Постанова № 13714164, 27.01.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2011 року Справа № 2/264-10(9/341-09)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Стригунова Г.І., представник, довіреність №б/н від 28.10.10р.;

Горулько А.О., представник, довіреність № б/н, від 28.10.10р.,

від відповідача: Жук В.В. представник, довіреність №б/н від 01.12.10р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Сармат”

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р.

у справі №2/264-10(9/341-09)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Промзбут”, м.Кривий Ріг

до: приватного підприємства “Сармат”, смт.Широке Широківського району Дніпропетровської області

про стягнення 280 749,96 грн.

за зустрічним позовом приватного підприємства “Сармат”, смт.Широке Широківського району Дніпропетровської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Промзбут”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним ліцензійного договору від 15.05.2009р.

ВСТАНОВИВ:

          19.10.10р. до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Промзбут” з позовною заявою до відповідача приватного підприємства “Сармат”. Посилався на те, що технічним директором Чирвою Ю.М. були створені ТУ “Шлаки доменні гранульовані ТУ 21.1-24601497-002:2008” і передані йому, товариству, виключні майнові права на них. В свою чергу позивач передав на підставі договору від 15.05.09р. про використання об’єкта промислової власності невиключну ліцензію на використання цього об’єкта промислової власності відповідачеві за відповідну плату, але відповідач не сплачує за користування, внаслідок чого утворилась заборгованості 278 292 грн.83 коп., яку позивач просив стягнути на його користь.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом з уточненням (т. 1 а.с. 110,145) і просив визнати договір від 15.05.09р. недійсним. Посилався на те, що сторонами порушено умови договору, документація йому не передавалась Договір суперечить вимогам ст. 1109 ЦК України, оскільки ТУ не зареєстровані як об’єкт промислової власності, що має бути захищено патентом.

Спосіб використання, зазначений сторонами у спірному договорі суперечить

ч. 3. ст. 15 ЦК України. Договір суперечить ст. 461, 462 ЦК України, оскільки ним передбачено удосконалення патентів (п. 5.1.) та виготовлення продукції у відповідності до промислового зразка.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.10р. у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним ліцензійний договір про використання об’єкта промислової власності від 15.05.09р. з моменту його укладення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.10р. рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промзбут” без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.10р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.10р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.10р. –скасовані.

02.12.10р. при повторному розгляді первісний позов задоволений, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням мотивовано тим, що укладений договір відповідає вимогам діючого законодавства і сторони досягли згоди по всіх істотних умовах. Використання відповідачем технічних умов підтверджується накладними від 30.06.09р. за № 30/06П3, від 31.07.09р. за № 31/07П3, від 30.08.09р. за № 30/08П3.

Не погодившись з зазначеним рішенням, приватне підприємство “Сармат”, звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильність висновків суду першої інстанції та порушення норм матеріального права, ст. ст. 462, 441 ЦК України, ч. 3 ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, ст. 1109 ЦК України, відстоює свою позицію щодо недійсності укладеного між сторонами договору і відсутність правових підстав для задоволення первинного позову.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.01.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.          

Товариством з обмеженою відповідальністю “Промзбут” надано відзив на апеляційну каргу, в якому зазначено, що рішення господарського суду від 02.12.10р. в повній мірі відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а скаргу –без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.10р. – слід скасувати, у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов - задовільнити виходячи з наступного.

У відповідності до ст.1 Закон України “Про стандартизацію” стандартизація –це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. Нормативний документ тут само визначений як документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як “стандарт”, “кодекс усталеної практики” та технічні умови”.

Технічні умови тут само визначені як документ що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. У ст. 4 Закону України “Про стандартизацію” перераховані об’єкти стандартизації – продукти, процеси та послуги, зокрема, матеріали, складники, обладнання, системи їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикування.

Ст. 7 Декрету Кабіну Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10.05.93р. йдеться про те, що технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготівником) і споживачем (замовником) продукції. Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними. За державну реєстрацію технічних умов і змін до них справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання за погодженням з Міністерством економіки України. Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.

У контексті оспорюваного договору –ліцензійний договір про використання об’єктів промислової власності від 15.05.09р. (т. а.с. 29) технічні умови розуміються як документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги.

При затвердженні цього документа Технічні умови “Шлаки доменні гранульовані” ТУ У 27.1-24601497-002:2008” код за ДКПП : 27.10.91 сфера його застосування та реалізації була визначена –для закладки вироблених порожнеч при ведені гірничих робіт, а також може використовуватись в якості компоненту шихти при виробництві цементу (т. 1 а.с. 15).

З титульної сторінки технічних умов вбачається, що технічні умови розроблені технічним директор ТОВ “Промзбут” Чирвою Ю.М. для правовідносин з ВАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг” (т. 1 а.с. 14). Додатковим аргументом, що свідчить про затвердження цих ТУ саме для правовідносин з ВАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг” є лист від 05.03.08р. за № 201-15/54 (т. а.с. 16), з якого вбачається факт узгодження ТУ з позивачем безпосередньо ВАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг”.

Зі змісту ТУ вбачається, що вони містять наступні розділи –“сфера застосування, нормативи, посилання, технічні вимоги, вимоги безпеки, вимоги охорони довкілля, стилізування, транспортування і зберігання, вказівки щодо застосування, гарантії виробника” (т. 1 а.с. 17).

Таким чином, ТУ “Шлаки доменні гранульовані” ТУ У 27.1-24601497-002:2008” за своєю правовою природою є технічним документом, що підтверджується його змістом. Його розробник за посадою він же технічний директор ТОВ “Промзбут” опрацьовуючи цей технічний документ здійснював специфічну діяльність з метою впорядкування правовідносин з ВАТ “Арселор Міттал Кривий Ріг”, описував різного роду технічні вимоги, процеси, формули (т. 1 а.с. 20), методи (т. 1 а.с. 25), діяльність (т. 1 а.с. 23) тощо.

Серед об’єктів авторського права, зазначених у ст. 8 “Про авторське право і суміжні права” відсутній такий документ як технічні умови. Не зазначений він і у ст. 433 ЦК України, яка відносить до об’єктів авторського права тільки твори, а не документи технічних умов –документ виключає його віднесення до категорії “твори технічного характеру” в контексті п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про авторське права та суміжні права”.

Таким чином, доводи відповідача про те, що укладений договір суперечить вимогам ст. 1109 ЦК України видається обґрунтованим, оскільки предмет оспорюваного договору не належить до жодної з категорій інтелектуальної власності. Не можна погодитись і з доводами відповідача про належність предмета договору до об’єкта промислової власності, що, проте, не стосується його інших доводів про незаконність договору.

До об’єктів правової охорони у сфері авторського права віднесено тільки твір, що означає творчий, а не унормований характер його створення і відповідно, самого результату діяльності людини та об’єктивну форму його виразу. Творчий процес характеризується як такий, що породжує щось якісно нове, яке відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Об’єктивна форма виразу твору розуміється як форма, яка дозволяє твору існувати самостійно від автора, робить його доступним для сприйняття інших людей. Саме охорона цієї індивідуальної, творчо створеної художньої форми вираження ідей, думок, образів є завданням авторського права.

За таких обставин, суд першої інстанції передчасно без належного аналізу всіх фактичних обставин справи і без відповідної їх юридичної оцінки дійшов до висновку про відповідність спірного правочину вимогам діючого законодавства.

За ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Посилання позивача на ч. 5 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” не може бути підставою для задоволення позову, оскільки в п. В ч. 1 ст. 10 Закону України “Про авторські права та суміжні права” державні стандарти, офіційні документи знаходяться поза межами охорони авторського права.

Тому, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.10р. має бути скасовано, у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов –задовольнити і визнати договір від 15.05.09р. недійсним як такий, що суперечить вимогам закону.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. у справі № 2/264-10(9/341-09) - скасувати.

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Сармат” - задовольнити.

В задоволенні первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов –задовольнити.

Визнати недійсним ліцензійний договір від 15.05.2009р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промзбут” на користь приватного підприємства “Сармат” 1404,93 грн. та 42, 50 грн. –за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя                                                   І.В. Тищик

Суддя Т.А. Верхогляд