Рішення № 137143661, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2026Справа № 910/2950/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» (вул. Чепіги отамана, буд. 29/1-А, прим. 101, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 41424219)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСБ-Логістик» (пл. Контрактова, буд. 10 а, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 44295252)

про стягнення 6 722, 84 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» (далі за текстом ТОВ «СП З ЦІ Пегас Автотрейд», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСБ-Логістик» (далі за текстом ТОВ «ЮСБ-Логістик», Відповідач) про стягнення 4 581,84 грн - основного боргу, 1 595,61 грн - пені, 155,91 грн - 3% річних та 389,48 грн - інфляційних втрат за невиконання зобов`язань за договором про сервісне обслуговування № 2300036 від 23.05.2023 (далі за текстом Договір).

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги з технічного обслуговування, які Відповідачем не оплачені станом на дату звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання, Позивачем також здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд вказує, що ухвала суду від 19.03.2026 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 21.03.2026 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 20.03.2026 о 17:50.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, судом встановлено, що 20.03.2026 ухвала суду від 19.03.2026 належним чином вручена Відповідачу.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/2950/26 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.05.2023 між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено Договір про сервісне обслуговування 2300036 (далі за текстом Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується надавати послуги з технічного обслуговування і виконувати роботи з ремонту (далі «Сервісне Обслуговування») рухомого складу (далі «Транспортні засоби») Замовника згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору, з використанням оригінальних запасних частин до вантажівок Iveco та інших марок транспортних засобів Замовника, на умовах цього Договору, а Замовник зобов`язується приймати і оплачувати надані послуги і виконані роботи.

Відповідно до пункту 4.6. Договору після закінчення робіт представники Сторін підписують акт виконаних робіт, оформлений на підставі Наряд-замовлення. Акт виконаних робіт може бути підписаний уповноваженими особами Замовника за допомогою ЕЦП через програму обміну електронними документами «M.E.DOC» або «Вчасно». Сторони погодили, що Виконавець у наданому Замовнику акті виконаних робіт з Сервісного Обслуговування транспортних засобів останнього вказує загалом вартість виконаних робіт з врахуванням загальної вартості усіх використаних під час Сервісного обслуговування запасних частин та інших витратних матеріалів.

Згідно пункту 5.2 Договору Замовник зобов`язаний провести повний розрахунок за виконані роботи або отримані по видатковій накладній запасні частини у встановлений Сторонами термін. Відстрочка платежу складає 0 (нуль) календарних днів з дати виписки рахунку.

Рахунок, оформлений Виконавцем на умовах попередньої оплати (за фактом виконання Сервісного Обслуговування або видачі при поставці запасних частин), неоплачений Замовником як вказано в пункті 5.2 цього Договору строк, розглядається Виконавцем як порушення умов цього Договору і дає право Виконавцеві стягнути із Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. При частковій оплаті штрафні санкції застосовуються до неоплаченої частини рахунку (пункт 5.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 1 (одного) року. У випадку, якщо до закінчення строку дії даного Договору жодна зі Сторін не заявить про його припинення, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік і на тих же умовах.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту наданих послуг № UA2108316 від 27.01.2025 на 4 581,84 грн. Позивачем надано Відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

Такий акт підписано сторонами ЕЦП без зауважень та претензій в силу чого у Відповідача виник обов`язок з його оплати чого станом на дату звернення до суду з позовом не здійснено.

Докази зворотного матеріали справи не містять.

Зауваження щодо якості наданих послуг за вказаним актом Відповідачем не надано.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач стверджує про порушення Відповідачем виконання грошового зобов`язання в частині сплати суми 4 581, 84 грн у зв`язку з чим ним нараховано пеню на підставі пункту 5.3 Договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 3 % річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 ЦК України згідно долученого до позову розрахунку.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільний кодекс України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши умови Договору, суд зазначає, що останній не містить чіткий строк з оплати Замовником наданих Позивачем послуг.

Однак, враховуючи положення пункту 5.2 Договору, суд презюмує, що відстрочка платежу між сторонами не узгоджена в силу чого Відповідач повинен провести розрахунки саме за виконану роботи 27.01.2025, тобто станом на 28.01.2025 оплата мала відбутись.

Враховуючи відсутність доказів сплати Відповідачем на користь Позивача 4 581, 84 грн, суд дійшов висновку, що останнім порушено виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим вимоги Позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні нараховуюсь Позивачем на суму боргу 4 581, 84 грн за період з 28.01.2025 по 17.03.2026.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку нарахованих Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено правильність останніх в силу чого вимоги Позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В частині пені, суд зазначає, що Договір укладено між сторонам при чинності Господарського кодексу України, частиною 6 статті 232 якого закріплено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Такий підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору, де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.

Суд вказує, що станом на дату виникнення спірних правовідносин норми ГК України були чинними до 27.08.2025, оскільки 28.08.2025 втратили чинність, а відтак і перестали діяти 6-ти місячні обмеження.

Так, законним буде нарахування пені за період з 28.01.2025 по 28.07.2025 та з 28.08.2025 по 17.03.2026, що за підрахунками суду становить 698,70 грн та 780, 17 грн, разом 1 478, 87 грн, а відтак вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про порушення Відповідачем умов Договору в частині оплати наданих Позивачем послуг в силу чого Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8) відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу наразі судом не здійснюється в силу зазначення стороною про необхідність подання додаткових доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСБ-Логістик» (пл. Контрактова, буд. 10 а, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 44295252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» (вул. Чепіги отамана, буд. 29/1-А, прим. 101, м. Одеса, 65003; ідентифікаційний код 41424219) 4 581 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят одна) грн 84 коп - основного боргу, 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн 87 коп - пені, 155 (сто п`ятдесят п`ять) грн 91 грн - 3% річних, 389 (триста вісімдесят дев`ять) грн 48 коп інфляційних втрат та судовий збір - 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн 17 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.06.2026

Суддя Антон ПУКАС