Ухвала суду № 137143563, 14.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

14.04.2026Справа № 910/12815/25Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/12815/25

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія»

та Приватного акціонерного товариства «Центр агропромислових технологій»

про стягнення 49149372,46 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства «Центр агропромислових технологій» (далі-відповідач-2) про стягнення безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 37689385,07 грн, інфляційних втрат у розмірі 8785697,70 грн та 3% річних у розмірі 2674289,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12815/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі на 09.12.2025.

11.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти задоволення позову заперечив, вказавши, що відповідно до положень чинної на момент виникнення спірних правовідносин статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» він не може бути залучений до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, так як здійснював будівництво об?єктів комплексної забудови території, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів та об?єктів соціальної інфраструктури на тій же земельній ділянці. Разом з тим, відповідач-1 зауважив, що приписи розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначають, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об?єктів, будівництво яких розпочате після 2020 року, а враховуючи те, що будівництво житлових будинків №25, №26 та №34 у складі основного об?єкту будівництва розпочалося після 2020 року, то обов?язку у відповідачів щодо сплати пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту не виникло. Відповідач-1 також наголосив, що наведений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пайової участі визначений невірно, оскільки останнім не було враховано належний показник опосередкованої вартості спорудження житла та позивачем при розрахунку розміру пайового внеску/ціни позову було використано загальну площу спорудженого об?єкту, а не площу квартир, як це передбачає чинне законодавство.

У контексті заявлених до стягнення компенсаційних втрат в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач-1 зауважив, що він займає послідовну позицію про те, що у нього відсутні правові підстави для сплати пайового внеску у зв?язку із будівництвом об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів в межах єдиної містобудівної ініціативи по одному містобудівному проекту на підставі одного проекту будівництва та згідно одного і того ж дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідач-1 здійснює будівництво (спорудження) об`єктів, які за своїм функціональним призначенням є об`єктами соціальної інфраструктури, що звільняє від необхідності сплати пайових внесків та для об`єктів, будівництво яких розпочате після 2020 року, не передбачено законодавчого обов`язку щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Крім того, відповідач-1 у відзиві просить суд застосувати строки позовної давності в порядку статті 256, 261 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем пропущені строки звернення до суду з даним позовом.

11.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшло клопотання про призначення експертизи, у якій позивач просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Вказане клопотання мотивовано тим, що доводи відповідача-1 у відзиві на позовну заяву зводяться до того, що у нього відсутній юридично обґрунтований обов?язок щодо сплати на користь позивача заборгованості з участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, оскільки в межах єдиної містобудівної ініціативи, по одному містобудівному проєкту, на підставі одного проєкту будівництва та згідно одного і того ж дозволу на виконання будівельних робіт відповідач здійснює комплексну забудову території, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів, а тому, з метою перевірки та встановлення вказаних обставин наявна необхідність у аналізі методів та методик будівельно-технічних досліджень, перевірки приміщень на відповідність ДБН та документів технічної інвентаризації. Разом з тим, оскільки відповідач-1 заперечує проти застосованих у розрахунку внеску пайової участі площ об?єктів нерухомості, посилаючись на неможливість включення площ нежитлових приміщень для обрахунку розміру спірного внеску, то, на переконання відповідача-1, наявні підстави для поставлення на вирішення експертизи питань щодо встановлення чи відносяться технічні, підсобні та допоміжні приміщення збудовані в межах об?єкта будівництва, до об?єктів інженерної інфраструктури. Крім того, оскільки відповідач-1 стверджує про наявність підстав для зарахування вартості інженерних мереж до об?єктів інженерної та транспортної інфраструктури на зменшення пайової участі, то існує необхідність у встановлені обставин стосовно того, чи відносяться побудовані відповідачем об?єкти інженерних мереж поза межею земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:88:014:0314, 8000000000:88:014:0312, 8000000000:88:014:0033 8000000000:88:014:0040, 8000000000:88:014:0304 та 8000000000:88:014:0305 до переліку об?єктів інженерних мереж або об?єктів інженерної та транспортної інфраструктури на зменшення пайової участі.

11.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Центр агропромислових технологій» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 проти позову заперечив, та вказав, що відповідачі відносяться до замовників, які в силу прямих приписів закону звільняються від сплати пайового внеску, оскільки об?єкт будівництва є об?єктом комплексної забудови території, будівництво якого здійснювалося за результатами інвестиційних конкурсів, і у складі об?єкта будівництва вже побудовані та будуються об?єкти соціальної та інженерної інфраструктури. Поряд з тим, у зв?язку із будівництвом об?єкта на підставі отриманих технічних умов, побудовані інженерні мережі та об`єкти інженерної інфраструктури поза межами земельних ділянок, що входять до території забудови об?єкта, передані у встановленому порядку до комунальної власності територіальної громади міста Києва на момент пред?явлення позову, при цьому, якщо б права територіальної громади, були дійсно порушені, розмір внеску пайової участі підлягав зменшенню на вартість переданих до комунальної власності зовнішніх інженерних мереж. Крім того, відповідач-2 у відзиві просить суд застосувати строки позовної давності в порядку статті 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем пропущені строки звернення до суду з даним позовом.

20.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення проти клопотання про призначення експертизи, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які містять повну інформацію про технічні характеристики збудованих відповідачем об?єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію, що виключає необхідність додаткового встановлення цих показників шляхом проведення будівельно-технічної експертизи та виклює необхідність спеціальних знань у цій галузі. При цьому, позивач наголошує, що обов?язковою умовою призначення експертизи є те, що обставини щодо яких вона призначається входять до предмета доказування, мають значення для справи та іншим чином установити їх неможливо, тоді як в межах заявленого клопотання про призначення експертизи відповідачем-1 не надано жодного документа, який свідчить про інші технічні характеристики збудованих відповідачем об?єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію відповідно до сертифікатів та відповідно до матеріалів технічної інвентаризації.

20.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла відповідь на відзиви, у яких позивач проти доводів відповідачів, наведених у відзиві, заперечив та вказав про неможливість застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки строк слід обраховувати з моменту введення об?єкта в експлуатацію та подальшого звернення Департаменту до відповідачів з вимогами, а тому він не вважається пропущеним. При цьому, позивач зауважив, що навіть за логіки відповідачів, якщо обраховувати строк позовної давності з 11 дня з початку будівництва та/або 11 січня 2020 року, то слід враховувати, що строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України, було зупинено спершу внаслідок карантину, а потім через воєнний стан, а тому позивач звернувся до суду в межах визначеного строку позовної давності. Позивач у контексті доводів відповідачів про відсутність у них обов?язку зі сплати внесків пайової участі, вказав, що відповідачі діють суперечливо та недобросовісно, так як з моменту початку будівництва 2017 року між позивачем та відповідачами укладалися договори пайової участі, які були виконанні останніми у повному обсязі, що суперечить заявленим доводам відповідачів про відсутність у них обов?язку сплатити спірний внесок.

Заперечив позивач і проти доводів відповідачів про звільнення їх від сплати пайових внесків через будівництво соціальної та інженерної транспортної інфраструктури, оскільки такі об?єкти не передавались до комунальної власності, а вартість їх будівництва не є відомою, відтак визначити чи буде дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за такими об?єктами неможливо, тому наведені твердження відповідачів щодо відсутності обов?язку сплатити пайову участь, суперечать як Порядку №411/415, так і статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України №132-ІХ.

В контексті доводів відповідачів про наявність підстав для зменшення внесків розміру пайової участі у зв?язку з будівництвом інженерних мереж та інженерно-транспортної інфраструктури, позивач вказав, що з 01.01.2020 відсутнє положення законодавства, що передбачає право на зменшення із зазначених підстав та відсутній договір пайової участі у якому унормовано питання щодо зменшення розміру пайової участі між Департаментом та відповідачами, а також відсутнє рішення Київської міської ради щодо зменшення відшкодування розміру пайової участі відповідачам по вказаному об?єкту будівництва згідно із положенням Закону та Порядку.

25.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач-1 вказав, що доводи позивача про суперечливу поведінку відповідачів, в частині укладення та виконання договорів пайової участі за попередні періоди, є неспроможними, позаяк укладення договору та подальша сплата пайової участі була необхідною передумовою для прийняття об?єкта будівництва в експлуатацію. Також відповідач-1 заперечив доводи позивача про те, що загальноосвітня школа є окремим об?єктом будівництва, що розташована на окремих земельних ділянках, а тому відповідачі не звільнені від сплати пайового внеску, оскільки останні не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», при цьому, відповідач-1 зауважив, що він здійснив фактичне виконання проєкту в частині, зокрема, спорудження загальноосвітньої школи на 520 місць із закладом дошкільної освіти на 120 місць (4 черга, 2 пусковий комплекс) у рамках єдиного містобудівного проєкту, вартість якого становить 420566955,00 грн, що більш ніж у 29 раз перевищує спірну суму коштів, яку прагне у судовому порядку отримати позивач.

Разом з тим, відповідач-1 наголосив щодо відсутності необхідності передачі до комунальної власності міста Києва об?єктів соціальної інфраструктури, оскільки Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX не встановлюють жодної умови для незалучення замовника до пайової участі та передачу споруджених об?єктів соціальної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

26.11.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Центр агропромислових технологій» надійшли заперечення на відповідь на відзив, як за своїм змістом та суттю є аналогічними запереченням відповідача-1, що надійшли до суду раніше.

Судове засідання, призначене на 09.12.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 підготовче засідання у справі призначено на 29.01.2026.

У судовому засіданні 29.01.2026 оголошено перерву до 26.02.2026.

17.02.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач-1 повторно наголосив на необхідності призначення комплексної експертизи у даній справі, оскільки питання, які мають суттєве значення для вирішення спору, потребують спеціальних знань та з метою з?ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, об?єктивного та правильного вирішення спору.

У судовому засіданні 26.02.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про витребування у Асоціації Об`єднань співвласників багатоквартирного будинку «Живий квартал Файна Таун» належним чином засвідчені копії технічної документації на житлові будинки №№ 25-30 та 34-39 в межах об`єкта будівництва «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва», уповноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» на отримання у Асоціації Об`єднань співвласників багатоквартирного будинку «Живий квартал Файна Таун» належним чином засвідчені копії витребуваних документів та подачі до суду, оголошення перерви у підготовчому засіданні до 10.03.2026.

06.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач-1 наголосив на необхідності призначення експертизи у даній справі, в тому числі, з підстав необхідності визначення категорії приміщень та встановлення, які саме приміщення були використанні для експлуатації інженерних мереж та інженерних об?єктів, що прямо впливає на розрахунок заявленого до стягнення позивачем внеску пайової участі. Крім того, відповідачем-1 на виконання протокольної ухвали суду від 26.02.2026 було долучено до матеріалів справи отримані документи від Асоціації Об`єднань співвласників багатоквартирного будинку «Живий квартал Файна Таун»

У судовому засіданні 10.03.2026 оголошено перерву до 09.04.2026.

17.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи за вимогою про стягнення з відповідачів збереженого пайового внеску у розмірі 37092293,71 грн, інфляційних втрат у розмірі 10285955,41 грн, 3% річних у розмірі 3103890,40 грн.

30.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшли додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи, у яких відповідач-1, з огляду на предмет спору та зміст заперечень позивача, відкоригував питання, які просить поставити на вирішення експертизи.

30.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Центр агропромислових технологій» надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-2 повторно наголосив на безпідставності заявленого позову з підстав, що були наведені відповідачами у заявах по суті спору, при цьому проти задоволення клопотання відповідача-1 про призначення у даній справі експертизи не заперечував.

08.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про призначення експертизи та додаткових пояснень, у яких позивач вказав на відсутності правових підстав для призначення у даній справі експертизи, оскільки площу технічних приміщень для обрахунку пайового внеску визначено на підставі технічної документації, що є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач наголосив, що пайова участь повинна нараховуватися на загальну площу спірного об?єкта, а стосовно соціальної інфраструктури позивач повторно наголосив, що загально- освітня школа та заклад дошкільної освіти розташовуються на різних земельних ділянках, тобто вказані об?єкти є окремими об?єктами будівництва, а тому не підлягають врахуванню для обрахунку та/або зменшення розміру пайової участі.

09.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» надійшли додаткові пояснення на заперечення позивача проти призначення експертизи, у яких відповідач-1 з посиланням на висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, повторно наголосив на необхідності призначення у даній справі судової експертизи, оскільки обставини, що будуть встановлені у висновку експерту напряму впливають на належний розгляд даної справи.

У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено перерву до 14.04.2026.

У судове засідання 14.04.2026 представники учасників справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив судове засідання проводити за їх відсутності.

Розглянувши у судовому засіданні поданні учасниками справи заяви, клопотання, пояснення та заперечення, суд дійшов таких висновків.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.

Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Такий висновок щодо застосування приписів статті 99 ГПК України є усталеним та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

З метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.13 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

Основними видами (підвидами) експертизи є, інженерно-технічна (інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза) (підпункт 1.2.2 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

За приписами підпункту 5.1 пункту 5 глави 5 розділу II Рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Предметом даного спору є стягнення з відповідачів безпідставно збережених грошових коштів пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 06.04.2017 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №IУ115170960982 за проєктом «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соцального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва», замовником будівництва (з урахуванням змін) по вищезазначеному об?єкту є ТОВ «Столична проектно будівельна компанія» та ПРАТ «Центр агропромислових технологій».

Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), в редакції станом на дату видачі відповідачам дозволів на виконання будівельних робіт, було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках з перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначена належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною 9 статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Частина 4 статті 40 Закон № 3038-VI, в редакції станом на дату видачі відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт, визначала, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): - для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; - для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва звернутися у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21.

Як зазначає позивач, в порушення вимог чинного законодавства відповідачі не звернулись із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію, договір про пайову участь не укладено, а кошти пайової участі у розвиток інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом об`єкта по вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва відповідачі не перераховували.

У свою чергу, відповідачі, обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, посилаються на те, що вони звільнені від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідачі здійснюють будівництво об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в складі єдиного об`єкта будівництва "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва".

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв`язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об`єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності (розділ І).

Згідно з п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва. Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку з реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Як передбачено п. 4.1 Порядку, замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування в частині, що фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації);

- об`єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об`єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об`єктом;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла в частині таких площ;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів у встановленому порядку;

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень;

- об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

- будівель, споруд, їх комплексів або частин представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини;

- паркінгів;

- будівлі для культової та релігійної діяльності (згідно з державним класифікатором будівель та споруд підклас 1272.1 "церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо");

- об`єктів, які належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до будівель промислових (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу).

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.

Таким чином, в межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо площі об`єкта "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соцального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва" (7 черга будівництва, 5 та 6 пускові комплекси; 9 черга будівництва, 3, 4, 5 та 6 пускові комплекси; 14 черга будівництва 1, 2 та 3 пускові комплекси), на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.

Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

При цьому, суд дійшов висновку, що на вирішення судової експертизи поставлені мають бути питання виключно з урахуванням підстав заявлених вимог та відносно площі об`єкту: «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соцального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва" (7 черга будівництва, 5 та 6 пускові комплекси; 9 черга будівництва, 3, 4, 5 та 6 пускові комплекси; 14 черга будівництва 1, 2 та 3 пускові комплекси).

Крім того, суд з огляду на предмет спору та зміст заявлених вимог та заперечень виходить з необхідності встановлення, чи відносяться побудовані об`єкти інженерних мереж поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:88:014:0314, 8000000000:88:014:0312, 8000000000:88:014:0033 8000000000:88:014:0040, 8000000000:88:014:0304 та 8000000000:88:014:0305 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи наявна необхідність у призначенні судової експертизи.

При цьому, заперечення позивача проти призначення експертизи судом враховані, однак останні не спростовують наведених вище висновків суду у контексті необхідності з`ясування питання щодо площі об`єкта "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соцального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва" (7 черга будівництва, 5 та 6 пускові комплекси; 9 черга будівництва, 3, 4, 5 та 6 пускові комплекси; 14 черга будівництва 1, 2 та 3 пускові комплекси), на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.

Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Розглянувши запропоновані відповідачем-1 питання, з яких має бути проведена судова експертиза, з урахуванням поданих позивачем заперечень, зважаючи на предмет доказування у даному спорі та межі позовних вимог, суд дійшов висновку, керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, поставити на вирішення судових експертів, наведені в клопотанні питання.

Водночас, слід зазначити, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта (пункт 1.4 розділу I Інструкції).

Приписи пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов`язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України "Про судову експертизу").

Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.

Беручи до уваги вищевикладене та з урахуванням приписів частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6), як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.

Витрати по оплаті вартості судової експертизи суд вважає за необхідне покласти на відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія», як на ініціатора призначення експертизи у даній справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У той же час, суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.

Схожий висновок щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/731/18 та від 06.07.2018 у справі №904/5434/16.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/12815/25, на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 2, 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/12815/25 судову експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6).

3. На вирішення судових експертів поставити питання:

«3.1 Які приміщення в житловому будинку № 025 у складі 7 черги будівництва, 5 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 025, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.2 Які приміщення в житловому будинку № 026 у складі 7 черги будівництва, 6 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 026, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.3 Які приміщення в житловому будинку № 027 у складі 9 черги будівництва, 3 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 027, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.4 Які приміщення в житловому будинку № 028 у складі 9 черги будівництва, 4 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 028, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.5 Які приміщення в житловому будинку № 029 у складі 9 черги будівництва, 5 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 029, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.6 Які приміщення в житловому будинку № 030 у складі 9 черги будівництва, 6 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 030, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.7 Які приміщення в житловому будинку № 034 у складі 14 черги будівництва, 1 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 034, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.8 Які приміщення в житловому будинку № 035 у складі 14 черги будівництва, 2 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 027, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.9 Які приміщення в житловому будинку № 036 у складі 14 черги будівництва, 3 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 036, відносяться до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень?

3.10 Чи відноситься до об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку, технічних приміщень контрольно-пропускний пункт № 3 літ. « 2Ч» загальною площею приміщень 8,70 кв. м (ІV черга, 1 пусковий комплекс у складі об`єкту: «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва»)?

3.11 Чи здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія», Приватним акціонерним товариством «Центр агропромислових технологій» комплексна забудова території, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів у складі об`єкта будівництва «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» на території земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:88:014:0258, 8000000000:88:014:0256, 8000000000:88:014:0002, 8000000000:88:014:0159?

3.12 Чи здійснюється будівництво житлового будинку № 025 у складі 7 черги будівництва, 5 пусковий комплекс; житлового будинку № 026 у складі 7 черги будівництва, 6 пусковий комплекс; житлового будинку № 027 у складі 9 черги будівництва, 3 пусковий комплекс; житлового будинку № 028 у складі 9 черги будівництва, 4 пусковий комплекс; житлового будинку № 029 у складі 9 черги будівництва, 5 пусковий комплекс; житлового будинку № 030 у складі 9 черги будівництва, 6 пусковий комплекс; житлового будинку №034 у складі 14 черги будівництва, 1 пусковий комплекс; житлового будинку № 035 у складі 14 черги будівництва, 2 пусковий комплекс; житлового будинку № 036 у складі 14 черги будівництва, 3 пусковий комплекс з об`єктами соціальної інфраструктури на одній і тій самій території на яку видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі міста Києва № 168/17/012/009-17 у складі єдиного проекту будівництва «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва»?

3.13 Чи збудовано на виконання виданих технічних умов на проектування електромереж зовнішнього освітлення від 23.04.2018 № 45-8п, технічних умов на водопостачання об`єкта від 06.07.2017 № 12335, технічних умов на каналізування об`єкта від 06.07.2017 № 12366, технічних умов на підключення об`єкта до теплових мереж від 12.06.2019 № 002/ТУ-2480 об`єкти, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033) поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:88:014:0314, 8000000000:88:014:0312, 8000000000:88:014:0033 8000000000:88:014:0040, 8000000000:88:014:0304 та 8000000000:88:014:0305? Якщо так, то встановити перелік таких об`єктів та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами вказаних земельних ділянок?».

4. Обов`язок по оплаті витрат на проведення експертизи з питань наведених в пункті 3 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія» з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.

6. Зобов`язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.

7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч. 1 ст. 384 та ч. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України).

8. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України «Про судову експертизу» право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.

9. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/12815/25 направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6).

Матеріали справи №910/12815/25 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта протягом 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з`ясування обставин неможливості проведення експертизи.

10. Провадження у справі №910/12815/25 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили 14.04.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2026.

СуддяТ.В. Васильченко