Рішення № 137144111, 04.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5185/25Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/5185/25

за позовом: Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360506)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Булатової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 222169,48 грн., -

Суть спору: Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Булатової Світлани Миколаївни про стягнення 222169,48 грн., з яких: 129140,45 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43046,78 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 49982,25 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Альянс» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за заявою №ID6554146 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5185/25; розглядати справу №916/5185/25 вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2025 про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також судом було направлено ухвалу суду відповідачу засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, яка вказана у ЄДР, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Окрім того, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 №4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/5185/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

03.09.2024 Фізичною особою-підприємцем Булатовою Світланою Миколаївною (позичальник, відповідач) була підписана заява №ID6554146 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів Акціонерного товариства «Банк Альянс» (банк/кредитор, позивач) шляхом накладення кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 заяви банк в порядку та на умовах, визначених в даному договорі та цієї заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору; кредит надається позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Банк Альянс», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.

Умовами п.п. 2.1-2.4 заяви передбачено, що: розмір кредиту: 200000,00 грн. (двiстi тисяч гривень); валюта кредиту: гривня; строк кредиту: 36 міс.; вартість кредиту: 38%.

Згідно з п.2.5 заяви терміни погашення кредиту: погашення основної суми кредиту, сплата процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору згідно з графіком погашення кредиту до даного договору; сплата комісійної винагороди за кредитом відповідно до даного договору здійснюється позичальником щомісячно, починаючи місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом.

За п.2.6 заяви сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладення даного договору у вигляді додатку 1, який є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 заяви позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку або самостійно перераховує на транзитний рахунок грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графік погашення кредиту; остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно з п.2.3 даної заяви про приєднання; шляхом підписання цього договору, на підставі статті 1071 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», позичальник надає право (доручає) банку самостійно (без надання позичальником розрахункових документів та заявок) здійснювати договірне списання (списувати) з рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий позичальником в АТ «Банк Альянс» та/або з будь-якого його поточного (-них) та/або вкладного (-них) рахунку (-ів), всіх інших рахунків позичальника в іноземній та/або національній валютах, відкритих у банку протягом дії цього договору (далі - рахунок позичальника) на користь банку грошових коштів у сумах та на умовах, визначеним договором.

Згідно з п.п. 4.1-4.5 заяви позичальник підписанням цієї заяви про приєднання погоджується, що ця заява про приєднання, договір та тарифи банку є кредитним договором; цей договір є договором приєднання у визначенні ст.ст. 634, 642 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку https://bankalliance.ua/rules та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому; особа, що виявила намір укласти договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов договору або запропонувати включення до договору своїх умов; у випадку незгоди зі змістом та формою цього договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти договір має право відмовитися від його укладення; вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України; у разі повного погашення кредиту та виконання позичальником усіх зобов`язань перед банком згідно з кредитним договором, кредитний договір автоматично закривається (припиняється) без звернення клієнта з подальшим припиненням договорів поруки (за наявності); дата підписання заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору та відображається в такому підписі; позичальник, що підписав електронний документ КЕП/УЕП, засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо використав свій КЕП/УЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).

Додаток №1 до заяви-договору №ID6554146 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Банк Альянс» визначає графік погашення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів по кредиту та процентів зі строком погашення до 02.09.2027.

В матеріалах справи наявний договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», затверджений протоколом правління АТ «БАНК АЛЬЯНС» від 17.06.2024 №56, відповідно до якого, зокрема:

- цей договір, заява про приєднання, тарифи, а також усі додатки до нього разом складають єдиний документ - договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів; договір визначає перелік та умови надання банком банківських послуг, права та обов`язки банку та клієнта, порядок розрахунків та відповідальність сторін, підстави відмови від договору та/або припинення надання банківської послуги;

- банк (далі по тексту цього розділу договору також - кредитор) за наявності вільних грошових коштів надає клієнту (далі по тексту даного розділу також - позичальник) кредит з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів та/або придбання основних засобів та/або рефінансування кредиту іншого банку, а клієнт зобов`язується використати кредит відповідно до цільового призначення, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші винагороди, право банку на отримання яких передбачено цим договором та заявою про приєднання (п.10.2.1);

- днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (п.10.2.3);

- сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за кредитним договором: 1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; 2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії; 3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту; 4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; 5) в п`яту чергу сплачуються нараховані комісії; 6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту; 7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції; 8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за кредитним договором; кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку; у випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов`язань позичальника за кредитним договором у порушення вищевказаної у цьому пункті черговості, кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов`язань, відповідно до викладеної в цьому пункті черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок (п.10.2.10);

- кредитор має право: вимагати дострокового погашення всієї заборгованості позичальника за кредитним договором (в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення, за наявності), у випадках: порушення позичальником будь-яких умов кредитного договору та/або будь-яких інших зобов`язань за кредитним договором, та/або невиконання грошового зобов`язання з погашення належних платежів по кредиту більше ніж 90 (дев`яносто) календарних днів); та/або порушення позичальником та/або поручителем, зобов`язань за договором/-ами забезпечення; та/або виявлення, що будь-яка заява або гарантія, надана позичальником згідно із п.п.10.2.14 цього договору, є неправдивою, невірною, неповною або такою, що вводить в оману або не відповідає дійсності; та/або погіршення фінансового стану позичальника, що визначається за методикою кредитора; та/або неподання позичальником, на вимогу кредитора, даних та інформації, що стосуються його фінансового стану; та/або невиконання позичальником умов цього договору про надання (в т.ч. додатково) забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за договором; прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію позичальника/поручителя; та/або порушення справи про банкрутство позичальника/поручителя; та/або обмеження права позичальника розпоряджатися коштами на будь-якому із рахунків позичальника (поточному рахунку та/або депозитному рахунку), відкритих у кредитора, зокрема, але не виключно, арешт коштів позичальника на будь-якому із таких рахунків; та/або зміни в складі та частці прямих або опосередкованих (бенефіціарних) власників (учасників, акціонерів) позичальника; та/або суттєвої зміни позичальником виду своєї діяльності, яку він здійснював на дату підписання договору; та/або будь-яка ліцензія, дозвіл, свідоцтво, сертифікат або інші документи, наявність яких у позичальника вимагається згідно з чинним законодавством України для провадження його діяльності анульовані, або закінчився строк їх дії, відкликані або змінені таким чином, що здійснення такої діяльності не може бути продовжене позичальником; та/або смерті, оголошення померлою, визнання недієздатною або визнання безвісно відсутньою будь-якої фізичної особи, що від свого імені уклала договір забезпечення; та/або подання до суду позову про визнання недійсним в цілому чи в частині та/або неукладення цього договору та/або будь-якого договору забезпечення; та/або подання до суду позову, предметом розгляду якого є будь-яке забезпечення, зазначене кредитного договору; та/або відмови позичальника та/або поручителя від обґрунтованої пропозиції кредитора щодо переоформлення (переукладення, внесення змін) до цього договору та/або будь-якого з договорів забезпечення; та/або та/або невиконання позичальником своїх зобов`язань перед будь-якими іншими особами, зокрема, але не виключно: у разі виникнення податкової заборгованості, податкової застави, одержання інформації від інших банків стосовно невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань; та/або в інших випадках, передбачених кредитним договором, чинним законодавством України; та/або настання будь-яких інших події та обставини, які можуть мати наслідком або явно свідчать про неможливість належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за договором; у випадку такої вимоги кредитора про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, в тому числі кредиту, сплати процентів та інших платежів/сум, які підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за кредитним договором, заборгованість/кошти стають негайно належними до сплати та мають бути повернені/сплачені впродовж 30 (тридцяти) календарних днів (або в інший строк, що вказаний у такому листі-повідомленні (вимозі) кредитора) з дня направлення кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення (вимоги); при цьому сторони домовились, що кредитор має право, починаючи з дня виникнення у кредитора права вимагати дострокового погашення заборгованості позичальника за цим договором, негайно здійснювати договірне списання необхідної суми коштів в розмірі заборгованості позичальника з будь-яких рахунків позичальника, відкритих у кредитора; у випадку порушення позичальником умов цього договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим договором, зокрема повернення кредиту (в тому числі частково, згідно з графіком погашення, якщо графік встановлено), сплати процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим договором, кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким незабороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання (п. 10.2.15.2.6.).

В матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку відповідача за період з 03.09.2024 по 25.12.2025, в яких відображені операції по кредиту.

У листі-вимозі про усунення порушень від 10.11.2025 №75.3/8140 позивач:

- повідомив відповідача про порушення ФОП Булатовою Світланою Миколаївною умов кредитного договору №ID6554146 в частині своєчасного погашення кредитної заборгованості, яка станом на 10 листопада 2025 року становить 216716,88 грн. (двісті шістнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 88 копійок), з яких: сума строкової заборгованості - 135 289,99 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 36897,24 грн.; прострочена заборгованість за процентами (на строкову заборгованість) - 44529,65 грн.;

- просив відповідача: терміново погасити прострочену заборгованість за кредитним договором №ID6554146 в розмірі 81426,89 грн. за визначеними реквізитами;

- попередив відповідача про необхідність уточнення суми заборгованості на дату її фактичного погашення у зв`язку зі щоденною зміною розміру нарахованих процентів за користування кредитними коштами та можливістю нарахування банком штрафних санкцій (пеня, штраф), шляхом звернення до банку;

- вимагав усунути допущені порушення ФОП Булатовою Світланою Миколаївною в строк до 24 листопада 2025 року; попередив, що у випадку невиконання вищезазначеної вимоги, банк змушений буде розпочати процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором будь-яким способом незабороненим чинним законодавством (в т.ч. у судовому порядку); також принагідно звернув увагу, що згідно умов кредитного договору банк може скористатися правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором у разі невиконанням ФОП Булатовою Світланою Миколаївною цієї вимоги. Вказана вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку 10.11.2025, про що свідчать наявні в матеріалах справи опис вкладення, поштова накладна та чек.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за кредитним договором №ID6554146 від 03.09.2024 станом на 22.12.2025, в якому відображені суми сплачених коштів за кредитом, за процентами, а також відображено: суму строкової заборгованості по кредиту - 129140,45 грн.; суму простроченої заборгованості по кредиту - 43046,78 грн.; суму строкової заборгованості за процентами - 0 грн.; суму простроченої заборгованості за процентами - 49982,25 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за заявою №ID6554146 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 129140,45 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43046,78 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 49982,25 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини за укладеною заявою №ID6554146 від 03.09.2024 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» шляхом накладення кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. При цьому умовами заяви передбачено, що дата підписання заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів вважається датою укладання договору та відображається в такому підписі; позичальник, що підписав електронний документ КЕП/УЕП, засвідчує, що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документа і свідомо використав свій КЕП/УЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився). Таким чином, між сторонами був укладений кредитний договір на умовах заяви №ID6554146 від 03.09.2024 та договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс».

Господарський суд наголошує, що за умовами договору №ID6554146 від 03.09.2024 позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 200000 грн. строком на 36 місяців під 38% процентів. При цьому сторонами також узгоджено в додатку №1 до договору графік погашення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів по кредиту та процентів зі строком погашення до 02.09.2027.

Господарський суд зазначає, що позивач виконав свої договірні зобов`язання за договором №ID6554146 від 03.09.2024 та видав відповідачу кредит у розмірі 200000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача. При цьому суд враховує правову позицію, наведену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Господарський суд зазначає, що з наявного графіку погашення вбачається, що останнім днем погашення суми кредиту є 02.09.2027, тобто, з урахуванням заявлених позивачем вимог, господарський суд доходить висновку, що в межах даної справи позивачем, окрім простроченої заборгованості за кредитом та процентами, також заявлено про дострокове повернення відповідачем 129140,45 грн. строкової заборгованості за кредитом, тобто решти суми кредиту.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу на визначений кредитним договором порядок реалізації права банку на зміну умов договору шляхом заявлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Так, п.10.2.15.2.6 договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» передбачено, що: кредитор має право: вимагати дострокового погашення всієї заборгованості позичальника за кредитним договором (в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення, за наявності), у випадках: порушення позичальником будь-яких умов кредитного договору та/або будь-яких інших зобов`язань за кредитним договором, та/або невиконання грошового зобов`язання з погашення належних платежів по кредиту більше ніж 90 (дев`яносто) календарних днів); у випадку такої вимоги кредитора про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, в тому числі кредиту, сплати процентів та інших платежів/сум, які підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за кредитним договором, заборгованість/кошти стають негайно належними до сплати та мають бути повернені/сплачені впродовж 30 (тридцяти) календарних днів (або в інший строк, що вказаний у такому листі-повідомленні (вимозі) кредитора) з дня направлення кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення (вимоги).

Як встановлено судом, 10.11.2025 позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу №75.3/8140, в якій повідомлено відповідача про порушення умов кредитного договору №ID6554146, та заявлене прохання до відповідача терміново погасити прострочену заборгованість за кредитним договором №ID6554146 в розмірі 81426,89 грн., а також заявлено вимогу про усунення допущених порушень ФОП Булатовою Світланою Миколаївною в строк до 24 листопада 2025 року, а також принагідно звернуто увагу, що згідно умов кредитного договору банк може скористатися правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором у разі невиконанням ФОП Булатовою Світланою Миколаївною цієї вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 навела такий правовий висновок: «Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України».

Так, аналізуючи умови кредитного договору, господарський суд дійшов висновку про те, що сторони узгодили між собою порядок зміни істотної умови договору - строку повернення позичальником кредитних коштів, який фактично регламентує по-перше, право банку вимагати дострокового погашення кредитних зобов`язань, а по-друге, передумови для такої зміни строку погашення, пов`язані з обов`язком банку направити позичальнику відповідний лист-повідомлення (вимогу). Іншими словами, сторони договору не визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а визнали обов`язковою умовою для дострокового виконання зобов`язань направлення банком письмового повідомлення позичальнику про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, з огляду на що така зміна умов договору не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному Цивільним кодексом України без направлення боржнику відповідного повідомлення. За таких обставин, враховуючи, що відповідні умови включено до договору позивачем, суд вважає за можливе застосувати у цьому випадку принцип сontra (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Виходячи зі змісту листа-вимоги №75.3/8140, господарський суд вважає, що такий лист не є листом-повідомленням (вимогою) кредитора відповідно до п.10.2.15.2.6 договору щодо дострокового погашення всієї заборгованості позичальника за кредитним договором, оскільки такий лист містить вимогу про погашення саме простроченої заборгованості за кредитним договором №ID6554146 в розмірі 81426,89 грн., а також містить застереження, що банк може скористатися правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором у разі невиконанням ФОП Булатовою Світланою Миколаївною цієї вимоги. Тобто, у вказаній вимозі самим банком фактично визнано, що зазначена вимога (№75.3/8140) не є вимогою про дострокове погашення кредиту, а є вимогою про сплату лише простроченої заборгованості та лише якщо така вимога не буде задоволена, то банк може скористатися правом на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, натомість інших листів-вимог щодо дострокового стягнення всієї заборгованості позивач до суду не надав, в матеріалах справи відсутні, що свідчить про невикористання банком станом на час розгляду даної справи свого права на дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором відповідно до п.10.2.15.2.6 договору.

Господарський суд таким чином дійшов висновку, що позивач, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не довів суду, що станом на день подання позову зобов`язання відповідача з дострокового повернення усієї суми кредиту настали, а терміни виконання цього зобов`язання є порушеними. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позову в частині вимоги про дострокове стягнення з відповідача суми кредиту у розмірі 129140,45 грн. При цьому суд наголошує, що позовна заява позивача є процесуальним документом, подання і зміст якої визначається процесуальним законодавством, а права та інтереси позивача, який звертається до суду з позовом, мають бути порушені станом на день подання цього позову (ч.2 ст. 4 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що за наявними матеріалами справи підтверджується наявність простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором, яка станом на 22.12.2025 становить 43046,78 грн., з огляду на що позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі 43046,78 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. В решті заявлених вимог про стягнення 129140,45 грн. строкової заборгованості судом відмовляється з огляду на їх недоведеність.

Враховуючи факт наявності прострочення погашення кредиту відповідачем, перевіривши розрахунки позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством «Банк Альянс» позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами у розмірі 49982,25 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, виписки по рахункам, розрахунок заборгованості, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо повернення кредиту з дотриманням узгодженого графіку, внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 43046,78 грн. за кредитом та 49982,25 грн. - за процентами, розмір яких підтверджений за наявними матеріалами справи, докази сплати відповідачем заявлених до стягнення коштів в цій частині прострочених платежів в матеріалах справи відсутні. Окрім того, відповідачем факт отримання кредитних коштів, розмір вказаної заборгованості не спростовано, не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму стягнутої судом простроченої заборгованості за кредитом та процентами.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про часткову правомірність та часткову підставність заявлених позовних вимог про стягнення Акціонерним товариством «Банк Альянс» з відповідача 43046,78 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 49982,25 грн. простроченої заборгованості за процентами, в решті позову судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Альянс» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Булатової Світлани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360506) 43046 /сорок три тисячі сорок шість/ грн. 78 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 49982 /сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві/ грн. 25 коп. простроченої заборгованості за процентами та 1116 /одну тисячу сто шістнадцять/ грн. 27 коп. судового збору.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення складено 04 червня 2026 р. з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об?єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором.

Суддя Ю.С. Бездоля