаренерго” на користь позивача окрім 1785900,81 грн. основного боргу також 161978,75 грн. пені, 26862,57 грн. трьох відсотків річних, 21430,71 грн. індексу інфляції, 7394,66 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Також в заяві, поданій до суду першої інстанції 08.12.2010р. за вх.33109 (а.с. 69-71), позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1785900,81 грн. основного боргу, 161978,75 грн. пені, 26862,57 грн. трьох відсотків річних, 21430,71 грн. індексу інфляції, 19963 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Таким чином, позивачем у другій заяві про уточнення позовних вимог фактично було збільшено розмір судових витрат, які на думку позивача підлягають стягненню з ТОВ „Теплодаренерго”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 грудня 2010 року у справі №29/169-10-4184 (суддя Аленін О.Ю.) позов ВАТ „Одесагаз” задоволено. З ТОВ „Теплодаренерго” на користь позивача стягнуто 1785900,81 грн. основного боргу, 17859 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов’язань за договором від 01.01.2010р. №008285 ВАТ „Одесагаз” надав відповідачу обумовлені договором послуги, оплату яких відповідач належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 1785900,81 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов’язання. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги приймаються судом до уваги тільки в частині стягнення основного боргу. Решта вимог за уточненнями в частині пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції судом до розгляду не приймаються, оскільки в цій частині суперечать положенням ст. 22 ГПК України. Окрім того, суд першої інстанції також прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення суду, з огляду на відсутність обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Позивач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника незадоволення позовних вимог ВАТ „Одесагаз” в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції порушує права та інтереси ВАТ „Одесагаз”.

Представник відповідача (ТОВ „Теплодаренерго”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ВАТ „Одесагаз”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 21.01.2011р. за вх.№3807-Д1.

Позивач (ВАТ „Одесагаз”) в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.12.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ВАТ „Одесагаз” за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” (Облгаз, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” (Споживач, відповідач) укладено договір №008285-Т на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (а.с. 7-10), предметом якого є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно з п.2.4 договору одиницею виміру кількості природного газу при його обліку встановлюється один кубічний метр сухого газу, приведений до стандартних умов (температура 20 град.С, тиск 760 мм ртутного стовпчика).

За умовами 3.1 договору Облгаз зобов’язується: прийняти газ Споживача від Трансгазу на ГРС (згідно окремої технічної угоди) та транспортувати його по газових мережах до Споживача; передати газ Споживачу в обсягах, зазначених у п.п. 2.1 та 2.2 даного договору; здійснювати оперативний контроль за споживанням газу Споживачем та вести щомісячний облік спожитого ним газу; щомісячно в період з 30 (31) числа поточного місяця по 2 число наступного місяця прийняти Споживача з надрукованими звітами з автоматичних коректорів або обчислювачів об’єму газу.

Відповідно до п.3.1.1 договору у випадку несвоєчасних розрахунків Споживача з Облгазом за послуги по постачанню та транспортуванню газу останній приймає заходи по припиненню в установленому законодавством порядку подачі газу Споживачу.

Умовами п/п 1,2,5 п.3.2 договору передбачено, що Споживач зобов’язується: прийняти газ від Облгазу в обсягах, зазначених у пункті 2.1 даного договору; забезпечити своєчасну оплату за газ; споживати газ рівномірно протягом місяця в межах середньодобової норми.

Пунктами 5.1, 5.2 даного договору передбачено, що вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствам НАК „Нафтогаз України” визначені згідно з Постановами НКРЕ, Постановами Кабінету Міністрів та наказами НАК „Нафтогаз України”. Вартість 1000 куб.м. природного газу для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання на момент укладення договору складає 827,78 грн., в т.ч. ПДВ. Вартість 1000 куб.м. природного газу для надання послуг бюджетним установам на момент укладення договору складає 2663,11 грн., в т.ч. ПДВ.

Також, пунктом 5.3 передбачено, що сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в даному договорі може змінюватись на підставі нормативних актів уповноважених державних органів, наказів НАК „Нафтогаз України” і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

Згідно з п.6.1 договору оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Облгазу не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, у якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.7.2 договору за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені п.6.1 даного договору, Споживач сплачує на користь Облгазу суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

На виконання умов договору від 01.01.2010р. №008285-Т ВАТ „Одесагаз” надав відповідачу обумовлені договором послуги, оплату яких відповідач належним чином не здійснював, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 1785900,81 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов’язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ВАТ „Одесагаз” про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1785900,81 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Водночас слід зазначити наступне.

Як вже було зазначено вище, в процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач у заяві про уточнення позовних вимог, поданій до суду 14.10.2010р. за вх.№27525, змінив предмет позову та просив суд стягнути з ТОВ „Теплодаренерго” на користь позивача окрім 1785900,81 грн. основного боргу також 161978,75 грн. пені, 26862,57 грн. трьох відсотків річних, 21430,71 грн. індексу інфляції, 7394,66 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Також в заяві, поданій до суду першої інстанції 08.12.2010р. за вх.33109 (а.с. 69-71), позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1785900,81 грн. основного боргу, 161978,75 грн. пені, 26862,57 грн. трьох відсотків річних, 21430,71 грн. індексу інфляції, 19963 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Таким чином, позивачем у другій заяві про уточнення позовних вимог фактично було збільшено розмір судових витрат, які на думку позивача підлягають стягненню з ТОВ „Теплодаренерго”.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що уточнені позовні вимоги приймаються судом до уваги тільки в частині стягнення основного боргу. Решта вимог за уточненнями в частині пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції судом до розгляду не приймаються, оскільки в цій частині суперечать положенням ст. 22 ГПК України.

Між тим, апеляційний господарський суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було дотримано вимоги ст. 22 ГПК України, оскільки при подачі 14.10.2010р. першої заяви про уточнення позовних вимог, якою було змінено предмет позову, розгляд справи по суті ще не почався, більш того, на той час не відбулось жодного засідання суду. Що стосується другої заяви про уточнення позовних вимог від 08.12.2010р., вона дійсно була подана після початку розгляду справи по суті, проте у вказаній заяві ані предмет, ані підстава позову змінені не були, позивачем лише були збільшені розміри держмита та витрат на ІТЗ судового процесу, які на його думку підлягають стягненню з відповідача, що повністю відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Таким чином, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено вимоги ст. 22 ГПК України та неправомірно не прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги.

Відносно суті уточнених позовних вимог апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що в уточненнях до позову позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 161978,75 грн. пені, 26862,57 грн. трьох відсотків річних та 21430,71 грн. індексу інфляції.

Вимоги позивача про стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов’язання - оплати наданих послуг також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.7.2 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок пені, наданий представником позивача до суду першої інстанції в уточненнях до позову, згідно з яким за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором від 01.01.2010р. №008285-Т ВАТ „Одесагаз” було нараховано до сплати відповідачу 161978,75 грн. пені.

Між тим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 16197,87 грн., враховуючи при цьому майновий стан та інтереси обох сторін, які беруть участь у зобов’язанні, зокрема, той факт, що заборгованість за природний газ виникла у зв’язку з тим, що не в повному обсязі та несвоєчасно були перераховані з місцевого бюджету бюджетні кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, а також той факт, що відповідач є єдиним постачальником теплової енергії в м. Теплодар, а котельня ТОВ „Теплодаренерго” є об’єктом стратегічного значення.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок індексу інфляції, наданий представником позивача до суду першої інстанції в уточненнях до позову, як обґрунтований та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства. Таким чином, за вказаним розрахунком з ТОВ „Теплодаренерго” на користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції у розмірі 21430,71 грн.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що розрахунок 3% річних є необґрунтованим, оскільки позивач при здійсненні цього розрахунку допустив арифметичні помилки.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що з відповідача за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р. (183 дні) підлягають стягненню 3% річних у сумі 26861,90 грн. (1785900,81 грн. х 3%/365 х 183 дні).

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про часткову правомірність, часткову обґрунтованість та необхідність часткового задоволення позовних вимог ВАТ „Одесагаз”.

Водночас судом першої інстанції правильно встановлено, що заява ТОВ „Теплодаренерго” про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” слід задовольнити частково, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 державне мито в сумі 7878,64 грн., що сплачене за платіжним дорученням від 16.12.2010р. №2439, підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Одесагаз”.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 08 грудня 2010 року по справі №29/169-10-4184 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” (65490, Одеська область, м. Теплодар, Промвузол, код ЄДРПОУ 32483079) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 1785900 (один мільйон сімсот вісімдесят п’ять тисяч дев’ятсот) грн. 81 коп. основного боргу, 16197 (шістнадцять тисяч сто дев’яносто сім) грн. 87 коп. пені, 26861 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 90 коп. трьох відсотків річних, 21430 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять) грн. 71 коп. індексу інфляції, 18503 (вісімнадцять тисяч п’ятсот три) грн. 91 коп. держмита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” (65490, Одеська область, м. Теплодар, Промвузол, код ЄДРПОУ 32483079) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 322 (триста двадцять дві) грн. 45 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

5.Видати Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 7878 (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 64 коп., що сплачене за платіжним дорученням від 16.12.2010р. №2439.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 28 січня 2011 року.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

Я.Ф. Савицький

М.В. Михайлов