Ухвала суду № 137143549, 01.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/310/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.06.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи

про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1

за участю: керуючого реструктуризацією боржника: арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича

ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2026, суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів щодо боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи; призначив керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича; постановив оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначив дату проведення попереднього судового засідання - 28.05.2026 об 11 год 00 хв.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті 17.04.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

У встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк до Господарського суду Івано-Франківської області з грошовими вимогами до боржника звернулися: ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою від 08.05.2026 (вх.№4310/26 від 08.05.2026) та ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" із заявою від 06.05.2026 (вх.№4248/26 від 07.05.2026), які відповідними ухвалами призначені до розгляду в попередньому засіданні на 28.05.2026.

20.05.2026 через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича надійшли:

- заява від 20.05.2026 (вх.№9461/26), в якій керуючий реструктуризацією визнав грошові вимоги ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" в повному обсязі;

- заява від 20.05.2026 (вх.№9460/26), в якій керуючий реструктуризацією визнав грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до боржника у розмірі 10 384 грн 00 коп. заборгованості та 5 324 грн 80 коп. сплаченого судового збору, а в частині 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу заперечив, мотивуючи тим, що вказана сума витрат не підтверджена жодними доказами.

25.05.2026 через систему "Електронний суд" від боржниці надійшли:

- повідомлення від 25.05.2026 (вх.№9832/26), в якому представник боржниці визнав грошові вимоги ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" в повному обсязі;

- повідомлення від 25.05.2026 (вх.№9830/26), в якому представник боржниці визнав грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до боржника в частині заборгованості та сплаченого судового збору, а в частині 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу заперечив мотивуючи тим, що вказана сума витрат не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

26.05.2026 через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича надійшло клопотання від 25.05.2026 (вх.№9888/26) про приєднання до матеріалів справи звіту про результати перевірки декларацій боржника з додатками.

В судовому засіданні 28.05.2026 для постановлення ухвали за результатами попереднього засідання суд оголосив перерву до 01.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, аналіз норм права дозволяє зробити висновок, про те що спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.

За приписами ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором є, зокрема, юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Розглянувши у попередньому засіданні заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, з`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Щодо грошових вимог ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ".

ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просив суд визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 27 206 грн 00 коп., з яких 6100 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 8 906 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 12 200 грн 00 коп. - штраф, а також 5324 грн 80 коп. витрат на сплату судового збору.

В підтвердження грошових вимог до боржника в розмірі 27 206 грн 00 коп. ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" надало суду: кредитний договір №44517 від 21.11.2025 з додатками; паспорт споживчого кредиту; лист ТОВ "Пейтек" №20260505-47 від 05.05.2026 про перерахування коштів на платіжну картку клієнта; детальний розрахунок заборгованості та лист Національного банку України №14-0004/12907 від 19.02.2024.

21.11.2025 між ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" (товариство) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №44517, відповідно до п. 1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти в розмірі 6 100 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

В п. 1.2 договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом становить - 1,0% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3 договору.

Згідно з п.1.3 договору, строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

За змістом п. 1.10 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 50 630 грн 00 коп.

Відповідно до п.3.5 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 976 грн 00 коп. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 244 грн 00 коп. починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та/або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства (п. 8.1 договору).

ТОВ "Пейтек" листом вих.№20260505-47 від 05.05.2026 повідомило ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ", що 21.11.2025 успішно перераховано на платіжну картку клієнта в сумі 6 100 грн, що також визнано боржником, зазначивши в списку кредиторів заборгованість в сумі 23363 грн 00 коп. за договором від 21.11.2025 при поданні заяви про неплатоспроможність.

Відповідно до проведеного ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №44517 від 21.11.2025, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед товариством становить 27 206 грн 00 коп., з яких 6100 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 906 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом та 12 200 грн 00 коп. - штраф.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В кредитному договорі №44517 від 21.11.2025 сторони погодили суму кредиту: 6100 грн 00 коп.; строк надання кредиту (строк дії договору): 730 днів, тобто до 21.11.2025; стандартну процентну ставку за користування кредитом: 1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Як встановлено судом, ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" належним чином виконало свої договірні зобов`язання, через свого партнера ТОВ "Пейтек" перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6100 грн 00 коп., які боржниця не повернула.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Як вбачається із проведеного ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" розрахунку заборгованості, сума заборгованості ОСОБА_1 перед товариством становить 27 206 грн 00 коп., з яких 6100 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 906 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом та 12 200 грн 00 коп. - штраф.

За перерахунком суду, розрахунок ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом є обґрунтованим та арифметично правильним.

Щодо нарахування 12 200 грн 00 коп. штрафу.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідно до положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, штраф та пеня, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за договором, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відносно посилання товариства на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, яким внесені зміни, зокрема, до пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", а саме - виключено пункт 6-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем, суд зазначає таке.

Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону №3498-IX від 22.11.2023), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Слід зазначити, що датою набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX є 24.12.2023, а отже 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23.01.2024 (24.12.2023 + 30 днів).

З огляду на те, що кредитний договір від 21.11.2025 укладено після 23.01.2024, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", то до даних правовідносин не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23.01.2024 взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування штрафу (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Таким чином, нарахування штрафу у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24.01.2024 регулюються Цивільним кодексом України, а відтак застосуванню підлягає п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також суд зазначає, Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Зокрема, вказувалося, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики,кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (постанови Верховного Суду від 31 січня 2024 у справі № 183/7850/22 та від 12.06.2024 у справі №910/10901/23).

Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 15 006 грн 00 коп. (6 100 грн 00 коп. - тіло кредиту + 8906 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом). Решту вимог (в частині 12 200 грн 00 коп. штрафу) слід відхилити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" сплатило судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

Вказані витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Щодо грошових вимог ТОВ "ЕКО ФІН".

ТОВ "ЕКО ФІН" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просив суд визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 10 384 грн 00 коп., 5 324 грн 80 коп. витрат на сплату судового збору та 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В підтвердження грошових вимог до боржника ТОВ "ЕКО ФІН" надало суду: договір про споживчий кредит/кредитний договір №47154128 від 12.11.2025 з додатком №1 (графік розрахунків (платежів)); паспорт споживчого кредиту ТОВ "ЕКО ФІН"; заяву-анкету клієнта від 23.02.2022; додатковий договір про пролонгацію №1/47154128 від 01.12.2025 до договору про споживчий кредит/кредитного договору №47154128 від 12.11.2025 з додатком №1 (графік розрахунків (платежів)); квитанцію №46297-74833-21354 від 12.11.2025, в підтвердження перерахування кредиту; виписку за кредитом з розрахунком заборгованості станом на 27.04.2026; правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЕКО ФІН"; офіційні правила акції під назвою "Кредит під 0,01% в день на перший кредит" для нових користувачів фінансових послуг ТОВ "ЕКО ФІН".

12.11.2025 між ТОВ "ЕКО ФІН" (товариство, кредитодавець, кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір №47154128, відповідно до п. 2.1 якого товариство прийняло на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.

В п. 2.2 договору визначено, що кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 4500 грн 00 коп.

Згідно з п.2.3 договору, строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 12.11.2025 та закінчується 11.11.2027 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

В п. 2.4 договору визначено, що дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.11.2025 (рекомендована дата платежу).

За змістом п. 2.5 договору, поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 11.11.2027 (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 365% річних (денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365% річних (денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Згідно з п.2.8 договору позичальнику рекомендується (необов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 25.11.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 11.11.2027 (останнього дня строку кредитування).

В додатку №1 до цього договору визначено: дату видачі кредиту; кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, суму кредиту за договором/погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.

01.12.2025 сторони уклали договір про пролонгацію №1/47154128 до договору про споживчий кредит/кредитного договору №47154128 від 12.11.2025, відповідно до п. 1 якого сторони погодили пролонгувати дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 15.12.2025.

Відповідно до квитанції №46297-74833-21354 від 12.11.2025, на виконання договірних зобов`язань ТОВ "ЕКО ФІН" виплатило ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 4 500 грн 00 коп.

Як вбачається із проведеного заявником розрахунку заборгованості за кредитом, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "ЕКО ФІН" становить 10 384 грн 00 коп., з яких: 4 400 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 984 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.

За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

З огляду на викладене, строк виконання грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед ТОВ "ЕКО ФІН" вважається таким, що настав.

Судом встановлено, що товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, надало боржнику кредит в розмірі 4 500 грн 00 коп., з яких боржник повернув лише 100 грн 00 коп.

Отже, загальна заборгованість за тілом кредиту становить 4 400 грн 00 коп.

Відсотки за користування кредитом з врахуванням відомостей, вказаних в додатку №1 до договору, нараховані арифметично правильно та становлять 5 984 грн 00 коп.

Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до ОСОБА_1 у розмірі 10 384 грн 00 коп.

За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ЕКО ФІН" сплатило судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп., згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір", який підлягає відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Приписи ч. 2 ст. 133 КУзПБ передбачають, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 року у справі № 910/14892/22, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.

Тому з урахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 (статті 133) КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі, а відносяться згідно із ч.2 ст. 133 КУзПБ до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

За змістом абз. 2 п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд у додатковій постанові від 15.10.2024 у справі №911/1041/19(910/4281/23) зазначив, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Згідно з правовими висновками, викладеними Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

В підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. ТОВ "ЕКО ФІН" надало суду: договір про надання правової допомоги № 20-03/2024 від 20.03.2024, укладений між ТОВ "Еко Фін" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" та прайс-лист АО "Лігал Ассістанс".

Так, вказаним договором про надання правової допомоги, передбачені, зокрема, такі умови:

- клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1.);

- вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п. 4.1.);

- якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об`єднанням Клієнту відповідного рахунку для оплати (п. 4.2.).

- сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5.).

Судом встановлено, що заявником (кредитором) не надано обумовлених в договорі про надання правової допомоги №20-03/2024 від 20.03.2024 доказів, зокрема, заявки на надання юридичної допомоги та акту про надання юридичної допомоги, які б підтверджували надання Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" правової допомоги клієнту - ТОВ "Еко Фін" в розмірі 5 000 грн, яка заявлена у цій справі.

З огляду на те, що кредитором не підтверджено належними та допустимими доказами витрати ТОВ "Еко Фін" на правничу допомогу суд дійшов висновку про те, що в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

За змістом ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 47, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" від 06.05.2026 (вх.№4248/26 від 07.05.2026) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" (код ЄДРПОУ 41466388) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 15 006 (п`ятнадцять тисяч шість) грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПРОЦЕНТ" (код ЄДРПОУ 41466388) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Решту вимог відхилити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" від 08.05.2026 (вх.№4310/26 від 08.05.2026) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (код ЄДРПОУ 43564082) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в розмірі 10 384 (десять тисяч триста вісімдесят чотири) грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (код ЄДРПОУ 43564082) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Решту вимог відхилити.

Керуючому реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Солов`ю Юрію Анатолійовичу:

- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення вимог;

- збори кредиторів провести не пізніше 14.06.2026;

- до 05.06.2026 письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

- надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника: схвалення плану реструктуризації боргів боржника; відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначити засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі - 23.07.2026 о 12 год 00 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань №4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 01.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 05.06.2026.

Суддя О.В. Рочняк