Ухвала суду № 137143746, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2026Справа № 910/6688/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., вчиненого 29 лютого 2024 року, зареєстрованого у реєстрі за № 220, щодо звернення стягнення на рухоме майно Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна", до вирішення справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначає заявник, 29.02.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. на підставі заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк" вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 220, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно заявника - 40 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання.

На думку заявника, приватним нотаріусом під час вчинення виконавчого напису було грубо порушено норми чинного законодавства, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим заявник має намір звернутися до суду з відповідним позовом.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що на підставі незаконно вчиненого виконавчого напису вже відкрито виконавче провадження, а відтак існує реальна загроза примусового продажу майна позивача до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник має намір звернутись до суду із позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., вчиненого 29.02.2024, зареєстрованого у реєстрі за № 220, щодо звернення стягнення на рухоме майно Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна", таким, що не підлягає виконанню.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

З наведеного слідує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Системний аналіз положень частини першої статті 136 та статті 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на те, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса дозволить уникнути неправомірного позбавлення майна та усунення перешкоди в користуванні ним.

У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем буде примусово виконано виконавчий напис, то заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених прав або інтересів заявника.

При цьому заявник зазначає про те, що 04.06.2026 та 16.06.2026 в рамках виконавчого провадження № 74348074 з примусового виконання виконавчого напису буде проведено аукціон з продажу рухомого майна (сільськогосподарської техніки) заявника, що посприяє відчуженню належного йому майна.

Відтак обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зі змісту наданих заявником доказів вбачається факт вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., на підставі заяви Акціонерного товариства "ОТП Банк", виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі за № 220, щодо майна заявника, а також відкриття виконавчого провадження №74348074 на підставі даного виконавчого напису, з подальшим накладенням арешту, проведенням оцінки майна та реалізацією майна заявника на аукціонах.

Відтак дії уповноважених осіб, спрямовані на виконання оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, матимуть безпосередній вплив на предмет спору, зокрема, призведуть до вибуття майна заявника з його власності, що матиме наслідком втрату ефективності обраного заявником способу захисту при подальшому зверненні до суду.

Запропонований заявником захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав Акціонерного товариства "ОТП Банк" та не завдасть йому шкоди чи збитків.

Захід забезпечення позову, який полягає у зупиненні стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в цьому випадку до вирішення спору по суті про відповідність / невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при вирішенні тотожного питання в постанові від 31.05.2023 у справі №910/8291/22.

Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 06.04.2020 у справі № 203/1491/19, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 та від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20.

Отже, обраний заявником захід забезпечення позову суд вважає адекватним та співрозмірним заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів заявника, який спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до остаточного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., вчиненого 29 лютого 2024 року, зареєстрованого у реєстрі за № 220, щодо звернення стягнення на рухоме майно Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна", до вирішення справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що Акціонерному товариству "ОТП Банк" будуть завдані збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., вчиненого 29 лютого 2024 року, зареєстрованого у реєстрі за № 220, щодо звернення стягнення на рухоме майно Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна", до вирішення справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

3. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (05.06.2026) та може бути пред`явлена до виконання у строк до 05.06.2029 включно.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна" (Україна, 19200, Черкаська область, Уманський район, місто Жашків, вулиця Шевченка, будинок 48; ідентифікаційний код: 33353730).

Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є:

Акціонерне товариство "ОТП Банк" (Україна, 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код: 21685166).

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай