Рішення № 137143737, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2026Справа № 910/2074/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянувши клопотання представника позивача за первісним позовом фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за первісним позовом фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) до фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 383 673,70 грн

та за зустрічним позовом фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни ( АДРЕСА_2 ) до фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) про розірвання договору оренди

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.02.2026 в системі «Електронний суд» представником фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича сформовано позовну заяву до фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни про стягнення заборгованості за договором оренди №11/24 від 08.11.2024 року у розмірі 435 673,70 грн з яких: 213 875,06 грн. орендна плата, 3961,79 грн - спожиті комунальні послуги, 217 836,85 грн штрафу та 27.02.2026 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням фізичною особою підприємцем Сторожук Н. П. взятих на себе зобов`язання щодо оплат за Договором оренди №11/24 від 08.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 03.03.2026, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.04.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача (за первісним позовом) сформовано зустрічну позовну заяву з вимогами до фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про розірвання Договору оренди № 11/24 від 08.11.2024, з 04.03.2026 укладений між фізичною особою підприємцем Шмаюн Костянтином Миколайовичем та фізичною особою підприємцем Сторожук Надією Петрівною.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем за первісним позовом відключено електропостачання в орендованому приміщенні, що унеможливило використання приміщення відповідно до його цільових умов з 24.02.2026 до 04.03.2026, фактично відбулась непогоджена зміна істотних умов договору, що на думку представника позивача за зустрічним позовом є підставою для розірвання договору з 04.03.2026, з моменту направлення та вручення повідомлення Орендаря Орендодавцю про розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 13.04.2026 зустрічну позовну заяву фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни, подану в межах справи № 910/2074/26 залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.04.2026 заяву фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви задоволено; Зустрічну позовну заяву фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни про розірвання договору оренди, подану в межах справи № 910/2074/26, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича до фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни про стягнення 435 673,70 грн; зустрічні позовні вимоги фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни до фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про розірвання договору оренди, об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/2074/26.

У судовому засіданні 04.06.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішенням суду від 04.06.2026 первісний позов фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича задоволено частково; стягнуто з фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 213 875 (двісті тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 02 коп., 3961 (три тисячі дев`ятсот шістдесят одна) грн. 79 коп. комунальні послуги, 165 836 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 4 604 (чотири тисячі шістсот чотири) грн. 08 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

При зверненні до суду представник позивача за первісним позовом зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складатимуть 50 000,00 грн. (фіксована вартість). Вказана вартість включає етап від підготовки і подання позову, до виконання рішення за результатами розгляду в першій інстанції (написання відповідей на відзив, заперечень, додаткових пояснень, участь в судових засіданнях чи будь-які інші види правової допомоги).

У судовому засіданні 26.05.2026 представник позивача за первісним позовом просив стягнути судові витрати на правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як було зазначено вище, представник позивача при зверненні до суду зазначив, що позивач подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції: судовий збір 14 080,19 грн (чотирнадцять тисяч вісімдесят гривень 19 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу - 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

При зверненні до суду представник позивача за первісним позовом зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складатимуть 50 000,00 грн. (фіксована вартість). Вказана вартість включає етап від підготовки і подання позову, до виконання рішення за результатами розгляду в першій інстанції (написання відповідей на відзив, заперечень, додаткових пояснень, участь в судових засіданнях чи будь-які інші види правової допомоги).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 50 000,00 грн представник позивача за первісним позовом надав копії наступних документів: Договір про надання правової допомоги №20/2 від 20.02.2026р., Акт наданих послуг №1 від 25.02.2026р. Також в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги серія АА №1666783.

20.02.2026 між фізичною особою - підприємцем ІІІмаюн Костянтином Миколайовичем (далі Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Жук, Пономаренко та Партнери» (далі адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги №20/2 (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, в частині представництва інтересів Клієнта (в тому числі але невиключно) по стягненню грошової заборгованості з фізичної особи-підприємця Сторожук Надії Петрівни (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг по даному Договору складається із гонорару, який становить фіксовану суму в розмірі

- за ведення справи в суді 1 інстанції та на усіх етапах її виконання - 50 000,00 грн.

- за ведення справи в апеляційній інстанції - 30 000,00 грн.

Послуги оплачуються Клієнтом незалежно від результатів розгляду справи в судовому органі Оплата гонорару здійснюється адвокатському об`єднанню Клієнтом після подання позовної до суду, але не пізніше ніж через 5 днів після проголошення рішення по справі у суді 1 інстанції.

Загальна вартість цього Договору не обмежується гонораром і може складатися крім того з сум актів наданих послуг.

У відповідності до п. 2.7-2.8 Договору, по завершенні виконання окремих робіт за цим Договором, адвокатське об`єднання надає Клієнту акт про надання послуг. Клієнт в триденний термін розглядає та повертає адвокатському об`єднанню підписаний акт про надання послуг та зобов`язаний оплатити останні в день підписання, але не пізніше ніж через 3 дні після проголошення рішення по справі у суді 1 інстанції

Послуга вважається прийнятою клієнтом вдень направлення акту про надання послуг в разі її підписання клієнтом або в разі, якщо протягом 5 днів з моменту отримання акту на адресу адвокатського об`єднання не надійшла вмотивована письмова відмова від прийняття наданих послуг.

Відповідно до акту наданих послуг №1 від 25.02.2026 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв надану правову допомогу, а саме: зустріч із клієнтом, надання правової консультації, укладення Договору про надання правової допомоги, збір, підготовка доказів для написання позовної заяви (опрацювання чинного з-ства, опрацювання Договору оренди, додатків, усіх бухгалтерських документів за весь період стягнення, здійснення обрахунків заборгованостей, перевірка оплат, оформлення та написання інших додатків до позовної заяви, створення Таблиці боргу тощо), написання, оформлення позовної заяви, підготовка пакету документів (додатків) до позовної заяви та надіслання Відповідачу поштовим відправленням і в суд.

Загальна вартість складає 50 000,00 грн.

Таким чином загальна вартість наданих послуг складає 50000,00 грн.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Заперечуючи в частині розміру витрат на правничу допомогу, представник відповідача за первісним позовом зокрема зазначив:

- в Акті наданих послуг №1 від 25.02.2026р. не зазначено витрачений час;

- сама по собі зустріч з клієнтом не є різновидом адвокатської діяльності;

- діяльність по укладанню Договору про надання правової допомоги не може бути результатом послуги в рамках Договору про послуги;

- позивачем не надана доказів вчинених адвокатом дій, що стосується збору та підготовки документів для написання позовної заяви, та таких дій в його інтересах.

Оскільки судом встановлено, що Договором сторони погодили фіксовану суму гонорару, який складає 50 000,00 грн, відповідач може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Стосовно заперечень представника, що діяльність по укладанню Договору про надання правової допомоги не може бути результатом послуги в рамках Договору про послуги, суд зазначає, що назва договору не змінює його змісту та умов.

Стосовно позивачем не надана доказів вчинених адвокатом дій, що стосується збору та підготовки документів для написання позовної заяви, та таких дій в його інтересах, суд зазначає, що написання заяви включає зокрема збір та підготовки документів за результатом яких є позовна заява.

В частині того, що зустріч з клієнтом не є окремим видом адвокатської діяльності, суд зазначає, що остання є невід`ємною частиною організаційної складової процесу надання правової допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У своїх запереченнях представник відповідача за первісним позовом також просив зменшити розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Одночасно судом ураховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача за первісним позовом процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказала на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, заперечення відповідача, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення у розмірі 40 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання представника позивача за первісним позовом фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця Сторожук Надії Петрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 05.06.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ