Постанова № 13714211, 01.02.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 року Справа № 15/110

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваль М.С. представник, довіреність № 03/2/31 від 10.01.11;

від відповідача-1: Мухіна Н.В. представник, довіреність № б/н від 20.09.10;

представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі № 15/110

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області

відповідача-2: Приватного підприємства "Терра 2011", м. Кіровоград

про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", с. Соколівське, Кіровоградського району та Приватного підприємства "Терра 2011", м. Кіровоград про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя № 5-Б від 01.04.2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" та Приватним підприємством "Терра 2011".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі № 15/110 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним договір купівлі-продажу простого векселя № 5-Б від 1 квітня 2010 року, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача –42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача –42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача-1 в доход державного бюджету 1 700 грн. штрафу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі № 15/110 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що договір купівлі продажу № 5-Б від 01.04.10 року не відповідає вимогам ст. ст. 203, 207 Цивільного кодексу України є безпідставним і незаконним. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що враховуючи факт відсутності у відповідача-1 станом на момент укладення спірного договору купівлі-продажу права на укладення такого договору, оскаржуваний договір правомірно визнаний судом недійсним з моменту його укладення, на підставі ст.203 Цивільного кодексу України, в силу невідповідності останнього вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 01.02.2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" підлягає задоволенню, з наступних підстав:

01 квітня 2010 року між Приватним підприємством "Терра 2011" –продавець та Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" в особі в.о. генерального директора Дудки Анатолія Андрійовича –покупець був укладений договір № 5-Б купівлі-продажу простого векселя, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець –прийняти та оплатити простий вексель серії АА 0538922 на суму 8210573 грн. 87 коп., датою складання 05.11.2008 року, зі строком платежу по пред'явленні, але не раніше 05.11.2009 року, документарної форми, векселедавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс", м. Кіровоград.

Позивач просив визнати зазначений договір купівлі-продажу недійсним, посилаючись на порушення відповідачем-1 зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в період 2007-2009 року між позивачем та відповідачем-1 –позичальником, не отримання письмової згоди банку на укладення договору купівлі-продажу.

Також, позивач посилався на перевищення особою, яка від імені покупця підписала спірний договір, повноважень, наданих Статутом товариства.

Окрім того, позивач зазначав, що спірний договір купівлі-продажу не був спрямований на створення та настання правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених прав ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає визнання правочину недійсним.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз’яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як заінтересована особа, має право на звернення до суду з позовом в силу укладення з Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" кредитних договорів.

Проте, з даним висновком суду погодитись не можна.

Колегія суддів вважає, що укладенням спірного договору купівлі-продажу векселя права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не були порушені.

В силу ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 163 Господарського кодексу України, ст.194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право.

Таким чином, придбаваючи за спірним договором простий вексель, відповідач-1 набув відповідне грошове право, в зв’язку з чим, посилання позивача на те, що з придбанням векселя збільшується кредиторська заборгованість відповідача-1,не ґрунтується на нормах права.

Окрім того, слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов’язань за усіма кредитними договорами, укладеними банком з відповідачем-1 забезпечено заставами, фінансовими поруками, іпотекою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем, в порушення ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів, які б підтверджували, яким саме чином укладення спірного договору купівлі-продажу векселя з відповідача-1 порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Згідно із ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Пленум Верховного Суду України у вищенаведеній Постанові № 9 від 06.11.2009 року роз’яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Як вже зазначалося, договір № 5-Б купівлі-продажу простого векселя від 01.04.2010 року від імені Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" укладений в.о. генерального директора Дудкою А.А.

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2009 року на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", на підставі п. 14.5.2 Статуту товариства, прийнято рішення щодо придбання у Приватного підприємства "Терра 2011" простого векселя серії АА № 0538922 на суму 8 210 573,87 грн. датою складання 05.11.2008 року зі строком платежу за пред’явленням, векселедавцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс".

Надано повноваження на підписання договору купівлі-продажу простого векселя від імені Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" в.о. генерального директора Дудці А.А.(т.2 а.с. 131).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повноваження на підписання спірного договору надані Дудці А.А. в порушення вимог п. 15.7 Статуту при працюючому генеральному директорі.

Відповідно до п.п. 9, 15.6 Статуту акціонерного товариства генеральному директору надані повноваження на укладання договорів на суму, що не перевищує 100 000 грн.

Оскільки сума спірного договору дорівнювала 8 210 573,87 грн. працюючий генеральний директор не мав повноважень на укладення такої угоди.

В той час як п.14.5.2 Статуту Наглядовій раді надані повноваження щодо прийняття рішення про укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 300 000 грн., а п. 14.5.24 Статуту Наглядовій раді надані повноваження вирішення інших питань у відповідності до цілей і завдань товариства.

30 листопада 2009 року Наглядовою радою Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" прийнято рішення, яким задоволено заяву генерального директора товариства про дострокове розірвання контракту з генеральним директором 30 листопада 2009 року.

В зв’язку з достроковим розірванням контракту вирішено призначити з 01.12.2009 року до скликання (проведення) загальних зборів акціонерів виконуючим обов’язки генерального директора Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" Дудку Анатолія Андрійовича –першого заступника генерального директора товариства.

Запропоновано загальним зборам товариства затвердити рішення Наглядової ради про дострокове припинення контракту з генеральним директором та призначення виконуючого обов’язки генерального директора.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність у Статуті Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" посади виконуючого обов’язку генерального директора та не врегулювання Статутом повноважень такої особи.

При цьому місцевий господарський суд не врахував положень ст.ст. 32,33 Кодексу законів про працю України та роз’яснень Держкомпраці СРСР та ВЦРПС від 29.12.1965 року № 30/39, затверджених постановою Держкомпраці та ВЦРПС від 29.12.1965 року № 820/39.

З огляду на викладене, укладаючи договір № 5-Б купівлі-продажу простого векселя від 01.04.2010 року від імені Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", в.о. генерального директора Дудка А.А. діяв в межах наданих йому повноважень.

Згідно із ст.ст. 34,36 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 06.11.2009 року роз’яснив, що судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

З урахуванням наведеного, звіт про проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" не має значення для справи.

Не може бути вказаний звіт підтвердженням того, що спірний правочин не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки не свідчить про відсутність волевиявлення на придбання цінного паперу.

Враховуючи, що права позивача та його охоронювані законом інтереси спірним договором порушені не були, а також що договір купівлі-продажу № 5-Б простого векселя укладений в письмовій формі, тобто з додержанням встановленої форми правочину, правоздатними сторонами, зміст правочину відповідає вимогам закону, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На вимогу суду першої інстанції відповідачем-1 була надана нотаріально посвідчена копія простого векселя серії АА№ 0538922.

Оскільки предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя, колегія суддів вважає, що оригінал векселя не мав значення для вирішення спору, в зв’язку з чим були відсутні підстави для його витребування та відповідно стягнення з відповідача-1 штрафу за його ненадання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення прийнято місцевим господарським судом за недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2010 року по справі № 15/110 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ (вул. Зоологічна 5, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 19017842) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області (вул. Шевченка 23, с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області, 25028, код ЄДРПОУ 00292155) 42, 50 грн. державного мита сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 07.02.2011 року.