Постанова № 137142124, 03.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/435/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши об`єднані матеріали справ, які надійшли від ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

08 березня 2026 року о 16 год. 05 хв. по вулиці Шевченка, 2-А, у селі Селець Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На законну вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився від проходження такого огляду в медичному закладі.

Крім того, 11 березня 2026 року о 17 год. 27 хв. по вулиці Паркова, 1, у селі Селець Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На законну вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився від проходження такого огляду в медичному закладі.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області адміністративні матеріали справ №949/435/26 та №949/436/26 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №949/435/26.

Після надходження адміністративних матеріалів на розгляд до суду ОСОБА_1 неодноразово викликався до суду, однак конверти з поштовими повідомленнями повернулися до суду неврученими з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 11-12, 13-14). Також він викликався до суду шляхом розміщення оголошення про його виклик на веб-порталі судової влади України (а.с. 12, 15), однак у судове засідання не з`явився. Інших засобів зв`язку з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема абонентського номера телефону чи електронної пошти, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був проінформований про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності буде проводитися в Дубровицькому районному суді Рівненської області. Вказаний факт підтверджується як складеним протоколом про адміністративне правопорушення, так і відеозаписом з боді-камери працівника поліції.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховним Судом у п.34 постанови від 12 березня 2019 року у справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що ч.2 ст.268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на те, що ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, був обізнаний про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та повідомлявся у передбачений законом спосіб про час і місце розгляду справи, проте не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколів та клопотань про відкладення розгляду справи, а також враховуючи, що за вказаною статтею не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративних правопорушень та матеріали об`єднаної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, які полягали у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведено повністю, що підтверджується письмовими доказами, які не були спростовані під час судового розгляду, зокрема:

протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №609510 від 08 березня 2026 року та серії ЕПР1 №612450 від 11 березня 2026 року, у яких зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та його відмову від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу і в медичному закладі (а.с. 2, 2);

актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08 березня 2026 року та 11 березня 2026 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився (а.с. 5, 6);

направленнями на огляд водія транспортного засобу до КНП «Дубровицька МЛ» від 08 березня 2026 року та 11 березня 2026 року, якими підтверджується вжиття працівниками поліції передбачених законом заходів щодо направлення водія на проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, проте ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився (а.с. 6, 7);

довідками ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області до протоколів серії ЕПР1 №609510 від 08 березня 2026 року та серії ЕПР1 №612450 від 11 березня 2026 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, права керування транспортними засобами не позбавлений та протягом року за ст.130 КУпАП не притягувався (а.с. 7, 8);

зобов`язаннями до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №609510 від 08 березня 2026 року та серії ЕПР1 №612450 від 11 березня 2026 року, якими ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , до повного витверезіння (а.с. 8, 9);

копією постанови серії ЕНА №6792577 від 08 березня 2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що 08 березня 2026 року о 16 год. 05 хв. у селі Селець по вулиці Шевченка, 2-А, керуючи транспортним засобом, він не увімкнув світловий покажчик повороту під час зупинки, чим порушив вимоги п.9.6.б Правил дорожнього руху України (а.с. 4);

копією постанови серії ЕНА №6813521 від 11 березня 2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що 11 березня 2026 року о 17 год. 27 хв. у селі Селець по вулиці Паркова, 1, керуючи транспортним засобом, він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед зупинкою транспортного засобу, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України (а.с. 5);

переглянутими відеозаписами, які були долучені працівниками поліції до матеріалів об`єднаної справи на оптичних дисках, з яких з достатньою повнотою обставин встановлено, що ОСОБА_1 08 березня 2026 року та 11 березня 2026 року керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» або у медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. При цьому на відеозаписах зафіксовано, що працівниками поліції йому було роз`яснено порядок проходження огляду, наслідки відмови від проходження огляду, права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, повідомлено про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, а також про відсторонення його від керування транспортним засобом.

Таким чином, з матеріалів справи, зокрема письмових доказів та відеозаписів, долучених на оптичних дисках, вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано належним чином. Зазначені докази підтверджують факт керування ним транспортним засобом, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, законність вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також відмову від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу та в медичному закладі.

Статтею 245 КУпАП передбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійною підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом або посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки відносно ОСОБА_1 одночасно розглядаються об`єднані адміністративні матеріали за двома протоколами про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.36 КУпАП та накласти одне адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких підстав, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, які відрізняються підвищеною суспільною небезпекою, є одними із найнебезпечніших правопорушень на транспорті та вчинені під час керування джерелом підвищеної небезпеки, підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності чи закриття провадження у справі не встановлено.

Як вбачається з довідок, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, для водіїв адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є безальтернативним. При цьому суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП, призначити інше стягнення, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки законом встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків», за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального обвинувачення, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Аналіз диспозиції та санкції ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави для висновку про те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети і тяжкості наслідків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення за своєю юридичною природою є подібним до кримінального обвинувачення у розумінні Конвенції, у зв`язку із чим при розгляді даної справи, наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність і обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне враховувати відповідні гарантії справедливого судового розгляду, а також підходи щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20, згідно з якими особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Крім того, в даній постанові зазначено, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Суд враховує, що хоча зазначені висновки Верховного Суду викладені у кримінальному провадженні, однак вони стосуються правової природи позбавлення права керувати транспортними засобами як заходу, спрямованого на забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому є релевантними при оцінці питання про можливість застосування позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка фактично керувала транспортним засобом, однак посвідчення водія не отримувала.

Тому, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, обставини вчинення правопорушень, а також те, що ОСОБА_1 фактично керував транспортним засобом, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 на підставі ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до суспільних правил та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу:

отримувач коштів: ГУК у Рівненській області (21081300)

код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38012494

банк отримувача: Казначейство України ЕАП

рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001

код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Реквізити для оплати судового збору:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998;

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.